Постанова

від 21.07.2010 по справі 2-а-232/10

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-232/10

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" липня 2010 р. ??????? ???????????????? ???? ????: ?????? - ??? ??????? ?.?., ??????? ????????.?.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 10.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 1 КУпАП протиправною.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 32 км автодороги Ульянівка-Миколаїв (с. Пушково) не перевищував швидкість руху автомобіля , а працівник ДАІ зафіксував швидкість руху автомобіля 83 км/год. за допомогою приладу "Візир" з порушенням встановленого порядку його використання.

Посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та належних доказів вчинення правопорушення, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи про його відсутність та письмове заперечення на позовну заяву, зазначаючи, що правопорушення було виявлено за допомогою приладу Візир , який є належним доказом по справі, але станом на 14.07.2010 року матеріали про порушення Правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою технічного засобу в електронному вигляді не збереглися в підрозділі ДАІ через сплив трьох місяців з моменту фіксації правопорушення. Відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення матеріалів фото -, відеофіксації пояснити не має змоги, оскільки за повноту направлених до підрозділу ДАІ за місцем проживання правопорушника адміністративних матеріалів, відповідає особа, на яку покладено обов'язки інспектора з адміністративної практики того підрозділу ДАІ, працівником якого було винесено постанову.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування адміністративної території Голованівського району ОСОБА_2 - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 10.04.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП - перевищення встановленої максимальної швидкості руху автомобіля, більш ніж на 20 км/год., а саме: 10.04.2010 року о 11-10 год. позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 32 км автодороги Ульянівка-Миколаїв (с. Пушково), рухався зі швидкістю 83 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є дані приладу для вимірювання швидкості "Візир", який містить функції фото-, кінозйомки, відеозапису,але ці функції використані не були, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи про адміністративне правопорушення матеріалів фото -, відео фіксації, а також ненадання суду їх в електронному вигляді. Крім того, представник відповідача не надав доказів щодо повірки зазначеного технічного засобу, обмежившись лише повідомленням, що такий документ наявний.

При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що зазначений доказ був неналежним, суд враховує останні обставини, які є об'єктивними. В даних умовах притягнення до адміністративної відповідальності повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, важливим є питання довіри громадян під час виконання цієї публічної функції та неупередженості, достатності гарантій, щоб відкинути всі легітимні підстави сумніватися в його упередженості. За таких умов використання приладу Візир як доказ суд вважає неналежним і до уваги не приймає.

Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВА 118735 від 10.04.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати противоправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена 21.07.2010 року.

Суддя: О.Є.Старжинська