Ухвала

від 29.11.2017 по справі 4/428

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 листопада 2017 рокуСправа № 4/428 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Коваленка В.М., Куровського С.В., розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 по справі № 4/428 Господарського суду Луганської області за позовом Державного підприємства "Укренерговугілля" в особі Луганської філії, м. Лисичанськ, Луганська область до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення 49 232 714,44 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 по справі № 4/428 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі №4/428, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.08.2017 про визнання недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. від 16.06.2017 про повернення виконавчого документа.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року).

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із ставок судового збору, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання касаційних скарг на судові рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з цим, в своїй касаційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.08.2017, посилаючись на те, що є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачений стислий строк подачі касаційних скарг на судові рішення.

Відповідно до ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Аналіз правового змісту зазначених положень закону свідчить про те, що відстрочення чи розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.

При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовим. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Отже, ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій з боку держави, не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах та не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Оцінивши доводи заявника касаційної скарги, наведені в обґрунтування клопотання про для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для його задоволення, оскільки в порушення положень статей 33, 34 ГПК України Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано суду доказів, що свідчать про об'єктивні перешкоди для сплати судового збору, зокрема відсутності на казначейських рахунках заявника грошових коштів в сумі, що відповідає ставці судового збору, не доведено об'єктивних обставин, які б свідчили, що до ухвалення судового рішення у справі (постанови суду касаційної інстанції) заявник має намір та можливість сплатити судовий збір.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить належного обгрунтування, заявником не доведено неможливості сплати ним судового збору та не надано доказів на підтвердження таких обставин, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням заявника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 86, 111, п. 4 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 4/428.

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.08.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 у справі № 4/428 повернути без розгляду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Коваленко В.М. Куровський С.В.