Постанова

від 29.11.2017 по справі 904/3456/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Справа № 904/3456/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А. за участю представників: позивача Ваколюк Ю.П., Стадницький С.А. відповідачане з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел зв'язок" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 у справі№904/3456/17 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел зв'язок" провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел зв'язок" про визнання недійсним договору №12/16 про передавання (відчуження) майнових прав від 29.12.2016.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 (суддя Мельниченко І.Ф.) замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ал.Ві.Технологія" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна".

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку що укладаючи Договір № 12/16 від 29.12.2016 про передання (відчуження) майнових прав, ОСОБА_8 діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Ал.Ві.Технологія", що є підставою для визнання даного договору недійсним., але в резолютивній частині рішення суд першої інстанції вирішив у задоволенні позову відмовити.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс-Україна" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 (головуючий суддя Дармін М.О., судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.) скасоване. Прийняте нове про задоволення позову.

Визнаний недійсним договір № 12/16 від 29.12.2016 про передання (відчуження) майнових прав, укладений між ТОВ "Ал.Ві.Технологія" та ТОВ "Ніко Тел зв'язок".

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел зв'язок" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 7 Закону України "Про господарські товариства", статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців та громадських формувань", статті 241-1 Кодексу законів про працю України, статті 92 Цивільного кодексу України.

Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином наданих документів, які мають суттєве значення для вирішення спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 29.11.2017 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.11.2014 між ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ТОВ "Ал.Ві.Технологія" було укладено договір № 1 про передання (відчуження) майнових прав, предметом якого є на комп'ютерна програма "Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов" (т.2 а.с. 59-62 ).

23.01.2015 за реєстраційним номером 2622 Державною службою інтелектуальної власності прийняте рішення про реєстрацію за ТОВ "Ал.Ві.Технологія" авторського договору № 1 від 12.11.2014 про передачу (відчуження майнових прав) на комп'ютерну програму "Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов" (т.1 а.с. 83).

Відповідно до листа Державної служби інтелектуальної власності №1-11/2734 від 03.04.2017 на запит Патентного повіреного ОСОБА_13 від 17.02.2017 (вх..№ 3614 від 02.03.2017), згідно з даними Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, станом на 03.04.2017, ДСІВ було здійснено реєстрацію договорів, які стосуються права автора на твори, а саме комп'ютерну програму "Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов" колектив авторів, сторони договору - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (передали) , ТОВ "Ал.Ві.Технологія" (отримало), рішення про реєстрацію договору № 2622 від 23.01.2015 (п.1), літературний письмовий твір технічного характеру " система и метор интерактивного мониторинга для изучения общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов на электронных устройствах, установленный в местах доступних респондентам" колектив авторів, сторони договору - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (передали) , ТОВ "Ал.Ві.Технологія" (отримало), рішення про реєстрацію договору № 2622 від 23.01.2015 (п.2) (т.1 а.с. 84-85).

Відповідно до наказу від 01.08.2016, враховуючи, що 29.07.2016 на загальному зібранні учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" не був присутнім директор ОСОБА_8, надіслано протокол № 8 "Загального зібрання учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія", який є обов'язковим для директора та співробітників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" (т.2 а.с. 86).

12.08.2016 вищезазначений лист зареєстровано в книзі обліку вхідної кореспонденції ТОВ "Ал.Ві.Технологія" (т.1, а.с. 239-240).

Відповідно до протоколу № 8 загального зібрання учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" від 29.07.2016 по першому питанню, представникам ТОВ запропоновано здійснити відчуження майнових прав на комп'ютерну програму "Программное обеспечение функционирования мониторинга по изучению общественного мнения, проведения интерактивных маркетинговых и социальных исследований в реальном режиме времени посредством электронных устройств в прикассовой зоне розничных сетей при одновременной или последовательной демонстрации интерактивных рекламным материалов" на умовах: ціна договору не нижча 1200000,00грн; потенційний покупець ТОВ "Грин Енерджи Груп"; умови передачі в строк 12 місяців з моменту укладання договору; умови оплати відстрочка на 12 місяців; строк укладання до 0-9.09.2017 (т.1 а.с. 87-93);

29.12.2016 в 10 год. 00 хв., відповідно до протоколу № 1, який посвідчено 29.12.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1537,1538 учасниками ТОВ "Ал.Ві.Технологія" проведено загальні збори, на яких прийнято рішення:

- у зв'язку із зміною відомостей про учасника Товариства, встановлено додаткові обмеження стосовно надання загальними зборами учасників товариства згоди на вчинення правочинів директором Товариства, а також приведенням Статуту Товариства у відповідність до вимог чинного законодавства України, внесено зміни до Статуту, виклавши його в новій редакції.

- затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія" згідно з положеннями Статуту ТОВ "Ал.Ві. Технологія";

- припинити повноваження директора ТОВ "Ал.Ві.Технологія" ОСОБА_8 з 29.12.2016 та призначити на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ал.Ві.Технологія" Тимківа Ігоря Валерійовича з 30.12.2016 (т.1 а.с. 27-28).

29.12.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. засвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1540 нова редакція Статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія", який затверджено загальними зборами учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" Протокол № 1 від 29.12.2016 (т.1, а.с.14-26).

На виконання вищезазначеного рішення загальних зборів від 29.12.2016, ТОВ "Ал.Ві.Технологія" було видано наказ № 1-к про звільнення директора ОСОБА_8 з 29.12.2016 та наказ № 2-к від 29.12.2016 про призначення Тимківа Ігоря Валерійовича на посаду директора з 30.12.2016, з яким Тимків І.В. був ознайомлений 29.12.2016 (т.2, а.с. 29-30).

Листом за підписом директора ТОВ "Ал.Ві.Технологія" Тимківа І.В. без дати та вихідного контрагентів ТОВ "Ал.Ві.Технологія" поінформовано про призначення з 30.12.2016 нового керівника (т.2, а.с. 50 ).

Так, розділом 7 Статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" № 1 від 29.12.2016 (далі - Статут), визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ал.Ві.Технологія" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел Зв'язок" (відповідач) укладено договір про передання (відчуження) майнових прав № 12/16 (т.1, а.с. 9-12).

31.12.2016 ТОВ "Ал.Ві.Технологія" та ТОВ "Ніко Тел Зв'язок" укладено акт приймання-передачі, відповідно до якого позивач передав відповідачу диск з комп`ютерною програмою (серійний номер не зазначено), текстовий опис комп`ютерної програми на аркушах (кількість аркушів не зазначена) та запакований конверт з печаткою Відчужувача, в якому на паперовому листі зазначені паролі та коди входу до комп'ютерної програми (т.1, а.с. 13).

Відповідно до письмових пояснень ТОВ "Ніко Тел Зв'язок" через не визначеній в договорі № 12/16 від 29.12.2016 реквізитів на які потрібно було перераховувати кошти до теперішнього часу оплата за програму не здійснена ; диск, ксерокопію якого надано суду не містить серійного номеру; текстовий опис містить чотири сторінки (т.2, а.с.47-49).

Згідно акта вилучення документів, встановлення факту відсутності директора та ухилення його від передавання документів, колишній директор ОСОБА_8 первинні документи не передав і ухиляється від їх передання (т.1, а.с. 123), в орендованих приміщеннях були описані документи відповідно до опису (т.1, а.с. 124-232) представниками.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи постанову про задоволення позовних вимог апеляційний господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Із аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що у господарському суді може бути розглянуто спір і при наявності арбітражної угоди, проте з урахуванням приписів частини 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Тобто третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав. У зв'язку з викладеним у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається. Відтак лише за наявності волі обох сторін про розгляд конкретного спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

ТОВ "Ніко Тел зв'язок" місцевому господарському суду подано клопотання про припинення провадження у справі, у зв`язку з наявністю третейської угоди, відповідно до пункту 2 якої сторони дійшли згоди передати на розгляду третейського суду при Товарній біржі "Київський кліринговий дім" усі спори, розбіжності, що стосуються виконання, порушення, припинення або визнання недійсним договору № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав від 29.12.2016.

За відсутності такого волевиявлення з боку ТОВ "Ал.Ві.Технологія" та беручи до уваги, що відповідачем подане згадане клопотання вже після початку розгляду спору по суті, фактично перед останнім судовим засіданням, яке було призначено на останній день строку розгляду справи, встановленого статтею 69 ГПК України, місцевий господарський суд правомірно продовжив розгляду справ по суті.

Зазначене вище узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постановах № 910/288/13 від 09.10.2013, № 916/2271/13 від 22.04.2014, № 916/1493/14 від 13.07.2015.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що договір № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав укладено зі сторони підприємства позивача ОСОБА_8, як директором з перевищенням повноважень та з порушенням порядку, встановленого Статутом ТОВ "Ал.Ві.Технологія", у зв'язку з чим просив визнати його недійсним.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Вирішуючи спір про визнання правочину (господарського договору) недійсним, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків

Відповідно до статей 140-145 Цивільного кодексу України, статей 50, 58 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється Статутом. Статут товариства є установчим документом, який має містити відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенцію органів управління, порядок прийняття ними рішень. Вищим органом товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до частин 2, 3 статті 145 Цивільного кодексу України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК, Законом України "Про господарські товариства", іншими законами і статутом товариства.

Статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

29.12.2016 учасниками ТОВ "Ал.Ві.Технологія" проведено загальні збори, на яких прийнято рішення:

- встановити додаткові обмеження стосовно надання загальними зборами учасників товариства згоди на вчинення правочинів директором Товариства, а також приведення Статуту Товариства у відповідність до вимог чинного законодавства України , виклавши його в новій редакції.

- затвердити нову редакцію статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія" згідно з положеннями Статуту ТОВ "Ал.Ві. Технологія";

- припинити повноваження директора ТОВ "Ал.Ві.Технологія" ОСОБА_8 з 29.12.2016 та призначити на посаду директора ТОВ "Ал.Ві.Технологія" Тимківа Ігоря Валерійовича з 30.12.2016.

Як зазначалося вище , Протокол № 1 від 29.12.2016, відповідно до якого в 10 год.00 хв. проведено загальні збори, на яких прийнято вищезазначене рішення від 29.12.2016, посвідчено 29.12.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1537,1538, крім цього29.12.2016 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко А.В. засвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1540 нова редакція Статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія", який затверджено загальними зборами учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" Протокол № 1 від 29.12.2016.

На виконання зазначеного вище рішення загальних зборів, 29.12.2016 ТОВ "Ал.Ві.Технологія" було видано наказ № 1-к про звільнення директора ОСОБА_8 з 29.12.2016.

Колегією суддів вважається встановленим той факт, що з прийняттям вищезазначеного рішення загальних зборів учасників товариства і видачею наказу № 1, ОСОБА_8 був звільнений з посади директора товариства.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами, що укладання договору № 12/16 від 29.12.2016 про передання (відчуження) майнових прав, відбулося до 10.00 години 29.12.2016, що дає підстави колегії суддів дійти висновку, що на час укладання вищезазначеного Договору, була чинної і діяла редакція Статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія", яку затверджено загальними зборами учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" відповідно до Протоколу № 1 від 29.12.2016.

Відповідна редакція Статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія", яка діяла до затвердження 29.12.2016 нової редакції не приймається до уваги колегією суддів, як неналежний доказ.

Розділом 7 Статуту ТОВ "Ал.Ві.Технологія", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" № 1 від 29.12.2016 (далі - Статут), визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Загальні збори учасників складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно пункту 7.10. Статуту, одноособовим виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.

Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів учасників.

Пунктом 7.10.5 Статуту встановлено наступні обмеження повноважень Директора, а саме, зазначено, що вчинення наступних правочинів Директором можливе лише за умови одержання попередньої згоди Зборів учасників, яка оформляється Протоколом зборів, зокрема:

- усі та будь-які договори та інші правочини, що стосуються набуття та/чи відчуження, незалежно від їх вартості, нерухомості, транспортних засобів, часток (акцій) в інших юридичних особах, застави, поруки, іпотеки та іншого обтяження будь-якого виду активів Товариства, надання або отримання Товариством позики та іншої фінансової допомоги.

Будь-які договори та інші правочини, укладені Товариством або від його імені з порушенням вказаних у цьому пункті обмежень (без надання згоди Загальними зборами) є недійсними. Наступне схвалення таких правочинів Зборами учасників, робить їх дійсними з моменту укладення.

Матеріали справи свідчать, що договір № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав був укладений та підписаний від імені ТОВ "Ал.Ві.Технологія" ОСОБА_8 при відсутності відповідних повноважень, які, як вже зазначено вище, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Ал.Ві.Технологія" № 1 припинені з 29.12.2016.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що ОСОБА_8, шляхом укладення оскаржуваного договору, фактично здійснено реалізацію функції розпорядження власністю товариства, без належного погодження зборами учасників.

Крім того, приписами абзаців 6, 8 п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір у преамбулі містить посилання про підписання його директорами обох сторін на підставі статутів товариств, тобто наведене свідчить про обізнаність сторін спірного договору зі статутом одна одної у частині, яка стосується відповідних повноважень та їх обмежень, що не спростовано представниками сторін під час розгляду справи.

Відповідно до положень статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляв, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Докази наступного схвалення оспорюваного договору уповноваженим органом юридичної особи підприємства позивача, а саме загальними зборами учасників, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_8, укладаючи від імені ТОВ "Ал.Ві.Технологія" в якості директора, договір № 12/16 про передання (відчуження) майнових прав, діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом ТОВ "Ал.Ві.Технологія" та чинним законодавством України, що за відсутності доказів наступного схвалення такого правочину товариством, є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що відповідачем не надано суду доказів виконання сторонами оспорюваного договору вимог щодо оплати угоди та фактичного передання примірника програми у відповідності до акта приймання - передачі від 31.12.2016, а наявну в матеріалах справи ксерокопію диска суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав не належним доказом виконання умов пункту 1.1 акта.

Крім того, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що в мотивувальній частині рішення від 22.05.2017 у справі № 904/3456/17 місцевий господарський суд дійшов висновку що укладаючи договір № 12/16 від 29.12.2016 про передання (відчуження) майнових прав, ОСОБА_8 діяв з перевищенням повноважень, наданих йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Ал.Ві.Технологія", що є підставою для визнання даного договору недійсним, однак в в резолютивній частині в задоволені відповідних позовних вимог відмовив.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним договору № 12/16 від 29.12.2016 про передання (відчуження) майнових прав, укладений між ТОВ "Ал.Ві.Технологія" та ТОВ "Ніко Тел зв'язок".

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами, а тому відсутні правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел зв'язок" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 у справі №904/3456/17 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді І. Алєєва

В.Корсак