Постанова

від 02.08.2017 по справі 826/4183/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2017 року № 826/4183/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Олвісан до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи: Головний сервісний центр Міністрів внутрішніх справ України та приватне підприємство Урса-Транс , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Олвісан (далі - позивач, ТОВ Олвісан ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету в частині недопущення позивача до участі у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, зобов'язання конкурсного комітету здійснити перерахування балів по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, з урахуванням допущення позивача до участі у конкурсі та на підставі документів, наданих перевізниками-претендентами на участь у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122.

В обґрунтування позову зазначено, що позовні вимоги позивача мають бути задоволенні, оскільки позивача безпідставно, внаслідок неправомірного застосування норм законодавства, не допущено до участі у конкурсі. Позивач наполягав на тому, що ним для участі у конкурсі подано всю необхідну і достовірну інформацію.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/4183/17 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України (далі - третя особа-1, ГСЦ МВС) та приватне підприємство Урса-Транс (далі - третя особа-2, ПП Урса-Транс ).

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача та третіх осіб у відповідне судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідачі та треті особи повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, 26.10.2016 року, конкурсним комітетом, утвореним Укртрансбезпекою для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу, проведено конкурс з перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах загального користування відповідно до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008 року (далі - Порядок) . Результати засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), оформлено протоколом від 26.10.2016 року №8.

З наявної у матеріалах справи копії витягу із зазначеного протоколу вбачається, що на засіданні конкурсного комітету було вирішено не допустити до участі у конкурсі ТОВ Олвісан як таке, що не відповідає вимогам ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт (далі - Закон). Переможцем конкурсу на самостійне виконання рейсів №121/122 маршруту Мала виска - Київ визнано ПП Урса-Транс .

Вважаючи недопущення позивача до участі у конкурсі протиправним, останній звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог Закону та положень Порядку, Укртрансбезпекою визначено об'єкти конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), для розгляду на засіданні конкурсного комітету 26.10.2016 року, затверджені наказом №654 від 20.09.2016 року.

Відповідно до умов конкурсу, визначених Укртрансбезпекою, встановлено мінімальну кількість автобусів для виконання рейсів - 2 автобуси.

Відповідно до ст. 3 Закону, цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносин з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 43 Закону передбачено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюються виключно на конкурсних засадах.

Згідно зі ст. 44 Закону, порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008 року затверджено Порядок, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Відповідно до п. 4 Порядку, організатором на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), є Укртрансбезпека.

Як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач, на підставі дозволу на перевезення пасажирів на міжобласному автобусному маршруті загального користування серії АС №000724, виданого 13.10.2011 року Державною адміністрацією автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України, та витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування серії УТІ №000908, виданого 31.10.2013 року Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, здійснював перевезення по маршруту Мала Виска - Київ , рейси №121/122, термін дії дозволу із 08.10.2011 року по 07.10.2016 року.

Перевезення на даному маршруті забезпечувалося одним транспортним засобом. При цьому, обумовлено наявність другого транспортного засобу як резервного.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач приймав участь у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122.

Умовами конкурсу по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, передбачено мінімально необхідну кількість транспортних засобів для виконання перевезень.

Позивачем запропоновано для участі у конкурсі 3 (три) автобуси:

- БАЗ А079.34, д.н.з. НОМЕР_1, 2013 року випуску;

- YOUYI ZGT6831DH, д.н.з. НОМЕР_2, 2006 року випуску;

- DAEWOO BH120, д.н.з. НОМЕР_3, 2001 року випуску.

Право власності на зазначені транспорті засоби підтверджується наданими в складі конкурсної пропозиції належним чином завіреними копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як пояснили у ході судового розгляду справи представники позивача, під час проведення конкурсу представника позивача було запрошено до зали засідання конкурсного комітету під час розгляду об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, та було повідомлено, що відповідно до інформації від уповноваженого представника органу контролю (ГСЦ МВС), один із зазначених автобусів не пройшов обов'язкового технічного контролю.

Представник позивача надав конкурсному комітету копію технічного огляду на даний транспортний засіб для ознайомлення та підтвердження того, що транспортний засіб пройшов технічний огляд. Проте, конкурсним комітетом даний документ не був прийнятий до уваги, хоча протокол технічного огляду не є додатковою конкурсною пропозицією, а підтверджує достовірність поданої інформації для участі у конкурсі, зокрема проходження автобусом DAEWOO BH120, д.н.з. НОМЕР_3, технічного огляду.

Як переконаний позивач, вже під час проведення конкурсу конкурсний комітет не має права перевіряти зазначену інформацію, оскільки достовірність поданої інформації має перевірятися за 2 (два) робочі дні до проведення конкурсу у відповідності до п. 37 Порядку відповідним робочим органом конкурсного комітету.

В подальшому представника позивача знову запрошено до зали засідання конкурсного комітету та проінформовано, що конкурсним комітетом кваліфіковано зазначену вище інформацію про відсутність обов'язкового технічного контролю на один із запропонованих автобусів як підтвердження факту подання позивачем недостовірної інформації.

Рішенням конкурсного комітету, яке оформлено протоколом від 26.10.2016 року №8, позивача визнано таким, що недопущений до участі у конкурсі.

Відповідно до пп. 1 п. 12 Порядку, конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який: подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 29, ч. 5 ст. 35 Закону України Про дорожній рух , до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджений постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30.01.2012 року (далі - постанова №137). Цим Порядком визначено процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.

З аналізу викладеного можна зробити висновок, що законодавець визначає етап введення транспортного засобу в експлуатацію та визначає процедури, що передують даному етапу та є підготовчими.

Зокрема, однією з таких процедур є забезпечення проходження обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.

Постанова №137 конкретизує процедуру проведення обов'язкового технічного контролю, який містить висновки щодо придатності до експлуатації автобусу.

Також наказом Міністерства інфраструктури України №550 від 26.07.2013 року затверджено Правила експлуатації колісних транспортних засобів (далі - Правила) , згідно з якими, перевізник допускає колісний транспортний засіб до руху згідно з вимогами його експлуатаційної документації, інформаційного забезпечення від виробника колісного транспортного засобу, законодавства, зокрема цих Правил.

Правилами визначено, що придбаний чи орендований колісний транспортний засіб за умови його державної реєстрації (перереєстрації) у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції України і наявності протоколу обов'язкової перевірки його технічного стану відповідно до Порядку, вводять в експлуатацію розпорядчим документом перевізника, визначаючи ним:

- графік систематичної перевірки технічного стану перевізником відповідно до Порядку перевірки колісних транспортних засобів перевізниками або графік отримання відповідних послуг;

- закріплення колісного транспортного засобу за посадовими особами, відповідальними за дотримання процесів їх систематичного технічного обслуговування і ремонту перевізником або графіка отримання відповідних послуг;

- графік підготовки до обов'язкового технічного контролю в разі потреби та подання колісного транспортного засобу до пунктів технічного контролю відповідно до Законів України Про автомобільний транспорт та Про дорожній рух ;

- закріплення за колісним транспортним засобом водія (водіїв);

- обов'язки водія (водіїв) стосовно утримання колісного транспортного засобу.

Перевізник перевіряє наявність пломб на приладах контролю за режимом роботи і відпочинку водія, опломбовує чи накладає на шляхи доступу до показів одометра і спідометра контрольні наклейки, без зруйнування яких неможливо втрутитися у роботу цих приладів. Якщо на цих приладах неможливо або недоцільно установлювати пломби чи зазначені наклейки - опломбовують чи встановлюють наклейки на рознім влаштованої в колісному транспортному засобі (бортовій) системі діагностування.

Перевізник допускає до руху дорогами колісні транспортні засоби у безпечному та технічно справному стані.

Тобто, Правилами передбачено перелік процесів, що передують введенню конкретного транспортного засобу в експлуатацію на вулично-дорожній мережі загального користування.

Серед даних процесів також наявна умова оформлення документації щодо обов'язкової перевірки технічного стану автобусу.

Враховуючи зазначене, проведення обов'язкового технічного контролю - це процедура, яка здійснюється безпосередньо перед введенням транспортного засобу в експлуатацію.

Як випливає з Правил та вищезазначених нормативних актів, враховуючи економічну доцільність, введення в експлуатацію транспортного засобу здійснюється для визначеної на момент прийняття такого рішення мети, в даному випадку отримання права обслуговувати маршрути загального користування. З урахуванням чого, чинне законодавство допускає та встановлює процедури проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу з метою введення його в експлуатацію для визначеної мети.

Відповідно до п.п. 2, 5 Порядку, конкурсний комітет - це постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.

Метою визначення автомобільного перевізника на викурених засадах є:

- реалізація основних напрямків розвитку галузі автомобільного транспорту;

- створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом;

- покращення якості пасажирських перевезень;

- створення конкурентного середовища;

- забезпечення оновлення рухомого складу;

- підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів;

- забезпечення виконання соціально значущих перевезень.

Виходячи із зазначеного, є зрозумілим, що ні мета створення конкурсного комітету, ні мета визначення автомобільного перевізника не включають в себе здійснення заходів щодо встановлення придатності транспортних засобів до експлуатації.

Як результат, у Порядку не встановлено жодної вимоги щодо надання перевізником- претендентом інформації про наявність або відсутність обов'язкового технічного контролю на рухомий склад, зазначений у документах для участі у конкурсі.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що конкурсний комітет неправомірно прийняв рішення про недопущення позивача до участі у конкурсі на підставі подання на участь у конкурсі документів, що містять недостовірну інформацію, у зв'язку з відсутністю цієї недостовірної інформації взагалі.

Відповідно до п. 40 Порядку, під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками:

наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання);

наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу;

наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями;

наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення);

строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації);

наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам;

наявність та характеристика виробничої бази;

умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу;

умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом;

умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

досвід роботи перевізника-претендента;

наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов;

якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу;

інвестиційний розвиток суб'єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності;

умови контролю за станом здоров'я водіїв.

У відповідності до п. 29 Порядку, для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи:

2) нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні);

3) перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу;

4) копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті;

5) документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу;

6) копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті;

7) копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації);

8) перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність;

9) анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку;

10) копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали.

У зазначеному переліку протокол технічного огляду транспортного засобу взагалі відсутній.

Відповідно до ст. 52-3 Закону України Про дорожній рух , до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення;

погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;

видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів;

інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Як вбачається з вищевикладеного, конкурсний комітет не наділений повноваженнями аналізувати та приймати рішення щодо правових наслідків відсутності обов'язкового технічного контролю на транспортний засіб.

У ході судового розгляду справи представники позивача пояснили, що позивач є особою, зацікавленою у отриманні права на обслуговування маршрутів за об'єктом конкурсу №8. Від наявності права обслуговувати маршрути в повній мірі залежить рентабельність господарської діяльності позивача, можливість виплачувати заробітну плату працівникам, виконувати інші зобов'язання фінансового характеру перед державою та контрагентами. Відсутність можливості обслуговувати маршрути у свою чергу, є підставою для прямих збитків підприємства та порушення його прав і законних інтересів.

Відповідно до п. 10 Положення про Державну Службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства інфраструктури України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до ст.ст. 3, 19 Конституції України, держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Взаємовідносини між особою, в тому числі юридичною, та державою базуються на тому, що держава несе відповідальність перед особою за свої неправомірні дії, у разі якщо такі дії було допущено.

Держава виступає у взаємовідносинах із суб'єктом господарювання в особі органів державної влади.

Невірне та неправомірне застосування норми Порядку, зокрема пп. 1 п. 12 Порядку, зумовлює необхідність скасування неправомірно прийнятого рішення конкурсного комітету. В іншому випадку, суб'єктом владних повноважень свідомо будуть порушені права суб'єкта господарювання, що прямо суперечить Конституції України та іншим нормативно-правовим актам, а також спричинені суб'єкту господарювання суттєві збитки, у тому числі у вигляді упущеної вигоди.

Стосовно викладених у письмових поясненнях по суті позову тверджень представника ГСЦ МВС щодо того, що транспортний засіб DAEWOO BH120, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 на конкурс заявлений не був, суд зазначає, що Укртрансбезпекою відповідним листом, зареєстрованим в ГСЦ МВС 18.10.2016 року за вх. №11727, ГСЦ МВС проінформовано про перевізників-претендентів, які подали документи на конкурс. До листа додано перелік таких перевізників-претендентів, у якому міститься інформація про транспортний засіб DAEWOO BH120, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3. У Переліку транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, та Відомостях за підписом суб'єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником, які є додатком до заяви позивача на участь у конкурсі, зазначено транспортний засіб DAEWOO BH120, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3. У ліцензійній картці №774270 також зазначено транспортний засіб DAEWOO BH120, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3. До заяви на участь позивача у конкурсі долучено копії технічного паспорту транспортного засобу DAEWOO BH120, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3., власник ТОВ Олвісан .

Оцінивши викладене суд приходить до висновку, що позивачем у позові, при зазначені інформації про транспортний засіб DAEWOO BH120, 2001 року випуску, допущено описку в частині зазначення д.н.з. такого транспортного засобу.

Суд зазначає, що Укртрансбезпекою не надано суду письмових заперечень проти позову, тобто позицію щодо заявленого позивачем позову відповідачем у ході судового розгляду справи не висловлено.

Зважаючи на викладене суд звертає увагу на норму ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якою, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підсумовуючи все викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету в частині недопущення позивача до участі у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, та, як наслідок, необхідність її задоволення.

При цьому, зважаючи на встановлений у судовому порядку факт протиправності зазначеного вище рішення, та з метою повного захисту порушених внаслідок цього прав позивача, необхідним є зобов'язання конкурсного комітету здійснити перерахування балів по об'єкту конкурсу №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, з урахуванням допущення позивача до участі у конкурсі, на підставі документів, наданих перевізниками-претендентами на участь у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Олвісан до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи: Головний сервісний центр Міністрів внутрішніх справ України та приватне підприємство Урса-Транс , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), яке оформлене протоколом від 26.10.2016 року №8, в частині недопущення товариства з обмеженою відповідальністю Олвісан до участі у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122.

3. Зобов'язати конкурсний комітет, утворений Державною службою України з безпеки на транспорті для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу, здійснити перерахування балів по об'єкту конкурсу №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122, з урахуванням допущення товариства з обмеженою відповідальністю Олвісан до участі у конкурсі, на підставі документів, наданих перевізниками-претендентами на участь у конкурсі по об'єкту №8, маршрут Мала Виска - Київ , рейси №121/122.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Олвісан (код ЄДРПОУ 34659393) здійснений нею судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845).

Копії постанови направити (вручити) сторонам та третім особам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.І. Келеберда

Суддя І.А. Качур

Суддя А.Б. Федорчук