Рішення

від 29.05.2007 по справі 17/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "29" травня 2007 р.Справа №  17/110

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №17/110

за позовом: дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління відкритого акціонерного товариства "Олександріяліфт", м. Олександрія Кіровоградської області  

до відповідача: комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 45500,55 грн.   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Воловик М.В. арбітражний керуючий, ліквідатор, на підставі постанови № 9/218 від 25.05.2006 р.;

від позивача - Сітницький В.А., довіреність № б/н  від 01.06.06 р., представник;

від відповідача - участі не брали.

Дочірнім підприємством спеціалізованого ремонтно-будівельного управління відкритого акціонерного товариства "Олександріяліфт" подано позов до комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради про стягнення 45500,55 грн. заборгованості за договором підряду № 1 від 21.04.2003р.

Комітет містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради у відзиві на позовну заяву № 615 від 20.04.2007р. зазначив, що  місцевим бюджетом м. Олександрії на 2007 рік, затвердженим рішенням Олександрійської міської ради, не передбачені видатки на погашення заборгованості минулих років, в т.ч. за договірними зобов'язаннями і відповідно до кошторису, отриманому Комітетом містобудування, кошти на погашення заборгованості не включені (а.с.110-111). Відповідач участі в судовому засіданні 29.05.2007 р. не брав, хоча належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1570800 від 03.05.2007 р. (а.с.127).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський  суд встановив наступне.

02.04.2003 року між комітетом містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради ("замовник") та спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням відкритого акціонерного товариства "Олександріяліфт" ("підрядник") було укладено підрядний договір № 1 (далі- договір №1 від 02.04.2003 р.), згідно якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе організацію і виконання робіт по капітальному - відновлювальному ремонту ліфтів.

Відповідно до пунктів 4.2., 4.3. договору №1 від 02.04.2003р. в кінці кожного місяця, підрядник представляє замовнику акт виконаних робіт з зазначенням його вартості. Замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою і у 3- денний термін повертає два примірника акту підряднику.

Згідно пункту 4.4 договору на підставі підписаного акту, замовник, з урахуванням внесеного авансу, оплачує виконані роботи не пізніше 10- ого числа місяця, слідуючого за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач замовлені підрядні роботи виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат та актами приймання виконаних робіт без зауважень та заперечень (а.с.11-94).

Відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав: за отримані роботи розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість за виконанні в липні-серпні місяцях 2003 р. роботи в сумі 45500,55 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с.131, 132).

У відповідності  до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У даному випадку, оскільки права і обов'язки між сторонами стосовно виконання договору підряду продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також норми зазначеного кодексу.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, заборгованість в сумі 45500,56 грн. підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем в акті звірення розрахунків, тому позовні вимоги  заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

В задоволенні заяви відповідача про затвердження мирової угоди слід відмовити, оскільки згідно правил статті 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода повинна бути підписана обома сторонами, в той час як подана на затвердження господарському суду мирова угода не містить підпису повноважної особи позивача, що має право на її укладення,  та не скріплена печаткою дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління ВАТ "Укрліфт".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування Олександрійської міської ради, вул. Першотравнева, 9, м. Олександрія Кіровоградської області, ідентифікаційний код 30327520, р/р №25427509 в АППБ "Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, на користь дочірнього підприємства спеціалізованого ремонтно-будівельного управління відкритого акціонерного товариства "Олександріяліфт", проспект Леніна, 109А, м. Олександрія Кіровоградської області, ідентифікаційний код 22213239, р/р №26008301305115 в Промінвестбанку в м. Олександрії, МФО 323215, - 45500,55 грн.  основного боргу, 455,01 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду  у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя