Ухвала

від 03.08.2017 по справі 357/9341/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9341/16-ц Головуючий у І інстанції Цуранов А. Ю. Провадження № 22-ц/780/2527/17 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О. Категорія 1 03.08.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів: Білоконь О.В., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення майна, що не підлягає поділу, а є особистою приватною власністю ФОП, та поділ спільного майна після розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивувала наступним:

З 02 серпня 2003 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, яки розірвано рішенням суду від 28 грудня 2015 року. Від спільного життя мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час перебування у шлюбі та фактичного спільного проживання ними було набуто у спільну власність холодильник Лібхер вартістю 9 716,64 грн., соковитискач Мулінекс вартістю 409 грн., блендер Браун вартістю 139 грн., 4 комплекти постільної білизни вартістю 8 000 грн. та набір з чотирьох каструль фірми Вінзер вартістю 2 000 грн., а також за спільні кошти було побудовано нежитлове приміщення (магазин), що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки дане майно придбавалося під час шлюбу за спільні кошти подружжя, воно є спільною сумісною власністю сторін .

З урахуванням уточнення позовних вимог просила суд здійснити поділ спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення (магазину) та на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0266 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а також виділити їй рухоме майно, а саме: холодильник Лібхер вартістю 9 716,64 грн. та набір з чотирьох каструль фірми Вінзер вартістю 2 000 грн.

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про визначення майна, що не підлягає поділу, а є особистою приватною власністю ФОП та поділ спільного майна після розірвання шлюбу. Позов обґрунтовував тим, що до укладення шлюбу з ОСОБА_2 він отримав дозвіл як фізична особа-підприємець та побудував спірний магазин, однак фактично нежитлова будівля була зареєстрована в 2007 році. Зазначав, що при поділі майна необхідно врахувати наявність в нього боргу за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2016 року в розмірі 2 771 902,94 грн., а також наявність на його утриманні малолітньої доньки ОСОБА_4, якій згідно рішення суду від 05 жовтня 2016 року визначено місце проживання разом ним.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_3 просив суд здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши йому у власність холодильник Лібхер вартістю 5 000 грн., соковитискач Мулінекс вартістю 100 грн., блендер Браун вартістю 50 грн., а також встановити, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м, що розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_3, стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_2 на набір, який складається з чотирьох каструль фірми Вінзер вартістю 2200 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про визначення майна, що не підлягає поділу, а є особистою приватною власністю ФОП та поділ спільного майна після розірвання шлюбу задоволено. Визнано право власності за ОСОБА_3 на соковитискач Мулінекс вартістю 409 грн., блендер Браун вартістю 139 грн. та холодильник Лібхер вартістю 9 716,64 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення її позовних вимог. Скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції з порушенням був прийнятийдо провадження зустрічнийпозов, оскільки в ньому не було вказано ціни позову. Вказує, що суд вийшов за межі зустрічних вимог, а саме: ОСОБА_3 просив встановити, що спірне нежитлове приміщення та земельна ділянка є приватною власністю ФОП ОСОБА_3, натомість суд визнав, що спірне майно є приватною власністю ФОП. Крім того зазначає, що суд не врахував висновки рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, згідно яких статутнийкапітал та майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. За таких умов вважає, що її позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне повернути справу до суду першої інстанції для винесення додаткового рішення з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, позивач просив суд: встановити, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м, що розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_3; здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши йому у власність холодильник Лібхер вартістю 5 000 грн., соковитискач Мулінекс вартістю 100 грн., блендер Браун вартістю 50 грн. (а.с. 46-52, т.1).

За цією зустрічною позовною заявою ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року відкрито провадження (а.с.110, т.1).

Із змісту рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2017 року вбачається, що суд ухвалив рішення щодо зустрічної позовної вимоги - визнання права власності за ОСОБА_3 на соковитискач Мулінекс вартістю 409 грн., блендер Браун вартістю 139 грн. та холодильник Лібхер вартістю 9 716,64 грн. В той же час суд першої інстанції не ухвалив рішення з приводу заявленої ОСОБА_3 позовної вимоги щодо встановлення, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м, що розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_3

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 не відмовлявся від цієї позовної вимоги, не просив залишити її без розгляду, з приводу цієї позовної вимоги сторони подавали докази і давали пояснення, однак резолютивна частина рішення по справі не містить вирішення даної вимоги.

Відповідно до положень ч.4 ст. 297 ЦПК України при надходженні справи без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення вона підлягає поверненню до суду першої інстанції. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність повернення справи до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення в частині невирішеної позовної вимоги, встановивши строк для усунення вказаного недоліку протягом п'ятнадцяти днів з часу надходження справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.297 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення майна, що не підлягає поділу, а є особистою приватною власністю ФОП, та поділ спільного майна після розірвання шлюбу повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в частині зустрічної позовної вимоги: встановити, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м, що розміщена на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_3 на протязі п'ятнадцяти днів з дня отримання судом першої інстанції цивільної справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.В. Білоконь

А.С.Сержанюк