12/220
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 12/220
15.05.07
За позовом Приватного підприємства „Альборз”
До Приватного підприємства „Леметр”
Про стягнення 11437,99 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники :
Від позивача Спасібухова О.Л. –адвокат (дов. б/н від 09.02.07р.)
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Леметр” основного боргу у розмірі 11 437,99 грн., який виник через неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань по оплаті за поставлений товар, а також про стягнення з відповідача судових витрат, в т. ч. адвокатські послуги у розмірі 2500 грн.
Ухвалою суду від 02.04.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/220 та призначено розгляд справи на 15.05.07 р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.
На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем був відвантажений відповідачеві товар на суму 12 768,00 грн.
Факт передачі товару підтверджується наступними документами: видаткова накладна № ВН-0424 від 26.04.2005р. на суму 3 648,00 грн.; видаткова накладна № ВН –0442 від 05.05.2005р. на суму 3 648,00 грн. та довіреність № 669859 від 05.05.05р.; видаткова накладна № ВН –0492 від 19.05.2005р. на суму 5 472,00 грн. та довіреність № 669867 від 19.05.05р.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, перерахував на рахунок позивача 1 330,01 грн.
Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 437,99 грн.
Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 10.02.07 р. позивач направив відповідачеві повідомлення про встановлення терміну проведення розрахунків в сім днів згідно ст. 530 ЦК України. Враховуючи максимальний термін доставки пошти по Україні 4 дні, строк оплати –21.02.07р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 11 437,99 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
З метою стягнути заборгованість з відповідача, у встановленому законом порядку позивач звернувся за допомогою адвоката. Між позивачем та Адвокатом Спасібуховою О.Л. був укладений договір про надання адвокатських послуг № 2/07 від 09.02.2007р. Плата за Договором щодо ведення справи в Господарському суді становить 2500,00грн., копію адвокатського договору та квитанцію про сплату позивачем 2500,00 грн. додано до матеріалів справи, оригінали було надано у судове засідання. За ст. 44 ГПК України, оплата адвокатських послуг входить до складу судових витрат.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов'язані з оплатою адвокатських послуг, державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст..ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Леметр" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 17, кв. 131, п/р 26001200227201 в Подільській філії АКБ „Київ", м. Київ, МФО 320401, код 30153870, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства „Альборз" (адреса реєстрації: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: м. Київ, вул. Волинська, 57, оф. 20, п/р 260003059401 в АБ „Банк регіонального розвитку” м. Києва, МФО 300540, код 24932043, ІПН 249320426553) 11437(одинадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 99коп. - основного боргу; 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат пов'язаних з оплатою адвокатських послуг, 114 (сто чотирнадцять) грн.38 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 681674 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні