Рішення

від 15.08.2017 по справі 467/557/17

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/557/17

2/467/240/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Кірімової О.М.

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства Південь про визнання договору оренди землі (паю) припиненим,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року представник ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства Південь (далі ДП) про визнання договору оренди землі (паю) припиненим.

Свої вимоги мотивував тим, що на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії МК № 0044330 та серії МК № 0158921 ОСОБА_4 належали земельні частки (пай) у землях, яка перебувала у колективній власності КСП Україна розмірами по 8,57 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.

1 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди вказаної земельної частки (паю) загальною площею 13,86 га, строком на 5 років, який було зареєстровано в Державному реєстрі земель 1 вересня 2010 року за № 041047900045.

Після смерті ОСОБА_4, позивач, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, отримав право на земельну частку (пай) у землі, яка знаходилася у колективній власності КСП Україна розміром 7,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0044330.

23 лютого 2017 року державним реєстратором Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області зазначену земельну ділянку було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з присвоєнням кадастрового номеру № 4820355000:17:000:0214.

Посилаючись на те, що у зв'язку із отриманням ним права власності на спірну земельну ділянку змінився предмет зобов'язання за договором оренди, а відтак і суттєві умови його виконання, у зв'язку із чим зобов'язання сторін за укладеним договором припиняються до його переукладання, просив суд визнати спірний договір оренди землі (паю) припиненим у зв'язку із неможливістю його виконання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, суду пояснив, що1 серпня 2010 року між ДП Південь та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, що належала останній на підставі сертифікатів на право на земельну частку(пай) серії МК № 0044330 та серії МК № 0158921 в розмірі по 7.6 умовних кадастрових гектарах без визначення меж, який був зареєстрований у Миколаївській регіональній філії про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 вересня 2010 року за № 04104790145.

Після смерті ОСОБА_4, згідно свідоцтв про право на спадщину № 749 та 752 від 14 червня 2016 року, позивач отримав право на земельні ділянки площею 6,9336 га та 6.9338 га кадастровий номер 4820355000:17:000:0214 та 4820355000:17:000:0201 відповідно згідно розпоряджень Арбузинської районної державної адміністрації № 47 та № 48 від 15 лютого 2017 року. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17 лютого 2017 року.

Після отримання права власності на вказані земельні ділянки, позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленням про припинення укладеного договору оренди, оскільки в майбутньому він не має наміру укладати договір оренди з відповідачем.

В зв'язку з тим, що відбулась зміна предмету оренди, так і статусу орендодавця та невизнання відповідачем факту припинення договору оренди, представник позивача просив суд визнати договір оренди земельної частки (паю) від 1 серпня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 і відповідачем, та зареєстрований 1 вересня 2010 року, припиненим з 17 лютого 2017 року та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки вважала, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для розірвання договору. Смерть ОСОБА_4 не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця, який був стороною договору оренди. Договір, укладений між ДП Південь та ОСОБА_4 зареєстрований в установленому законом порядку, є діючим, умови договору виконуються, термін дії договору не закінчився. Крім цього, підстави припинення договору, на які посилається позивач, суперечать вимогам ст. 31 ЗУ Про оренду землі . Також вважає, що не існує різниці між орендою земельної частки (паю) та орендою землі, оскільки предметом договору є платне користування земельною ділянкою в обох випадках.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Так, судом встановлено, що згідно сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії МК № 0044330 виданого на підставі рішення Арбузинської районної державної адміністрації від 15 липня 1996 року № 335 та серії МК № 0158921 виданого на підставі рішення Арбузинської районної державної адміністрації від 15 липня 1996 року № 335 на ім. я ОСОБА_5, ОСОБА_4 належали земельні частки (пай) у землях, які перебували у колективній власності КСП Україна розміром по 7,6 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 10, 15)

1 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ДП Південь було укладено договір оренди вказаної земельної частки (паю) загальною площею 13,86 га, строком на 5 років, який було зареєстровано в Державному реєстрі земель 1 вересня 2010 року за № 041047900145 Арбузинським районним відділом центру державного земельного кадастру.

Сторони не заперечували, що строк дії договору було пролонговано.

12 грудня 2015 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 73)

Спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.11) на ім'я ОСОБА_3 складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка знаходилась у колективній власності КСП Україна розміром 7,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0044330 виданого Арбузинською державною адміністрацією від 16 липня 1996 року

На підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2016 року № 237 надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) орієнтовною площею 7,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Арбузинської селищної ради (а.с. 12)

Згідно розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 15 лютого 2017 року № 47 ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою та надано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,9336 га в межах території Арбузинської селищної ради, кадастровий номер 4820355000:17:000:0214 (а.с. 13).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17 лютого 2017 року на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 15 лютого 2017 року № 47 за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 6,9336 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4820355000:17:000:0214 (а.с. 14)

Також, після смерті ОСОБА_4 позивач отримав спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 17), яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка знаходилась у колективній власності КСП Україна розміром 7,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке передбачало право ОСОБА_6 на земельну частку (пай), яка знаходилась у колективній власності КСП Україна розміром 8,57 в умовних кадастрових гектарах належного спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії МК № 0158921 виданого Арбузинською районною державною адміністрацією 17 січня 2000 року (а.с. 16)

На підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2016 року № 236 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) орієнтовною площею 7,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Арбузинської селищної ради (а.с. 18)

Згідно розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 15 лютого 2017 року № 48 ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою та надано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,9338 га в межах території Арбузинської селищної ради, кадастровий номер 4820355000:17:000:0201 (а.с. 19).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17 лютого 2017 року на підставі розпорядження Арбузинської районної державної адміністрації від 15 лютого 2017 року № 48 за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 6,9338 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4820355000:17:000:0201 (а.с. 20)

Як видно із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою повернути належні йому земельні ділянки, однак ДП Південь письмово повідомила про намір обробляти належні позивачу земельні ділянки до 1 вересня 2020 року (а.с. 21).

Виконання умов договору в частині виплати відповідачем орендної плати, сторонами не заперечувалось.

Згідно наданої інформації відділу Держгеокадастру в Арбузинському районі від 17 липня 2017 року (а.с. 68-69), ОСОБА_4 не отримувала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК № 025131 від 03 листопада 2004 року, який зареєстровано за номером 010400500748, про що свідчить відсутність підпису власника та дата отримання акту у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Відповідно до п. 17 Розділу X Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як вбачається із змісту зазначених положень законодавства, з часу отримання державного акта на право приватної власності на землю власник сертифіката на право на земельну частку (пай) набуває статусу власника конкретної земельної ділянки, тобто змінюється як предмет оренди, так і статус орендодавця

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам роз'яснено, що згідно з п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги ст. ст. 203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Таким чином, договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом і сторонами, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а сторонами - власник сертифіката на цей пай та його орендар. За договором оренди земельної ділянки предметом є ділянка, а сторонами - власник земельної ділянки та орендар земельної ділянки.

Як вбачається із змісту п. 47 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Враховуючи, що у зв'язку зі змінами в законодавстві власнику земельної ділянки видається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а не державний акт) та цей правовстановлюючий документ змінює як правовий статус ОСОБА_3 (ОСОБА_4К.), як особи, яка володіла земельною часткою (паєм), - на власника земельної ділянки, так і правовий статус предмета оренди: із земельної частки (паю) на земельну ділянку.

Отже, після державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку , зобов'язання ОСОБА_3, як спадкоємця ОСОБА_4 та ДП Південь за договором оренди земельної частки (паю) припинилися відповідно до чинного законодавства, а власник земельної ділянки не мав наміру продовжувати або переукладати договір оренди з відповідачем, як було встановлено в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до п. 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із змісту глави 34 ЗК України, присвоєння земельній ділянці відповідного кадастрового номеру передбачає перш за все відновлення меж цієї земельної ділянки на місцевості (п. в ч. 2 ст. 198 ЗК України).

Крім того, встановлення меж спірних земельних ділянок на місцевості підтверджується технічною документацією, наданою до суду представником позивача ( а.с. 71-91)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з моменту державної реєстрації земельних ділянок з відповідним кадастровим номером, сертифікати, на підставі яких укладено договір оренди, втратили чинність, а укладений між ОСОБА_4 та ДП Південь договір оренди землі є припиненим. За такого вимоги позивача підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що покійною ОСОБА_4 за життя, у 2004 році було отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку, є помилковими, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Помилковим є посилання представника відповідача й на ту обставину, що договір оренди укладався на підставі отриманого ОСОБА_4 Державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки загальна площа земельної ділянки в договорові оренди вказана 13,86 га. Зазначене не підтверджено жодним доказом. Чому в договорі зазначено саме такий розмір земельної ділянки, сторони пояснити не змогли.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як видно, при зверненні до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп. (а.с. 5). Тому із відповідача на користь позивача необхідно стягнути плачений останній при зверненні до суду з даним позовом судовий збір в розмірі 640,00 грн..

Керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства Південь про визнання договору оренди землі (паю) припиненим, задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди земельної частки (паю) від 1 серпня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та Дочірнім підприємством Південь , зареєстрованого 1 вересня 2010 року за № 041047900145 з 17 лютого 2017 року.

Стягнути із Дочірнього підприємства Південь на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 640 грн.

Повний текст рішення буде виготовлено 18 серпня 2017 року

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_7