Рішення

від 08.08.2017 по справі 219/12250/16-ц

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/12250/16-ц

Провадження № 2/219/761/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2017 року Артемівський міськрайоний суд Донецької області у складі: судді Любчика О.В., при секретареві Красниковій А.С., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Росинка про визнання договору оренди землі від 05.09.2015 р. змінами до договору оренди землі від 18.10.2008 р., витребування з незаконного володіння земельної ділянки та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив, до відповідача селянського (фермерського) господарства Росинка (далі - СФГ Росинка ) про визнання договору оренди землі від 05 вересня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем СФГ Росинка в особі голови господарства ОСОБА_5 змінами до договору оренди землі від 11.10.2008 між орендодавцем ОСОБА_6 та орендарем СФГ Росинка в особі голови господарства ОСОБА_5 в частині строку дії договору до 30 жовтня 2016 року, витребування з незаконного володіння земельної ділянки та стягнення збитків 93000 гривень і судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його матері ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка площею, 6,61 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Васюківської сільської ради Бахмутського (Артемівського) району Донецької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №737798, виданим Артемівською районною державною адміністрацією 18 вересня 2007 року. Мати позивача померла 08.11.2012 року і після її смерті ОСОБА_7 успадкував спірну земельну ділянку. За життя у 2008 році мати уклала договір оренди вказаної земельної ділянки з відповідачем в особі голови СФГ Росинка ОСОБА_5 Після реєстрації права власності на спірну земельну ділянку 24.07.2015 у відповідності до ст. 148-1 ЗК України протягом одного місяця з дня набуття права власності повідомив письмово про це відповідача, керівником якого на той час була ОСОБА_5М, а також запропонував внести зміни шляхом укладення нового договору оренди, який за своєю правовою суттю, на думку позивача, є внесенням змін до існуючого договору оренди спірної земельної ділянки. 05.09.2015 за взаємною згодою позивача та ОСОБА_5, колишній керівник СФГ Росинка , до договору оренди від 11.10.2008 року було внесено зміни істотних умов договору, а саме строку дії договору, який буде діяти до 30.10.2016, шляхом укладення письмового договору. Тому, строк дії попереднього договору оренди земельної ділянки було змінено. Крім того, позивач вважає, що зі смертю ОСОБА_5 змінився орендар земельної ділянки. Якщо керівник ОСОБА_3 успадкував фермерське господарство то до нього перейшли всі права та обов'язки за внесеними змінами до спірного договору. До того ж, до закінчення терміну дії договору він листом від 26.10.2016 повідомив відповідача про те, що строк дії договору оренди закінчився, а відповідач не прийняв заходів та не попередив його про намір продовжити строк дії договору від 05.09.2015, тому ОСОБА_1 не мав наміру продовжувати дію цього договору. Оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки з відповідачем закінчувався 30.10.2016 та законних підстав використання земельної ділянки у відповідача не було та врожай 2016 року було вже зібрано, тому відповідач самостійно, до закінчення строку дії договору, засіяв спірну земельну ділянку озимою пшеницею. Витрати на обробку земельної ділянки та на посів склали: 2 тони елітного зерна для посіву 15000 грн., мінеральних добрив (амофос) 6 тон - 78000 тисяч. Не маючи права використовувати земельну ділянку відповідач переорав земельну ділянку, чим заподіяв йому матеріальну шкоду 93000 грн., яку просить стягнути з відповідача. За фактом самовільного захоплення земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів, проводиться досудове слідство.

Представник відповідача голова СФГ Росинка ОСОБА_3 надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких зазначив, що позов відповідача є необґрунтований. Підтвердив, що між відповідачем та ОСОБА_6 11.10.2008 був укладений договір оренди землі, який 17.10.2008 був зареєстрований у Артемівському районному відділі Донецької регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України. Договір укладено на 10 років тобто до17.10.2018. Вважає, що вказаний договір діє і на момент розгляду справи, так як не розірваний. Не заперечував про те що позивач успадкував спірну земельну ділянку після смерті його матері, але ж перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, такі положення містить п. 35 договору оренди від 11.10.2008. Тому, і заява відповідача про розірвання, а також про внесення змін, цього договору не була задоволена відповідачем. Підтвердженням дії договору від 11.10.2008 є довідка № 141 від 18.02.2016 року відділу держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області, видана відповідачу. Новий договір оренди від 05.09.2015, який підписано позивачем та головою СФГ Росинка в особі голови господарства ОСОБА_5 вважає таким, що не відповідає вимогам законодавства, є таким, що містить строк дії договору менше 7 років, не зареєстрований, а тому не утворює правових наслідків. Оскільки позивач в порушення умов договору від 11.10.2008 та вимог законодавства самовільно засіяв земельну ділянку, яка перебувала в користуванні відповідача, вимоги про відшкодування збитків у розмірі 93000 грн. не підлягають задоволенню. У позивача в жовтні 2016 року не було законних підстав для посіву озимої пшениці на спірній земельній ділянці, тому повинен самостійно нести витрати на посів озимої пшениці. Рішення керівника відповідача про культивацію озимої пшениці на спірній земельній ділянці вважає законним.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнили, надали суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні. Крім того, представник ОСОБА_4 з приводу уточнених позовних вимог, а саме визнання договору оренди земельної ділянки від 05.09.2015 змінами до договору від 11.10.2008 в частині строку дії договору до 30.10.2016, пояснив, що вони безпідставні та не ґрунтуються на положеннях договору від 11.10.2008 та законодавства України.

Вислухавши сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини між сторонами з приводу оренди земельної ділянки врегульовані Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України Про оренду землі та іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що 11.10.2008 року ОСОБА_6 та СФГ Росинка уклали договір оренди земельної ділянки площею 6,61 га у т.ч. рілля - 6,61га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Васюківської міської ради Артемівського (нині Бахмутського) району Донецької області та належала ОСОБА_6 (державний акт ЯГ №737798 від 18.09.2007, кадастровий номер: 1420981000:01:009:0033), строком дії 10 років (далі договір від 11.10.2008).

17.10.2008 проведено державну реєстрацію вказаного договору та присвоєно № 040814800022.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 17.10.2008 земельну ділянку передано відповідачу.

Після смерті ОСОБА_6 її син ОСОБА_1 (позивач) успадкував спірну земельну ділянку, що встановлено з свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2015, виданого державним нотаріусом ОСОБА_8, що також не оспорюється сторонами.

Відповідно до ст. 770 ч. 1 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Зі змісту статті 1216 ЦК України слідує, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Таким чином, смерть фізичної особи - наймодавця (орендодавця) не є підставою для припинення договору та його зміни, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди.

Крім того, пунктом 37 договору від 11.10.2008 встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, що СФГ Росинка було отримано заяву від позивача датовану від 27.09.2016 року з проханням розірвати договір оренди від 11.10.2008 за взаємною згодою сторін. Відповідач не погодився з пропозицією позивача та продовжував використовувати земельну ділянку, оскільки строк дії договору закінчується 17.10.2018 року.

До того ж виконання відповідачем обов'язків по договору від 11.10.2008 сторонами також не оспорюється. Сторони у судовому засіданні підтвердили про відсутність заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою.

З довідки №141 від 18.02.2016 про грошову оцінку земельної ділянки виданої відділом держгеокадастру в Артемівському районі Донецької області судом встановлено, що станом на 18.02.2016 відповідач користувався земельною ділянкою ОСОБА_6 на підставі договору оренди, зареєстрованого 17.10.2008 №040814800022.

Щодо вимоги позивача визнати договір оренди землі від 05.09.2015 змінами до договору від 11.10.2008 в частині строку дії договору, суд приходить до наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, що позивач та відповідач в особі колишньої голови СФГ Росинка підписали договір оренди землі від 05.09.2015, предметом якого є спірна земельна ділянка. Державну реєстрацію договору не здійснено.

Із тексту вказаного договору вбачається, що орендодавець земельної ділянки - ОСОБА_1, тобто позивач, строк дії договору до 30 жовтня 2016 року (п.8), орендна плата 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка отримується орендарем один раз на рік та на час підписання договору складає 5502,83 грн. (п.9). До того ж з тексту договору не вбачається жодного посилання на договір оренди землі від 11.10.2008, а саме про зміну, скасування його окремих пунктів, в тому числі і строку дії договору.

Крім того, позивачем було надано суду оригінал заяви від 26.10.2016, адресованої СФГ Росинка , в якій він висловив намір не продовжувати договірні відносини з відповідачем та посилається на договір оренди землі, який, як він вважає, укладено 05.09.2015 між ним та відповідачем. При цьому в заяві немає жодного посилання на договір від 11.10.2008.

Суд також звертає увагу на те, що 05.09.2015 позивач звернувся до голови СФГ Росинка про укладення договору спірної земельної ділянки, яку успадкував відповідно до свідоцтва про право на спадщину, що встановлено з заяви ОСОБА_1 від 05.09.2015.

Як зазначено у ч.1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.5 ст. 6 ЗК України право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином суд вважає, що зміни до договору оренди земельної ділянки також підлягають державній реєстрації.

З огляду на викладене, суд вважає, що договір оренди землі від 05.09.2015 - це самостійний договір оренди земельної ділянки, який не може бути визнаним змінами до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2008.

До того ж, суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві та уточненнях до неї від 13.02.2017 посилався на існування саме нового договору оренди земельної ділянки.

Стосовно статусу відповідача СФГ Росинка та його керівника ОСОБА_9 у спірних правовідносинах суд встановив наступне.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України Про оренду землі орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без

громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

СФГ Росинка є юридичною особою, що підтверджено випискою з ЄДРПОУ та членство в такому господарстві регламентовано ч.3 ст. 3 Закону України Про фермерське господарство .

Посилання позивача на лист Держкомзему від 04 листопада від 2002 року щодо необхідності переукладення договору оренди землі при реорганізації господарства, а саме зміні керівника та власника господарства є помилковим, оскільки із змісту ч.1 ст.104 ЦК України під реорганізацією розуміється (злиття, приєднання, поділ, перетворення). Зміна керівника підприємства та його власника не є реорганізацією в розумінні ст. 106-109 ЦК України. Більше того, відповідно до ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі в редакції від 05.04.2015 (на момент реєстрації позивачем права власності) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Такі ж умови передбачені у п. 37 договору від 11.10.2008.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача визнати договір оренди землі від 05.09.2015 змінами до договору оренди землі від 11.10.2008 в частині строку його дії не підлягає задоволенню

Договір оренди землі від 11.10.2008 є чинним, земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача на підставі діючого договору оренди, тому вимоги позивача про повернення спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач приступив до використання спірної земельної ділянки в період дії договору від 11.10.2008 порушивши положення п.28 цього договору та вчинив дії, які перешкоджають орендареві (відповідачу) користуватись земельною ділянкою, тому затрати, понесені під час незаконного користування спірною земельною ділянкою не підлягають відшкодуванню. Зазначене узгоджується з ч. 1 ст. 212 ЗК України, відповідно до якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.104, 210, 654, 770, 1216, 1218 ЦК України, ст. 6, 212 ЗК України, ст. 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Росинка про визнання договору оренди землі від 05.09.2015 р. змінами до договору оренди землі від 18.10.2008 р., витребування з незаконного володіння земельної ділянки та відшкодування збитків відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 07 серпня 2017 року.

Суддя О.В.Любчик