Постанова

від 16.08.2017 по справі 903/111/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2017 р. Справа № 903/111/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Гулова А.Г.

при секретарі Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Другого відділу ДВС міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 04 липня 2017 року у справі №903/111/17 (суддя Дем'як В.М.)

за скаргою Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури

про визнання неправомірними та скасувати рішення держаного виконавця Другого відділу ДВС міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, викладене у повідомленні від 01 червня 2017 року № 18306; про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке направлене до Луцької місцевої прокуратури, та скасування його; зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 903/111/17-1 від 04 травня 2017 року та проведення виконавчих дій до виконання рішення суду про стягнення з ПП Октопус-2015 на користь Луцької міської ради збитки в сумі 830 631 грн 68 коп..

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до приватного підприємства "Октопус-2015"

про стягнення 830 631 грн 68 коп збитків

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник згідно довіреності №1.1-8/3753 від 03 липня 2017 року;

відповідача - не з'явився;

органу прокуратури - ОСОБА_2, посвідчення №031428 від 19 січня 2015 року;

органу ОСОБА_3, представник згідно довіреності від 15 серпня 2017 року.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Луцької міської ради (надалі - Позивач) звернувся в господарський суд Волинської області з позовом до приватного підприємства "Октопус-2015" (надалі - Відповідач) про стягнення 830 631 грн 68 коп. збитків.

Рішенням господарського суду Волинської області від 04 квітня 2017 року (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2017 року) позов було задоволено у повному обсязі (том 1, а.с. 164-167).

На виконання вищевказаного рішення судом було видано наказ №903/111/17-1 від 04 травня 2017 року про його примусове виконання (том 1, а.с 191).

В свою чергу, 31 травня 2017 року, Луцька місцева прокуратура надіслала наказ для примусового виконання рішення до Другого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області (надалі - орган ДВС, том 1, а.с. 206).

Однак, 01 червня 2017 року державним виконавцем органу ДВС ОСОБА_4 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття його до виконання.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Прокурор звернувся до господарського суду Волинської області зі скаргою на неправомірні рішення державного виконавця органу ДВС, в якій просив:

* визнати неправомірними та скасувати рішення держаного виконавця органу ДВС, викладене у повідомленні від 01 червня 2017 року № 18306, про повернення виконавчого документу Позивачу без прийняття до виконання, яке направлене до Луцької місцевої прокуратури;

* зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 903/111/17-1 від 04 травня 2017 року та провести виконавчі дії по виконанню рішення суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків у розмірі 830 631 грн 68 коп..

Ухвалою господарського суду від 04 липня 2017 року скаргу Прокурора задоволено частково та визнано неправомірним і скасовано рішення державного виконавця органу ДВС, викладене у повідомленні від 01 червня 2017 року № 18306, про повернення виконавчого документу.

Також вищевказаною ухвалою в частині скарги про зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №903/111/17-1 від 04 травня 2017 року та проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків в сумі 830 631 грн 68 коп. - відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною місцевим господарським судом ухвалою, державний виконавець органу ДВС звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 липня 2017 року (том 1, а.с. 224) апеляційна скарга була повернута державному виконавцю органу ДВС на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 статі 97 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, що стали причиною повернення апеляційної скарги, скаржник повторно звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 6-7), в якій просить поновити строк для подачі скарги та скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

Ухвалою суду від 03 серпня 2017 року поновлено пропущений строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 16 серпня 2017 року на 15:30 год. (том 2, а.с.5).

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №903/111/17 у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Гулова А.Г., суддя Маціщук А.В..

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду - ОСОБА_5 від 02 серпня 2017 року у справі №903/111/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Маціщук А.В., та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Гулова А.Г., суддя Філіпова Т.Л..

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду - ОСОБА_5 від 14 серпня 2017 року у справі №903/111/17 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Гулової А.Г., та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено автоматичну заміну складу колегії суддів.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду внесено зміни до колегії суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

Ухвалою суду від 15 серпня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 03 серпня 2017 року від Луцької місцевої прокуратури та Позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 27-28; а.с. 37-39), в яких з підстав, висвітлених в них, Прокурор та Позивач просять апеляційну скаргу органу ДВС залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні від 16 серпня 2017 року державний виконавець органу ДВС підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній, просить її задоволити, а ухвалу місцевого господарського суду від 04 липня 2017 року скасувати.

В судовому засіданні від 16 серпня 2017 року Прокурор та Позивач заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважають її безпідставною та необгрунтованою, а тому просять відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

В судове засідання від 16 серпня 2017 року уповноважений представник Відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у встановленому законом порядку.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Заслухавши представників органу виконання та сторін, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Суд констатує, що відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому вищевказаним Законом.

Згідно статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону: виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 14 Закону, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності тощо.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Водночас, абзацом 8 частини 2 статті 26 Закону визначено, що від сплати авансового внеску звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Отже, із даної норми закону слідує, що від сплати авансових платежів звільнені і державні органи, які у виконавчому проваджені можуть бути учасником, який наділений правом звернення до виконання виконавчих документів. При цьому, на переконання колегії суду, органи прокуратури - відносяться до державних органів та підпадають під дію даної норми Закону.

Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, до органу ДВС звернулась із заявою про прийняття до виконання виконавчого документа Луцька місцева прокуратура, яка здійснювала представництво інтересів держави в господарському суді зі стадії подачі позову в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача про стягнення 830 631 грн 68 коп. збитків завданих користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Суд констатує, що частиною 2 статті 15 Закону визначено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава , на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Частиною 3 статті 15 Закону передбачено, що за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

З огляду на все вищевказане, колегія суду констатує, що в даному разі Прокурор (як державний орган) подав позов до суду в інтересах держави, і як наслідок, в інтересах Прокурора після набрання рішенням законної видано відповідний виконавчий документ, котрий Прокурор відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону подав органу ДВС разом зі своєю заявою, як державний орган в інтересах якого видано відповідний виконавчий документ. Відтак, в силу дії абзацу 8 частини 2 статті 26 та абзацу 1 частини 2 статті 15 Закону, Прокурор набув статусу стягувача за Законом та звільнений від сплати авансового внеску.

Крім того, суд, дослідивши повідомлення органу ДВС №18306 від 01 червня 2017 року, констатує, що виносячи його державний виконавець керувався пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону, котра визначає, що: виконавчий документ повертається стягувачу органом ДВС, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не подав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Таким чином, в оспорюваному повідомленні державний виконавець сам опосередковано визнав Прокурора стягувачем. Дане ще раз вказує на неправомірність такої дії та спростовує доводи апеляційної скарги.

Відтак, враховуючи вищевикладене, доводи державного виконавця органу ДВС про те, що Прокурор не є стягувачем у виконавчому провадженні, а відтак Позивач зобов'язаний сплатити авансовий внесок за виконання наказу суду по даній справі є безпідставним.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно частини 5 статті 74 Закону рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на вищенаведене, рішення держаного виконавця органу ДВС, яке викладене у повідомленні від 01 червня 2017 року № 18306, про повернення виконавчого документу Прокурору без прийняття до виконання підлягає скасуванню.

Дане вчинено і місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі. Відтак, Рівненський апеляційний господарський суд залишає без змін оскаржувану ухвалу в цій частині.

Суд констатує, що виконавцем оспорено лише судове рішення у вигляді ухвали в частині визнання неправомірним та скасування його рішення та не оскаржено в частині відмови вчинити виконавцем дії щодо відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій. Проте, в силу дії частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтування рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відтак, суд констатує, що вимога про зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 903/111/17-1 від 04 травня 2017 року та провести виконавчі дії по виконанню рішення суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитки в розмірі 830 631 грн 68 коп. не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Згідно статті 41 Закону, у разі якщо постанова державного виконавця зокрема про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд констатує неможливість задоволення вимоги Прокурора в частині про зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 903/111/17-1 від 04 травня 2017 року та провести виконавчі дії до виконання рішення суду про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків в сумі 830 631 грн 68 коп. Відтак, суд відмовляє Прокурору в даній вимозі.

Дане вчинено і місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі.

Відтак, апеляційний господарський суд залишає без змін оспорювану ухвалу господарського суду Волинської області.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за органом ДВС.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Другого відділу ДВС міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу господарського суду Волинської області від 04 липня 2017 року у справі №903/111/17 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 04 липня 2017 року у справі №903/111/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Матеріали справи №903/111/17 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гулова А.Г.