Постанова

від 08.08.2017 по справі 904/4595/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Справа № 904/4595/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача Колошина О.В. - довір. від 28.07.17 відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши матеріали касаційних скарг Покровської міської ради Дніпропетровської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" на постановувід 11.04.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/4595/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПокровської міської ради Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" простягнення 386195,31 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки та інфляційних втрат у розмірі 66795,82 грн. ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" про стягнення 290587,31 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки та 66795,82 грн. інфляційних втрат на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 151, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, у зв'язку з використанням відповідачем земельної ділянки у м. Покров, вул. Г.Тикви, буд.3, без оформлення права землекористування, що позбавило міську раду одержати дохід у вигляді орендної плати за землю.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що його не було повідомлено про засідання комісії, за результатом якого було вирішено здійснити нарахування відповідачу спірної суми збитків і така сума є необґрунтованою; що ним сплачувався податок на землю, що унеможливлює завдання шкоди позивачу.

Також, відповідач наголошував на тому, що його підприємство виконує виключно роботи з виготовлення оснастки для електродвигунів та виготовлення комплектуючих до електродвигунів, що підтверджується, зокрема, наказом №31 від 25.07.2012 р. по ТОВ "Укрспецсервіс".

Крім того, відповідач посилався на те, що з огляду на приписи статті 120 Земельного кодексу України, придбавши за договором купівлі-продажу нежитлове приміщення - будівля цеху інв. №455313, що розташований на земельній ділянці 0,5800 га, кадастровий номер земельної ділянки 1212100000:01:037:0026, у ЗАТ "Укрелектрочормет", до ТОВ "Укрспецсервіс" перейшло право користування земельною ділянкою, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, а саме: обов'язок сплачувати за землю 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, передбачений угодою про плату за фактичне користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомого майна та малими архітектурними формами від 24.12.2007 р., укладеною між позивачем та ЗАТ "Укрелектрочормет". Посилаючись на пункт 2.1 вказаної угоди, відповідач не заперечує проти доплати 0,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

12.07.2016 р., 09.12.2016 р. позивач звертався до господарського суду першої інстанції із заявою про зміну позову, втім ці заяви судом були залишені без розгляду, як такі, що подані без дотримання вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 р. (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Укрспецсервіс" в дохід місцевого бюджету в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області 254263,89 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки. В решті позову відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що фактичне використання спірної земельної ділянки відповідачем у спірний період (з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р.) без правовстановлюючих документів (договору оренди землі) позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати.

Водночас судом було враховано сплату відповідачем земельного податку на загальну суму 36323,42 грн. у зв'язку з чим суд відмовив в цій частині позову та визнав, що сума збитків, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 254263,89 грн.

Відмовляючи у стягненні з відповідача інфляційних втрат, нарахованих на збитки, місцевий господарський суд виходив з того, що таке нарахування не ґрунтується на приписах закону.

За апеляційною скаргою ТОВ "Укрспецсервіс" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Березкіна О.В., Дармін М.О., Іванов О.Г.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 11.04.2017 р. змінив його.

Стягнув з ТОВ "Укрспецсервіс" в дохід місцевого бюджету в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області 132179,84 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про помилковість здійсненого позивачем розрахунку спірних збитків з огляду на неправильне використання ним при розрахунку ставок орендної плати, які застосовуються до певного виду економічної діяльності.

Водночас, судом було враховано і сплату відповідачем в період з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р. земельного податку на загальну суму 36323,42 грн., а відтак сума збитків, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду апеляційної інстанції, становить 132179,84 грн .

Покровська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить змінити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету 290587,31 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 1, 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статей 12, 120, 124, 125 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 4, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник наголошує на обґрунтованості здійсненого ним розрахунку суми збитків, як такого, що здійснений з урахуванням чинного законодавства.

ТОВ "Укрспецсервіс" також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 р. повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Скаржник посилається на відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків.

Він також зазначає, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2017 р. у справі №201/10369/16-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 р., було визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської (Покровської) міської ради Дніпропетровської області №110 від 24.02.2016 р. та акт визначення розмірів збитків від 11.02.2016 р.

Крім того, заявник вказує на невірну оцінку судами доказів у справі та встановлення обставин справи.

Від Покровської міської ради відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Укрспецсервіс" судом не отримано.

Від ТОВ "Укрспецсервіс" відзиву на касаційну скаргу Покровської міської ради судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ТОВ "Укрспецсервіс" на підставі договору купівлі-продажу від 11.01.2012 р., укладеного з ЗАТ "Укрелектрочормет", набув у власність нерухоме майно - нежитлове приміщення (будівлю цеху інвентаризаційний №455313), що розташоване на земельній ділянці 0,5800 га, кадастровий номер 1212100000:01:037:0026, та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе (наразі м. Покров), вул. Г. Тикви, буд. № 3.

Вказане майно зареєстровано за відповідачем на праві приватної власності, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав за №33119046 від 08.02.2012 р.

Господарськими судами також було встановлено, що попереднім власником нерухомого майна - Орджонікідзевським відділенням ЗАТ "Укрелектрочормет" 23.03.2005 р. був укладений з Орджонікідзевською міською радою (перейменована на Покровську міську раду) договір оренди земельної ділянки, загальною площею 5800,0 кв.м (0,5800 га), яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Г. Тикви, 3, для обслуговування власних будівель та споруд.

24.12.2007 р. між тими ж сторонами (Орджонікідзевською міською радою і ЗАТ "Укрелектрочормет") було укладено угоду про плату за фактичне користування земельною ділянкою під об'єктами нерухомого майна та малими архітектурними формами. Вказана угода укладена на строк оформлення технічної землевпорядної документації і діє до моменту укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації.

Між тим, господарські суди встановили, що на час звернення позивача з даним позовом до суду (червень 2016 року) між позивачем та відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки укладений не був.

Такий договір оренди землі, як встановив суд апеляційної інстанції, був укладений між сторонами у справі лише 14.03.2017 р.

В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій також встановили, що рішенням Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області №26 від 23.03.2012 р. задоволено клопотання ТОВ "Укрспецсервіс" щодо надання дозволу на виготовлення технічної землевпорядної документації з відведення вільної ділянки в оренду по вул. Г. Тикви, 3.

Рішенням Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області року №56 від 26.11.2013 р. внесено зміни в рішення №26 від 23.13.2012 р. щодо надання дозволу на виготовлення технічної землевпорядної документації з відведення земельної ділянки в оренду по вул. Г.Тикви, 3, а саме: викладено в новій редакції пункти 2, 3 щодо зміни формулювання назви технічної документації.

Рішенням Виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області №47 від 27.01.2016 р. створено комісію по визначенню розміру збитків, заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе, та 11.02.2016 р. вказаною комісією затверджено акт визначення розміру збитків заподіяних власнику землі - територіальній громаді м. Орджонікідзе, вчинених тимчасовим зайняттям і використанням ТОВ "Укрспецсервіс" земельної ділянки, площею 5800,0 кв.м, у сумі 290587,31 грн. за період з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р., який затверджений рішенням виконкому від 24.02.2016 р.

При вирішення спору господарські суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р. ТОВ "Укрспецсервіс" користувався спірною земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, без правовстановлюючих документів, між тим, відповідач сплачував земельний податок.

Поза тим, як було встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за відповідачем зареєстрований такий вид діяльності як ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (за кодом КВЕД 33.14).

Водночас, відповідно до наказу №31 від 25.07.2012 р. належна відповідачу будівля використовується для виконання робіт з виготовлення оснастки для електродвигунів та виготовлення комплектуючих до електродвигунів, що підтверджується ТУ У 31.1-19088807-001:2011 "Частини запасні для електричних машин і апаратів", які розроблені відповідачем і затверджені в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Покровської міської ради Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Укрспецсервіс" 290587,31 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р. та 66795,82 грн. інфляційних втрат, на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 151, 152, 156, 157 Земельного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України.

Підставою для нарахування збитків стало використання відповідачем земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів у спірному періоді, що позбавило міську раду одержати дохід у вигляді орендної плати за землю.

Статтею статті 206 Земельного кодексу України унормовано, що використання землі в Україні є платним.

Відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі, орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а за приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на загальні положення наведених вище норм, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 р. у справі №5023/3993/12(5023/9057/11), від 07.10.2015 р. у справі № 916/3371/14, від 17.02.2016 р. у справі №904/5857/14.

Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив, що внаслідок бездіяльності відповідача у своєчасному оформленні права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому з 2012 року на праві власності нерухоме майно, відбулось неправомірне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів протягом періоду з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р., що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки та, в свою чергу, призвело до понесення позивачем збитків у вигляді неотримання ним доходу від орендної плати.

Апеляційний господарський суд також встановив, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає у тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів у спірному періоді призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати, який Покровська міська рада (позивач) отримала б у разі своєчасного укладання відповідачем договору оренди земельної ділянки. Відсутності свої вини у спричиненні збитків відповідач не довів.

Водночас, як встановив суд, у розрахунку неодержаних доходів за спірний період позивач не врахував сплачений відповідачем податок на землю у загальному розмірі 36323,42 грн. та помилково використав у такому розрахунку ставку орендної плати без урахування функціонального використання земельної ділянки за видом економічної діяльності (КВЕД 33.14 - ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування).

Відтак, суд апеляційної інстанції, за результатами перевірки розрахунку позивача та здійсненого судом власного перерахунку спірної суми збитків, встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 132179,84 грн. збитків у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача збитків, завданих використанням спірної земельної ділянки без документів, що посвідчують право на земельну ділянку за період з 01.03.2013 р. по 01.02.2016 р.

Довід відповідача про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2017 р. у справі №201/10369/16-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 р., було визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської (Покровської) міської ради Дніпропетровської області №110 від 24.02.2016 р. та акт розміру збитків від 11.02.2016 р. не може бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки постанова у адміністративній справі на час винесення оскаржуваної у цій справі постанови від 11.04.2017 р. не набрала законної сили.

Інші доводи обох касаційних скарг теж визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції, їм надавалася оцінка судом, та вони стосуються переоцінки доказів, яка, за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В частині відмови у стягнення інфляційних втрат судові рішення сторонами не оскаржені.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційних скарг.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №904/4595/16 залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач