Постанова

від 10.08.2017 по справі 904/3456/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2017 року Справа № 904/3456/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 , договір про надання правової допомогиб/н від 08.07.2017 р.; від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність № 77 від 19.06.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 48 від 19.05.2017 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 року у справі № 904/3456/17

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна", м. Київ

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 зв'язок", м. Нікополь Дніпропетровської області

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 року у справі № 904/3456/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) замінено позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ал.Ві.Технологія» його правонаступником ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Айтекс-Україна» . В задоволенні клопотань, поданих ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Зв'язок» - відмовлено. В задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку що укладаючи Договір № 12/16 від 29 грудня 2016 року про передання (відчуження) майнових прав, ОСОБА_6 діяв з перевищенням повноважень, наданих йому ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія , що є підставою для визнання даного договору недійсним.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення :

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та права, просить рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю та визнати недійсним договір № 12/16 від 29.12.2016р. про передання (відчуження) майнових прав.

Апелянт вважає, що договір про передання (відчуження) майнових прав на комп'ютерну програму був укладений з пороком волі, а саме, директор підприємства відповідача уклав цей договір на умовах, які суперечать інтересам товариства та не відповідають волевиявленню вищого органу управління товариства. Директор ОСОБА_6 не мав необхідного обсягу дієздатності на укладення від імені товариства договору, посилається на ст.ст. 92, 145 ЦК України.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (а.с.24-29, т.2), в якому не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 11.07.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.07.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.07.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017р. розгляд справи було відкладено до 10.08.2017р.

У судовому засіданні 10.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

12.11.2014р. між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ТОВ Ал.Ві.Технологія було укладено Договір № 1 про передання (відчудження) майнових прав, предметом якого є на комп'ютерна програма Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов (т.2 а.с. 59-62 ).

23.01.2015р. за реєстраційним номером 2622 Державною службою інтелектуальної власності прийняте рішення про реєстрацію за ТОВ Ал.Ві.Технологія авторського договору № 1 від 12.11.2014р. про передачу (відчуження майнових прав) на комп'ютерну програму Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов (т.1 а.с. 83).

Відповідно до листа Державної служби інтелектуальної власності №1-11/2734 від 03.04.2017р. на запит Патентного повіреного ОСОБА_11 від 17.02.2017р. (вх..№ 3614 від 02.03.2017р.), згідно з даними Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, станом на 03.04.2017р., ДСІВ було здійснено реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твори, а саме комп'ютерну програму Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов колектив авторів, сторони договору - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (передали) , ТОВ Ал.Ві.Технологія (отримало), рішення про реєстрацію договору № 2622 від 23.01.2015р. (п.1), літературний письмовий твір технічного характеру система и метор интерактивного мониторинга для изучения общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов на электронных устройствах, установленный в местах доступних респондентам колектив авторів, сторони договору - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (передали) , ТОВ Ал.Ві.Технологія (отримало), рішення про реєстрацію договору № 2622 від 23.01.2015р. (п.2) (т.1 а.с. 84-85).,

Відповідно до наказу від 01.08.2016р. , враховуючи , що 29.07.2016р. на загальному зібранні учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія не був присутнім директор ОСОБА_6, надіслано протокол № 8 Загального зібрання учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія , який є обов'язковим для директора та співробітників ТОВ Ал.Ві.Технологія (т.2 а.с. 86).

12.08.2016р. вищезазначений лист зареєстровано в книзі обліку вхідної кореспонденції ТОВ Ал.Ві.Технологія (т.1 а.с. 239-240).

Відповідно до протоколу № 8 загального зібрання учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія від 29.07.2016р. по першому питанню , представникам ТОВ запропоновано здійснити відчуження майнових прав на комп'ютерну програму Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов на умовах: ціна договору не нижча 1 200 000,00грн; потенційний покупець ТОВ ОСОБА_12 ОСОБА_12 ; умови передачі в строк 12 місяців з моменту укладання договору; умови оплати відстрочка на 12 місяців; строк укладання до 0-9.09.2017р. (т.1 а.с. 87-93);

29.12.2016 р. в 10год.00 хв. , відповідно до протоколу № 1, який посвідчено 29.12.2016р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровано в реєстрі за № 1537,1538 учасниками ТОВ Ал.Ві.Технологія проведено загальні збори, на яких прийнято рішення:

- у зв'язку із зміною відомостей про учасника ОСОБА_4, встановлено додаткові обмеження стосовно надання загальними зборами учасників товариства згоди на вчинення правочинів директором ОСОБА_4, а також приведенням Статуту ОСОБА_4 у відповідність до вимог чинного законодавства України , внесено зміни до Статуту, виклавши його в новій редакції.

- затвердити нову редакцію статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія згідно з положеннями Статуту ТОВ "ОСОБА_14 Технологія ";

- припинити повноваження директора ТОВ Ал.Ві.Технологія ОСОБА_6 з 29 грудня 2016 року та призначити на посаду директора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія ОСОБА_15 з 30 грудня 2016 року (т.1 а.с. 27-28).

29.12.2016р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 засвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1540 нова редакція Статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія , який затверджено загальними зборами учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія Протокол № 1 від 29.12.2016р (т.1 а.с. 14-26).

На виконання вищезазначеного рішення загальних зборів від 29.12.2016 р., ТОВ Ал.Ві.Технологія було видано наказ № 1-к про звільнення директора ОСОБА_6 з 29.12.2016 р. та наказ № 2-к від 29.12.2016 р. про призначення ОСОБА_15 на посаду директора з 30 грудня 2016 р, з яким ОСОБА_15 був ознайомлений 29.12.2016р. (т.2 а.с. 29-30).

Листом за підписом директора ТОВ Ал.Ві.Технологія ОСОБА_15. без дати та вихідного контрагентів ТОВ Ал.Ві.Технологія поінформовано про призначення з 30.12.2016 року нового керівника (т.2 а.с. 50 ).

Так, розділом 7 Статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія , затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія № 1 від 29.12.2016 р. (далі - Статут), визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

29.12.2016 р. між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія (Позивач) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 Зв'язок (Відповідач) укладено договір про передання (відчуження) майнових прав № 12/16 ( т.1 а.с. 9-12).

31.12.2016 р. ТОВ Ал.Ві.Технологія та ТОВ ОСОБА_5 Зв`язок укладено акт приймання-передачі, відповідно до якого позивач передав відповідачу диск з комп`ютерною програмою (серійний номер не зазначено) , текстовий опис комп`ютерної програми на аркушах (кількість аркушів не зазначена) та запакований конверт з печаткою Відчужувача, в якому на паперовому листі зазначені паролі та коди входу до комп'ютерної програми (т.1 а.с. 13).

Відповідно до письмових пояснень ТОВ ОСОБА_5 Зв`язок через не визначеній в договорі № 12/16 від 29.12.2016р. реквізитів на які потрібно було перераховувати кошти до теперішнього часу оплата за програму не здійснена ; диск, ксерокопію якого надано суду не містить серійного номеру; текстовий опис містить чотири сторінки (т.2 а.с.47-49 ).

Відповідно до ОСОБА_13 вилучення документів, встановлення факту відсутності директора та ухилення його від передавання документів, колишній директор ОСОБА_6 первинні документи не передав і ухиляється від їх передання (т.1 а.с. 123), в орендованих приміщеннях були описані документи відповідно до опису (т.1 а.с. 124-232).представниками

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив :

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Із аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що у господарському суді може бути розглянуто спір і при наявності арбітражної угоди, проте з урахуванням приписів частини 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Тобто третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. У зв'язку з викладеним у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається. Відтак лише за наявності волі обох сторін про розгляд конкретного спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

ТОВ "ОСОБА_5 зв'язок" місцевому господарському суду подано клопотання про припинення провадження у справі, у зв`язку з наявністю третейської угоди, відповідно до п. 2 якої сторони дійшли згоди передати на розгляду третейського суду при Товарній біржі Київський кліринговий дім усі спори, розбіжності, що стосуються виконання, порушення, припинення або визнання недійсним договору № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав від 29.12.2016 р.

За відсутності такого волевиявлення з боку ТОВ Ал.Ві.Технологія та беручи до уваги, що відповідачем подане згадане клопотання вже після початку розгляду спору по суті, фактично перед останнім судовим засіданням, яке було призначено на останній день строку розгляду справи, встановленого статтею 69 ГПК України, місцевий господарський суд правомірно продовжив розгляду справ по суті.

Зазначене вище узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постановах № 910/288/13 від 09.10.2013 р., № 916/2271/13 від 22.04.2014 р., № 916/1493/14 від 13.07.2015 р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, звертаючись до суду із даною позовною заявою, позивач посилається на те, що договір № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав укладено зі сторони підприємства позивача ОСОБА_6, як директором з перевищенням повноважень та з порушенням порядку, встановленого Статутом ТОВ Ал.Ві.Технологія , у зв'язку з чим просить визнати його недійсним.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Вирішуючи спір про визнання правочину (господарського договору) недійсним, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків

Відповідно до статей 140-145 ЦК України, статтей 50, 58 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється Статутом. Статут товариства є установчим документом, який має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень. Вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 145 ЦК України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК, Законом України "Про господарські товариства", іншими законами і статутом товариства.

Статтею 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

29.12.2016 р. учасниками ТОВ Ал.Ві.Технологія проведено загальні збори, на яких прийнято рішення:

- встановити додаткові обмеження стосовно надання загальними зборами учасників товариства згоди на вчинення правочинів директором ОСОБА_4, а також приведення Статуту ОСОБА_4 у відповідність до вимог чинного законодавства України , виклавши його в новій редакції.

- затвердити нову редакцію статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія згідно з положеннями Статуту ТОВ "ОСОБА_14 Технологія ";

- припинити повноваження директора ТОВ Ал.Ві.Технологія ОСОБА_6 з 29 грудня 2016 року та призначити на посаду директора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія ОСОБА_15 з 30 грудня 2016 року.

Як зазначалося вище , Протокол № 1 від 29.12.2016 р. , відповідно до якого в 10 год.00 хв. проведено загальні збори, на яких прийнято вищезазначене рішення від 29.12.2016р, посвідчено 29.12.2016р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровано в реєстрі за № 1537,1538, крім цього29.12.2016р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 засвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1540 нова редакція Статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія , який затверджено загальними зборами учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія Протокол № 1 від 29.12.2016р.

На виконання зазначеного вище рішення загальних зборів, 29.12.2016 р. ТОВ Ал.Ві.Технологія було видано наказ № 1-к про звільнення директора ОСОБА_6 з 29.12.2016 р.

Колегією суддів вважається встановленим той факт, що з прийняттям вищезазначеного рішення загальних зборів учасників товариства і видачею наказу № 1 , ОСОБА_6 був звільнений з посади директора товариства.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами, що укладання договору № 12/16 від 29 грудня 2016 року про передання (відчуження) майнових прав, відбулося до 10.00 години 29.12.2016р., що дає підстави колегії суддів дійти висновку, що на час укладання вищезазначеного Договору, була чинної і діяла редакція Статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія , яку затверджено загальними зборами учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія відповідно до Протоколу № 1 від 29.12.2016р..

Відповідна редакція Статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія , яка діяла до затвердження 29.12.2016р. нової редакції не приймається до уваги колегією суддів, як неналежний доказ.

Розділом 7 Статуту ТОВ Ал.Ві.Технологія , затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія № 1 від 29.12.2016 р. (далі - Статут), визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно п. 7.10. Статуту, одноособовим виконавчим органом ОСОБА_4, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.

Директор вирішує усі питання діяльності ОСОБА_4, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів учасників.

Пунктом 7.10.5. Статуту встановлено наступні обмеження повноважень Директора, а саме, зазначено, що вчинення наступних правочинів Директором можливе лише за умови одержання попередньої згоди Зборів учасників, яка оформляється Протоколом зборів, зокрема:

- усі та будь-які договори та інші правочини, що стосуються набуття та/чи відчуження, незалежно від їх вартості, нерухомості, транспортних засобів, часток (акцій) в інших юридичних особах, застави, поруки, іпотеки та іншого обтяження будь-якого виду активів ОСОБА_4, надання або отримання ОСОБА_4 позики та іншої фінансової допомоги.

Будь-які договори та інші правочини, укладені ОСОБА_4 або від його імені з порушенням вказаних у цьому пункті обмежень (без надання згоди Загальними зборами) є недійсними. Наступне схвалення таких правочинів Зборами учасників, робить їх дійсними з моменту укладення.

Матеріали справи свідчать, що договір № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав був укладений та підписаний від імені ТОВ Ал.Ві.Технологія ОСОБА_6 при відсутності відповідних повноважень, які, як вже зазначено вище, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Ал.Ві.Технологія № 1 припинені з 29.12.2016 р.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що ОСОБА_6, шляхом укладення оскаржуваного договору, фактично здійснено реалізацію функції розпорядження власністю товариства, без належного погодження зборами учасників.

Крім того, приписами абзаців 6, 8 п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір у преамбулі містить посилання про підписання його директорами обох сторін на підставі статутів товариств, тобто наведене свідчить про обізнаність сторін спірного договору зі статутом одна одної у частині, яка стосується відповідних повноважень та їх обмежень, що не спростовано представниками сторін під час розгляду справи.

Відповідно до положень статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляв, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Докази наступного схвалення оспорюваного договору уповноваженим органом юридичної особи підприємства позивача, а саме загальними зборами учасників, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_6, укладаючи від імені ТОВ "Ал.Ві.Технологія" в якості директора, договір № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав, діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом ТОВ "Ал.Ві.Технологія" та чинним законодавством України, що за відсутності доказів наступного схвалення такого правочину товариством, є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Відповідно до частин1,2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. ОСОБА_5 докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду доказів виконання сторонами оспорюваного договору вимог щодо оплати угоди та фактичного передання примірника програми у відповідності до ОСОБА_13 приймання - передачі від 31.12.2016р. Наявна в матеріалах справи ксерокопія диска не може бути визнана належним доказом виконання умов п.1.1 акту.

В мотивувальній частині рішення від 22.05.2017 року у справі № 904/3456/17 місцевий господарський суд дійшов висновку що укладаючи Договір № 12/16 від 29 грудня 2016 року про передання (відчуження) майнових прав, ОСОБА_6 діяв з перевищенням повноважень, наданих йому ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія , що є підставою для визнання даного договору недійсним. Натомість в резолютивній частині в задоволені відповідних позовних вимог відмовив.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, що є підставою для її задоволення та, відповідно, скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені позовних вимог про визнання недійсним Договіру № 12/16 від 29 грудня 2016 року про передання (відчуження) майнових прав, укладений між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 зв'язок .

Доводи ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 зв'язок , викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують висновків до яких дійшов суд апеляційної інстанції переглядаючи справу у відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ТОВ ОСОБА_5 зв'язок , як на сторону не на користь якої ухвалено рішення.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 року у справі № 904/3456/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 року у справі № 904/3456/17 - скасувати.

Прийняти нове:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір № 12/16 від 29 грудня 2016 року про передання (відчуження) майнових прав, укладений між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Ал.Ві.Технологія та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 зв'язок .

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 зв'язок (проспект Трубників, 56, м.Нікополь, Дніпропетровська область, 53201; Код ЄДРПОУ 35852942, ІПН 358529404077) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" (вул. Солом'янська, будинок 3, Солом'янський район, м. Київ, 03680; Код ЄДРПОУ 37982627) судові витрати за подання позовної заяви в розмірі 1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) та судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 760, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят гривень нуль копійок).

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 14.08.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов