Рішення

від 12.07.2017 по справі 316/1706/16-ц

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 316/1706/16-ц

Провадження № 2/316/152/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

"12" липня 2017 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді: Капустинського М.В.

секретаря судового засідання: Демешко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодара Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої неналежним виконанням послуг зберігання на платній охоронюваної автостоянці,-

ВСТАНОВИВ:

До Енергодарського міського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій (а.с.25-30), в якій зазначає, що на належній ТОВ Обрій платній автостоянці по вул.Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м.Енергодарі Запорізької області з 30.12.2011 р. зберігався його автомобіль HYUNDAI ELANTRA , рік випуску 2011, колір сірий, шасі: KMHDH41EACU344056, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вечором 14 листопада 2013 року в період приблизно о 17 год. 30 хв. зазначений автомобіль було передано на зберігання ТОВ Обрій , а саме: транспортний засіб було поставлено на місце №118-н зазначеної автостоянки, за що попередньо була внесена оплата на початку листопада місяця, як послуги за зберігання за поточний місяць, при цьому пошкоджень на автомобілі, при його передачі, не було. 14 листопада 2013 року в період з 17 год. 30 хв. До 22 год. 30 хв. шляхом підпалу був пошкоджений, належний позивачу, зазначений автомобіль на місці № 118-н охоронюваної автостоянки ТОВ Обрій , чим йому було завдано значної матеріальної шкоди. Зазначає, що від диспетчера автостоянки позивач дізнався, що внаслідок пожежі постраждав його автомобіль та ще два автомобіля які стояли поруч.

За фактом загоряння автомобілів (місця стоянки 116, 117та 118) відкрито кримінальне провадження №12013080160001724 відомості про яке внесено до ЄРДР 15.11.2013 р. Згідно висновку комплексної (пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху) № 3 від 11.03.2014 р. причиною пожежі послужив занос вогневого джерела запалювання з ознаками підготовки умов активного розвитку пожежі, тривалість якої була близько 40 хвилин.

Зазначає, що загальний розмір спричиненої в наслідок горіння автомобіля матеріальної шкоди становить 130610,00 грн., що підтверджується проведеною судовою авто товарознавчою експертизою висновок № 30 від 18.12.2013 р. Проведення експертизи обійшлося у розмірі 600,00 грн., що підтверджується квитанцією №П601/2084984/1 від 17.12.2013 р. (а.с.18). Таким чином загальний розмір матеріальної шкоди становить 131210,00 грн.

Посилаючись на законодавство, просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій , ЄДРПОУ 24513201, юридична адреса: 71500, Запорізька область, м. Енергодар, бул.КаштановийАДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків №2243703614, матеріальну шкоду в розмірі 131210,00 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій , ЄДРПОУ 24513201, юридична адреса: 71500, Запорізька область, м. Енергодар, бул.КаштановийАДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків №2243703614 понесені і документально підтверджені судові витрати (оплата правової допомоги адвоката).

Ухвалою суду від 27.02.2017 року по справі залучено третю особу: фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (а.с.81)

Дослідивши надані сторонами по справі докази, оцінивши та дослідивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення, суд дійшов наступного висновку:

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.8 ЦПК України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст.179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною ч. 2 ст. 937 ЦК України встановлено, що письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст. 977 ЦК України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Організація та порядок надання послуг щодо збереження транспортних засобів на автостоянках передбачений "Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках", які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 22 січня 1996 року.

Пунктом 25 вказаних Правил передбачено, що володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов'язаний оформити транспортний засіб на зберігання згідно з вимогами правил, подати при цьому черговому приймальнику перелік предметів, які знаходяться в салоні (кабіні) транспортного засобу, але не входять до комплекту обладнання та приладів, передбачених заводом - виробником (телевізор, магнітофон, холодильник та інше майно). Перелік повинний бути внесений до журналу обліку транспортних засобів довготермінового або тимчасового зберігання і засвідчений підписами володільця та чергового приймальника.

Відповідно до п. 27 Правил, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст. 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодуються зберігачем у разі пошкодження - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

При цьому, статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Крім того, в постанові від 03 грудня 2014 року №6-183цс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що в цивільному процесі законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

А отже саме Відповідачі, а не Позивачі повинні довести суду відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачам.

Так в судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є власником транспортного засобу: автомобіля HYUNDAI ELANTRA , рік випуску 2011, колір сірий, шасі: KMHDH41EACU344056, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6); За повідомленням про загоряння автомобілів на місцях автостоянко за адресою: м.Енергодар, вул.В-Інтернаціоналісті, 25 було порушено кримінальне провадження (а.с.8).

Згідно ст. 66 ЦПК України: Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом. .

За постановою слідчого СВ Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області було проведено автотоварознавча експертиза автомобіля НОМЕР_2, про що складено Висновок № 30 (а.с.9-16), отже судом встановлено, що експертизу завданої матеріальної шкоди володільцю зазначеного автомобіля (позивачу по справі) в наслідок пожежі в розмірі 130610 грн. 00 коп. було проведено в рамках кримінального провадження. Отже сплачені витрати за проведення експертизи в сумі 600 грн. 00 коп. 17.12.2013 року (а.с.18) було здійснено позивачем в рамках кримінального провадження.

Оскільки по даній цивільній справі експертиз не проводилось, судом ухвал про призначення експертизи по даній цивільній справі не виносилось.

А отже, вимоги позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за проведення автотоварознавча експертиза автомобіля в сумі 600 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 130610 грн. 00 коп. з відповідача на користь позивача суд дійшов наступного висновку:

Згідно з укладеним з ФОП ОСОБА_2 договором № 1 від 01.01.2012 р. ТОВ Обрій надало належну їй на праві власності автостоянку в оренду.

Зазначена обставина підтверджуються наступними доказами:

- Журнал обліку постійних клієнтів ФОП ОСОБА_2 та Журнал довгострокового зберігання автотранспортних засобів ФОП ОСОБА_2 за період 29.12.2012 р. - 22.12.2013 р.

Згідно зазначених журналів охорону автомобіля HYUNDAI ELANTRA , рік випуску 2011, колір сірий, шасі KMHDH41EACU344056, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - майно с приводу якого йде спір), що належав Позивачу на праві власності, здійснював ФОП ОСОБА_2;

- Форма 16-ОПП Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 27.02.2015 р. № 1508231400012, Форма 20-ОПП Повідомлення про об'єкт оподаткування, або об'єкти, що пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 10.01.2012 р. № 1 до Енергодарської ДП; Форма 16-ОПП Повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 25.01.2013 р. № 26/М/18-031; ОСОБА_3 ОДПІ від 28.04.2016 р. № 3537/10/08-23-0827 яким вона підтверджує взяття на облік ФОП ОСОБА_2М на автостоянці з 10.01.2012 р.

Зазначені докази підтверджують те, що саме ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2012 р. по даний момент здійснює господарську діяльність на автостоянці з охорони автотранспорту;

- Договір між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 від 01.11.2013 р., Договір між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 від 01.11.2013 р.

ОСОБА_4 і ОСОБА_5 здійснювали чергування на автостоянці під час якого постраждало спірне майно. Зазначені докази підтверджують, що вказані працівника були найняті ФОП ОСОБА_2, тобто охорону майна с приводу якого йде спір здійснював ФОП ОСОБА_2

- Додаток № 4 Звітність Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2013 р. ФОП ОСОБА_2

Зазначені докази э звітами до Пенсійного фонду де перелічені всі працівники які працюють у суб'єкта господарювання, з них вбачається, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є працівниками ФОП ОСОБА_2, тобто охорону майна с приводу якого йде спір здійснював ФОП ОСОБА_2

- Додаток № 4 Звітність Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2013 р. ТОВ Обрій .

Документ аналогічний попередньому, тільки ТОВ ОБРІЙ , з нього вбачається, що чергових контролерів в ТОВ Обрій не було, є тільки три працівника (ОСОБА_6 директор, ОСОБА_7 головний бухгалтер та ОСОБА_5 діловод). ОСОБА_5 за сумісництвом працювала в ТОВ Обрій діловодом, тобто ТОВ Обрій не здійснював охорону майна с приводу якого йде спір.

- Шатний розклад ТОВ Обрій на 2013 р.

Також підтверджує обставини, що ТОВ Обрій не здійснювало охорони майна з приводу якого йде спір. У товаристві є посади: директора, заступника, головного бухгалтера, діловода та прибиральника, чергові контролери відсутні.

- Штатний розпис ФОП ОСОБА_2 від 01.10.2013 р.

Документ підтверджує обставини, що ФОП ОСОБА_2 в штаті працівників мав посади чергових контролерів на яких і працювали ОСОБА_4 і ОСОБА_5

- Копія трудової книжки ОСОБА_5 та копія трудової книжки ОСОБА_4

Зазначені докази підтверджують, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є працівниками ФОП ОСОБА_2, тобто охорону майна с приводу якого йде спір здійснював ФОП ОСОБА_2

Сам ФОП ОСОБА_2 визнає факт зберігання автомобіля, в той час коли ТОВ Обрій цей факт заперечує.

В той же самий час відсутні будь-які докази того, що ТОВ Обрій здійснювало охорону майна с приводу якого йде спір.

Таким чином, відсутні будь-які докази причетності ТОВ Обрій до зберігання майна яке було пошкоджено.

Крім того, в позовній заяві позивач стверджує, що у нього існує договір зберігання та при цьому посилається на ст. ст. 936-938, 942-943, 949-950 ЦК України.

Дійсно, встановлено, що у Позивача наявний договір зберігання, однак не з ТОВ Обрій , а з ФОП ОСОБА_2

Позивач вимагає відшкодування шкоди за правилами ст. 1192 ЦК України, яка регулює деліктні правовідносини, а як стверджує позивач між ним та ТОВ Обрій склались зобов'язальні правовідносини, а тому позивачу спричинена не шкода, а збитки, які повинні відшкодовуватись за правилами ст. 951 ЦК України.

При цьому, позивач вимагає застосування норми права яка не підлягає застосуванню. Посилаючись на ст. 1192 ЦК України, позивач видає свої збитки за шкоду і на цій підставі вимагає стягнути їх відповідача - ТОВ Обрій .

Однак, в судовому засіданні встановлено та дослідженими у судовому засіданні доказами підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій , який позивач зазначив у якості відповідача - не є належним відповідачем по даній справі, отже позивач вимагає стягнення збитків, які видає за шкоду з неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій .

Крім того, позивач стверджує, що належне йому майно: автомобіль HYUNDAI ELANTRA , рік випуску 2011, колір сірий, шасі: KMHDH41EACU344056, реєстраційний номер НОМЕР_1 постраждав в наслідок підпалу посилаючись як на доказ цього - на Висновок комплексної (пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху) № 3 від 11.03.2014 р.

Однак суд критично відноситься до зазначеного позивачем виходячи з наступного:

Як зазначалось вище, в рамках розгляду даної цивільної справи, експертиз не проводилось, експертам судом питань не задавалось. Отже, наданий у якості доказу Висновок експертів № 3 від 11.03.2014 р. (а.с.110-127), суд розцінює у якості письмового доказу наданого позивачем. При цьому, експерти вказують на те, що загорілось три автомобілі одночасно, свідки вказують на протилежне - стор. 11 експертизи показання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.120). Також експерт вказує на те, що причиною пожежі є підпал - стор. 15 експертизи (а.с.124), також експерт вказує на те, що результаті займання парів світлих нафтопродуктів виник вибух який чули свідки - стор. 13 експертизи (а.с.122). Однак зазначені висновки не збігаються з показами свідка ОСОБА_8 - стор.11 експертизи (а.с.120), який стверджує, що спочатку він відчув запах диму і тільки через 10-15 хвилин вибух. За висновком експерта світлі нафтопродукти спочатку димили 10- 15 хвилин, а потім був вибух. Проте такі свідчення є суперечливими, як і такі, що свідки чули запах нафтопродуктів. (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11П.), однак за твердженням представника відповідача із зазначеними особами позивач підтримує дружні відносини, а тому є сумніви у їх показах, адже інші свідки не чули цього запаху.

В той самий час суду надано доказ (мовою оригіналу - російською): Техническое заключение по причине пожара происшедшего 14.11.2013 г. на территории автомобильной стоянки по адресу: Запорожская обл., г. Энергодар, ул. Воинов-Интернационалистов, 45 от 20.11.3013 № 10/10/13 (а.с.107-109), згідно якого причиною пожежі виявилось коротке замикання акумуляторної батареї.

Враховуючи все зазначене вище, у судовому засіданні встановлено, дослідженими доказами підтверджено та стороною відповідача доведена відсутність вини ТОВ Обрій у завданні шкоди майну позивача, при цьому вбачається наявність збитків, а ні шкоди, крім того, судом встановлено, що зазначений позивачем у якості відповідача - ТОВ Обрій є неналежним відповідачем.

Згідно приписів ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, однак в даному випадку понесені позивачем витрати задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви задоволеною не підлягають у повному обсязі.

Крім того, на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір (який діяв на час звернення позивача до суду - 14.11.2016 р.) позивачем не було сплачено при зверненні до суду судовий збір.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, у зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача, з позивача на користь держави підлягає стягнення розмір судового збору, який відповідно до вимог ч.1 ст.4, п.п.1 п.1 ч.2 ч.4 Закону України Про судовий збір (в редакції яка діяла на час звернення до суду позивача) становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що з урахуванням заявленої у позовній заяві суми матеріальної шкоди в розмірі 131210 грн. 00 коп., складає 1312 грн. 10 коп..

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 5, 8, 10, 11, 15, 57-61, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218, 292, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої неналежним виконанням послуг зберігання на платній охоронюваної автостоянці - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків №2243703614, на користь держави, судовий збір в розмірі 1312 грн. 10 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено відповідно до вимог ч.3 ст.209 ЦПК України.

Суддя: М. В. Капустинський