Постанова

від 02.08.2017 по справі 911/843/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Справа № 911/843/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Панової І.Ю., Ткаченко Н.Г., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П", на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року, у справі № 911/843/16 Господарського суду Київської області, за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (м.Київ), доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (м.Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Київщина-Капітал" (м.Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" (Київська область, Бориспільський район, село Мала Олександрівка), про визнання недійсними договорів,- за участю представників: від ТзОВ "Інтеграл-П": Поліщук Р.М. - представник (довіреність від 12.01.2017 року); від ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал": Деркач С.С. - представник (довіреність від 20.01.2016 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились, в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Київської області від 15 червня 2016 року у справі № 911/843/16 (суддя - Карпечкін Т.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" (далі в тексті - ТзОВ "Інтеграл П") задоволено; визнано недійсними пункти 1.4., 6.5. Договору про відступлення права вимоги від 13.08.2009 року, укладеного ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал", визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 21.08.2009 року, укладений між ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрований в реєстрі за № 2426 та визнано недійсним Договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В.О. 29.09.2006 року за реєстром № 6192, від 12.04.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В.О., зареєстрований в Реєстрі за № 635.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Агрикова О.В.) призначено у справі №911/843/16 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6); зупинено апеляційне провадження у справі №911/843/16 до закінчення проведення судової технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду,вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, ТзОВ "Інтеграл-П" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16; справу № 911/843/16 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03 липня 2017 року у справі № 911/843/16 прийнято касаційну скаргу ТзОВ "Інтеграл-П" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16 до касаційного провадження; призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Вищого господарського суду України на 18 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18 липня 2017 року у справі № 911/843/16 (головуючий суддя - Шевчук С.Р., судді: Гольцова Л.А., Демидова А.М.) встановлено, що зважаючи на те, що справа № 911/843/16 відноситься до категорії спорів, пов'язаних з банкрутством, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач (ТзОВ "Інтеграл-П"), на підставі оспорюваних угод, набув статусу кредитора у справі № Б11/009-12 про банкрутство ТзОВ "Інвестінтер" і вказана категорія спору не відноситься до спеціалізації, визначеної суддям Шевчук С.Р., Демидовій А.М., Гольцовій Л.А. Рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 03.06.2015 №3, ухвалено Заяву про самовідвід суддів Шевчук С.Р., Демидової А.М., Гольцової Л.А. у справі № 911/843/16 задовольнити.

Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України щодо призначення повторного автоматизованого розподілу № 08.03-04/2834 від 20 липня 2017 року у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Шевчук С.Р., Демидової А.М., Гольцової Л.А. призначено повторний авторозподіл судової справи № 911/843/16.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2017 року для розгляду справи № 911/843/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Панова І.Ю., Ткаченко Н.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.07.2017 року касаційну скаргу ТзОВ "Інтеграл-П" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду ввід 19.04.2017 року у справі № 911/843/16 прийнято до провадження (визначеним складом колегії) та призначено розгляд касаційної скарги на 02.08.2017 року у судовому засіданні, за участю представників учасників судового процесу.

Представник ТзОВ "Інтеграл-П", в судовому засіданні касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній, просив Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16, справу № 911/843/16 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Представник ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" проти вимог та доводів касаційної скарги ТзОВ "Інтеграл-П" заперечив, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просив господарський суд касаційної інстанції ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16 залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 12.09.2006 року між АКБ "КИЇВ" (правонаступник ПАТ "АКБ "КИЇВ") та ТзОВ "Інвестінтер" був укладений Кредитний договір № 123/06, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит для фінансування будівництва квартир в житловому багатоповерховому будинку (Оригінал вказаного Договору міститься у матеріалах справи (том 1, арк. справи 147-152).

Додатковою угодою від 29.09.2006 року п. 4.2.13. Кредитного договору № 123/06 викладено у новій редакції: "Здійснювати відступлення права вимоги за цим договором третім особам за згодою позичальника".

29.09.2006 року між АКБ "КИЇВ" (іпотекодержатель) та ТзОВ "Інвестінтер" (іпотекодавець) укладений Договір іпотеки, яким забезпечено вимоги ПАТ "АКБ "КИЇВ" за Кредитним договором № 123/06 від 12.09.2006 року. При цьому, за умовами п. 2.7. Договору іпотеки іпотекодержатель може відступити права за цим Договором третій особі за згодою іпотекодавця (том 1, арк. справи 28-30).

13.08.2009 року між АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" було укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого (п. 1.4.) первісний кредитор (АКБ "КИЇВ") відступив новому кредитору (ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал") право вимоги до ТзОВ "Інвестінтер" за Кредитним договором № 123/06 від 12.09.2006 року (том 1, арк. справи 32-34).

21.08.2009 року між АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" було укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого АКБ "КИЇВ" відступив ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" всі вимоги до ТзОВ "Інвестінтер" за Договором іпотеки від 29.09.2006 року (том 1, арк. справи 35-36).

12.04.2012 року між ТзОВ "Інвестінтер" (іпотекодавець) та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" (іпотекодержатель) укладено Договір про внесення змін і доповнень до Договору іпотеки від 29.09.2006 року, зокрема у п. 1.2.1-1.2.8 Договору щодо предмету і вартості іпотечного майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області (попереднего засідання) від 16.01.2013 року у справі № Б11/009-12 про банкрутство ТзОВ "Інвестінтер", затверджено Реєстр вимог кредиторів та визнано кредиторами, зокрема, ТзОВ "Інвестиційні системи" (4 черга), ТзОВ "Систем-Інвест" (4 черга), ТзОВ "Центрінвестбуд-2000" (4 черга), ТзОВ "Регіон-Інвест" (4 черга) та ТзОВ "Фінансова компанія "Київщина-Капітал" (1-ша черга - кредиторські вимоги ґрунтуються на Кредитному договорі № 123/06 від 12.09.2006 року, забезпечені Договором іпотеки від 29.09.2006 року, які набуті на підставі п.п. 1.4., 6.5. Договорів про відступлення права вимоги від 13.08.2009 року та від 21.08.2009 року).

25.03.2015 року, ухвалою Господарського суду Київської області у справі № Б11/009-12, замінено кредиторів ТзОВ "Інвестінтер": ТзОВ "Інвестиційні системи", ТзОВ "Систем-Інвест", ТзОВ "Центрінвестбуд-2000", ТзОВ "Регіон-Інвест" на ТзОВ "Інтеграл-П" (на підставі Договорів купівлі-продажу права вимоги до ТзОВ "Інвестінтер" та Актів приймання-передачі права вимоги); ТзОВ "Інтеграл П" включено до 4-ої черги Реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Інвестінтер" (том 1, арк. справи 20-21, 176-177, 178-183).

ТзОВ "Інтеграл П" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "АКБ "КИЇВ", ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал", ТзОВ "Інвестінтер" про визнання: недійсними пунктів 1.4., 6.5. Договору про відступлення права вимоги від 13.08.2009 року (укладеного між ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал"); недійсним Договору про відступлення права вимоги від 21.08.2009 року (укладений між ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал"); недійсним Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 12.04.2012 року (укладений між ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" та ТзОВ "Інвестінтер").

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що на момент укладення спірних п.п. 1.4. та 6.5. Договору про відступлення права вимоги від 13.08.2009 року та Договору про відступлення права вимоги (за Договором іпотеки від 29.09.2006 року) від 21.08.2009 року, в порушення п.п. 4.2.13. Кредитного договору № 123/06 від 12.09.2006 року та п. 2.7. Договору іпотеки від 29.09.2006 року, не було отримано згоди ТзОВ "Інвестінтер" на відступлення права таких прав вимоги, що, на думку позивача свідчить про те, що вказані Договори укладено всупереч вимог законодавства, зокрема, ст. 516 ЦК України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Поряд з цим, ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" вказувало на те, що згода позичальника на укладення Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором не була потрібна; ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" оспорював факт укладення між ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "Інвестінтер" Додаткової угоди від 29.09.2006 року до Кредитного договору № 123/06 від 12.09.2006 року (якою передбачено необхідність отримання письмової згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні), заперечуючи справжність печатки ПАТ "АКБ "КИЇВ" на цій Додатковій угоді (в порівнянні з печаткою на іншій Додатковій угоді, укладеній між тими ж сторонами (№ 1 від 24.11.2006 року, оригінал міститься у матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.06.2016 року у справі № 911/843/16 позовні вимоги ТзОВ "Інтеграл П" задоволено; визнано недійсними пункти 1.4., 6.5. Договору про відступлення права вимоги від 13.08.2009 року, укладеного ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал", визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги від 21.08.2009 року, укладений між ПАТ "АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., зареєстрований в Реєстрі за № 2426 та визнано недійсним Договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В.О. 29.09.2006 року за реєстром № 6192, від 12.04.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В.О., зареєстрований в реєстрі за № 635.

ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" та ПАТ "АКБ "КИЇВ", не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просили оскаржене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ТзОВ "Інтеграл П" відмовити.

08.09.2016 року ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" звернулось до апеляційного господарського суду з Клопотанням про призначення у цій справі судової технічної експертизи Додаткової угоди від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року, на вирішення якої запропоновано поставити питання визначення достовірності факту укладання цієї Додаткової угоди та відповідності печатки АКБ "КИЇВ", відтискам печатки на інших правочинах, укладеним у цей період АКБ "КИЇВ" (том 2, арк. справи 234-237).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16 призначено у справі №911/843/16 судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6); поставлено на розгляд експертів наступні питання:

"- Чи нанесено відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" на Додатковій угоді від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року, Кредитному договорі № 123/06 від 12.09.2006 року та Додатковій угоді № 1 від 24.11.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року однією і тією самою печаткою?

- Чи нанесено відтиск печатки Акціонерного комерційного банку "КИЇВ" на Додатковій угоді від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року, Кредитному договорі № 123/06 від 12.09.2006 року та Додатковій угоді № 1 від 24.11.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року однією і тією самою печаткою?

- Чи нанесений відтиск печатки Акціонерного комерційного банку "КИЇВ" у той час, яким датована Додаткова угода від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року?

- Чи нанесений відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" у той час, яким датована Додаткова угода від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року?

- Чи виготовлений підпис представників Акціонерного комерційного банку "КИЇВ" у той час, яким датована Додаткова угода від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року?

- Чи виготовлений підпис представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" у той час, яким датована Додаткова угода від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року?

- У який період часу був виготовлений підпис представника Акціонерного комерційного банку "КИЇВ" на Додатковій угоді від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року?

- У який період часу був виготовлений підпис представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" на Додатковій угоді від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року?"; зупинено апеляційне провадження у справі №911/843/16 до закінчення проведення судової технічної експертизи та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду,вирішено інші процесуальні питання.

До Вищого господарського суду України від ТзОВ "Інтеграл-П" надійшла касаційна скарга у якій скаржник просить суд скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 року у справі № 911/843/16; справу передати № 911/843/16 передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При цьому, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" та приписів ст.ст. 41, 79, 86 ГПК України.

Відповідно до ст. 111 13 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас, за приписами ч. 1 ст. 41 ГПК України, судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи приймається ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року).

Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 86 ГПК України, ухвала господарського суду має містити мотиви її прийняття з посиланням на законодавство.

Так, призначаючи судову технічну експертизу, апеляційний господарський суд виходив з того, що наявні у справі докази щодо існування Додаткової угоди від 29.09.2006 року, є взаємно суперечливими, а тому їх оцінку можливо здійснити лише з призначенням відповідної судової експертизи. При цьому, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції зауважила на тому, що хоча недійсність Додаткової угоди від 29.09.2006 року не є предметом розгляду у цій справі, проте такий доказ (умови Додаткової угоди від 29.09.2006 року) покладено позивачем в основу позовних вимог та він має значення для правильного вирішення спору.

Як наслідок, господарський суд апеляційної інстанції, на підставі п. 1) ч. 2 ст. 79 ГПК України, зупинив апеляційне провадження у цій справі на час проведення судової експертизи.

Таким чином, на вирішення експерта поставлені питання щодо достовірності Додаткової угоди від 29.09.2006 року, як доказу у справі, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приписами ст. 65 ГПК України встановлені дії судді по підготовці справи до розгляду, зокрема, п.4) вказує на те, що суддя зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Крім того, ст. 30 ГПК України передбачено участь у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, держаних та інших органів, з метою надання суду пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Згідно ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Так, призначаючи судову технічну експертизу, апеляційний господарський суд мав на меті встановлення факту дійсного укладення Додаткової угоди від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року (укладених між АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "Інвестінтер"), для визначення фактичних умов Кредитного договору від 12.09.2006 року, щодо порядку відступлення права вимоги банком третій особі.

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та це було встановлено рішенням Господарського суду Київської області, Додаткова угода від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року не є предметом цього розгляду, а є одним із доказів у підтвердження заявлених позовних вимог, який має бути досліджений поряд з іншими доказами, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України.

Крім того, представниками АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "Інвестінтер" неодноразово (в засіданнях місцевого господарського суду) підтверджувався факт підписання вказаної Додаткової угоди від 29.09.2006 року.

Відповідно до п.п. 4, 5 Додаткової угоди від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року, ця угода є невід'ємною частиною Договору про надання кредиту №123/6 від 12.09.2006 року та її укладено у двох примірниках: 1-й для Кредитора (АКБ "КИЇВ"), 2-й для позичальника (ТзОВ "Інвестінтер"), кожен з яких має однакову юридичну силу.

При цьому, за умовами п. 8 Договору про відступлення права вимоги від 13.08.2009 року, протягом 1 (одного) банківського дня з дати укладення цього Договору первісний кредитор (АКБ "КИЇВ") зобов'язався передати новому кредитору (ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал") всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим Договором, з оформленням Акту приймання-передачі.

Крім того, оскільки, подані ТзОВ "Інтеграл П" (у підтвердження позовних вимог) копії документів, за твердженням позивача, стали підставою визнання ТзОВ "ФК "Київщина-Капітал" кредитором у справі № Б11/009-12 про банкрутство ТзОВ "Інвестінтер", такі документи мають міститись в матеріалах вказаної справи та їм мала надаватись правова оцінки під час затвердження Реєстру вимог кредиторів.

Тобто, по переконанню колегії суддів Вищого господарського суду України, дійсні правовідносини між АКБ "КИЇВ" та ТзОВ "Інвестінтер" (щодо укладення Додаткової угоди від 29.09.2006 року до Договору про надання кредиту № 123/06 від 12.09.2006 року) можуть бути встановлені (у разі дійсної потреби) шляхом витребування в учасників судового процесу відповідних доказів, дослідження матеріалів справи № Б11/009-12, пояснень представників сторін та посадових осіб (в порядку ст.30 ГПК України). При цьому, перш за все, господарському суд належить встановити яким чином встановлені обставини (щодо "дійсного існування" Додаткової угоди від 29.09.2006 року) може вплинути на вирішення спору по суті, за наявності інших рівнозначних доказів у цій справі.

З огляду на це, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що при прийнятті ухвали про призначення судової експертизи, апеляційний господарський суд не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді цієї справи, за результатами оцінки наявних/витребуваних у справі доказів у їх сукупності.

Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття господарським судом апеляційної інстанції рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже, призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акти - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з вказаним вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість проведення судом апеляційної інстанції процесуальних дій, - проведення експертною установою судової експертизи та не відновить порушене право скаржника, за захистом якого останній звернувся до суду.

Також, слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Враховуючи наведене, а також те, що доводи касаційної скарги, зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), беручи до уваги повноваження касаційної інстанції стосовно перевірки правильності застосування місцевим і апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту всіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність одночасного скасування ухвали в частині зупинення провадження у цій справі та в частині призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи та порушує "принцип оперативності" судового процесу.

Згідно зі ст. 111 13 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року у справі № 911/843/16 підлягає скасуванню в повному обсязі. Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення апеляційного провадження у справі не встановлено, справа підлягає направленню до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл-П" задовольнити.

2.Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року (про призначення судової технічної експертизи та зупинення апеляційного провадження у цій справі, на час проведення судової експертизи) у справі № 911/843/16 Господарського суду Київської області скасувати.

3. Справу № 911/843/16 Господарського суду Київської області направити до Київського апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:І.Ю. Панова Н.Г. Ткаченко