Вирок

від 13.11.2009 по справі 1-831/09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-831/09

ВИРОК

Іменем України

13 листопада 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойка О.В.

при секретарі - Сметані А.С.

з участю прокурора - Куц О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, згідно трудового договору між працівником і фізичною особою від 25.05.09, укладеного між фізичною особою підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_2 та ОСОБА_1, був прийнятий на посаду продавця - консультанта.

В коло його обов'язків відповідно до посадової інструкції продавця - консультанта від 25.05.09, входить збут продукції приватного підприємця, яка надається йому для реалізації.

В день прийняття на роботу між ФОП «ОСОБА_2» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про матеріальну відповідальність від 25.09.09, згідно якого останній зокрема бере на себе повну відповідальність за забезпечення зберігання довірених йому приватним підприємцем матеріальних цінностей.

В травні 2009 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на розтрату матеріальних цінностей, одержаних від продажу продукції, наданої останньому ФОП «ОСОБА_2».

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на розтрату ввірених йому матеріальних цінностей, ОСОБА_1, 26.05.09, отримав в приміщенні офісу ФОП «ОСОБА_2», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Жилянська,7-В, картки поповнення рахунків на загальну суму 12738 грн. 50 коп., засвідчивши даний факт своїм підписом у видатковій накладній № 043 від 26.05.09, після чого, того ж дня, перебуваючи в м. Києві, бул. Чоколовський, 5-7, реалізував невстановленій особі наступні картки поповнення рахунків:

- оператора мобільного зв'язку «Київстар» в кількості 10 шт. кожна номіналом 30 грн., вартістю 31 грн., на загальну суму 310 грн., 3 шт. кожна номіналом 100 грн., вартістю 101 грн., на загальну суму 303 грн.; оператора мобільного зв'язку «МТС» в кількості 4 шт. кожна номіналом 25 грн., вартістю 26 грн. на загальну суму 104 грн., оператора мобільного зв'язку «МТС» в кількості 4 шт. кожна номіналом 50 грн., вартістю 51 грн. на загальну суму 204 грн., 3 шт. кожна номіналом 100 грн., вартістю 101 грн. на загальну суму 303 грн.; 1 шт. номіналом 200 грн., вартістю 200 грн., на загальну суму 200 грн.; оператора мобільного зв'язку «Білайн» в кількості 2 шт. кожна номіналом 60 грн., вартістю 61 грн. на загальну суму 122 грн., Інтернет-оператора «Експрес» 1 шт., номіналом 10 грн., вартістю 20 грн., на загальну суму 20 грн.; всього на загальну суму 1566 грн.

Однак, грошові кошти за реалізовані товарно-матеріальні цінності до каси ОСОБА_1 не повернув, а протиправно розтратив їх, чим спричинив зазначеному підприємцю матеріальну шкоду на вказану суму.

Продовжуючи реалізацію єдиного умислу, спрямованого на розтрату майна ФОП «ОСОБА_2», ОСОБА_1, 13.06.09, отримав в приміщенні офісу ФОП «ОСОБА_2», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Жилянська,7-В, картки поповнення рахунків та стартові пакети на загальну суму 11623 грн. 50 коп., засвідчивши даний факт своїм підписом у видатковій накладній № 154 від 13.06.09, після чого, того ж дня, перебуваючи в місті Києві, бул. Чоколовський, 5-7, реалізував невстановленій особі наступні картки поповнення рахунків:

- оператора мобільного зв'язку «Київстар» в кількості 2 шт., кожна номіналом 100 грн., вартістю 101 грн., на загальну суму 202 грн.; оператора мобільного зв'язку «МТС» в кількості 2 шт. номіналом 200 грн., вартістю 200 грн., на загальну суму 400 грн., оператора мобільного зв'язку «Лайф», в кількості 8 шт., номіналом 35 грн. кожен, вартістю 36 грн., на загальну суму 288 грн.; стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Джинс» вартістю 10 грн., на загальну суму 10 грн., всього на загальну суму 900 грн.

Однак, грошові кошти за реалізовані товарно-матеріальні цінності до каси ОСОБА_1 не повернув, а протиправно розтратив, чим спричинив зазначеному підприємцю матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, які виразились у розтраті грошових коштів ФОП «ОСОБА_2», ОСОБА_1 заподіяв цьому підприємцю матеріальну шкоду на загальну суму 2466 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю та показав, що 25.05.2009р. ним з однієї сторони та ФОП ОСОБА_2 з другої сторони було укладено трудовий договір, згідно якого він був прийнятий на роботу, продавця-консультанта по продажу карток та стартових пакетів мобільних операторів. Крім того, 25.05.2009р. ним було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з ФОП ОСОБА_2 згідно якого, він прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених мені грошових коштів, документів та товарно-матеріальних цінностей.

26.05.2009 р. приблизно о 08 год. 40 хв. в приміщенні офісу за адресою: м. Київ, вул. Жилянська,7-В, він прийняв матеріальні цінності, згідно накладної №043 від 26.05.2009р. на загальну суму 12738,50 грн., і поїхав на своє робоче місце за адресою: м. Київ, бул. Чоколовський, 5-7, в районі Севастопольського ринку, де почав реалізовувати ввірений йому товар, а саме: Інтернет картки, картки поповнення рахунків та стартові пакети мобільних операторів.

Всього, за день 26.05.2009р. він реалізував товар на суму 1566 грн. Ввечері того ж дня, 26.05.2009р. приблизно о 20 год., він приїхав в приміщення офісу за адресою: м. Київ, вул. Жилянська,7-В, для здачі залишків товару, каси та для отримання нової продукції. У нього було проведено інвентаризацію та виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 1566 грн. З даним актом інвентаризації про нестачу у нього товарно-матеріальних цінностей на суму 1566 грн., він згодний. Нестача грошей в сумі 1566 грн. у нього сталася внаслідок того, що він їх витратив на власні потреби, так як йому потрібні були грошові кошти.

Оскільки у нього було тяжке матеріальне становище, і йому потрібні грошові кошти, то він думав, що буде їх брати із каси ФОП ОСОБА_2, після реалізації продукції і витрачати їх на власні потреби, тому у нього був єдиний умисел спрямований на розтрату майна ФОП ОСОБА_2 Також він думав, що буде продовжувати працювати і по можливості виплачувати грошові кошти, які брав із каси.

13.06.2009 р., приблизно о 14 годині, в приміщенні офісу за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 7-В, він прийняв матеріальні цінності, згідно накладної №154 від 13.06.2009 р. на загальну суму 11623,50 грн., і поїхав на своє робоче місце за адресою: м. Київ, бул. Чоколовський,5-7, в районі Севастопольського ринку, де протягом дня реалізував Інтернет картки, картки поповнення рахунків та стартові пакети мобільних операторів на суму 900 грн. Ввечері того ж дня, 13.06.2009 р. приблизно о 20 годині, він приїхав в приміщення офісу за адресою: м. Київ, вул. Жилянська,7-В, для здачі залишків товару, каси та для отримання нової продукції. У нього було проведено інвентаризацію та виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 900 грн. З даним актом інвентаризації про нестачу у нього товарно-матеріальних цінностей на суму 900 грн., він згодний. Гроші в сумі 900 грн. від реалізованого товару, він витратив на власні потреби, оскільки в нього були фінансові труднощі.

Щиро розкаюється у скоєному і більше такого не повториться. Матеріальні збитки в сумі 2466 грн., які він завдав ФОП ОСОБА_2 він зобов'язується відшкодувати найближчим часом.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що вина підсудного повністю доказана і кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна, яке було ввірене особі.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше не судимий, тимчасово не працює, позитивно характеризується за місцем проживання.

- його відношення до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 судом не виявлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та застосувати статтю 75, 76, КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши певні обовязки.

Позов заявлений цивільним позивачем ОСОБА_2 до підсудного ОСОБА_1 про стягнення грошей в сумі 2466 гривні 00 копійок, завданої злочином матеріальної шкоди, підлягає повному задоволенню, оскільки визнаний самим ОСОБА_1 та підтверджується зібраними у справі доказами.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України і призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України, зобовязати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи, а також періодично зявлятись для реєстрації.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 2466 гривень 00 копійок завданої злочином матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 гроші в сумі 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 00 копійок.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін у виді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме: форму трудового договору між працівником і фізичною особою від 25.05.2009 р. укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1, зі змінами та доповненнями, на 1-му аркуші, договір про матеріальну відповідальність від 25.05.2009р. укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 зі змінами та доповненнями, на 1-му аркуші, посадові обов'язки продавця-консультанта ОСОБА_1 від 25.05.2009 р. на 1-му аркуші, кадрову анкету гр. ОСОБА_1, на 1-му аркуші, ксерокопію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 17.10.2005р., на 1-му аркуші, акт інвентаризації від 26.05.2009 року, на 1-му аркуші, накладну від 26.05.2009 року № 043 на 1-му аркуші, накладну на переміщення № CLB 29665 від 26.05.09 року, на 1-му аркуші, акт інвентаризації від 13.06.2009 року, на 1-му аркуші, заяву про прийняття на роботу гр. ОСОБА_1, на 1-му аркуші, характеристику на продавця-консультанта ОСОБА_1, на 1-му аркуші, довідку про розмір заподіяної шкоди на 1-му аркуші, наказ про прийняття на роботу гр. ОСОБА_1, на 1-му аркуші, наказ про проведення інвентаризації від 26.05.2009 року на 1-му аркуші, наказ про проведення інвентаризації від 13.06.2009 року, на 1-му аркуші, ксерокопію довіреності на ОСОБА_3 № 780824 від 8 травня 2008 року, на 1-му аркуші, що знаходяться при справі зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя