Ухвала

від 22.03.2018 по справі 903/111/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/111/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у складі Василишина А.Р. - головуючого, Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б. від 16 серпня 2017 року та ухвалу Господарського суду Волинської області у складі Дем'яка В.М. від 04 липня 2017 року

за скаргою Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до приватного підприємства "Октопус-2015"

про стягнення 830 631, 68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк 11 грудня 2017 року звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 05 липня 2017 року у даній справі, при цьому провадження за касаційною скаргою заявника у Вищому господарському суді України порушено не було.

Вказану скаргу разом зі справою № 903/111/17 на виконання Розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 15 грудня 2017 року № 38-р передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

За приписами підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) Суд зазначає, що подана скарга не відповідає тим вимогам, що до неї ставились чинним на час звернення процесуальним законом з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), якою встановлено вимоги до форми та змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

На виконання наведеної вимоги процесуального закону скаржником до скарги додано копію платіжного доручення № 4536 від 07 грудня 2017 року на суму 1 600 грн.

Згідно зі статтею 36 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Додана до касаційної скарги копія платіжного доручення не є належним доказом виконання вимог Кодексу в розумінні наведених приписів, оскільки така копія взагалі не засвідчена уповноваженою особою, як, до того ж, і усі інші додатки до касаційної скарги.

Такі недоліки касаційної скарги є такими недоліками і у розумінні частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), що є підставою для залишення поданої касаційної скарги без руху з наданням скаржникові строку на усунення недоліків.

При цьому Суд зазначає, що вважає за необхідне зобов'язати скаржника надати саме оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а не його копію.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

З даною касаційною скаргою скаржник звернувся до касаційного суду повторно, оскільки первісно подана скарга ухвалою Вищого господарського суду України від 20 листопада 2017 року була повернута без розгляду, адже містила недоліки щодо сплати судового збору і відповідно встановлений строк касаційного оскарження пропущено.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що вперше скаржник звернувся з касаційною скаргою вчасно, однак через те, що перерахунок суми судового збору здійснено на неправильні платіжні реквізити Вищий господарський суд України повернув подану скаргу без розгляду.

Оскільки скаржник усунув, визначені ухвалою касаційного суду від 20 листопада 2017 року недоліки і повторно звернувся до суду, строк на касаційне оскарження слід вважати таким, що пропущений з поважних причин.

Однак Верховний Суд не вважає таке обгрунтування належним та таким, що дає підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, адже окрім наведених обґрунтувань скаржник не надає Суду будь-яких доказів у їх підтвердження, а саме щодо звернення з поданнями до Головного територіального управління юстиції у Волинській області про виділення коштів, дати отримання ухвали касаційного суду, адже за результатами оцінки саме таких доказів Суд може визнати причини пропуску об'єктивними та поважними, а не лише викладених пояснень.

І крім цього Суд зазначає, що Другий відділ державної виконавчої служби міста Луцьк є органом державної влади, а держава, встановлюючи обов'язкові для всіх правила поведінки, в першу чергу повинна сама їх дотримуватись.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, Суд вважає за можливе надати скаржникові також строк для наведення інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 234, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), статтями 107 - 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу чинній до 15 грудня 2017 року), Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Господарського суду Волинської області від 04 липня 2017 року у справі № 903/111/17 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги та наведення інших підстав поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.