Ухвала

від 10.08.2017 по справі 818/1286/15

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в особі управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Сумській області (правонаступник Державної фінансової інспекції в Сумській області; далі - Управління) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області до Роменської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення коштів,

встановила:

16 травня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року, якою цей суд скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року та закрив провадження у справі.

Заява була подана без додержання вимог статей 239 та 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки не містила посилань з відповідним обґрунтуванням на норми права, які заявник вважає неоднаково застосованими порівняно з іншими рішеннями касаційного суду у подібних правовідносинах, та до заяви не було додано документа про сплату судового збору.

З огляду на ці недоліки (огріхи) суддя-доповідач ухвалою від 25 травня 2017 року залишив без руху заяву Управління і надав строк для їх усунення.

23 червня та 27 липня 2017 року Управління подало клопотання, якими усунуло недоліки, вказані в ухвалах Верховного Суду України від 25 травня та 29 червня 2017 року.

Управління просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 3, 4, 17 цього Кодексу та пункту 8 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні у подібних правовідносинах, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 4 лютого, 24 березня та 2 червня 2016 року (справи №№ К/800/34374/15, К/800/39298/15, К/800/54078/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за схожих предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС підставами перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може бути й неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Як можна зрозуміти зі змісту заяви, в ній стверджується про неоднакове застосування судом касаційної інстанції в оспореній ухвалі саме одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Проте з виду та тексту цього рішення видно, що у ньому за наслідками касаційного перегляду не формулювалися правові висновки щодо суті спору, а з посиланням на аналіз правової природу спірних правовідносин ухвалено процесуальне рішення про закриття провадження у справі, оскільки, як визнав суд, на заявлені позовні вимоги про відшкодування шкоди юрисдикція адміністративних судів не поширюється. Тобто суд касаційної інстанції ухвалив рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

У розумінні положень пункту 1 частини першої статті 237 КАС оспорене рішення не утворює предмет перегляду, тому в контексті сказаного заяву про перегляд не можна визнати обґрунтованою для прийняття рішення про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів та статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області до Роменської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення коштів для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 квітня 2017 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко