Постанова

від 28.05.2019 по справі 826/16214/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

28 травня 2019 року

справа №826/16214/16

адміністративне провадження №К/9901/40819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2017 року у складі судді Аблова Є.В.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у складі суддів Федотова І.В., Горяйнова А.М., Мацедонської В.Е.,

у справі № 826/16214/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрос-Нова

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-Нова (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 26 липня 2016 року № 0013181404, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 5337991 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 334497 грн 75 коп., №0013171404, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2490 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 622500 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

26 квітня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 26 липня 2016 року №0013181404 та №0013171404.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентом СФГ Інея спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

30 серпня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить відверту незгоду з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій, жодних посилань, окрім того, що з цим самим контрагентом позивача в інших судових справах ухвалені інші рішення не наводить. Касаційна скарга не утримує в собі жодних мотивів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

17 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 01 вересня 2017 року та витребувана справа №826/16214/16 із Окружного адміністративного суду міста Києва.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду першої інстанції не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

09 листопада 2017 року справа №826/16214/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 березня 2018 року справа №826/16214/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/3979/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38261482, перебуває на податковому обліку з 12 червня 2012 року, є платником податку на додану вартість з 01 серпня 2012 року.

Податковим органом у жовтні 2015 року за письмовим зверненням платника податку відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2015 року, результати якої викладені в акті перевірки від 16 жовтня 2015 року №582/26-54-28-13/38261482 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено завищення Товариством заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року на суму 890000,00 грн, за жовтень 2015 року на суму 800000,00 грн, за листопад 2015 року на суму 800000,00 та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до Державного бюджету (р.25.1) у листопаді 2015 року на суму 5337991 грн.

Керівником податкового органу 26 липня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0013181404 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 5337991 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1334497 грн 75 коп. Правовою підставою збільшення податку наведені положення пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням - рішенням №0013171404 зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2 490 000 грн, у тому числі за вересень 2015 року у сумі 890 000 грн, за жовтень 2015 року у сумі 800 000 грн, за листопад 2015 року у сумі 800 000 грн, пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 622 500 грн без визначення правової підстави їх застосування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту є здійснення позивачем імпортних операцій (придбання риби, арахісу, кави), які зберігаються на складі, реальність здійснення яких підтверджується Товариством документами первинного та бухгалтерського обліку, митними деклараціями, документами складського обліку та транспортного супроводження.

Судовими розглядами встановлено, що ці документи надавались позивачем контролюючому органу під час здійснення перевірки, що підтверджується актом перевірки, а також долучені до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції.

Також встановлено, що в ході проведення перевірки проведено інвентаризацію із залученням працівників на підставі наказу директора Товариства від 02 липня 2016 року №7, за результатами якої, за висновком податкового органу, неможливо встановити наявність залишків ТМЦ ТОВ Агрос-Нова , внаслідок чого відповідач дійшов висновку про відсутність ТМЦ на складі включно у зв`язку із відсутністю номенклатурного номера у інвентаризаційному описі. Посиланням саме на ці обставини впродовж усього судового розгляду справи та касаційною скаргою податковий орган доводить склад податкового правопорушення.

Актом перевірки зазначено, що оскільки за результатами інвентаризації не встановлено залишків ТМЦ на складах за відсутністю бухгалтерських документів, то дані обставини свідчать про відвантаження товару покупцям.

Також в акті перевірки відсутній зв`язок між періодом перевірки, в якому відбувся імпорт товарів (вересень, жовтень, листопад 2015 року) та залишками ТМЦ станом на липень 2016 року (за витоком 7 місяців).

Судом першої інстанції з пояснень представника позивача встановлено, що імпорт рису, риби та інших товарів здійснюється Товариством для подальшої реалізації товарів покупцям, у тому числі шляхом передачі нових надходжень товарів на комісію за відповідними договорами, а також, як зазначено в акті, частина товарів знаходиться на відповідальному зберіганні на складах іншого підприємства, про що було повідомлено відповідача, а відповідачем не спростовано.

Судами попередніх інстанцій встановлено здійснення Товариством оприбуткування імпортного товару на підставі договорів комісії, укладених з ТОВ Південьмортранс .

Аналізуючи положення статей 1011, 1014 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність здійснення імпортних операцій позивачем, яка підтверджується саме укладеними та належним чином виконаними договорами з ТОВ Південьмортранс , згідно умов яких, ТОВ Південьмортранс за дорученням та в інтересах ТОВ Агрос-Нова здійснювало імпортні операції, результати яких і передавались та оприбутковувались позивачем.

Здійснення Товариством експортних операцій за висновками судів попередніх інстанцій підтверджуються усіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені під час судового розгляду судами першої та апеляційної інстанцій.

Оцінюючи доводи податкового органу щодо існування розбіжностей у податковій звітності, яке полягає у включенні Товариством до складу податкового кредиту податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що довідкою документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від`ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 16 жовтня 2015 року №582/26-54-28-13/38261482, складеною за результатами перевірки правомірності нарахування Товариством від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2015 року, встановлено, що порушень при відображенні ТОВ Агрос-Нова у декларації з ПДВ за липень 2015 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 4439126 грн та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 780000,00 грн не встановлено.

Щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з СФГ Інея

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій здійснили аналіз положень статті 39, пункту 193.1 статті 193, пунктів 201.1, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України та встановили відповідність формування позивачем податкового кредиту цим положенням, за наслідками аналізу взаємовідносин Товариством з СФГ Інея , наданням при перевірці та під час судових розглядів документів щодо правомірності господарських операцій, в т.ч. товарно-транспортних накладних, сертифікатів (свідоцтв) на походження товарів, довідки про сільгоспугіддя, довідку про врожайність 29 СГ, доказами реєстрації СФГ Інея податкових накладних в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції.

Посилання відповідача на матеріали провадження №32016080000000020 від 26 лютого 2016 року, яким встановлено, що СФГ Інея складало фінансово-господарські документи від імені померлої людини, яка зазначена у реєстраційних документах підприємства в якості директора є неприйнятними з огляду на недоведеність цього факту відповідачем. Податковим органом не було надано відомостей щодо прізвища вказаної особи, доказів її смерті, як і не надано копії вироку за результатами розгляду провадження №32016080000000020 від 26 лютого 2016 року.

Судом апеляційної інстанції витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві документальне підтвердження наявності кримінального провадження № 32016080000000020 від 26 лютого 2016 року, а також докази того, що СФГ Інея складало фінансового-господарські документи від імені померлої особи. Однак такі документи контролюючим органом надані не були.

Також встановлено, що в акті перевірки відсутнє будь-яке твердження про відсутність (невідповідність) документального підтвердження або оформлення поставки товарів, отриманих від СФГ Інея .

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача товару та подальшого використання його у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Реальність здійснення позивачем господарських операцій встановлена судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі № 826/16214/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер