Постанова

від 11.12.2017 по справі 922/1871/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа № 922/1871/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників:

прокурор: Зливка К.О. (посв. № 047938 від 13.09.2017)

Харківської міської ради - ОСОБА_1 (дов. № 08-11/2820/2-17 від 13.09.2017)

Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області: ОСОБА_2 (дов. № 40-702-10/8827 від 20.10.2017)

представник позивача: не з'явився

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вх. №3406 Х/3) на рішенняі господарського суду Харківської області від 31.07.17 у справі № 922/1871/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК Інвест", м. Київ

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/1871/17 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" право власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе площею забудови 144, 5кв.м., загальною площею приміщень 104, 1м.кв., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пек Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" 15 600, 00грн судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою представництва прокуратурою у суді інтересів Харківської міської ради є наявність порушень державних інтересів, а визнання права власності за ТОВ "Будівельна компанія "Алара" відбулося з порушенням законодавства, так як земельна ділянка використовувалася і використовується без правовстановлюючих документів, що тягне за собою ненадходження до місцевого бюджету передбаченої законодавством плати за землю.

Апелянт посилаючись на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зазначає про відсутність доказів відведення земельної ділянки для будівництва спірного об'єкта саме позивачу у справі; що саме ТОВ "Будівельна компанія "Алара" здійснювало будівництво спірного об'єкту; відсутність доказів погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами у встановленому законодавством порядку. Апелянт також вказує на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 328 ЦК України, посилаючись на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами додержання порядку набуття права на спірне майно (прийняття нерухомого майна в експлуатацію).

Харківська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі стосовно безпідставності набуття позивачем права власності на самочинно побудоване нежитлове приміщення. Просить апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/1871/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Будівельна компанія "Алара" відмовити в повному обсязі.

Позивач в призначені судове засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі. Копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 08.11.2017 була направлена на юридичну адресу ТОВ "Будівельна компанія "Алара", а саме: 04128, м. Київ, вул. Стеценка, будинок 19/91 згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14). Проте, повернулась відділення зв'язку ОСОБА_2 128 без виконання на адресу Харківського апеляційного господарського суду.

Відповідач також в призначені судове засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі. Копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 08.11.2017 була направлена на юридичну адресу ТОВ "ПЕК Інвест", а саме: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 18А згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19). Проте, повернулась відділення зв'язку ОСОБА_2 103 без виконання на адресу Харківського апеляційного господарського суду.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.12.2017.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 12.07.2016 року між ТОВ «БК «Алара» (позивачем у справі) та ТОВ «ПЕК Інвест» (відповідачем у справі) укладено договір про створення об'єкту нерухомості № 12/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався збудувати з залученням власних коштів одноповерхову нежитлову будівлю (кафе) площею 144,5 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14, а відповідач зобов'язався після завершення будівництва придбати за договором купівлі-продажу новостворений об'єкт нерухомості за ціною 1040000,00 грн.

Згідно технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14 здійснено будівництво одноповерхової нежитлової будівлі кафе площею забудови 144,5 кв.м., загальною площею приміщень 104,1м.кв.

Згідно п. 2.3. договору № 12/07 від 12.07.2016 року у випадку неукладення договору купівлі-продажу протягом 3 (трьох) місяців з дати повідомлення виконавцем замовника про закінчення будівництва, право власності на новостворений об'єкт залишається за виконавцем.

Як зазначає позивач, будівництво об'єкту було закінчено 20.10.2016 року, а 21.10.2016 року відповідача було письмово повідомлено про вказані обставини. 09.01.2017 відповідача було повторно повідомлено.

Проте, відповідачем вимоги договору №12/07 від 12.07.2016 виконані не були, договір купівлі - продажу об'єкту будівництва з відповідачем не укладено.

На підставі викладених обставин та посилаючись на положення ст. 331 ЦК України, позивач просив суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" право власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе площею забудови 144, 5 кв.м., загальною площею приміщень 104, 1м.кв., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 328, 331 ЦК України, а також встановленого факту законності набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору № 12/07 від 12.07.2016, укладеного між сторонами у справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 131 - 1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво в суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Статтею 29 ГПК України передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляді рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Згідно ст.ст. 25, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та здійснення інших повноважень в галузі земельних відносин.

Відповідно до п.8.2 наказу Генерального прокурора України № 6гн Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або державі в суді та їх захисту при виконанні судових рішень метою забезпечення реагування на незаконні судові рішення, що зачіпають інтереси громадян і держави та постановлені без участі прокурора, постійно здійснювати моніторинг розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також отриманої від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформації з цього питання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/1871/17 прийнято без участі прокурора. Разом з цим, підставою для представництва прокурором визначено порушення інтересів держави в особі Харківської міської ради та Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, оскільки визнання права власності за ТОВ Будівельна компанія Алара на об'єкт нерухомості відбулось з порушеннями законодавства, так як земельна ділянка використовувалася і використовується без правовстановлюючих документів, що тягне за собою ненадходження до місцевого бюджету передбаченої законодавством плати за землю, а також за відсутності волевиявлення Харківської міської ради, що порушує інтереси власника земельної ділянки - територіальної громади міста Харкова та у розумінні ст. 2 ГПК України, є порушенням інтересів держави.

Предметом даного господарського спору є вимога позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" право власності на одноповерхову нежитлову будівлю кафе площею забудови 144, 5кв.м., загальною площею приміщень 104, 1м.кв., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14, на підставі п. 2.3 договору про створення об'єкту нерухомості № 12/07 від 12.07.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕК Інвест". Позов обґрунтований посиланням на положення ст. 328, ч. 1, 2 ст. 331, ст.ст. 526, 527, 530, 629, ЦК України.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Положеннями статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Новостворене нерухоме майно стає об'єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким суб'єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб'єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, що кореспондується з положеннями статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв'язку з нормами статей 177-179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ "Про основи містобудування" передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І категорії складності, та об'єктів, будівництво які здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІ категорії складності та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV-V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Відповідно до п.12 Порядку, експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

При цьому, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкта до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Однак, у справі, яка переглядається, позивачем не надано доказів додержання порядку набуття права на нерухоме майно у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів уведення об'єктів нерухомого майна - одноповерхової нежитлової будівлі кафе площею забудови, 5кв.м., загальною площею приміщень 104, 1м.кв., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 14, в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу об'єкта нерухомого майна як об'єкта цивільного права.

Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Зазначений висновок міститься і в постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159цс15, від 19 вересня 2011 року у справі № 3-82гс11.

Згідно висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14, ні зазначеними нормами, ні нормою статті 331 ЦК України не передбачено виникнення права власності на ново строєний об'єкт нерухомості на підставі судового рішення.

Крім того, матеріали справи не містять доказів відведення земельної ділянки для будівництва спірного об'єкта саме позивачу у справі; дозволу на виконання будівельних робіт, з якого випливало б, хто є замовником та виконавцем будівництва; інші докази того, що саме ТОВ Будівельна компанія Алара здійснювали будівництво спірного об'єкту. При цьому суду не надано належним чином оформлену проектну документацію на будівництво; відсутні докази погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами у встановленому законодавством порядку.

За таких обставин суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неправильно застосував норму статті 331 ЦК України та безпідставно ухвалив рішення про визнання за позивачами права власності на спірне майно.

Позивачем не доведено обставин на підтвердження факту правомірного набуття права власності на нерухоме майно, оскільки у відповідності до наведених вище норм закону, передумовою для виникнення права власності, а отже і його визнання, є прийняття нерухомого майна в експлуатацію. В свою чергу, документи, на які посилається позивач (договір про створення об'єкту нерухомості № 12/07 від 12.07.2016, кошторисна документація, акти виконаних робіт, технічний паспорт), не є правовстановлюючими документами та не можуть вважатися допустимими доказами в підтвердження вимог про визнання право власності на об'єкт нерухомості.

Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не наведено правових підстав для задоволення позовних вимог за відсутності належних доказів додержання порядку набуття права на нерухоме майно у відповідності до вимог чинного законодавства, доказів уведення об'єктів нерухомого майна в експлуатацію у встановленому порядку, що порушує встановлений порядок державного управління у сфері містобудування та архітектури, інтереси власника земельної ділянки - територіальної громади міста Харкова в розумінні ст. 2 ГПК України, а також посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання відносин права власності та забезпечення безпеки сторонніх осіб у процесі використання нерухомого майна за цільовим призначенням.

За таких обставин, рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-36, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.п. 1,4 ст. 104, ст.ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області задовольнити.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від від 31.07.2017 у справі № 922/1871/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Алара" (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19/91, код ЄДРПОУ 40467875) на користь прокуратури Харківської області (61050, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 17160,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.