Ухвала

від 16.08.2017 по справі 6/21/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"16" серпня 2017 р. Справа №6/21/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Гудак А.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 частини А-2656 на рішення господарського суду Вінницької області від 22 березня 2011 року у справі №6/21/2011/5003

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

до ОСОБА_1 частини А-2656

про стягнення 31 978,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2011 року, господарського суду Вінницької області було припинено провадження в частині стягнення основного боргу та задоволено в частині стягнення 1089,52 грн. за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" до ОСОБА_1 частини А2656 про стягнення в сумі 31 978,20 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 1,00 грн. - пені, 737,08 грн. - збитків від інфляції, 351,44 грн. - 3 % річних, 319,78 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04 серпня 2017 року, ОСОБА_1 частина А2656, не погоджуючись з прийнятим рішенням, знову подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить, відстрочивши сплату судового збору, дане рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Згідно ч.2 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга, яка подана після закінчення строку, установленого для оскарження рішення, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 53 ГПК України, пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом лише з поважних причин. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Тому, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними та докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи з приписів ст. 53 ГПК України, суд у кожному випадку, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2011 року представник скаржника був присутній у судовому засіданні при винесенні оскаржуємого рішення (протокол судового засідання /а.с.57/ та зміст наведеного рішення у справі /а.с.58/).

08 квітня 2011 року, після спливу строку на апеляційне оскарження цього рішення, господарським судом Вінницької області було видано наказ про виконання рішення господарського суду (а.с.61), який в подальшому було передано на виконання Замостянському відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції.

29 грудня 2011 року, дане рішення господарського суду було виконано, у зв'язку з чим, постановою старшого державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ виконавче провадження ВП №27157944 по виконанню наказу господарського суду Вінницької області у справі №6/21/2011/5003 було закінчено. (а.с.63)

Таким чином, виходячи з приписів ст. 93 ГПК України, строк на звернення з апеляційною скаргою на дане рішення господарського суду пропущено із значним пропуском терміну на апеляційне оскарження.

Причиною пропуску встановленого процесуального строку для оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 22 березня 2011 року скаржник зазначає відсутність коштів у відповідній статті видатків військової частини А-2656 для оплати судового збору та у зв'язку з складною суспільно-політичною ситуацією в країні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наразі, скаржником не доведено, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений господарським процесуальним кодексом України строк для оскарження рішення у заявника не було можливості.

Визначені скаржником у клопотанні обставини належним чином не обґрунтовані та недоведені відповідними доказами, а будь-яких інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не надано.

16 серпня 2017 року, ухвалою по справі №6/21/2011/5003 апелянту було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги.

Враховуючи, що відмова у відновленні строку подання скарги виключає можливість її прийняття до розгляду - апеляційну скаргу слід повернути без розгляду.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на зазначене вище, рішення господарського суду Вінницької області до моменту справи по суті, колегія суддів зазначає, що, згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за клопотанням особи, враховуючи майновий стан, суд може, на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року, передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідач підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як на непереборну силу, зазначає недостатність грошових коштів на рахунку проте апелянтом не наведено будь-яких даних про вчинення ним дій щоб змінити термін та розмір надходження коштів на рахунок відповідача саме для апеляційного оскарження даного рішення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу, в тому числі й органів державної влади, перед законом і судом, отже самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення учаснику такої сплати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 53, 86, 93, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 частини А2656 на рішення господарського суду Вінницької області від 22 березня 2011 року у справі №6/21/2011/5003 з доданими до неї документами - повернути заявнику без розгляду.

Справу №6/21/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 7 (семи) арк.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мамченко Ю.А.