Постанова

від 26.07.2017 по справі 817/863/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2017 р.Р і в н еСправа №817/863/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Кокіль І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Бадій-КО" доУправління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т АН О В И В:

Приватне підприємство "Бадій-КО" (далі - ПП "Бадій-КО") звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.04.2017 №000060 про накладання штрафу в сумі 3200,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнята оспорювана постанова, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству, оскільки ґрунтуються лише на позиції робочої групи Здолбунівської РДА. Вважає такі висновки непереконливими та такими, що порушують права ПП "Бадій-КО". Крім того, перевірка проведена без повідомлення підприємства про її проведення, без участі керівника підприємства або іншого представника, який був наділений відповідними повноваженнями, що позбавило його права надавати для перевірки документи та пояснення. Оспорювана постанова прийнята поза межами чинного законодавства, оскільки справа щодо розгляду акта перевірки відбулася без повідомлення позивача про дату, час та місце її розгляду. Разом з тим, підставою для застосування штрафу відповідач зазначає порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України, однак, як передбачено статтею 265 КЗпП України, відповідальність за таке порушення трудового законодавства настає у випадку порушення строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат більш як за один місяць. Вважає, що під час перевірки порушення трудового законодавства, за яке передбачена така відповідальність, відповідачем не встановлено, а тому оспорюванна постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Зазначає, що ПП Бадій-Ко не мало умислу на невиплату заробітної плати працівникам, виплату її не в повному обсязі, а отже дії не суперечать закону, інтересам фізичних осіб, держави і суспільства.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач, Управління Держпраці у Рівненській області, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема пояснила, що оспорювана постанова прийнята за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання ПП Бадій-Ко вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, в ході якої уповноваженим представником відповідача виявлено порушення трудових відносин, зокрема, заробітна плата працівникам підприємства виплачується один раз на місяць (без виплати авансу), що є порушенням норм трудового законодавства. Прийнята на виконання вимог ст.265 КЗпП України та за наявності у органу державного нагляду (контролю) права застосовувати до суб'єкта господарювання штрафних санкцій за невиконання вимог законодавства про працю не залежно від усунення, чи не усунення порушень таким суб'єктом. Таким чином, оспорювана постанова є такою, що прийнята на підставі чинного законодавства. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 14.03.2017 по 16.03.2017, на підставі наказу від 10.03.2017 №113 та направлення від 13.03.2017 №190-Н/01-26, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Бадій-КО" (код ЄДРПОУ 32881242) з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено акт від 16.03.2017 №13А/04-16 (а.а.с.30-31, 7-9).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки державним інспектором праці встановлено порушення:

- вимог ч.3 та ч.3 ст.24 КЗпП України, директором ПП "Бадій-КО" було допущено працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника і уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому КМУ, а саме: під час проведення обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин в стоматологічному кабінеті Сімейна стоматологія , розташованої по вул. Шкільна,27 в м.Здолбунів Рівненської обл., де здійснює діяльність ПП Бадій - КО 15.02.2017 ОСОБА_4 (зубний лікар) та ОСОБА_5 (медична сестра) були зайняті наданням стоматологічних послуг. Однак згідно з наданими директором ПП Бадій -КО для перевірки документами встановлено, що наказом від 15.02.2017 №7 ОСОБА_4 прийнято на посаду зубного лікаря з 16.02.2017 на 0,25 ставки згідно з штатним розкладом, та наказом від 15.02.2017 №8-к ОСОБА_5 прийнято на посаду сестри медичної з 16.02.2017 на 0,25 ставки згідно з штатним розкладом. Повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доставлено до ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області 15.02.2017 о12год. 32хв де зазначено, що дата початку роботи вищезазначених працівників 16.02.2017;

- вимог ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата працівникам підприємства виплачується один раз на місяць (без виплати авансу), а саме: згідно з розрахунковою відомістю нарахування заробітної плати за лютий 2017 року та відомості на виплату заробітної плати за лютий №000002 від 01.03.2017, виплата заробітної плати працівникам виплачувалася один раз в місяць.

З метою усунення виявлених порушень головним державним інспектором Крот О.Л. винесено припис від 16.03.2017 №10П/04-16/13А, яким директору ПП Бадій - КО приписано не допускати порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, а також усунути порушення вимог ч.1 ст.115 КЗпП України, та в термін до 27.03.2017 письмово проінформувати про виконання припису Управління Держпраці у Рівненській області (а.с.32).

За результатами розгляду акта перевірки від 16.03.2017 №13А/04-16 начальником Управління Держпраці у Рівненській області Наконечним Ю.М., відповідно до вимог абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, винесено постанову від 11.04.2017 №000060 про накладення штрафу в сумі 3200,00грн., примірник якої надіслано поштовим відправленням 14.04.2017, проте одержано позивачем 22.05.2017 (а.с.6).

Вважаючи оспорювану постанову відповідача протиправною, ПП Бадій - КО звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

Згідно з п.7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Рівненської області є Управління Держпраці у Рівненській області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення №96).

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону №877-V визначено, що підставою для проведення позапланового заходу є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до положень ст.7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

При цьому, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (ч.11 ст.4 Закону №877-V).

Положеннями ст.7 Закону №877-V також встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч.6).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланового заходу стала довідка робочої групи Здолбунівської РДА від 15.02.2017, складеної за результатами обстеження стану дотримання чинного законодавства щодо оформлення трудових відносин, оплати праці (а.с.40). Згідно з якою обстеженням в кабінеті Сімейна стоматологія встановлено, що в закладі знаходились 2 особи, а саме: ОСОБА_4 - (зубний лікар), ОСОБА_5 (медична сестра,) - які зайняті наданням стоматологічних послуг. Документів щодо оформлення трудових відносин надано не було. Відповідно до оперативної інформації Здолбунівського відділення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Рівненській області повідомлення про прийняття на роботу вказаних громадян надійшли 15.02.2017: наказом від 15.02.2017 №7 ОСОБА_4 прийнято на посаду зубного лікаря з 16.02.2017 на 0,25 ставки згідно з штатним розкладом, та наказом від 15.02.2017 №8-к ОСОБА_5 прийнято на посаду сестри медичної з 16.02.2017 на 0,25 ставки згідно з штатним розкладом. Таким чином на день проведення обстеження громадяни ОСОБА_4 ОСОБА_5 працювали без оформлення трудових відносин.

Викладені у акті перевірки від 16.03.2017 №13А/04-16 обставини є ідентичними, викладеним у довідці робочої групи Здолбунівської РДА від 15.02.2017.

Разом з тим, судом встановлено, що у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала №569/5034/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7, директора ПП Бадій-КО , за ч.1 ст.41 КУпАП.

Постановою суду від 26.05.2017, яка набрала законної сили 06.06.2017, провадження у справі №569/5034/17 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП відносно ОСОБА_7 закрито, у зв'язку з відсутністю події складу адміністративного правопорушення (а.с.46).

У даній постанові судом встановлено, що висновок про порушення вимог законодавства про працю Управлінням Держпраці у Рівненській області було зроблено на підставі Довідки робочої групи Здолбунівської РДА. Проте, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_7, Управлінням Держпраці у Рівненській області було проведено перевірку ПП Бадій-Ко без повідомлення підприємства про проведення перевірки. Перевірка проведена без його участі, як керівника підприємства, що відповідно позбавило його права надавати для перевірки документи та пояснення. В Акті не зазначено про те, що документи про виплату заробітної плати вимагались для перевірки та відповідно досліджувались. Заробітна плата на підприємстві виплачується два рази, в тому числі аванс. Про дану обставину з долученням відповідних документів він письмово повідомляв Управління Держпраці у Рівненській області. Суд вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутня винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст.72 КАС України).

Таким чином, Рівненським міським судом Рівненської області встановлено, що перевірку ПП Бадій-КО проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ч.11 ст.4 Закону №877-V, а висновки акта, складеного за наслідками такої перевірки, ґрунтуються лише на позиції робочої групи Здолбунівської РДА.

Відсутність власне самої події правопорушень з боку позивача, зазначених у акті перевірки, вже виключає можливість застосування до нього будь-яких наслідків.

Проте, згідно з постановою від 11.04.2017 №000060 (а.с.6), до позивача застосовано штраф в сумі 3200,00грн. на підставі абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення вимог частини 1, 2 статті 115 КЗпП України.

Відповідно до положень ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Однак, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних особи - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, аналіз частини 2 статті 265 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що відповідачем не лише не вірно визначено санкцію для притягнення позивача до відповідальності, а і взагалі не встановлено обставин для притягнення його до такої відповідальності в ході перевірки, оскільки періодичність порушення вимог ст.115 КЗпП України в акті перевірки не обумовлена. Відтак, відповідач притягнув позивача до відповідальності без будь-якого обґрунтування.

Крім того, слід зазначити, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.265 КЗпП України).

Відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу (п.2).

Згідно з п.3 Порядку №209, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Пунктом 6 Порядку №509 визначено, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмову повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (п.7 Порядку №509).

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання (п.8 Порядку №509).

Таким чином, про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу позивач проінформований не належним чином, адже не отримав таке повідомлення (а.а.с.33-34). При цьому, відповідач не використав всі можливі засоби повідомлення позивача про розгляд такої справи, що позбавило останнього можливості на належний захист своїх прав і інтересів та об'єктивності її розгляду.

Оскільки перевірка позивача та розгляд справи за наслідками такої перевірки проведені відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, то оспорювана постанова про застосування штрафних санкцій до позивача є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки таке рішення прийняте Управлінням Держпраці у Рівненській області за відсутності підстав та з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Управлінням Держпраці у Рівненській області, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності прийняття оспорюваної постанови, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Рівненській області від 11.04.2017 №000060 про накладання штрафу в сумі 3200,00грн.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Бадій-КО" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір в сумі 1600,00грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щербаков В.В.