Ухвала

від 08.08.2017 по справі 826/16214/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16214/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Горяйнова А.М. та Мацедонської В.Е.

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-Нова" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-Нова (далі - позивач, ТОВ Агрос-Нова ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві №0013181404 та №0013171404 від 26.07.2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, в період з 13.06.2016 року по 05.07.2016 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі п. 200.11 ст. 200 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ АГРОС-НОВА бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за вересень 2015 року у сумі 890000 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за вересень 2015 року (вх. №9215254777 від 20.10.2015 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість (вх. №900655012 від 14.01.2016 року), за листопад 2015 року в сумі 800000 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за листопад 2015 року (вх. №257056817 від 13.12.2015 року), згідно із затвердженим планом перевірки, за результатами якої складено відповідний акт №158/26-15-14-04-01-38261482 від 12.07.2016 року.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.44.1 ст. 44 та п. 187.1 ст. 187 пп.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.198.1 ст. 198 ПК України ТОВ АГРОС-НОВА завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року на суму 890000,00 грн., за жовтень 2015 року на суму 800000,00 грн., за листопад 2015 року на суму 800000,00 та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (р.25.1) у листопаді 2015 року на суму 5337991 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 26.07.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0013181404, яким позивачу за платежем податок на додану вартість збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 6672488,75 грн. та податкове повідомлення-рішення №0013171404, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2490000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІУ від 16.07.1999 р. (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 4 Розділу III Закону передбачено, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає запропоновані Законом форми його організації, зокрема передбачено можливість самостійного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. З п.2 Закону слідує, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з акта перевірки, контролюючим органом встановлено, що підставою виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у перевіряємому періоді є здійснення позивачем імпортних операцій (придбання риби, арахісу, кави), які зберігаються на складі.

Реальність здійснення таких операцій ТОВ Агрос-Нова підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, митними деклараціями, документами складського обліку та транспортного супроводження. При цьому, колегія суддів враховує, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу й під час здійснення перевірки, що підтверджується актом перевірки, а також долучені до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції.

В той же час, в ході проведення перевірки проведено інвентаризацію із залученням працівників на підставі наказу директора ТОВ Агрос-Нова від 02.07.2016 року №7, за результатами якої, на думку податкового органу, неможливо встановити наявність залишків ТМЦ ТОВ Агрос-Нова .

Наведене свідчить, що при проведенні перевірки відповідач зробив висновок про відсутність ТМЦ на складі включно у зв'язку із відсутністю номенклатурного номера у інвентаризаційному описі, що жодним чином не спростовує наявність ТМЦ на складі.

Водночас, на ст. 10 акта перевірки зазначено, що оскільки за результатами інвентаризації не встановлено залишків ТМЦ на складах та відсутністю бухгалтерських документів, то дані обставини свідчать про відвантаження товару покупцям.

Разом з тим, судом першої інстанції з пояснень представника позивача встановлено, що імпорт рису, риби та інших товарів здійснюється товариством для подальшої реалізації товарів покупцям, але за фактом попиту різних категорій товарів.

Так, в акті перевірки відсутній зв'язок між періодом перевірки, в якому відбувся імпорт товарів (вересень, жовтень, листопад 2015 року) та залишками ТМЦ станом на липень 2016 року (за витоком 7 місяців).

При цьому, як зазначає позивач, за маркетинговою політикою підприємства використовуються шляхи передачі нових находжень товарів на комісію за відповідними договорами, а також, як зазначено в акті, частина товарів знаходиться на відповідальному зберіганні на складах іншого підприємства, про що було повідомлено відповідача, а відповідачем не спростовано.

Оприбуткування імпортного товару здійснювалось на підставі договорів комісії, укладених з ТОВ Південьмортранс .

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснення імпортних операцій позивачем підтверджується саме укладеними та належним чином виконаними договорами, укладеними з ТОВ Південьмортранс , згідно умов яких, ТОВ Південьмортранс за дорученням та в інтересах ТОВ Агрос-Нова здійснювало імпортні операції, результати яких і передавались та оприбутковувались позивачем.

Здійснення ж товариством експортних операцій підтверджуються усіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

В частині висновків податкового органу щодо існування розбіжностей у податковій звітності, колегія суддів враховує наступне.

Так, за результатами проведення перевірки контролюючим органом за перевіряємий період не встановлено включення ТОВ Агрос-Нова до складу податкового кредиту податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не встановлено наявності правових відносин з платниками, установчі документи, первинні та інші документ яких визнані недійсними.

При цьому, як вірно враховано судом першої інстанції, довідкою документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 16.10.2015 року №582/26-54-28-13/38261482, складеною за результатами перевірки правомірності нарахування ТОВ Агрос-Нова від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2015 року, встановлено, що порушень при відображенні ТОВ Агрос-Нова у декларації з ПДВ за липень 2015 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 4439126 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 780000,00 грн. не встановлено.

В частині доводів податкового органу щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з СФГ Інея , колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, по взаємовідносинах з СФГ Інея товариство надало при перевірці документи щодо правомірності господарських операцій, в т.ч. товарно-транспортні накладні, сертифікати (свідоцтва) на походження товарів, довідку про сільгоспугіддя, довідку про врожайність 29 СГ. Також, СФГ Інея зареєструвало податкові накладні в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що матеріалами провадження №32016080000000020 від 26.02.2016 року встановлено, що СФГ Інея складало фінансово-господарські документи від імені померлої людини, яка зазначена у реєстраційних документах підприємства в якості директора.

При цьому, податковим органом не було надано відомостей щодо прізвища вказаної особи, доказів її смерті, як і не надано копії вироку за результатами розгляду провадження №32016080000000020 від 26.02.2016 року.

Водночас, з метою повного та всебічного розгляду справи, колегію суддів апеляційної інстанції було витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві документальне підтвердження наявності кримінального провадження № 32016080000000020 від 26.02.2016, а також докази того, що СФГ Інея складало фінансового-господарські документи від імені померлої особи. Однак такі документи на вимогу колегії суддів апеляційної інстанції контролюючим органом надані не були.

В той же час, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, в акті перевірки відсутнє будь-яке твердження про відсутність (невідповідність) документального підтвердження або оформлення поставки товарів, отриманих від СФГ Інея .

Отже, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що документальне підтвердження здійснення господарських операцій з СФГ Інея позивачем було надано на перевірку, при цьому порушень з боку останнього щодо декларування показників витрат та податкового кредиту з ПДВ не було виявлено, а в акті не зафіксовано.

З огляду на вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом безпідставно та без урахування всіх обставин справи прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що вказує на наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень як протиправних.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Окружним адміністративним судом міста Києва правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Горяйнов А.М.

Мацедонська В.Е.