Рішення

від 24.10.2017 по справі 357/9341/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9341/16-ц

2/357/384/17

Категорія 47

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Цуранова А. Ю. , при секретарі - Солом'яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення майна, що не підлягає поділу, а є особистою приватною власністю ФОП та поділ спільного майна після розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

03.08.2017 року ухвалою Апеляційного суду Київської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2017 року по даній справі повернуто до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в частині зустрічної позовної вимоги: встановити, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м., що розміщена на земельній ділянці за адресою: м. Біла Церва, вул. Леваневського, 32б не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_2, на протязі п'ятнадцяти днів з дня отримання судом першої інстанції цивільної справи.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та її представник заперечували відносно задоволення даної вимоги за зустрічним позовом.

Відповідач та її представник в судовому засіданні, надавши письмові пояснення, просили визнати спірну земельну ділянку та нерухоме майно (магазин) таким, що не відносяться до спільної сумісної власності подружжя і не може бути поділеним між подружжям.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, а також дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

23.02.2017 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - задоволено частково, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на набір, який складається з чотирьох каструль фірми Вінзер вартістю 2200 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Разом з цим, рішенням суду задоволено зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення майна, що не підлягає поділу, а є особистою приватною власністю ФОП та поділ спільного майна після розірвання шлюбу, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_2 на соковитискач Мулінекс вартістю 409 грн., блендер Брауні вартістю 139 грн. та холодильник Лібхер вартістю 9 716,64 грн.

В частині поділу між сторонами спірної нежитлової будівлі та земельної ділянки рішення суду від 23.02.2017 року мотивовано наступним змістом:

В судовому засіданні не встановлено, а позивачем за первісним позовом не доведено, що джерелом набуття належного фізичній особі-підприємцю магазину та земельної ділянки під його розміщення були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що магазин та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 32б, набуті ОСОБА_2 як фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, за кошти від здійснення такої діяльності і для здійснення підприємницької діяльності, а відтак це майно не належить до спільного майна подружжя, а є особистим майном фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, тому в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину цього майна слід відмовити.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 13.02.2007 року Білоцерківським управлінням житлового-комунального господарства видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 на нежитлову будівлю магазину, літ. А , площею 109,8 кв.м. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 32Б, а згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 583901 від 12.06.2007 року, ФОП ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, що розташована по вул. Леваневського, 32б в м. Білій Церкві, цільове призначення якої - розміщення магазину промислових товарів, з кадастровим номером: 3210300000:07:005:0004.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що рівною мірою означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Вказане повністю узгоджується з висновками щодо застосування норм права викладених в постанові Верховного Суду України від 07.12.2016 року у справі № 6-1111цс16.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Таким чином, оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності та враховуючи зміст ухвали Апеляційного суду Київської області від 03.08.2017 року щодо необхідності вирішення вказаної вимоги за зустрічною позовною заявою, яка, в свою чергу, задоволена рішенням суду від 23.02.2017, суд вважає за необхідне встановити, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м., що розміщена на земельній ділянці за адресою: м. Біла Церва, вул. Леваневського, 32б не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_2

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Встановити, що нежитлова будівля загальною площею 109,80 кв.м., що розміщена на земельній ділянці за адресою: м. Біла Церва, вул. Леваневського, 32б не є об'єктом спільної сумісної власності і не підлягає поділу, а належить на праві особистої приватної власності ФОП ОСОБА_2

Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_3