Рішення

від 02.08.2017 по справі 278/1077/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/1077/16-ц

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2, третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю Промоптторг про стягнення суми заборгованості та зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк» , третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю Промоптторг про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначив, що між акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ) та товариством з обмеженою відповідальністю Промоптторг 29 травня 2008 року укладено кредитний договір №11352537000, відповідно до якого останньому надано кредит в іноземній валюті в сумі 312000 доларів США.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору прийнята порука ОСОБА_2 згідно договору поруки №1 Г352537000/П від 29 травня 2008 року.

Умови договору не виконувалися належним чином, щомісячно кредит не погашався, сплату відсотків не проводилося, станом на 25 квітня 2016 року виникла заборгованість за кредитним договором яка становить: по кредиту та процентам у розмірі 104175,42 доларів США та пені у розмірі 2442,62 гривень.

В ході розгляду справи відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визнання припиненим договору поруки №11352537000/п від 29 травня 2008 року укладений між акціонерним товариством інноваційним банком УкрСиббанк та ним, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців діяльність товариства з обмеженою відповідальністю Промоптторг (ідентифікаційний код юридичної особи - 30317312), що являється боржником за кредитним договором №11352537000 від 29 травня 2008 року припинена. Посилаючись на норми статті ст.609 та ч.1 ст.559 ЦК України, відповідач ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) вважає, що правовідносини між ним та банком, які виникли на підставі договору поруки, припиняються з припиненням забезпечених нею кредитних зобов'язань у зв'язку з припиненням товариства з обмеженою відповідальністю Промоптторг (позичальника) як юридичної особи.

Представник позивача ПАТ УкрСиббанк підтримав позов з підстав зазначених в ньому, зустрічний позов не визнав та вважає його безпідставним.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов банку не визнав та просив відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник третьої особи ТОВ Промоптторг в судове засідання не з'явився. Так, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців товариство з обмеженою відповідальністю Промоптторг (код ЄДРПОУ 30317312) було припинене.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ПАТ УкрСиббанк необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 травня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ) та товариством з обмеженою відповідальністю Промоптторг укладено кредитний договір №11352537000, відповідно до якого останньому надано кредит в іноземній валюті в сумі 312000 доларів США (а.с.3-5).

Виконання зобов'язань по кредитному договору №11352537000 від 29 травня 2008 року забезпечено договором поруки №1 Г352537000/П від 29 травня 2008 року укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до якого за п.1.1. Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відловідалміісгкі Промоптторг , усіх його зобов'язань перед Кредитором, шо виникли з Кредитного договору №11352537000 від 29 травня 2008 року, укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п.1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним поговором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Відповідно до п.1.4 договору поруки відповідальність Поручителя і Боржника є солідарними (а.с.9).

Умови договору ТОВ Промортторг не виконано, а тому станом на 25 квітня 2016 року заборгованість за кредитним договором №11352537000 від 29 травня 2008 року становить: по кредиту та процентам у розмірі 104175,42 доларів США та пені у розмірі 2442,62 гривень, з яких:

- 85091,2 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 42545,40 доларів США за строк з 20.03.2015 року по 25.04.2016 року,

- 19084,22 доларів США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 17549,94 доларів США за строк з 01.02.2015 року по 25.04.2016 року,

- 1707,65 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 25.10.2015 року по 25.04.2016 року,

- 734,97 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 25.10.2015 року по 25.04.2016 року (а.с.13-20).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно із частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб'єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Правила частини четвертої статті 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобов'язання встановлений не був.

Припинення поруки зі спливом строку, установленого в договорі поруки, означає, що кредитор позбавляється можливості звернутись із вимогою до поручителя про виконання його зобов'язання за договором поруки у зв'язку з припиненням такого зобов'язання поручителя.

За змістом речення першого та третього зазначеної статті кредитор повинен встигнути звернутись до поручителя з вимогою про виконання останнім свого обов'язку за договором поруки, у тому числі в примусовому порядку.

Разом із тим за змістом другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України у разі, якщо строк договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить до поручителя вимоги.

Правова природа зобов'язання у всіх випадках, передбачених статтею 559 ЦК України, є тотожною.

Вимога кредитора до поручителя полягає в реальному виконанні зобов'язання за боржника, оскільки така вимога може бути заявлена лише в разі невиконання боржником своїх зобов'язань та настання строку виконання основного зобов'язання.

Виходячи з тотожної природи зобов'язань, які регулюються реченнями першим і третім частини четвертої статті 559 ЦК України та реченням другим частини четвертої цієї статті, правову конструкцію частини четвертої статті 559 ЦК України, викладену в одному абзаці, ототожнює правову природу усіх зобов'язань, преклюзивність строку дії договору поруки, необхідно дійти висновку, що такою вимогою може бути лише позов, заявлений кредитором до поручителя в судовому порядку, оскільки пред'явлення іншої вимоги суперечить правовій природі поруки як строкового зобов'язання.

Отже, непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням.

Також треба зазначити, що звернення до суду після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності, а є підставою для відмови в позові у зв'язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що боржник товариство з обмеженою відповідальністю Промоптторг здійснило останній платіж по кредитному договору 03 лютого 2015 року (а.с.14 зв.), а позивачем подано позов до поручителя лише 05 травня 2016 року (а.с.1). Оскільки кредитор протягом шести місяців не звернувся з позовом до поручителя, суд приходить до висновку, що порука припинилась.

Судом задовольняються позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання припиненим договору поруки №11352537000/п від 29 травня 2008 року укладений між акціонерним товариством інноваційним банком УкрСиббанк та ним з наступних підстав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю Промоптторг (ідентифікаційний код юридичної особи - 30317312), що являється боржником за кредитним договором №11352537000 від 29 травня 2008 року - припинило діяльність (а.с.73-74).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до п.5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст.ст.559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Термін порука , застосований законодавцем у ч.1 ст.559 ЦК України, використовується у розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Отже, зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов'язання.

Таким чином, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення поруки, тому що зобов'язання за кредитним договором припинилося.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, в ухвалі від 07.11.2012 року у справі 6-129цс12.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що зобов'язання поруки, яким було забезпечено виконання основаного зобов'язання, припинилося, оскільки основні обов'язання позичальника (ТОВ Промоптторг ) за кредитними договорами перед позивачем припинилися внаслідок припинення ТОВ Промоптторг як юридичної особи.

Проаналізувавши встановлені у судовому засіданні факти та відповідні правовідносини, докази, подані сторонами на їх підтвердження, а також вищевказані правові норми, суд приходить до висновку, що ті обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову банку та в обґрунтування свого зустрічного позову, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 11, 266, 267, 526, 527, 530, 553, 554, 559, 610, 611, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові публічному акціонерному товариству „УкрСиббанк» відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки №11352537000/п від 29 травня 2008 року укладений між акціонерним товариством інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. В. Зубчук