ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2017 р. Справа № 922/2196/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.
секретар судового засідання Казакова О.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 1889 від 20.10.2015)
відповідача - Зелінського П.Л. (довіреність б/н від 26.12.2016)
розглянувши у відкритому судового засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Харків (вх. №2390 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2017 у справі № 922/2196/17
за позовом ОСОБА_3, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСУГАЗСЕРВІС", с. Циркуни, Харківський район, Харківська область
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" від 29.05.2017, оформлених протоколом № 1 від 29.05.2017; визнання недійсним Статуту ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" в новій редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства (протокол №1 від 29.05.2017); скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС", номер запису 14711050013023879 від 30.05.2017, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - фізична особа ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" від 29.05.2017 року, оформлених протоколом № 1 від 29.05.2017, засвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.; визнати недійсним Статут ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" в новій редакції, затверджений загальними зборами учасників товариства (протокол №1 від 29.05.2017), зареєстрований 30.05.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., номер запису 14711050013023879; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС", номер запису 14711050013023879 від 30.05.2017, проведених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.21017 по справі 922/2196/17 (суддя Сальнікова Г.І.) позовну заяву ОСОБА_3, м. Харків повернуто без розгляду на підставі пунктів 3, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач із даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скарго, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.21017 по справі 922/2196/17 скасувати, а позовну заяву ОСОБА_3, м. Харків та додані до неї документи передати на розгляд Господарського суду Харківської області. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 клопотання позивача про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження. Розгляд скарги призначено на 10.08.2017 о 12:00 год.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 8422/1 від 10.08.2017), в якому вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими, оскільки звертаючись до суду позивачем не було надано належних доказів направлення позовної заяви відповідачу. Більше того, відповідач стверджує, що він не отримував копії позовної заяви та доданих до неї документів. Вказане у сукупності на думку відповідача свідчить про порушення позивачем вимог статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів стороні у справі. Враховуючи зазначене, відповідач просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2017 у справі № 922/2196/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача просить залишити без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги позивача, заслухавши у судовому засіданні 10.08.2017 пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, м. Харків (вх. №2390 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2017 у справі № 922/2196/17 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі пунктів 3, 6 частині першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції послався на те, що додані позивачем до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, а тому не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на підтвердження викладених у позові обставин. Крім того, надана позивачем до позовної заяви ксерокопія опису вкладення до цінного листа від 03.07.2017, унеможливлює визнання її судом в якості належного доказу на підтвердження надсилання відповідачеві у справі копії позовної заяви.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з доводами місцевого господарського суду, зазначеними в якості підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Пунктом 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Тобто, необхідним є зазначення у позовній заяві обставин, які на думку позивача, підтверджують його вимоги.
Згідно з частиною другою статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.
При цьому, якщо наведені обставини в обґрунтування позовних вимог є недостатніми, не підтвердженими доказами тощо, позовні вимоги є недоведеними, це є підставою для відмови у позові.
В разі недостатності наданих позивачем доказів суд вправі їх витребувати та у випадку їх неподання - залишити позов без розгляду.
Відповідно до пункту 3.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. Подання позивачем письмових доказів у незасвідчених належним чином копіях не визначається ГПК України як підстава для повернення позовної заяви. Тому господарський суд, прийнявши таку заяву, повинен ухвалою (про порушення провадження у справі або іншою) зобов'язати позивача подати у визначений судом термін оригінали (за необхідності) або належним чином засвідчені копії письмових доказів. У разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України (пункт 9 Інформаційного листа Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України від 29.09.2009 №01-08/530).
З урахуванням викладеного, не зазначення в позові всіх обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доказів на їх підтвердження, не є підставою для повернення поданої позовної заяви без розгляду у відповідності з вимогами статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені недоліки можуть бути усунуті в порядку підготовки справи до розгляду або розгляду її по суті.
Згідно положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу частини третьої статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує господарський суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.
Для реалізації вказаних положень процесуального закону господарський суд наділений правом самостійно витребувати докази, залучати інших осіб до участі у справі, тощо.
Згідно зі статтею 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, зокрема, суддя при підготовці справи до розгляду має право зобов'язати сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Перелік заходів, що вживає суддя, готуючи справу до розгляду в судовому засіданні, не є вичерпним: у разі необхідності та з урахуванням конкретних обставин справи суддя вправі вчиняти й інші дії відповідно до його компетенції, за винятком дій, які можуть бути вчинені лише в судовому засіданні.
Отже, якщо у місцевого господарського суду, виникли сумніви щодо обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, неналежно засвідчених копій документів, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки справи до розгляду або у процесі її розгляду з'ясувати (дослідити) причини та витребувати у позивача необхідні докази.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_3, в ній містяться посилання на конкретні документи, як на докази, надані в обґрунтування позовних вимог та на підтвердження виконання позивачем обов'язку щодо надсилання копії позовної заяви відповідачу у справі.
Так, до позовної заяви позивачем були надані копії:
- опису вкладення до цінного листа та фіскального чеку на підтвердження відправлення відповідачу позовної заяви з додатками;
- протоколу загальних зборів учасників ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" № 1 від 29.05.2017, які містять відмітку посадової особи ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" "Копія вірна", відтиск печатки ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС" та підпис директора товариства із датою;
- пенсійного посвідчення ОСОБА_3 на бланку серії НОМЕР_1 від 12.12.2012, термін дії "ДОВІЧНО";
- довідки МСЕК на бланку серії 10 ААБ № 179795 від 19.09.2012 про присвоєння ОСОБА_3 ІІ-Ї групи інвалідності, термін дії "бессрочно";
- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ці докази в оригіналі чи належним чином засвідченій копії могли бути подані позивачем в процесі розгляду справи, однак суд першої інстанції зазначеного не врахував.
Крім того, відповідно до пункту 21 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році якщо копія документа, що є письмовим доказом, подається до господарського суду фізичною особою, то це може бути копія, засвідчена підписом особи, яка її подає, із зазначенням прізвища такої особи. За наявності у суду сумнівів щодо відповідності копій документів чи інших матеріалів оригіналам він не позбавлений права та можливості витребувати у встановленому ГПК порядку оригінали таких документів (матеріалів) або їх нотаріально засвідчені копії (стаття 75 Закону України "Про нотаріат").
Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Колегією суддів встановлено, що копія наданого позивачем до позовної заяви опису вкладення до цінного листа, містить дату поштового відправлення відповідачеві (03.07.2017), номер цього відправлення за реєстром поштових відправлень (6100133926590), перелік відправлених документів із оголошеною цінністю, найменування та належну адресу відповідача у справі - ТОВ "АСУГАЗСЕРВІС", вул. Теплична, буд. 4, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область, 62442.
Крім того, надана до позову копія фіскального чеку на підтвердження відправлення відповідачу позовної заяви з додатками, містить відмітку органу поштового зв'язку щодо дати його відправлення, номер поштового відправлення за реєстром поштових відправлень (6100133926590), найменування адресата та час відправлення.
Зазначене свідчить, що вимоги пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем не були порушені, а надані ним опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек належним чином підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо повернення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду, із посиланням на пункти 3, 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3, м. Харків підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 06.07.2017 - скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Згідно частини сьомої статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на зазначене, справу № 922/2196/17 слід передати на розгляд Господарського суду Харківської області відповідно до положень частини сьомої статті 106 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини першої статті 104, статтями 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Харків задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.07.2017 у справі № 922/2196/17 скасувати.
Справу № 922/2196/17 передати на розгляд Господарського суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Істоміна О.А.
Суддя Пелипенко Н.М.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2017 |
Оприлюднено | 15.08.2017 |
Номер документу | 68264498 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Барбашова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні