Рішення

від 31.07.2017 по справі 922/1871/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р.Справа № 922/1871/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Алара", м. Київ до ТОВ "Пек Інвест", м. Київ про визнання права власності за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Будівельна компанія "Алара" (позивач по справі) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Пек Інвест" (відповідач по справі) про визнання за позивачем права власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе загальною площею 144,5 кв.м., яка розташована за адресою : м. Харків, вул. Чернишевська, 14.

Ухвалою суду від 19.06.2017 було відкладено розгляд справи на 12 липня 2017 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Розгляд справи було відкладено на 31 липня 2017 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Через канцелярію суду, позивач звернувся до суду із заявою (вх. № 24286 від 28.07.2017) в якій зазначив, що при складанні позовної заяви ним було допущено помилку в прохальній частині, а тому просить суд вважати вірними позовні вимоги в наступній редакції : визнати за ТОВ "БК "Алара" право власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе площею забудови 144,5 кв.м., загальною площею приміщень 104,1м.кв., яка розташована за адресою : м. Харків, вул. Чернишевська, 14.

Вказану заяву прийнято судом до уваги та долучено до матеріалів справи.

Також, позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 24285 від 28.07.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, в тому числі й доказів сплати судового збору, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

12.07.2016 року між ТОВ БК Алара (надалі - позивач) та ТОВ ПЕК Інвест (надалі - відповідач) було укладено договір про створення об'єкту нерухомості № 12/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався збудувати з залученням власних коштів одноповерхову нежитлову будівлю (кафе) площею 144,5 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14, а відповідач зобов'язався після завершення будівництва придбати за договором купівлі-продажу новостворений об'єкт нерухомості за ціною 1040000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом липня-листопада 2016 року позивачем було здійснено будівництво вищевказаного об'єкта нерухомості та запропоновано відповідачу виконати зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу.

Згідно технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_2 за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14 здійснено будівництво одноповерхової нежитлової будівлі кафе площею забудови 144,5 кв.м., загальною площею приміщень 104,1м.кв.

09 січня 2017 року позивач повідомив відповідача про закінчення будівництва та запропонував з'явитися до нотаріуса для підписання договору купівлі - продажу.

Відповідачем вимоги договору №12/07 від 12.07.2016 виконані не були, договір купівлі - продажу об'єкту будівництва з відповідачем не укладено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Згідно п. 2.3. Договору № 12/07 від 12.07.2016 року у випадку неукладення договору купівлі-продажу протягом 3 (трьох) місяців з дати повідомлення виконавцем замовника про закінчення будівництва, право власності на новостворений об'єкт залишається за виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦК України Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову *річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Будівництво об'єкту було закінчено 20.10.2016 року, а 21.10.2016 року відповідача було письмово повідомлено про вказані обставини. 09.01.2017 відповідача було повторно повідомлено.

Відповідачем вимоги договору №12/07 від 12.07.2016 виконані не були, договір купівлі - продажу об'єкту будівництва з відповідачем не укладено.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19/91, код ЄДРПОУ 40467875) право власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе площею забудови 144,5 кв.м., загальною площею приміщень 104,1 м.кв., яка розташована за адресою : м. Харків, вул. Чернишевська, 14.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пек Інвест" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 39719289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19/91, код ЄДРПОУ 40467875) - 15600 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.08.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1