Ухвала

від 01.08.2017 по справі 752/11541/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №752/11541/16-ц Головуючий у 1 інстанції Новак А.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6851/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 серпня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року заяву представника позивача про забезпечення позову у даній справі задоволено: накладено арешт на: 100 відсотків у статутному фонді (капіталі) ТОВ Віче Консалтинг Груп; будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_3, які належать ОСОБА_4 та заборонив їй будь-яким способом обтяжувати його.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року про забезпечення позову. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідач та її представник у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (ас79), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Предметом спору, за вирішенням якого до суду звернувся ОСОБА_5, є стягнення грошових коштів за борговою розпискою, тобто, майновий спір.

Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Враховуючи, що предметом спору є стягнення боргу, - правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, адже є підстави вважати реальною можливість відповідача у будь-який час до ухвалення рішення розпорядитись цим майном.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновку суду першої інстанції не спростовують і на його правильність не впливають, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами.

Щодо звіту про оцінку домоволодіння, доданого до апеляційної скарги, то відповідно до ст. 154 ЦПК України за заявою однієї зі сторін суд вправі допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Відповідно до наведеної норми це питання підлягає вирішенню судом першої інстанції.

За таких обставин висновок суду, викладений в оскаржуваній ухвалі, ґрунтується на вимогах закону і підтверджується матеріалами справи. Передбачених ст. 312 ЦПК України підстав для скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна