Рішення

від 03.08.2017 по справі 909/495/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 р. Справа № 909/495/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л.М. , секретар судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, в інтересах держави в особі П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади, вул.Петлюри, буд. 1, с. П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254;

до відповідача : Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", вул. Дружби, 18, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218;

про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу у сумі 138090 грн. 88 коп.;

за участю:

Від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області, службове посвідчення (№ 032583 від 20.03.15);

Від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність (№ 148/02-32/18 від 05.04.17);

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність (№ 51 від 27.03.17).

ВСТАНОВИВ: Перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу у сумі 138090 грн. 88 коп.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, письмових поясненнях по справі, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позову та просить суд в позові відмовити з підстав наведених у відзиві на позов №09-06/244 від 06.06.17 (вх.№9172/17 від 07.06.17).

Заперечуючи позовні вимоги зазначає про те, що позивачем у позовній заяві не наведено жодних доказів порушення працівниками ДП "Коломийський лісгосп" лісового законодавства. Вирок Коломийського міськрайонного суду про визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 367 ч. 1 Кримінального кодексу України (службова недбалість) не підтверджує вчинення працівником ДП "Коломийський лісгосп" порушення лісового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області в ході перевірки, проведеної 26.09.16 р. на Державному підприємстві "Коломийське лісове господарство", виявлено факти неналежного виконання підприємством обов'язків по охороні та збереженню лісу, про що складено відповідний акт.

Так, згідно Акту перевірки від 26.09.16 р., натурною перевіркою проведеною у Шепарівському лісництві встановлено:

- у кварталі 27 ділянка 14 виявлено незаконну рубку 5 дерев дуба черещатого, діаметрами пнів: 68, 83, 74,65,69, ліквідною масою 12,9 м3. На торцях зрізів даних пнів було наявне тавро "К". Орієнтовний термін рубки даних дерев - зимово-весняний період 2016 р.

- у кварталі 27 ділянка 20, виявлено незаконну рубку 4 дерев дуба черещатого, діаметрами пнів: 66, 63, 74, 88, ліквідною масою 10,8 м3. На торцях зрізів даних пнів було наявне тавро "К". Орієнтовний термін рубки даних дерев - зимово-весняний період 2016 р.

Згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, розмір шкоди завданої лісу даною незаконною рубкою дерев склав - 138090 грн. 88 коп.

Акт перевірки підписано посадовими особами відповідача без зауважень, в установленому порядку акт не оскаржувався, а тому є належним доказом, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Як встановлено вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2017 р. у справі №346/5218/16-к про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, обвинувачений вчинив службову недбалість - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило істотну шкоду.

Злочин вчинено при наступних обставинах.

Наказом виконувача обов'язків директора Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 38-вк від 10.03.2015 ОСОБА_4 з 10.03.2015 призначений на посаду майстра лісу обходу № 5 Шепарівського лісництва ДП "Коломийське лісове господарство".

Згідно з додатком до Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 (далі - Положення), посада майстра лісу належить до посадових осіб державної лісової охорони.

10 березня 2015 року одночасно з прийняттям на посаду з ОСОБА_4 укладено договір про матеріальну відповідальність майстра лісу ДП "Коломийський лісгосп".

12 березня 2015 року ОСОБА_4 за актом прийому-здачі прийняв лісовий обхід, в склад якого входять квартали № № 26-34, під охорону.

Майстер лісу ОСОБА_4, обіймаючи посаду, що належить до державної лісової охорони та будучи зобов'язаним здійснювати охорону лісу від незаконних (самовільних) рубок, у період з 12.03.2015 по 10.03.2016, маючи об'єктивну можливість для забезпечення охорони лісу (зокрема виявлення ознак незаконних рубок дерев, залучення працівників лісової охорони та правоохоронних органів для припинення самовільних рубок), допустив неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них та неналежним чином проводив охорону лісу в кварталі № 27 переданого під охорону лісового обходу, не здійснював регулярні обходи лісових масивів, не виявляв лісопорушників та фактів вчинення самовільних рубок в лісі, чи ознак вчинення в лісі незаконних рубок, не інформував керівництво ДП "Коломийське лісове господарство" про факти чи ознаки незаконних рубок на території ввіреного йому під охорону обходу та необхідність залучення працівників лісової охорони та правоохоронних органів для охорони та збереження лісу.

Внаслідок неналежного виконання майстром лісу ОСОБА_4 своїх службових обов'язків щодо здійснення охорони лісу від самовільних рубок у ввіреному йому під охорону обході, а саме у кварталі № 27, виділах № № 14, 20 Шепарівського лісництва ДП "Коломийське лісове господарство" упродовж періоду з 12.03.2015 по 10.03.2016 невстановленими досудовим слідством особами у зимово-весняний період 2016 року здійснено незаконні рубки, а саме у виділі № 14 кварталу № 27 за відсутності належної охорони лісу незаконно зрубано 5 дерев дуба черещатого з діаметрами пнів 65 см, 68 см, 69 см, 74 см, 83 см, ліквідною масою 12,9 м3; у виділі № 20 кварталу № 27 - 4 дерева дуба черещатого з діаметрами пнів 63 см, 66 см, 74 см, 88 см, ліквідною масою 10,8 м3.

Всього внаслідок неналежного виконання службових обов'язків майстром лісу ОСОБА_4 у зимово-весняний період 2016 року на території виділів № № 14, 20 кварталу № 27 Шепарівського лісництва ДП "Коломийське лісове господарство" невстановленими досудовим слідством особами безперешкодно вчинено незаконні рубки 9 сироростучих дерев породи дуба черещатого, ліквідною масою 13,7 м3, чим у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 завдано шкоди державним інтересам - лісовому фонду на загальну суму 138090,88 грн., що у 200 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно до примітки до ст. 364 КК України, є істотною шкодою.

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.03.2017 р. у справі №346/5218/16-к, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч.1 КК України.

Згідно з ч.3 ст. 35 ГПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до вимог статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх службових обов'язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища": порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

При вирішенні спору слід виходити з того, що відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов'язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Системний аналіз змісту положень п. 1 ч. 2 ст.19, п.5 ст. 64, ч.ч. 1, 5 ст. 86, п.5 ч.2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України свідчить про те, що відповідач, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Відтак, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Як передбачено ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустив незаконну рубку лісу, що є підставою для стягнення з нього шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судом встановлено неправомірність поведінки відповідача (незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок); вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Отже, наявними є всі елементи деліктної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.ст.17, 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади до Державного підприємства "Коломийське лісове господарство" про відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу у сумі 138090 грн. 88 коп. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", вул.Дружби, 18, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218 (ідентифікаційний код 22190768; р\р НОМЕР_1; МФО 320478 в АБ "Укргазбанк") на користь П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади, вул.Петлюри, буд. 1, с.П'ядики, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78254 (ідентифікаційний код 04354120), шляхом перерахування на користь фонду охорони навколишнього природного середовища П'ядицької сільської ради об'єднаної територіальної громади (МФО 836014, р\р 35415001026225 в ГУДКСУ в Івано-Франківській області) 138090 (сто тридцять вісім тисяч дев'яносто) грн. 88 коп. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", вул.Дружби,18, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218 (ідентифікаційний код 22190768) в дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул.Липська,18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету: ГУК у м. Київ, 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 2071 (дві тисячі сімдесят одну) грн. 36 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.17

Суддя Неверовська Л.М.