Постанова

від 31.07.2017 по справі 11/463-00

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р. Справа № 11/463-00

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Істоміна О.А.

за участю представників сторін:

Приватного підприємства "ОЛЬГА-ПОЛТАВА"- не з'явився;

боржника -Кривохижі Ю.А.,за довіреністю від 30.12.2015 р. № 04.2-17/2/3084;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ольга-Полтава" (вх. № 2257 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.06.2017 р. у справі № 11/436-00 за заявою Приватного підприємства "ОЛЬГА-ПОЛТАВА" щодо залучення в порядку ст. 25 ГПК України до участі у даній справі Приватного підприємства "Ольга-Полтава" як правонаступника Колективного підприємства фірма "Ольга"; зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 24.01.2002 р. у справі № 11/463-00

за позовом Колективного підприємства фірма "Ольга", м. Полтава,

до виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,

про зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради видати колективному підприємству фірма "Ольга" Державні акти на право постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Ольга-Полтава" звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою, в якій просило: залучити до участі у даній справі Приватне підприємство "Ольга-Полтава" як правонаступника Колективного підприємства фірма "Ольга"; змінити спосіб та порядку виконання рішення (у формі ухвали) господарського суду Полтавської області від 24.01.2002 р. у справі № 11/463-00 шляхом зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради ініціювати перед Полтавською міською радою питання про прийняття рішення на сесії Полтавської міської ради про передачу у постійне користування ПП "Ольга-Полтава" (як правонаступника КП фірма "Ольга") земельних ділянок за адресами і в межах: м. Полтава, вул. Шевченка, 56 - 1485,43 кв. м, вул. Зінківська, 2 - 42,89 кв. м, вул. Фрунзе, 34 - 287,47 кв. м, вул. Калініна, 11 - 44,83 кв. м, вул. Новий Базар, 2 - 44,55 кв. м, пл. Слави, 2 - 33,58 кв. м., а також видати відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.06.2017 р. у справі № 11/463-00 (суддя Бунякіна Г.І.) відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Ольга-Полтава" про залучення (в порядку ст. 25 ГПК України) до участі у даній справі Приватне підприємство "Ольга-Полтава" як правонаступника Колективного підприємства фірма "Ольга" та зміні способу та порядку виконання рішення (у формі ухвали) господарського суду Полтавської області від 24.01.2002 р. у справі № 11/463-00.

Ухвала обґрунтована, зокрема, з тих підстав, що процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, проте з матеріалів заяви та додаткових доказів вбачається, що виконавче провадження ВП № 36476671 з примусового виконання наказу № 11/463-00, виданого 24.01.2002 р. господарським судом Полтавської області закінчено згідно з постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 12.11.2013 року. і на даний час усі його матеріали знищені, у зв'язку з чим, з моменту закінчення виконавчого провадження правосубєктність Колективного підприємства фірма "Ольга" як сторони виконавчого провадження припинилася, що свідчить про відсутність підстав для здійснення заміни останнього на його правонаступника - Приватне підприємство "Ольга-Полтава".

Крім цього суд зазначив, що заява Приватного підприємства "Ольга-Полтава" в частині зміни способу виконання рішення суду на порушення вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтована належними та допустимими доказами неможливості реєстрації права підприємства на земельні ділянки відповідно до чинного законодавства (як-то звернення до державного реєстратора, відмова останнього, оскарження відмови у судовому порядку, тощо), викладена прохальна частина заяви фактично містить вимогу про зміну судового рішення по суті, нормами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту порушеного права як зобовязання сторони спірних правовідносин здійснити певне волевиявлення, Приватне підприємство "Ольга-Полтава" не є належним заявником, оскільки відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України із заявою такого змісту до господарського суду може звертатися виключне коло осіб (учасників судового процесу), в тому числі, сторона виконавчого провадження, якою не є заявник і т. н.

Приватне підприємство "Ольга-Полтава" подало на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в ухвалі висновків суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПП "Ольга-Полтава".

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, зокрема, про безпідставність висновку господарського суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва у даній справі,у зв'язку із закінченням виконавчого провадження, оскільки статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість здійснення процесуального правонаступництва за наявності зазначених в цій статті підстав на будь-якій стадії судового процесу.

Крім цього, заявник зазначає про необґрунтованість висновку господарського суду першої інстанції щодо того, що прохальна частина заяви містить вимогу про зміну судового рішення по суті, оскільки неможливість виконання рішення господарського суду Полтавської області у даній справі про зобов'язання боржника видати стягувачеві акти на право постійного користування земельними ділянками обумовлена тим, що з 01.01.2013 р. відповідно до Закону України Про державний земельний кадастр такі акти не видаються, а тому єдиною необхідною та достатньою умовою для належного виконання цього рішення, яким фактично визнано право постійного користування стягувача на земельні ділянки, є відповідне рішення органу місцевого самоврядування -Полтавської міської ради, на підставі якого відповідно до статті 28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється державна реєстрація зазначеного права.Зважаючи на це, на думку заявника, зобов'язання Виконавчого комітету Полтавської міської ради ініціювати перед Полтавською міською радою питання про прийняття рішення на сесії Полтавської міської ради про передачу у постійне користування ПП "Ольга-Полтава" (як правонаступника КП фірма "Ольга") земельних ділянок є найбільш об'єктивним та законним заходом, який призведе до реального виконання рішення суду і т. ін.

Представник боржника у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 8014 від 31.07.2017 р.) та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, законність, обгрунтованість рішення та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, повторно розглянувши справу, встановлено наступне.

Рішенням Арбітражного суду Полтавської області у справі № 11/463-00 від 28.03.2001 року задоволено позов Колективного підприємства фірма "Ольга" та вирішено спонукати виконавчий комітет Полтавської міської ради до 30.04.2001 року видати Колективному підприємству фірма "Ольга" державні акти на право постійного користування земельними ділянками за адресами і в межах : м. Полтава, вул. Шевченка, 56 - 1485, 43 кв. м, вул. Зінківська, 2 - 42,89 кв. м, вул.. Фрунзе, 34 - 287,47 кв. м, вул. Калініна, 11 - 44,83 кв. м, вул. Новий Базар, 2 - 44,55 кв. м, пл. Слави, 2 - 33,58 кв. м. (а. с. 11-12).

Зазначене рішення залишене без змін постановою Арбітражного суду Полтавської області від 15.05.2001 року у справі № 11/463-03-014/18-2/155 про перевірку рішення в порядку нагляду (а. с. 60-61).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.01.2002 року у справі № 11/463-00 зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради видати Колективному підприємству фірма "Ольга" державні акти на право постійного користування вищевказаними земельними ділянками. На виконання зазначеної ухвали 24.01.2002 року видано наказ (а. с. 13-14).

Постановою ВП № 36476671 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 13.02.2013 року відкрито виконавче провадження за вказаним наказом та надано строк для добровільного виконання до 19.02.2013 року (а. с. 15).

З огляду на невиконання Виконавчим комітетом Полтавської міської ради у встановлений строк рішення (ухвали), останньому 06.03.2013 року начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області направлено вимогу № 2080 (а. с. 16).

Виконавчий комітет Полтавської міської ради у відповідь на зазначену вимогу листом № 01-14/2093 від 23.04.2013 року повідомив, що відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" , який набрав чинності з 1 січня 2013 року, державні акти на право власності на земельні ділянки і право постійного користування земельними ділянками не видаються.

Постановою ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області ВП № 36476671 від 12.11.2013 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 11/463-00, виданого 24.01.2002 року господарським судом Полтавської області на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" (в чинній на той час редакції), копію постанови про закінчення виконавчого провадження та виконавчий документ за вих. № 11034 від 13.11.2013 року направлено до господарського суду Полтавської області.

На дату розгляду заяви ПП Ольга-Полтава :

а) виконавче провадження ВП № 36476671 знищено згідно з актом про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 27.02.2017 року (а с. 19-22);

б) сама арбітражна справа № 11/463-00 також знищена згідно з актом "Про вилучення для знищення документів № 1 від 14.05.2008 року, не внесених до Національного архівного фонду".

(2) Заявник, звертаючись до суду з відповідною заявою, просить суд залучити (в порядку ст. 25 ГПК України ) до участі у даній справі Приватне підприємство "Ольга-Полтава" як правонаступника Колективного підприємства фірма "Ольга", посилаючись на те, що Колективне підприємство фірма Ольга у 2014 році реорганізовано шляхом перетворення у Приватне підприємство Ольга-Полтава , до якого у зв'язку з цим перейшли всі права та обов'язки реорганізованого підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що з моменту закінчення виконавчого провадження правосуб'єктність Колективного підприємства фірма "Ольга" як сторони виконавчого провадження припинилася, що свідчить про відсутність підстав для здійснення заміни останнього на його правонаступника - Приватне підприємство "Ольга-Полтава". Крім цього суд зазначив, що заява Приватного підприємства "Ольга-Полтава" в частині зміни способу виконання рішення суду на порушення вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтована належними та допустимими доказами неможливості реєстрації права підприємства на земельні ділянки відповідно до чинного законодавства (як-то звернення до державного реєстратора, відмова останнього, оскарження відмови у судовому порядку тощо), викладена прохальна частина заяви фактично містить вимогу про зміну судового рішення по суті і така вимога, яка полягає у зобовязанні сторони спірних правовідносин здійснити певне волевиявлення не відповідає встановленим законодавством способам захисту порушеного права, Приватне підприємство "Ольга-Полтава" не є належним заявником, оскільки відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України із заявою такого змісту до господарського суду може звертатися виключне коло осіб (учасників судового процесу), в тому числі, сторона виконавчого провадження, якою не є заявник, і т. ін.

Викладені вище висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 5 ста 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Про заміну або про відмову заміни сторони її правонаступником суд виносить ухвалу.

У п. 1.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512 і 520 ЦК України відповідно). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

Отже, в разі заміни сторони у матеріально-правових відносинах щодо яких виник спір, наведені процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який може здійснити процесуальне правонаступництво на будь-якій стадії судового процессу.

Оскільки на момент подання ПП Ольга-Полтава заяви про здійснення процесуального правонаступництва, виконавче провадження з виконання рішення суду у даній справі як завершальна стадія судового провадження закінчене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для здійснення заміни КП фірми Ольга на її правонаступника -ПП Ольга-Полтава , зазначивши при цьому, що з моменту закінчення виконавчого провадження правосуб'єктність КП Фірми Ольга припинилась.

Згідно зі статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 7 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України у межах розглянутої господарським судом справи.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Оскільки, як наведено вище, зміна способу та порядку виконання рішення полягає у вжитті нових заходів для реалізації рішення суду, яким в свою чергу здійснюється захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів в межах способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 152 Земельного кодексу України, зміна способу та порядку виконання рішення повинна відповідати таким способам.

Як правомірно зауважив господарський суд першої інстанції, зазначений в заяві спосіб у вигляді зобов'язання сторони спірних правовідносин (ВК Полтавської міської ради) здійснити певне волевиявлення, не передбачено нормами чинного законодавства в якості способу захисту судом порушеного права та охоронюваних законом інтересів.

Рішення господарського суду Полтавської області у даній справі за своєю суттю передбачає зобов'язання боржника виконати зобов'язання шляхом видачі боржнику правовстановлювальних документів - актів на право постійного користування земельними ділянками, проте, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, прохальна частина заяви ПП Ольга-Полтава фактично містить вимогу про зміну судового рішення по суті, оскільки передбачає іншу за своєю суттю матеріально-правову вимогу-зобов'язання боржника до здійснення певного волевиявлення, яка, як зазначено вище, не відповідає встановленим законодавством способам захисту порушеного права.

Крім цього, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, Приватне підприємство "Ольга-Полтава" не є належним заявником, оскільки за змістом статті 121 Господарського процесуального кодексу України із заявою такого змісту до господарського суду може звертатися виключне коло осіб (учасників судового процесу), в тому числі, сторона виконавчого провадження, якою не є заявник.

Крім цього, як зазначено вище, виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі як завершальна стадія судового провадження на час подання заяви ПП Ольга-Полтава закінчено, що виключає можливість встановлення судом нових заходів для реалізації рішення.

Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі господарського суду першої інстанції, з огляду на які він відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Ольга-Полтава", відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для скасування зазначеної ухвали.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 20.06.2017 р. у справі № 11/436-00 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Істоміна О.А.