Постанова

від 31.01.2018 по справі 316/1706/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 328/1623/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.В.

Провадження № 22-ц/778/280 /18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Онищенка Е.А.

ОСОБА_2

при секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неналежним виконанням послуг зберігання на платній охоронюваній автостоянці, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Обрій , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неналежним виконанням послуг зберігання на платній охоронюваній автостоянці.

В обґрунтування позову зазначав, що з 30.12.2011 року на належній ТОВ Обрій платній автостоянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, зберігався його автомобіль HYUNDAI ELANTRA , 2011 року випуску.

14 листопада 2013 року в період з 17 год. 30 хв. до 22 год. 30 хв. шляхом підпалу його автомобіль був пошкоджений, чим йому було завдано матеріальну шкоду. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження.

Згідно висновку комплексної пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху від 11.03.2014 року причиною пожежі послугував занос вогневого джерела запалювання з ознаками підготовки умов активного розвитку пожежі, тривалість якої була близько 40 хвилин.

Загальний розмір матеріальної шкоди становить 130610,00 грн., що підтверджується проведеною судовою авто товарознавчою експертизою, висновок № 30 від 18.12.2013 року. Вартість проведення експертизи становить 600 грн.

Враховуючи вищенаведене просив суд стягнути з ТОВ Обрій на його користь матеріальну шкоду в розмірі 131210,00 грн., а також витрати на правову допомогу.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 липня 2017 рокув задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є власником автомобіля HYUNDAI ELANTRA , 2011 року випуску (а.с.6).

30 грудня 2011 року на належній ТОВ Обрій платній автостоянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, зберігався його автомобіль HYUNDAI ELANTRA , 2011 року випуску .

14 листопада 2013 року в період з 17 год. 30 хв. до 22 год. 30 хв. шляхом підпалу його автомобіль був пошкоджений, чим йому було завдано матеріальну шкоду. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження (а.с.8).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості заявлених вимог саме до визначеного позивачем в якості відповідача ТОВ Обрій .

Колегія погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною ч. 2 ст. 937 ЦК України встановлено, що письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно ст. 977 ЦК України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Організація та порядок надання послуг щодо збереження транспортних засобів на автостоянках передбачений "Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках", які затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 22 січня 1996 року.

Пунктом 25 вказаних Правил передбачено, що володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов'язаний оформити транспортний засіб на зберігання згідно з вимогами правил, подати при цьому черговому приймальнику перелік предметів, які знаходяться в салоні (кабіні) транспортного засобу, але не входять до комплекту обладнання та приладів, передбачених заводом - виробником (телевізор, магнітофон, холодильник та інше майно). Перелік повинний бути внесений до журналу обліку транспортних засобів довготермінового або тимчасового зберігання і засвідчений підписами володільця та чергового приймальника.

Відповідно до п. 27 Правил, автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку .

Частиною 1 ст. 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодуються зберігачем у разі пошкодження - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

При цьому, статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Факт відсутності вини у завданні шкоди позивачу ТОВ Обрій підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, в матеріалах справи міститься копія договору оренди № 1 від 01 .01.2012 року, з якого вбачається,що ТОВ Обрій надало належну їй на праві власності автостоянку в оренду ФОП ОСОБА_4М.(а.с. 44-46).

Даний договір оренди ,як на час розгляду справи судом першої інстанції так і апеляційного провадження недійсним в судовому порядку або іншим шляхом не визнаний.

Вказана обставина також підтверджується наявними в матеріалах справи журналом обліку постійних клієнтів ФОП ОСОБА_4 та журнал довгострокового зберігання автотранспортних засобів ФОП ОСОБА_4 за період 29.12.2012 року по 22.12.2013 року (а.с. 47-52).

З вказаних журналів вбачається, що охорону автомобіля HYUNDAI ELANTRA 2011 року випуску, що належав ОСОБА_3 на праві власності, здійснював ФОП ОСОБА_4

Крім того, на підтвердження того, що саме ФОП ОСОБА_4 з 01.01.2012 року по теперішній час здійснює господарську діяльність на автостоянці, ТОВ Обрій було надано копію повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 27.02.2015 року; повідомлення про об'єкт оподаткування, або об'єкти, що пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 10.01.2012 року № 1 до Енергодарської ДПІ; повідомлення про взяття на облік за неосновним місцем обліку від 25.01.2013 року № 26/М/18-031; лист Енергодарської ОДПІ від 28.04.2016 року.( а.с.53-58,63).

Окрім цього, відсутність вини ТОВ Обрій у заподіянні шкоди позивачу підтверджується наявними в матеріалах справи копією трудового договору укладеного між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 від 01.11.2013 року, та договору укладеного між ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 від 01.11.2013 року, а також копії трудових книжок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 59-62,71-79). Саме зазначені особи,14.11.2013 року здійснювали чергування на автостоянці під час якого постраждало спірне майно.

Доказом того,що ТОВ Обрій не здійснювало охорони майна з приводу якого йде спір є також шатний розклад ТОВ Обрій на 2013 рік, згідно якого у товаристві є посади: директора, заступника, головного бухгалтера, діловода та прибиральника, чергові контролери відсутні (а.с. 69).

Вищенаведене підтверджує той факт, що саме ФОП ОСОБА_4 здійснював охорону майна з приводу якого виник спір.

Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

За матеріалами справи позивач не погодився на заміну відповідача у відповідності до вимог ст.33 ЦПК України \ в редакції яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції \.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано не було взято до уваги, в якості обґрунтування позовних вимог висновок комплексної пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху №3 від 11.03.2014 року, оскільки зазначений висновок експерта підтверджує лише факт пошкодження автомобіля, проте не є свідченням наявності вини ТОВ Обрій у заподіянні такої шкоди.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст.229 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, ОСОБА_3 не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог, у справі відсутні будь-які докази причетності ТОВ Обрій до зберігання майна яке було пошкоджено.

З огляду на наведеневбачається , що суд відмовляючи в задоволенні позову з дотриманням вимог ст. ст. 263,264 ЦПК України дійшов правильного висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог, оскільки під час розгляду справи було встановлено та підтверджено дослідженими письмовими доказами, відсутність вини ТОВ Обрій у заподіянні шкоди майну позивача.

Наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, щодо оцінки доказів, є безпідставними.

Крім цього, судова колегія вважає, що не можуть бути застосовані по цій справі у розумінні ст. 82 ЦПК України надані адвокатом апелянта рішення районного та апеляційного суду з Державного реєстру судових рішень, так як вони ухвалені між сторонами ,яки не є учасниками вказаної цивільної справи.

Доводи апеляційної скарги полягають у викладенні тих же обставин, якими позивач обґрунтовував позов, і є такими, що в силу вищенаведених обставин неспроможні спростувати висновки рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 375,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 липня 2017 рокуу цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 01.02.2018 року

Головуючий:

Судді: