Постанова

від 03.08.2017 по справі 813/2133/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року № 813/2133/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д.,

представника позивача Вівчарика Б.П.,

представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агроспецтехніка" до Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

13 червня 2017 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Агроспецтехніка" (надалі по тексту - ПП "Агроспецтехніка", позивач) до Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - (надалі по тексту - Франківське відділення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення Франківського відділення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області № 0002871201 від 26.05.2016 року.

Ухвалою судді від 14.06.2017 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що підприємством самостійно було подану податкову декларацію з податку на додану вартість за 1 квартал 2015 року, в якій самостійно визначено податкове зобов'язання в сумі 9252,00 грн. 12.05.2015 року позивачем було проведено оплату самостійно визначеного зобов'язання, що підтверджується долученою до позовної заяви квитанцією від 12.05.2015 року. Однак, всупереч цьому, відповідачем за результатами проведеної перевірки з питань своєчасної сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях по податку на додану вартість було виявлено несвоєчасну сплату податку та сформоване податкове повідомлення - рішення. З огляду на вказане, представник позивача зазначає, що ПП "Агроспецтехніка" виконало вимоги ПК України та сплатило самостійно визначене податкове зобов'язання у 10-ти денний строк, який обраховується з останнього дня відповідного граничного строку, передбаченого кодексом для подання податкової декларації. Також вважає, що висновки викладені в акті перевірки № 13/21-01/31074884 від 24.05.2015 року не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності ПП "Агроспецтехніка" та ґрунтуються на неправильному застосуванні податковим органом норм податкового законодавства, що в свою чергу, призвело до нарахування штрафних санкцій. Враховуючи наведене, представник позивача вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а прийняте на його основі податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що позивачем було проведено оплату самостійно задекларованого податкового зобов'язання на власний рахунок, а не на рахунок для сплати ПДВ. Враховуючи наведене, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ПП "Агроспецтехніка", код ЄДРПОУ 31074884, знаходиться за адресою: 79015, м. Львів, вул. Городоцька, 197.

07.05.2015 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за І квартал 2015 року, в якій було самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9252,00 грн.

12.05.2015 року позивачем було проведено оплату самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Однак, відповідачем за результатами проведеної перевірки ПП "Агроспецтехніка" з питань своєчасності сплати до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за І квартал 2015 року було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002871201 від 26.05.2016 року, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість.

Не погоджуючись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні даної адміністративної справи виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1)будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2)будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3)будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

-особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

-особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Пунктом 14.1.156. п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 ПК України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 ПК України є одним з обов'язків платника податків.

За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПК України, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає ст. 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

У відповідності до ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем було самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за І квартал 2015 року в сумі 9252,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначав, що 12.05.2015 року ним було сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період в сумі 9252,00 грн.

На підтвердження вказаної обставини ним було долучено до матеріалів справи копію квитанції від 12.05.2017 року.

Однак, оглянувши долучену квитанцію, суд зазначив, що позивачем було сплачено суму податку на додану вартість на власний рахунок із зазначенням отримувача платежу - ПП "Агроспецтехніка", код ЄДРПОУ 31074884.

Вказане також підтверджується листом Державної казначейської служби України №12-08/504-9105 від 02.06.2017 року.

Так, у вказаному листі зазначено, що 12.05.2015 року о 16:26 год. на рахунок № 37513000055685 ПП "Агроспецтехніка" (код ЄДРПОУ 31074884) було зараховано кошти в сумі 9252,00 грн. з призначенням платежу - ПДВ за І квартал 2015 року. Вказані кошти були перераховані ПАТ КБ "Приватбанк" за меморіальним ордером №@2PL0080 від 12.05.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні наголосив, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість слід було сплачувати на рахунок УДКС України у Франківському районі м. Львова Львівської області, код ЄДРПОУ 37965138.

Крім того, представник відповідача зазначив, що 13.06.2017 року позивачем було проведено сплату штрафу по рішенню, яке оскаржується.

Підсумовуючи усе наведене, суд вказує, що жодних доказів, які б вказували про належну сплату позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за І квартал 2015 року у справі не міститься, відтак суд погоджується з позицією представника відповідача щодо порушення позивачем строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Більше того, суд розцінює сплату позивачем штрафу згідно оскаржуваного рішення як визнання несвоєчасності проведеної ним сплати податку на додану вартість.

Тому, беручи до уваги усе вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ПП "Агроспецтехніка" вимог податкового законодавства при сплаті самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за І квартал 2015 року.

У зв'язку з чим вважає оскаржуване у даній справі податкове повідомлення - рішення правомірними і таким, що скасуванню не підлягають.

Тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Згідно з ст. 94 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 серпня 2017 року.