Рішення

від 27.07.2017 по справі 925/583/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р.                                                  Справа № 925/583/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Швидкій О.В. та представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю;

від відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3 – за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"           

про стягнення 28636 грн. 32 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача 28 636 грн. 32 коп., з яких: 18 586 грн. 10 коп. - сума основного боргу, 9210 грн. 12 коп. – інфляційні втрати та 840 грн. 10 коп. трьох процентів річних по договору поставки теплової енергії від 01.10.2013 року №ПТ-097.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

-01.10.2013 року між сторонами було укладено договір поставки теплової енергії №ПТ-097, відповідно до пункту 2.1. якого позивач прийняв на себе зобов»язання поставити (передати у власність) відповідачу теплову енергію шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи об»єкта теплопостачання, а відповідач прийняв на себе зобов»язання у порядку та строки, встановлені цим договором, оплатити поставлену постачальником теплову енергію;

-позивач виконав умови договору, здійснивши протягом опалювальних періодів 2014-2017 років для потреб відповідача поставку теплової енергії, що підтверджується актами про подачу теплоносія, рахунками, актами прийому-передачі теплової енергії;

-постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України №507 від 28.11.2014 року, встановлено тарифи на теплову енергію ТОВ «Сміла Енергоінвест». Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України №359 від 27.02.2015 року, №1055 від 31.03.2015 року, №1422 від 30.04.2015 року, №2690 від 29.10.2015 року, №54 від 28.01.2016 року, №1757 від 29.09.2016 року, №2126 від 02.12.2016 року, №151 від 01.02.2017 року внесено зміни на тарифи на теплову енергію ТОВ «Сміла Енергоінвест». Відповідач не погоджується із збільшенням тарифів на теплову енергію і сплачує кошти частково на підставі тарифів, які діяли в попередні періоди. мотивуючи тим, що позивач невчасно повідомляє його про збільшення розміру тарифів;

-зміна тарифів здійснюється відповідачем не з власної ініціативи, а на підставі постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, що є обов»язковими до застосування до даних правовідносин;

-у результаті невиконання відповідачем своїх зобов»язань по договору №ПТ-097 від 01.10.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 18 586 грн. 10 коп. На підставі статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 840 грн. 10 коп. трьох процентів річних та 9 210 грн. 12 коп. інфляційних.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у позові повністю, посилаючись на наступні обставини:

-згідно пункту 6.4.7. укладеного сторонами договору №ПТ-097 від 01.10.2013 року постачальник зобов»язується вносити за погодженням із споживачем в договір зміни, що впливають на розмір оплати за послуги відповідно до чинного законодавства, у разі зміни цін/тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів;

-розбіжності по оплаті за теплопостачання мають місце по трьох випадках, коли позивач повідомляв відповідача про зміну тарифу, період застосування якого визначав на власний розсуд, а не згідно умов договору;

-відповідач мав перед позивачем заборгованість по основному боргу лише в розмірі 10000 грн., яка ним була оплачена.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задовольнити повністю.

Представники відповідача стверджують, що відповідачем платіжним дорученням №418 від 25.05.2017 року повністю сплачено основний борг у розмірі 10000 грн. Решту основного боргу відповідач не визнає, вважаючи, що він був нарахований позивачем всупереч умовам договору поставки теплової енергії від 01.10.2013 року №ПТ-097.

У судовому засіданні згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд виходить з наступного:

01.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (Постачальник за договором, позивач у справі), в особі директора ОСОБА_4, що діяв на підставі статуту товариства, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» (Споживачем за договором, відповідач у справі), в особі Директора ОСОБА_5О, що діяв на підставі статуту, з іншої сторони, було укладено Договір поставки теплової енергії №ПТ-097 (далі – «Договір»).

У пункті 2.1. Договору встановлено, що Постачальник в порядку та на умовах, встановлених цим Договором, приймає на себе зобов’язання поставити (передати у власність) Споживачу теплову енергію шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи об’єкта теплопостачання, а Споживач приймає на себе зобов’язання у порядку та строки, встановлені цим Договором оплатити поставлену Постачальником теплову енергію.

Згідно п. 4.1. Договору ціна цього договору складається із загальної вартості теплової енергії, поставленої Постачальником Споживачу протягом всього строку дії цього Договору.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються Сторонами виключно у грошовій формі за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється споживачем шляхом оплати 100% такої вартості у безготівковому порядку або готівкою до каси постачальника у строк до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим (пункт 4.11. Договору).

Позивач виконав умови Договору, здійснивши протягом опалювальних періодів 2014-2017 років для потреб відповідача поставку теплової енергії, що підтверджується актами про подачу теплоносія, рахунками, актами прийому-передач теплової енергії. Поставку зазначеної в актах кількості теплової енергії відповідач не заперечує.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов’язання по оплаті, що випливало з договірних правовідносин, у результаті чого утворилась заборгованість по Договору за період з грудня 2014 року по березень 2017 року в розмірі 18 586 грн. 10 коп.

Відповідач заперечує наявність боргу по Договору, вказуючи, що розмір боргу становив 10000 грн. і повністю оплачений відповідачем платіжним дорученням №418 від 25.05.2017 року. Решту нарахованого позивачем боргу відповідач пояснює розбіжностями між сторонами по оплаті за теплопостачання, коли позивач повідомляв відповідача про зміну тарифу, період застосування якого визначав на власний розсуд, а не згідно пункту 6.4.7. Договору, згідно якого у разі зміни цін/тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію постачальник повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів.

Згідно пункту 4.3. Договору на момент укладення цього Договору тарифи на теплову енергію становили 1010 грн. 45 коп. з ПДВ за 1 Гкал.

У підпункті 6.4.7. пункту 6.4. Договору сторони обумовили, що постачальник зобов»язується вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги відповідно до чинного законодавства. У разі зміни цін/тарифів постачальник не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів.

Відповідач вважає, що позивач зайво нарахував йому 8057 грн. 87 коп., оскільки повідомляв відповідача про зміну тарифу, період застосування якого визначав на власний розсуд, а не згідно пункту 6.4.7. Договору, згідно якого у разі зміни цін/тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію постачальник повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів.

Так, постановою НКРЕКП від 21.11.2014 року №507 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ «Сміла Енергоінвест» позивачу установлено тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, інших споживачів (крім населення) – 1391 грн. 18 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). З ПДВ розмір тарифу становить 1669, 416 грн. Вказана постанова НКРЕКП набрала чинності з 01 грудня 2014 року. Повідомлення від позивача про зміну тарифу відповідач не отримував. Згідно матеріалів справи 25 грудня 2014 року відповідач отримав від позивача рахунок №ПТ-097/12 від 25 грудня 2014 року. Посилаючись на пункт 6.4.7. Договору, відповідач вважає, що за грудень 2014 року тариф не повинен змінюватися і повинен бути у розмірі 1411,308 грн. і лише з 09 січня 2015 року (через 15 днів після повідомлення) – у розмірі 1669,416 грн. Позивач за період з 25.11.2014 року по 25.12.2014 року нарахував відповідачу по новому тарифу 15253 грн. 51 коп. Відповідач при розрахунку вартості за цей же період використовував тариф у розмірі 1411, 306 грн. і за його розрахунком вартість поставки теплової енергії становить 13082 грн. 83 коп., тобто розбіжність за період 28.11.2014-25.12.2014 р. за доводами відповідача становить 2170,68 грн. За період 26.12.2014-26.01.2015 р. розбіжність з розрахунком позивача становить 1318,94 грн. При розрахунку вартості поставки за цей період позивач використовував тариф у розмірі 1669,416 грн., а відповідач цей тариф при розрахунку використав лише з 09.01.2015 року – через 15 днів після отримання повідомлення (рахунку) про зміну тарифу. Постановою НКРЕКП від 27.02.2015 року №359 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ «Сміла Енергоінвест» позивачу установлено тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, інших споживачів (крім населення) – 1950 грн. 19 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). З ПДВ розмір тарифу становить 2340,23 грн. Вказана постанова НКРЕКП набрала чинності з 01 березня 2015 року. Повідомлення за №911 про зміну тарифу позивач направив відповідачу 24 березня 2015 року, яке за твердженнями відповідача він отримав 26 березня 2015 року. Згідно матеріалів справи 31 березня 2015 року відповідач отримав від позивача рахунок №ПТ-097/03 від 31 березня 2015 року на суму 16371,02 грн. Посилаючись на пункт 6.4.7. Договору, відповідач вважає, що за березень 2015 року тариф не повинен змінюватися і повинен бути у розмірі 1669,416 грн. і лише з 09 квітня 2015 року (через 15 днів після повідомлення) – у розмірі 2340,23 грн. Позивач за період з 28.02.2015 року по 26.03.2015 року нарахував відповідачу по новому тарифу 16371,02 грн. Відповідач при розрахунку вартості за цей же період використовував тариф у розмірі 1669,416 грн. і за його розрахунком вартість поставки теплової енергії становить 11802 грн. 77 коп., тобто розбіжність за період 28.02.2015 року по 26.03.2015 року за доводами відповідача становить 4568,25 грн. Загальна сума розбіжностей по розрахунку вартості поставки за вказаний період становить 8057 грн. 87 коп.

Постановою НКРЕКП від 01.02.2017 року №151 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» у постанові НКРЕКП від 30.04.2015 року №1422 «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ «Сміла Енергоінвест» позивачу установлено тарифи на теплову енергію: інших споживачів (крім населення) – 1710 грн. 97 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). З ПДВ розмір тарифу становить 2053,16 грн. Вказана постанова НКРЕКП набрала чинності з 24 лютого 2017 року. Повідомлення за №515 від 28.02.2017 року про зміну тарифу відповідач отримав 06 березня 2017 року. Згідно матеріалів справи 28 лютого 2017 року відповідач отримав від позивача рахунок №ПТ-097/02 від 28 лютого 2017 року на суму 35273,29 грн., в тому числі за лютий місяць на суму 17215,42 грн. Посилаючись на пункт 6.4.7. Договору, відповідач вважає, що за лютий 2017 року тариф не повинен змінюватися і повинен бути у розмірі 1882,32 грн. і лише з 09 квітня 2015 року (через 15 днів після повідомлення) – у розмірі 2053,16 грн. Позивач за лютий 2017 року нарахував відповідачу по новому тарифу 17215,42 грн. Відповідач при розрахунку вартості за цей же період використовував тариф у розмірі 1882,32 грн. і за його розрахунком вартість поставки теплової енергії за лютий 2017 року становить 16940 грн. 88 коп., тобто розбіжність за період 28.02.2015 року по 26.03.2015 року за доводами відповідача становить 274,54 грн. Враховуючи час повідомлення по тарифу в розмірі 2053,16 грн., відповідач розрахував вартість поставки за березень у розмірі 7979,48 грн. Розбіжність з розрахунком позивача становить 253,69 грн. Загальна сума розбіжностей по розрахунку вартості поставки за лютий-березень 2017 року становить 528 грн. 23 коп.

Згідно частини 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

У Зверненні від 12 вересня 2016 року за №9457/01/7-16 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до обласних, районних, міських, селищних та сільських рад щодо питань цін/тарифів на природний газ, електричну енергію. Комунальні послуги для суб»єктів природних монополій та суб»єктів господарювання на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та ринку природного газу зазначено, що «у частині забезпечення відкритості процесу встановлення тарифів НКРЕКП зобов’язує ліцензіатів повідомляти органи місцевого самоврядування та громадськість про зміну тарифів. Крім того, при визначенні дати набрання чинності постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до пункту 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – «Закон»), у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів».

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що розрахунки відповідача були вірними і погоджується з ними. Розбіжність між розрахунками позивача та відповідача виникла у зв»язку з тим, що позивач всупереч вимогам Договору, Закону, роз»ясненням НКРЕКП невірно нарахував відповідачу вартість поставки теплової енергії без врахування 15-тиденного терміну після повідомлення про зміну тарифу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно було нараховано відповідачу 8586 грн. 10 коп. вартості поставки теплової енергії і в цій частині позову необхідно відмовити.

Платіжним дорученням №418 від 25.05.2017 року відповідач сплатив позивачу 10000 грн. за теплопостачання. Оскільки сплата основного боргу мала місце після порушення провадження у справі, в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у зв»язку відсутністю предмету спору.

          У ч. 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі Договору поставки теплової енергії №ПТ-097 від 01.10.2013 року, відповідно до умов якого позивач відпускає теплову енергію на потреби відповідачу, а останній оплачує спожиту теплову енергію в обсягах і терміни, передбачені Договором.

Свої зобов’язання по Договору щодо оплати послуг на постачання теплової енергії відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої теплової енергії оплачував несвоєчасно.

          Відповідно до ст. 193 ГПК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, згідно положень ст. 625 ЦК України – 9 210 грн. 12 коп. інфляційних та 840 грн. 10 коп. трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов‘язання.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, зроблений позивачем, суд вважає, що він зроблений невірно. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат становить 9059 грн. 46 коп., а трьох процентів річних – 331 грн. У зв»язку з цим позов в частині вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягає частковому задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1083 грн. 41 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» (20700, вул. Бобринського (Тельмана), 2, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 33392319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (20700, вул. Свердлова, 94, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 518031019) - 9059 грн. 46 коп. інфляційних, 331 грн. трьох процентів річних та 1083 грн. 41 коп. судового збору.

3.У частині стягнення 10 000 гривень основного боргу провадження у справі припинити.

4.У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ                                В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 10 серпня 2017 року.

Суддя В.В. Потапенко