Ухвала

від 08.08.2017 по справі 359/1985/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 359/1985/17 Головуючий у 1-й інстанції: Борець Є.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Піщане на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Піщане до державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільської міської ради Левчишиної Юлії Анатоліївни, виконавчого комітету Бориспільської міської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, прокуратура Київської області, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик Володимир Вікторович, Бориспільська районна державна адміністрація про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,-

У С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Піщане звернулось до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом про скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільської міської ради Левчишиної Ю.А. від 31.10.2016 року, індексний номер рішення 32123232, про державну реєстрацію права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській обрості на земельну ділянку площею 100,00 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:003:0001 та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності номер 17175622 від 26.10.2016 року, яким проведено державну реєстрацію права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на земельну ділянку площею 100,00 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:003:0001, яка розташована на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району, Київської області.

Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач Фермерське господарство Піщане подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 вересня 2003 року Фермерське господарство Піщане уклало договір з Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області відповідно до якого Бориспільська РДА продала, а Фермерське господарство Піщане придбало земельну ділянку площею 100,00 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

09 вересня 2003 року позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №105699.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12 травня 2004 року у справі №911/85/16 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 2 вересня 2003 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №105699 від 9 вересня 2003 року визнані недійними.

28 вересня 2016 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.П. прийняв рішення №316139954, яким скасував державну реєстрацію за фермерським господарством Піщане право власності на земельну ділянку площею 100,00 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

26 жовтня 2016 року державний реєстратор Бориспільської міської ради Левчишина Ю.А. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №17175622 з інформацією про прийняте рішення №32123232 від 31 жовтня 2016 року про державну реєстрацію права власності держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області на земельну ділянку площею 100,00 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташовану на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та дана обставина підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2016 року, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 08 лютого 2017 року, скасовано рішення Господарського суду Київської області від 12 травня 2016 року у справі №911/85/16.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що на підставі рішення приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчика В.П. від 28 вересня 2016 року у позивача припинилось право власності на земельну ділянку, а отже рішення державного реєстратора Бориспільської міської ради Левчишиної Ю.А. №32123232 від 31 жовтня 2016 року не порушує права, свободи або інтереси позивача.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Із позовної заяви вбачається, що позивач фактично оскаржує законність рішення державного реєстратора Бориспільської міської ради Левчишиної Ю.А. від 31.10.2016 року про державну реєстрацію права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на земельну ділянку та відповідний запис про державну реєстрацію.

Як встановлено судом в ході апеляційного розгляду справи, державний реєстратор реєстраційної служби Бориспільської міської ради Левчишина Ю.А. здійснила реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку за державною на підставі поданих документів, зокрема: заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року.

Тобто така реєстрація була проведена відповідно до поданої заяви та доданих до неї документів, у т.ч. і постанови Господарського суду м. Києва, а не на підставі постанови Господарського суду м. Києва від 12 травня 2016 року як на те послався представник апелянта.

Згідно з п. 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції на час реєстрації) за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Отже, приймаючи рішення від 31.10.2016 року №32123232 про державну реєстрацію права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на земельну ділянку площею 100,00га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3220882600:04:003:001, державний реєстратор діяла у межах наданих їй повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства України та у спосіб, передбачений законом.

Доводи апелянта про те, що реєстрація нерухомого майна державним реєстратором проводилась виключно відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2016 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як зазначено вище, державна реєстрація проводилась відповідно до поданої заяви, а рішення суду лише було одним із підтверджуючих документів відсутності на той час права на земельну ділянку за іншою особою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт не звертався до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права на спірну земельну ділянку або ж про скасування реєстрації права на земельну ділянку за державною чи скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності держави, але йому було відмовлено у такій реєстрації чи скасуванні реєстрації, у зв'язку з чим позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом до державного реєстратора про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Фактично позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Бориспільської міської ради Левчишиної Ю.А. від 31.10.2016 року та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 26.10.2016 року, яким проведено державну реєстрацію права власності держави на земельну ділянку, що не відповідає основним засадам адміністративного судочинства України - право особи на звернення до суду у разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено його права, свободи або інтереси.

Поданий апелянтом до суду апеляційної інстанції наказ №447/6 від 17.07.2017 року про відмову Головного територіального управління юстиції у Київській області у задоволенні скарги на рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Бориспільської міської ради Київської області Левчишиної Ю.А. від 27 червня 2017 року №3577736 колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки даний наказ прийнято 17.07.2017 року, тоді як судове рішення ухвалено 12 липня 2017 року, а з адміністративним позовом до суду позивач звернувся 09.03.2017 року.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав їм правову оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову Фермерському господарству Піщане у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Піщане залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 09 серпня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.