Ухвала

від 04.08.2017 по справі 591/3353/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/3353/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/321/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною представника власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 липня 2017 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

01 липня 2017 року прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 30 червня 2017 року в ході обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 : грошові кошти в сумі 5 209 доларів США, податкові повідомлення-рішення №246-13, 247-13, 248-13 від 30.03.2017 року на 3 аркушах, документи про право на спадщину за законом ОСОБА_10 на 23 арк., оскільки до ЄРДР за №12017200000000130 від 23.06.2017 року внесені відомості за ч. 3 ст. 368 КК України і вилучене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

07 липня 2017 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми, розглянувши клопотання прокурора, задовольнив його та постановив ухвалу, якою наклав арешт на зазначене в клопотанні прокурора майно.

У поданій апеляційній представник власника майна ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки документи про право на спадщину за законом не можуть мати жодного відношення до обставин вимагання та одержання неправомірної вигоди, грошові кошти належать ОСОБА_10 , яка є приватним підприємцем та відсутні будь-які дані, що вони мають кримінальне походження. Крім того, прокурором не обгрунтовано, які сліди кримінального правопорушення маються на вилучених грошах, оскільки з окремої ухвали про їх арешт можна зробити висновок про те, що це не ті гроші, дозвіл на відшукування яких було надано в ухвалі про дозвіл на обшук. Також зазначає, що арешт майна має застосовуватися індивідуально щодо особи, оскільки сторона обвинувачення вважає, що власником тимчасово вилучених грошей є ОСОБА_11 , то і клопотання про арешт його майна мало бути подане окремо. Крім того вказує на пропуск, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України строку подання клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Тому просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні його клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом прокуратури Сумської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017200000000130, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України щодо зловживання службовим становищем посадовими особами Роменської районної державної адміністрації упродовж 2016-2017 років та організації злочинної схеми вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді «відкатів» від керівників приватних підприємств та бюджетних установ, які фінансуються за рахунок держаного бюджету.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором при зверненні до суду з клопотанням про арешт майна не дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Задовольняючи клопотання прокурора в повному обсязі слідчий суддя не дотримався вимог цього закону та не дав оцінки можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З клопотання прокурора вбачається, що він просив накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем реєстрації голови Роменської РДА ОСОБА_11 в ході розслідування кримінального провадження про зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди у вигляді «відкатів» посадовими особами Роменської РДА: податкові повідомлення-рішення, грошові кошти та документи про право на спадщину.

Разом з тим, ні в клопотанні прокурора, ні в протоколі обшуку, ні в матеріалах провадження не вказано податкові повідомлення-рішення з приводу яких податків були вилучені під час обшуку та які факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, вони можуть підтвердити.

Також в матеріалах провадження відсутні дані про значення для кримінального провадження вилучених під час обшуку грошових коштів та не наведено жодних відстав не довіряти показанням ОСОБА_10 про те, що вона є приватним підприємцем і є добросовісним набувачем вказаних грошових коштів внаслідок підприємницької діяльності.

Накладаючи арешт на документи про право на спадщину, слідчий суддя належним чином не дослідив матеріали кримінального провадження та не вмотивував, за якою ознакою вказані документи відповідають вимогам ст. 98 КПК України. Вказані мотиви не зазначені і в клопотанні прокурора.

Зважаючи, що досудове розслідування проводиться у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди посадовими особами Роменської РДА, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави вважати, що документи про право на спадщину за законом дружини голови Роменської РДА ОСОБА_11 , можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на викладене ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження з постановленням нової ухвали.

Також є слушними доводи апеляційної скарги про порушення прокурором строку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, оскільки в матеріалах провадження відсутній оригінал конверту у якому було здійснене поштове відправлення, копія конверту не містить адреси отримувача, а згідно даних Укрпошти навіть після закінчення розгляду клопотання слідчим суддею, поштове відправлення, копія конверту якого мається в матеріалах провадження, не було вручене адресату.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173, 309, 405, 407, 409, 411, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 07 липня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017200000000130 від 23.06.2017 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_8 від 01 липня 2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017200000000130 від 23.06.2017 року у ході обшуку за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_11 в АДРЕСА_1

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4