Постанова

від 15.08.2017 по справі 909/1155/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 909/1155/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Г. Мачульського

за участю представників: позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Долина" на постановувід 27.04.2017 Львівського апеляційного господарського суду у справі№909/1155/16 господарського суду Івано-Франківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Західтеплоенергоінвест-Долина"

до Відділу культури Долинської районної Державної Адміністрації провнесення змін до договору ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу культури Долинської районної Державної Адміністрації про внесення змін до договору №2 про закупівлю пари і гарячої води: постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 05.01.2016 р., укладеного між сторонами у справі, виклавши пункти 3.1, 3.2 договору в наступній редакції : "3.1. Ціна за 1 Гкал теплової енергії складає - 1166,82 грн., у тому числі ПДВ 20% - 194,47 грн. (ціна за 1 Гкал теплової енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і складає - 972,35 грн. без ПДВ)"; "3.2. Загальна вартість цього договору становить 239198,10 грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень десять копійок) з ПДВ"; зміни до договору №2 про закупівлю пари і гарячої води, постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 05.01.2016 р., набирають чинності з 03.10.2016 р.

В обґрунтування позову позивач, з посиланням на приписи статті 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, пункту 6 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зазначав, що під час дії спірного договору він був зареєстрований платником податку на додану вартість, хоча до того перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому ціна договору має бути збільшена на суму податку на додану вартість у відповідності до пункту 6 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивач вважав, що проведення реєстрації його як платника податку на додану вартість є істотною обставиною для внесення змін до спірного договору.

У відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього відповідач заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні, з огляду на необґрунтованість позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначав, що зміна ціни договору після закінчення його дії є неможливою, а зміна виду оподаткування позивача не є зміною ставок податків і зборів у розумінні пункту 6 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 р. (суддя Гриняк Б.П.) позов задоволено.

Внесено зміни до договору №2 про закупівлю пари і гарячої води: постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 05.01.2016 р., укладеного між ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" та Відділом культури Долинської районної Державної Адміністрації, та викладено пункти 3.1 та 3.2 договору в наступній редакції:

- "3.1. Ціна за 1 Гкал теплової енергії складає - 1166 грн. 82 коп., у тому числі ПДВ 20% - 194 грн. 47 коп. (ціна за 1 Гкал теплової енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і складає - 972 грн. 35 коп. без ПДВ)";

- "3.2. Загальна вартість цього договору становить 239198,10 грн. (двісті тридцять дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень десять копійок) з ПДВ".

Суд зазначив, що зміни до Договору №2 про закупівлю пари і гарячої води: постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 05.01.2016 р., укладеного між ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" та Відділом культури Долинської районної Державної Адміністрації, чинні з 03.10.2016 р. та стягнув з Відділу культури Долинської районної Державної Адміністрації на користь ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" 1378 грн. судового збору.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що виникнення у постачальника зобов'язань з податку на додану вартість, які не були враховані сторонами договору під час його укладання, є підставою для пред'явлення до покупця вимог про компенсацію недоотриманого постачальником прибутку, внаслідок сплати податку на додану вартість, за рахунок отриманої останнім податкової вигоди, що також не була врахована сторонами, при укладанні договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що проведення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є істотною обставиною для внесення змін до спірного договору.

За апеляційною скаргою Відділу культури Долинської районної Державної Адміністрації Львівський апеляційний господарський суд (судді: Кордюк Г.Т., Гриців В.М., Давид Л.Л.), переглянувши рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 р. в апеляційному порядку, постановою від 27.04.2017 р. скасував його та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена законом як підстава для зміни умов договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач повністю, в межах встановленої сторонами ціни договору, розрахувався за послуги, надані позивачем за спірним договором. Відтак, як визнав суд, з врахуванням пункту 10.1 договору, унеможливлюється висновок про те, що між сторонами тривають правовідносини з розрахунків за спірним договором, оскільки зміни до нього не внесено. До того ж, апеляційний господарський суд зазначив, що внесення змін у договір, який припинив свою дію, неможливо, оскільки між сторонами фактично відсутні зобов'язання, які можливо було б змінити.

ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р. скасувати, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2017 р. залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема, пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Скаржник наголошує на тому, що проведення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є істотною обставиною для внесення змін до спірного договору згідно з приписами пункту 6 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 05.01.2016 р. між ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" - виконавцем та Відділом культури Долинської районної Державної Адміністрації - споживачем був укладений договір №2 про закупівлю пари і гарячої води: постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти.

Згідно з пунктом 1.1 договору виконавець зобов'язався надати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з 35.30.1 пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води з дня підписання договору по 31.12.2016 р., а споживач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1781 від 18.06.2015 р. встановлено ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" тариф на виробництво теплової енергії на рівні 972,35 грн/Гкал (без ПДВ).

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна за 1 Гкал теплової енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг і складає 972,35 грн./Гкал (без ПДВ).

Згідно з пунктом 3.2 договору загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 199331,75 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що загальна вартість цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін і діє у частині надання послуг з теплопостачання до 31.12.2016 р., а у частині розрахунків за теплопостачання - до їх повного здійснення (пункт 10.1 договору).

Господарські суди попередніх інстанцій також встановили, що на дату укладення договору виконавець був зареєстрований платником єдиного податку, однак 12.08.2016 р. у відповідності до вимог діючого законодавства підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Листом №031016-1 від 03.10.2016 р. позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду №03/10/16 від 03.10.2016 р. до спірного договору про внесення змін до договору в частині збільшення загальної вартості договору на суму податку на додану вартість. Проте, відповідач вказану додаткову угоду не підписав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Західтеплоенергоінвест-Долина" заявлена до Відділу культури Долинської районної Державної Адміністрації про внесення змін до пунктів 3.1, 3.2 договору №2 про закупівлю пари і гарячої води: постачання пари та гарячої води далі послуг з теплопостачання за державні кошти від 05.01.2016 р., укладеного між сторонами у справі, шляхом викладення вказаних пунктів договору в редакції позивача.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 179 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (яка визначена позивачем підставою позову) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування (пункт 25.1 статті 25 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Податкового кодексу України).

Враховуючи наведене, колегія судів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не є випадком зміни ціни у зв'язку зі зміною ставок податків, оскільки ставка податку на додану вартість (20%) не змінилась, а відтак, визначені пунктом 6 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" підстави для зміни сторонами такої істотної умови договору, як його ціна, не настали.

Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач повністю розрахувався за послуги, надані позивачем за спірним договором, в межах встановленої сторонами ціни договору, визначеної пунктами 3.1, 3.2 договору. Відтак, апеляційний господарський суд зазначив, що, з врахуванням пункту 10.1 договору, унеможливлюється висновок про те, що між сторонами тривають правовідносини щодо розрахунків по даному договору, оскільки зміни до нього не внесено.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставини щодо належного виконання відповідачем договору, зокрема, повну оплату ним наданих послуг за ціною, що була узгоджена сторонами в договорі, а також, зважаючи на приписи частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зміни умов спірного договору із заявлених позивачем підстав.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд вирішив спір відповідно до вимог статей 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 84, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надав оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судовому рішенні.

Доводи касаційної скарги визнаються непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 у справі №909/1155/16 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Г.Мачульський