Ухвала

від 15.08.2017 по справі 4/428

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

УХВАЛА

15 серпня 2017 року Справа № 4/428

За позовом Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Луганської філії, м. Лисичанськ Луганської області

до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Київ

Орган оскарження - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , м. Київ

про стягнення 49 232 714 грн. 44 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Панфілова А.О.

у засіданні брали участь:

від позивача (стягувача) - ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 23.06.2017 № 43;

від відповідача (боржника) - представник не прибув;

від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_2 - головний державний виконавець Фрунзенського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, довіреність від 22.02.2017 № 128/30.3-03.

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії 07.07.2017 (згідно поштового штемпеля) звернулось до господарського суду Луганської області відповідно до ст. 121-2 ГПК України зі скаргою від 07.07.2017 № 01/731 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить:

- визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 11848737 недійсною;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 11848737;

- зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 виконати вимоги ст. 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження № 11848737.

В обґрунтування поданої скарги заявник вказує, що 16.06.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 за виконавчим провадженням № 11848737 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку отримано стягувачем 27.06.2017. Державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа застосувавши пункти 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" та обґрунтував своє рішення тим, що для зупинення виконавчого провадження № 11848737 згідно з вимогами ст. 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" у нього немає підстав, а на примусову реалізацію майна боржника по справі встановлено мораторій Законом України від 29.11.2001 № 2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна". Крім того, державний виконавець робить висновок про відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки він є державним підприємством і все його майно забезпечує ведення виробничої діяльності, а розшук ним такого майна є безрезультатним, проте на підтвердження своїх доводів не надає жодного документу.

Судом з'ясовано, що Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" є правонаступником Державного підприємства "Укренерговугілля".

Справа № 4/428 розглядалась суддею Старковою Г.М. У зв'язку з перебуванням судді Старкової Г.М. у відпустці скарга згідно повторного автоматизованого розподілу від 11.07.2017 передана на розгляд судді Рябцевій О.В.

Ухвалою від 11.07.2017 відновлено втрачену справі № 4/428 в частині:

- ухвала господарського суду Луганської області від 11.08.2005 про порушення провадження у справі № 4/428;

- ухвала господарського суду Луганської області від 06.09.2005 про відкладення розгляду справи № 4/428;

- рішення господарського суду Луганської області від 11.10.2005 у справі № 4/428;

- супровідний лист господарського суду Луганської області від 04.11.2005 про направлення наказу від 27.10.2005 № 4/428, розгляд скарги призначено до розгляду на 27.07.2017.

Відповідач двічі ухвалами суду від 11.07.2017 та 27.07.2017 повідомлявся про розгляд скарги та необхідність надання витребуваних документів за його реєстраційною адресою: м. Київ, провулок Приладний, 2а. Ухвала суду від 12.07.2017 отримана відповідачем 20.07.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач витребувані судом документи не надав, у судове засідання 27.07.2017 не з'явився, про поважність причин нез'явлення у судове засідання не поінформував. 26.07.2017 до суду відділенням поштового зв'язку повернута ухвала від 11.07.2017, надіслана на адресу відповідача (без повідомлення, яке повернуто раніше з відміткою про отримання), у зв'язку з вибуттям адресата. Ухвала суду від 27.07.2017 також повернута у зв'язку з вибуттям адресата.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проти доводів скарги заперечує, оскільки ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено підстав для зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, однак п. 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено повернення виконавчого документа стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, тому виконавчий документ повертається стягувачу на підставі пунктів 2, 9 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Оцінивши надані докази і доводи учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.10.2005 позовні вимоги Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Луганської філії задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля" на користь Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Луганської філії борг в сумі 27 472 586 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 1 373 629 грн. 31 коп., інфляційні нарахування в сумі 4 917 592 грн. 92 коп., витрати по держмиту в сумі 17 462 грн. 01 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 80 грн. 80 коп., всього 33 781 351 грн. 19 коп. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2 419 427 грн. 64 коп. відмовлено, провадження у справі в решті позовних вимог припинено.

На виконання даного рішення позивачу видано наказ від 27.10.2005 № 4/428, який пред'явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Із наданих Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копій матеріалів виконавчого провадження № 11848737 вбачається, що державним виконавцем 05.12.2005 винесено постанову № 556/3 про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 09.10.2006 № 118/3 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 27.10.2005 № 4/428 зупинено на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

19.09.2014 державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження № 11848737 на підставі п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 № 987 "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації" затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.12.2012 № 1004 до переліку об'єктів включено Державне підприємство "Луганськвугілля".

Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.09.2015, тому постановою державного виконавця від 11.11.2015 виконавче провадження № 11848737 поновлено.

Постановою 16.06.2017 наказ господарського суду Луганської області від 27.10.2005 № 4/428 повернуто стягувачу на підставі пунктів 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" (далі - Закон № 2021) встановлено, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 ст. 2 Закону № 2021 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Слід зазначити, що Закон № 2021 набрав чинності з 24.05.2017. При цьому, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 34740663 була винесена 16.06.2017. Таким чином, державний виконавець виніс постанову до закінчення місячного терміну, який відповідно до Закону № 2021 надано Міністерству юстиції України для того, щоб привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, тобто не чекаючи внесення змін у нормативно-правові акти, якими виконавець повинен керуватися у своїй діяльності.

Зі змісту постанови вбачається, що державний виконавець при винесені постанови від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу керувався п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404.

Пунктом 2 ст. 37 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (п. 9 ст. 37 Закону № 1404).

Статтею 1 Закону України від 29.11.2001 № 2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (далі - Закон № 2864) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно ст. 2 Закону № 2864 для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення виконавчого документа, державний виконавець в постанові від 16.06.2017 зробив висновок про відсутність у боржника по справі майна, на яке можливо звернути стягнення, оскільки боржник по справі є державним підприємством і все його майно забезпечує ведення виробничої діяльності та зазначає про здійснені ним заходи щодо розшуку такого майна, які виявилися безрезультатними. При цьому, державний виконавець не посилається на будь-які документи, що підтверджують відсутність у боржника майна, яке не забезпечує ведення виробничої діяльності, складені ним під час вчинення виконавчих дій за місцезнаходженням боржника та документи складені під час розшуку майна боржника.

В пункті 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" роз'яснено щодо необхідності у разі прийняття рішення про повернення виконавчого документа обстеження державним виконавцем майна боржника за місцем його знаходження на предмет використання майна у виробничій діяльності та складення за результатами такого обстеження акту.

Проте, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження своїх доводів.

Згідно ст. 129 1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

У відповідності до ст. 4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.06.2004 у справі "Півень проти України" вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (п. 35 рішення).

Крім того, ст. 1 Закону № 2021 містить однозначні вказівки щодо зупинення виконавчих проваджень стосовно державних вугледобувних підприємств, яке державним виконавцем було проігноровано.

У зв'язку з викладеним для відновлення прав стягувача постанова про повернення виконавчого провадження підлягає визнанню недійсною, відповідно до ст. 41 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає відновленню і згідно ст. 1 Закону № 2021 зупиненню.

За таких обставин, вимоги стягувача - Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії визнаються судом обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Визнати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням № 11848737 недійсною.

2.Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 11848737.

3.Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 1 Закону України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" в частині зупинення виконавчого провадження № 11848737.

Суддя О.В.Рябцева