Постанова

від 25.11.2010 по справі 2-а-232/10

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-232/10

П О С Т А Н О В А

25 листопада 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Порох К.Г. при секретарі - Бондарь В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, у зв'язку з чим згідно ст. 6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це, у період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року по 15 жовтня 2010р. така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним. На підставі викладеного просила суд поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнати неправомірними і дії відповідача та зобов'язати виплатити щомісячну державну допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року по день винесення вішення суду в розмірах передбачених ст. 6 розділу 2 та ст. 1 розділу 4 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

До початку судового засідання позивачка звернулася до суду із заявою, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу у її відсутність.

Відповідач заперечував проти позову, виклавши заперечення у письмовому вигляді, де посилається на те, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав. Крім того, вказують, що позивачу виплачено кошти згідно діючого законодавства в межах фінансування державного бюджету на зазначені цілі. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 122 ч.4 КАС України позов розглянуто в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов за захистом прав, свобод та інтересів може бути подано до адміністративного суду в межах шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх:прав, свобод чи інтересів.

Позивачка у своїй позовній заяві вказує, що про порушення своїх прав дізналася 04 лютого 2010 року з повідомлень у пресі, після чого звернулася в суд.

Наведені міркування є необгрунтованими. Позивач посилається як на правову підставу своїх позовних вимог на рішення Конституційного Суду України, які були офіційно оприлюднені. Незнання про їх наявність не дає підстав для поновлення строку звернення до суду. Інших обставин, які можна було б визнати поважними причинами пропуску відповідного строку, позивачем не наведено.

За таких обставин до спірних відносин слід застосовувати положення ст.ст.99, 100 КАС України з врахування дати подання позову. " ,;

При цьому слід взяти до уваги, що нова редакція зазначених норм КАС України набрала чинності з 30.07.2010 року, а оспорювані виплати носять регулярний щомісячний характер і почались в період, коли звернення до суду ст.99 КАС України встановлювала річний строк. :

Позивачка вперше звернулася до суду 15 вересня 2010 року, ухвалою суду від 15 жовтня провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства Таким чином, вимоги позивача за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 14 вересня 2009 року підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є соба, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

Копією паспорта на ім'я ОСОБА_1 підтверджується те, що вона є громадянкою України, народилася 13 серпня 1945 року, а тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (а.с.4).

Верховною Радою України 18.11.2004 року прийнятий Закон "Про соціальний захист війни" , який набрав чинності з 01 січня 2006 року.

Статтею 6 вказаного Закону передбачалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове тримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати соціальної допомоги як дитині війни за період з 15 вересня 2009 по день винесення рішення суду, оскільки у 2009, 2010 роках дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, так як він визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вказана норма конкретизована в ч. 2 ст. З Закону України Про соціальний захист дітей війни , де зазначено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, відповідач повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.

Суд вважає, що відповідачем допущено бездіяльність, який як суб'єкт владних повноважень, на підставі закону мав самостійно вчинити певні дії на виконання вимог розглянутих законодавчих актів.

Так, згідно частини 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" під час розрахунку підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на Ухвалу Конституційного суду України від 19 травня 2009 року №27-у/2009 по справі №2-25/2009, якою зазначено, що у частині 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, ; установленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення анімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" . Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 і відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного Суду України, суд при розгляді даної справи не може прийняти до уваги. Оскільки, частиною 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку не повинно застосовуватись положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і соціальної підтримки у вигляді підвищення такої пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261 та з урахуванням Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд, визнає дії відповідача незаконними і зобов'язує провести перерахунок та виплатити належні позивачеві суми відповідно до закону за період з 15 вересня 2009 по 25 листопада 2010 року з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконання рішень та застосування тактики Європейського Суду з прав людини", Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням Про Пенсійний фонд України" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року, постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11 квітня 2000 року, постановою кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст.ст. 2, 11, 71, 99, 100, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1) Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання виплати йому щомісячної державної допомоги за період з 09. 07.2007року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 14 вересня 2009 року залишити без розгляду.

2) Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання виплати йому щомісячної державної допомоги за період з 15 вересня 2009 року по 25 листопада 2010року - задовольнити.

3) Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Васильківському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення, перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 15 вересня 2009 по 25 листопада 2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком..

4) Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 15 вересня 2009 по 25 листопада 2010 року, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення, з одночасним направлення копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: