Рішення

від 15.08.2017 по справі 296/78/12-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/78/12-ц

2/296/64/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.

при секретарі Івашко Т.А.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП Житомирський міський центр земельних відносин , треття особа Житомирська міська рада про встановлення меж земельної ділянки і усунення перешкод в користуванні, знесення самочинного будівництва та відшкодування матеріальної і моральної шкоди та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП Житомирський міський центр земельних відносин , треття особа Житомирська міська рада про встановлення меж земельної ділянки і усунення перешкод в користуванні, знесення самочинного будівництва та відшкодування матеріальної і моральної шкоди в розмірі 8 046,00 грн та 15 000 грн відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до договору дарування від 13.07.1995 року, що зареєстрований 27.07.1995 року за № 96 вона стала власницею житлового будинку за адресою провул. 3-й Селецький, 17 А . 07.03.2006 року позивачка по справі звернулася до КП Житомирський міський центр земельних відносин щодо проведення землевпорядних робіт щодо обміру земельної ділянки за адресою провул. 3-й Селецький, 17 А , площа якої була встановлена в розмірі 0,0607 га. На думку позивачки, вказана площа земельної ділянки є меншою, ніж та, яка зазначена в технічному паспорті на будинок від 02.08.1993 року і становила 0,0615 га.

На час подання позову, позивача намагалася приватизувати земельну ділянку в розмірі 0,0615 га, однак на її думку власники сусідніх будинковолодіннь - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайняли частину її земельної ділянки в порушення вимог глави 17 Земельного кодексу України та не погоджують їй зовнішні межі, відмовляючись підписати протокол зовнішніх меж.

Окрім цього, в своєму позові позивачка зазначає, що відповідачкою ОСОБА_2 під час будівництва новобудови до стіни її гаража Г-1 , розібрала дах її гаражу (робітники позривали з даху гаражу руберойд, пообрізали балки і позрізали дошки з перекриттям). На даний час пошкоджено її майно, яке знаходиться в гаражі, що спричинило майнову шкоду на суму 8 046 грн. Також на думку позивачки, своїми діями ОСОБА_2 завдала їй моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.

Відповідач ОСОБА_3, як зазначено в позові зайняв земельну ділянку позивачки, встановивши дерев'яну уборну на межі, а тому вона була змушена перенести огорожу вона була змушена поставити на своїй земельній ділянці.

В своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просить встановити межі земельної ділянки за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 17 А та усунути перешкоди в користуванні, знести самочинне будівництво, яке належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яке побудоване на її межі та її земельній ділянці, а саме жилі кімнати, ванну кімнату, літню кухню ОСОБА_2, дерев'яну уборну ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_2 8 046,00 грн. матеріальної шкоди та 15 000,00 грн. моральної шкоди. Відповідно до поданої уточненої позовної заяви від.23.09.2014 року матеріальна шкода була збільшена до 9 440,00 грн.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідач та представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повному обсязі та просили відмовити за безпідставністю. Відповідачка ОСОБА_2 подала письмові заперечення на позовні вимоги та зустрічну позовну заяву, в якій зазначила наступне. Вона проживає у житловому будинку за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 15, і є сусіднім до будинку ОСОБА_1 і межує з її земельною ділянкою. ОСОБА_1 своїми діями створює перешкоди для нормального користування будинком, що завдало часткової руйнації та встановила три вигрібні ями на відстані 40 см від стіни, завдає перешкоди у проведені ремонтних робіт її стіни будинку. А тому вона просить встановити земельний сервітут на право проходу на земельну ділянку за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, № 17 А для обслуговування та ремонту її будинку, зобов'язати ОСОБА_1 усунути передкоди в користуванні її будинком за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 15, а саме: зобов'язати ОСОБА_1 забрати насипаний фундамент будинку грунт та забрати лист шиферу, яким закрите вікно до дитячої кімнати та стягнути з відповідачки завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. В подальшому до участі у справі було притягнуто співвідповідача по справі ОСОБА_4 та в своїй зустрічній позовній заяві від 03.04.2014 року просили стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн в рівних частках.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідачів, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинковолодіння за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 17 А відповідно до договору дарування від 13.07.1995 року, що зареєстрований 27.07.1995 року за № 96. Будь-який документ, що посвідчує право власності або користування на земельну ділянку в порядку ст. 123,124 Земельного кодексу України у позивачки відсутній, про свідчать матеріали справи.

Відповідачка по справі ОСОБА_2 є співвласницею будинковолодіння за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 17 А на підставі договору дарування житлового будинку від 04.10.2000 року та відповідно до договору про поділ (виділ частки ) від 05.04.2007 року у володіння та розпорядження до неї перейшло в будинку літ. А квартира № 1 та у будинку літ. Б квартира №3.

Відповідач по справі ОСОБА_4 є співвласником будинковолодіння за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 17 А на підставі договору дарування частини житлового будинку від 03.04.2007 року та відповідно до договору про поділ (виділ частки ) від 05.04.2007 року у володіння та розпорядження до нього перейшло в будинку літ. А квартира № 2.

Відповідно до договору дарування від 17.10.2003 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку за адресою м. Житомир, провул. 3-й Селецький, 17.

В порядку ст. 143-144 ЦПК України 29.03.2010 року ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, а відповідно до ухвали від 18.05.2011 року була призначена додаткова судова будівельно-технічна експертиза. Відповідно до висновків експерта № 71-06-10 від 05.06.2010 року та № 103-05-11 від 17.09.2011 року було з'ясовано, що фактичні межі ділянки при будинку № 15 не відповідають межам, зазначеним у Державному акті серії ІІІ ЖТ № 016679 від 24.12.1999 року, який виявився складеним з неточностями і не відповідає дійсності, фактична площа користування по провул. 3-ому Селецькому, 17А становить біля 608 кв.м. та не можливо встановити більш точну площу через відсутність межових знаків, визначити межі земельної ділянки ОСОБА_1, необхідної для обслуговування будинку не входить до компетенції експерта та для обслуговування житлової прибудови (літ А1 ) до будинку 15 по провул. 3-й Селецький, розташованої на межі із земельною ділянкою при будинку №17А з технічної точки зору надається можливим, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 площею 12,5 кв.м і на плані в Додатку 8 позначена точками 23-22-21-12-23 .

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.07.2013 року про справі була призначена судова будівельно-технічна експертиз, відповідно до висновку № 493/11.13 від 04.11.2013 року яким було встановлено, що технічний та фізичний стан конструктивних елементів, які розташовано в будинку по провул. 3-ому Селецькому, 15 в м. Житомирі відноситься до категорії незадовільний . Експлуатація вказаних елементів можлива при умові проведення їх ремонту. Експерт припускає, що тривалість пошкоджень вказаних елементів продовжується протягом тривалого часу з березня 2007 року по жовтень 2013 року і неможливо пов'язати лише з природніми умовами та припускає, що причини які викладені у позовній заяві ОСОБА_5 та підтверджуються відповідями міськ СЕС, але не можуть вважатися остаточно єдиними, які вплинули на технічний даних приміщень. Окрім цього, експерт зазначив, що будівля, яка позначена в технічному паспорті ОСОБА_4 від 04.04.2007 року як А-1 та а-1 (кімнати 2-2,2-4,2-6) та розташована по провул. 3-му Селецькому, 15 в м. Житомирі не в повній мірі проекту, оскільки стіна будинку стоїть безпосередньо на межі між земельними ділянками домоволодінь № 15 та № 17-А.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 690/10.16 від 20.10.2016 року, яка була проведена відповідно до ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 16.05.2016 року з'ясовано неможливість доведення обставин, викладених у позовній та зустрічній позовних заявах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлений щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, тобто підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом як сервітут.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 402 ЦК України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Спеціальні норми стосовно об'єкта сервітуту, такого як земельна ділянка, викладені у Земельному кодексі України.

Згідно із ст.98 ЗК України зміст права земельного сервітуту полягає у тому, що власник (користувач) однієї земельної ділянки має право на обмежене користування суміжною земельною ділянкою з метою усунення недоліків своєї ділянки. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Статтею 99 вказаного кодексу передбачено види права земельного сервітуту, зокрема, як право проходу, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху та інші земельні сервітути.

Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.

Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.

Виходячи з наведеного, обов'язковою умовою встановлення сервітуту є певна потреба у користуванні чужим майном та відсутність можливості у задоволенні цієї потреби іншим способом, як встановлення сервітуту з конкретним землекористувачем.

З матеріалів справи вбачається, що у сторін по справі відсутні будь-які правовстановлюючий документи на земельні ділянки за адресами по провул. 3-му Селецькому, 15 та 17-А в м. Житомирі, як передбачено вимогами ст.ст. 123, 124,125,126 Земельного кодексу України. Земельні ділянки не є сформованими у розумінні зазначених вимог земельного законодавства, та власником земельних ділянок є Житомирська міська рада. В матеріалах справи відсутні докази як звернення до Житомирської міської ради щодо надання дозволу на оформлення у встановленому законом порядку зазначених земельних ділянок та земельного сервітуту, так і отримані відмови.

У відповідності з п.9 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст.1166 ЦК України, шкода, заподіяна особі або майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, установою, організацією чи підприємством що заподіяла шкоду у повному обсязі.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законодавством.

У відповідності до положень п.п.3,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31,03.1995, з послідуючими змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності, нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У поданих позовній та зустрічній позовних заявах відсутні будь-які обґрунтування заявлених підставі щодо предметів спору та не додані докази у відповідності до вказаних вище норм законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позовної та зустрічної позовних заяв необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «Житомирський міський центр земельних відносин» про встановлення меж земельної ділянки і усунення перешкод в її користуванні, знесення самочинного будівництва та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити за безпідставністю

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту та відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю. І. Драч