Постанова

від 03.10.2017 по справі 925/583/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 925/583/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гончарова С.А.

за участі представників сторін:

від позивача: Барілов С.А. - представник за дов. б/н від 11.05.2017 року;

від відповідача : Коновалов І.В. - представник за дов. №89/від 02.10.2017 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2017 року

у справі № 925/583/17 (суддя: Потапенко В.В.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут"

про стягнення 28 636,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 28636,32 грн, з яких: 18586,10 грн - сума основного боргу, 9210,12 грн - інфляційні втрати та 840,10 грн трьох процентів річних по договору поставки теплової енергії від 01.10.2013 року №ПТ-097.

Позовні вимоги вмотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору №ПТ-097 від 01.10.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 18 586,10 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 840,10 грн трьох процентів річних та 9210,12 грн інфляційних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.07.2017 року у справі №925/583/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" - 9059,46 грн інфляційних, 331,00 грн 3 % річних та 1083,41 грн судового збору. У частині стягнення 10000,00 грн основного боргу провадження у справі припинено. У решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема судом першої інстанції невірно розраховано суму інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Крім того, скаржник вказав, що судом першої інстанції невірно було розраховано суму судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2017 року у справі № 925/583/17 прийнято до провадження.

У судовому засіданні 02.10.2017 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник позивача у відзиві та судовому засіданні 02.10.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2017 року підлягає зміні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" - частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

01.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (постачальник), в особі директора Мельниченка Дмитра Миколайовича, що діяв на підставі статуту товариства, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" (споживач), в особі Директора Лихолай В.О, що діяв на підставі статуту, з іншої сторони, було укладено договір поставки теплової енергії №ПТ-097 (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник в порядку та на умовах, встановлених цим договором, приймає на себе зобов'язання поставити (передати у власність) споживачу теплову енергію шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи об'єкта теплопостачання, а споживач приймає на себе зобов'язання у порядку та строки, встановлені цим договором оплатити поставлену постачальником теплову енергію.

Згідно п. 4.1. договору ціна цього договору складається із загальної вартості теплової енергії, поставленої Постачальником Споживачу протягом всього строку дії цього договору.

Відповідно до п 4.2. договору розрахунки за теплову енергію здійснюються Сторонами виключно у грошовій формі за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється споживачем шляхом оплати 100% такої вартості у безготівковому порядку або готівкою до каси постачальника у строк до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим (п. 4.11. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач виконав умови договору, здійснивши протягом опалювальних періодів 2014-2017 років для потреб відповідача поставку теплової енергії, що підтверджується актами про подачу теплоносія, рахунками, актами прийому-передач теплової енергії. Поставку зазначеної в актах кількості теплової енергії відповідач не заперечує.

Згідно пункту 4.3. Договору на момент укладення цього Договору тарифи на теплову енергію становили 1010,45 грн з ПДВ за 1 Гкал.

У підпункті 6.4.7. пункту 6.4. Договору сторони обумовили, що постачальник зобов'язується вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги відповідно до чинного законодавства. У разі зміни цін/тарифів постачальник не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів.

Щодо твердження відповідача , що позивач зайво нарахував йому 8057,87 грн, оскільки повідомляв відповідача про зміну тарифу, період застосування якого визначав на власний розсуд, а не згідно пункту 6.4.7. договору, згідно якого у разі зміни цін/тарифів не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію постачальник повідомляє про це споживача з посиланням на рішення відповідних органів, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Так, постановою НКРЕКП від 21.11.2014 року №507 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ "Сміла Енергоінвест" позивачу установлено тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, інших споживачів (крім населення) - 1391 грн. 18 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). З ПДВ розмір тарифу становить 1669, 416 грн. Вказана постанова НКРЕКП набрала чинності з 01 грудня 2014 року. Повідомлення від позивача про зміну тарифу відповідач не отримував. Згідно матеріалів справи 25 грудня 2014 року відповідач отримав від позивача рахунок №ПТ-097/12 від 25 грудня 2014 року. Посилаючись на пункт 6.4.7. Договору, відповідач вважає, що за грудень 2014 року тариф не повинен змінюватися і повинен бути у розмірі 1411,308 грн. і лише з 09 січня 2015 року (через 15 днів після повідомлення) - у розмірі 1669,416 грн. Позивач за період з 25.11.2014 року по 25.12.2014 року нарахував відповідачу по новому тарифу 15253 грн. 51 коп. Відповідач при розрахунку вартості за цей же період використовував тариф у розмірі 1411, 306 грн. і за його розрахунком вартість поставки теплової енергії становить 13082 грн. 83 коп., тобто розбіжність за період 28.11.2014-25.12.2014 р. за доводами відповідача становить 2170,68 грн. За період 26.12.2014-26.01.2015 р. розбіжність з розрахунком позивача становить 1318,94 грн. При розрахунку вартості поставки за цей період позивач використовував тариф у розмірі 1669,416 грн., а відповідач цей тариф при розрахунку використав лише з 09.01.2015 року - через 15 днів після отримання повідомлення (рахунку) про зміну тарифу. Постановою НКРЕКП від 27.02.2015 року №359 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ "Сміла Енергоінвест" позивачу установлено тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ, інших споживачів (крім населення) - 1950 грн. 19 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). З ПДВ розмір тарифу становить 2340,23 грн. Вказана постанова НКРЕКП набрала чинності з 01 березня 2015 року. Повідомлення за №911 про зміну тарифу позивач направив відповідачу 24 березня 2015 року, яке за твердженнями відповідача він отримав 26 березня 2015 року. Згідно матеріалів справи 31 березня 2015 року відповідач отримав від позивача рахунок №ПТ-097/03 від 31 березня 2015 року на суму 16371,02 грн. Посилаючись на пункт 6.4.7. Договору, відповідач вважає, що за березень 2015 року тариф не повинен змінюватися і повинен бути у розмірі 1669,416 грн. і лише з 09 квітня 2015 року (через 15 днів після повідомлення) - у розмірі 2340,23 грн. Позивач за період з 28.02.2015 року по 26.03.2015 року нарахував відповідачу по новому тарифу 16371,02 грн. Відповідач при розрахунку вартості за цей же період використовував тариф у розмірі 1669,416 грн. і за його розрахунком вартість поставки теплової енергії становить 11802 грн. 77 коп., тобто розбіжність за період 28.02.2015 року по 26.03.2015 року за доводами відповідача становить 4568,25 грн. Загальна сума розбіжностей по розрахунку вартості поставки за вказаний період становить 8057 грн. 87 коп.

Постановою НКРЕКП від 01.02.2017 року №151 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП" у постанові НКРЕКП від 30.04.2015 року №1422 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ "Сміла Енергоінвест" позивачу установлено тарифи на теплову енергію: інших споживачів (крім населення) - 1710 грн. 97 коп. за 1 Гкал (без ПДВ). З ПДВ розмір тарифу становить 2053,16 грн. Вказана постанова НКРЕКП набрала чинності з 24 лютого 2017 року. Повідомлення за №515 від 28.02.2017 року про зміну тарифу відповідач отримав 06 березня 2017 року. Згідно матеріалів справи 28 лютого 2017 року відповідач отримав від позивача рахунок №ПТ-097/02 від 28 лютого 2017 року на суму 35273,29 грн., в тому числі за лютий місяць на суму 17215,42 грн. Посилаючись на пункт 6.4.7. Договору, відповідач вважає, що за лютий 2017 року тариф не повинен змінюватися і повинен бути у розмірі 1882,32 грн. і лише з 09 квітня 2015 року (через 15 днів після повідомлення) - у розмірі 2053,16 грн. Позивач за лютий 2017 року нарахував відповідачу по новому тарифу 17215,42 грн. Відповідач при розрахунку вартості за цей же період використовував тариф у розмірі 1882,32 грн. і за його розрахунком вартість поставки теплової енергії за лютий 2017 року становить 16940 грн. 88 коп., тобто розбіжність за період 28.02.2015 року по 26.03.2015 року за доводами відповідача становить 274,54 грн. Враховуючи час повідомлення по тарифу в розмірі 2053,16 грн., відповідач розрахував вартість поставки за березень у розмірі 7979,48 грн. Розбіжність з розрахунком позивача становить 253,69 грн. Загальна сума розбіжностей по розрахунку вартості поставки за лютий-березень 2017 року становить 528 грн. 23 коп.

Згідно ч. 6 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.

У зверненні від 12.09.2016 року за №9457/01/7-16 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до обласних, районних, міських, селищних та сільських рад щодо питань цін/тарифів на природний газ, електричну енергію. Комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення та ринку природного газу зазначено, що "у частині забезпечення відкритості процесу встановлення тарифів НКРЕКП зобов'язує ліцензіатів повідомляти органи місцевого самоврядування та громадськість про зміну тарифів. Крім того, при визначенні дати набрання чинності постанов НКРЕКП про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до пункту 6 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - "Закон"), у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів".

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунки відповідача були вірними.

Розбіжність між розрахунками позивача та відповідача виникла у зв'язку з тим, що позивач всупереч вимогам договору, Закону, роз'ясненням НКРЕКП невірно нарахував відповідачу вартість поставки теплової енергії без врахування 15-тиденного терміну після повідомлення про зміну тарифу.

Тобто, позивачем безпідставно було нараховано відповідачу 8586,10 грн вартості поставки теплової енергії і в цій частині позову необхідно відмовити.

Таким, чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач платіжним дорученням №418 від 25.05.2017 року сплатив позивачу 10000,00 грн за теплопостачання.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору

Оскільки сплата основного боргу мала місце після порушення провадження у справі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо припинення в цій частині провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку відсутністю предмету спору.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодксу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору поставки теплової енергії №ПТ-097 від 01.10.2013 року, відповідно до умов якого позивач відпускає теплову енергію на потреби відповідачу, а останній оплачує спожиту теплову енергію в обсягах і терміни, передбачені договором.

Свої зобов'язання по договору щодо оплати послуг на постачання теплової енергії відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої теплової енергії оплачував несвоєчасно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Київський апеляційний господарський суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог в частині 8586,10 грн вартості поставки теплової енергії, дійшов висновку, що суд першої інстанції невірно розрахував суму інфляційних та 3% річних. Так, розмір інфляційних втрат становить 7240,92 грн, а трьох процентів річних - 669,45 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог рішення в частині пропорційного стягнення судового збору також підлягає зміні.

За таких обставин, рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2017 року у справі №925/583/17 підлягає зміні в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та судовому зборі, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" - частковому задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" - також покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з частковим її задоволенням.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.07.2017 року у справі №925/583/17 - змінити в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та судового збору, рішення в цій частині викласти в наступній редакції -

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" (20700, вул. Бобринського (Тельмана), 2, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 33392319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (20700, вул. Свердлова, 94, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 518031019) - 7240 (сім тисяч двісті сорок)гривен 92 копійки інфляційних, 669 (шістсот шістдесят дев'ять гривен) 45 копійок трьох процентів річних та 1002 (одна тисяча дві гривни) грн 24 копійки судового збору.

3.В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (20700, вул. Свердлова, 94, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 518031019) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапобут" (20700, вул. Бобринського (Тельмана), 2, м. Сміла, Черкаська область, ідентифікаційний код 33392319) витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 657 (шістсот п'ятдесят сім) гривен 53 копійок.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи №925/583/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

С.А. Гончаров

дата підписання повного тексту постанови 18.10.2017 року