Постанова

від 15.08.2017 по справі 909/855/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року Справа № 909/855/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Коробенка Г.П. за участю представників: позивачаІжаківський А.О. довіреність від 21.02.2017 р. відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області на постановувід 24.01.2017 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 909/855/16 господарського суду Івано - Франківської області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Біз" прозобов'язання виконати умови договору В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 р. РВ ФДМ України по Івано-Франківській області звернулось до господарського суду Івано - Франківської області з позовом до ТОВ "Про -Біз" про зобов'язання відповідача виконати умови пунктів 5.7 та 5.9. договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р., посилаючись на приписи статей 509, 526, 627, 629, 655 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, з підстав не виконання відповідачем умов договору щодо погашення кредиторської заборгованості підприємства та здійснення заходів щодо вилучення об'єкту приватизації з Державного реєстру.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Про -Біз" вказувало на виконання зобов'язань за пунктом 5.7 договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р. цілісного майнового комплексу Прикарпатського державного підприємства "Спецгеологорозвідка" щодо сплати кредиторської заборгованості підприємства, а також вжиття всіх залежних від відповідача дій щодо виконання пункту 5.9 цього договору шляхом надсилання відповідних запитів про припинення юридичної особи - ПДП "Спецгеологорозвідка" до Міністерства економіки розвитку України, без розпоряджень якого відповідач не вправі вчиняти будь - які дії відносно державного підприємства.

Рішенням господарського суду Івано - Франківської області від 24.11.2016 р. (суддя Деделюк Б.В.) провадження у справі в частині зобов'язання ТОВ "Про-Біз" виконати умови пункту 5.7. договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р. припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Припиняючи провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції зазначено, що після порушення провадження у справі ТОВ "Про-Біз" оплачено кредиторську заборгованість в сумі 33 278, 46 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами та квитанцією.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ТОВ "Про-Біз" виконати умови пункту 5.9. договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р. щодо вилучення об'єкту приватизації з державного реєстру, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині з підстав доведеності відповідачем вжиття ним заходів, зокрема, направлення листів до Міністерства економіки розвитку України про припинення юридичної особи - ПДП "Спецгеологорозвідка".

За апеляційною скаргою РВ ФДМ України по Івано-Франківській області Львівський апеляційний господарський суд (судді: Дубник О.П., Матущак О.І., Скрипчук О.С.), переглянувши рішення господарського суду Івано - Франківської області від 24.11.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 24.01.2017 р. залишив його без змін.

РВ ФДМ України по Івано-Франківській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги РВ ФДМ України по Івано-Франківській області про зобов'язання ТОВ "Про-Біз" виконати умови пункту 5.9 договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р., обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що судами неналежним чином досліджено той факт, що пунктом 5.9 договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р. цілісного майнового комплексу ПДП "Спецгеологорозвідка" передбачено, що в установленому чинним законодавством порядку покупець зобов'язаний здійснити необхідні заходи щодо вилучення об'єкта приватизації з Державного реєстру, у тому числі анулювання печаток і штампів протягом 6 місяців від переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації. Оскільки право власності зареєстровано 21.04.2015 р., кінцевий термін виконання зобов'язань, передбачених вказаним пунктом 5.9 договору настав 10.10.2015 р. Проте, відповідачем, всупереч умовам договору, відомості про припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено керівником і, в той же час, головою комісії з припинення Басюк І.О. 22.12.2015 р., в той час, як кінцевий термін визначений - 10.10.2015 р.

Заявник касаційної скарги зазначає, що за приписами статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що голова комісії з припинення після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, повинна подати державному реєстратору необхідний пакет документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Таким чином, на думку скаржника, ТОВ "Про-Біз" зобов'язано завершити процедуру припинення ПДП "Спецгеологорозвідка", чим і виконати умову пункту 5.9 договору купівлі - продажу № 634 від 10.04.2015 р.

Заслухавши доповідь судді - доповідача , пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 10.04.2015 р. між РВ ФДМ України по Івано-Франківській області (продавець) та ТОВ "Про -Біз" (покупець) укладено договір № 634 купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Прикарпатського державного підприємства "Спецгеологорозвідка", який нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 634.

Пунктами 3.4 та 5.6 договору передбачено, що після придбання об'єкта приватизації його новий власник стає правонаступником прав та обов'язків приватизованого підприємства.

Згідно з пунктом 5.7 договору покупець зобов'язаний протягом двох місяців з дня підписання договору погасити кредиторську заборгованість, що виникла на дату підписання договору: заборгованість по заробітній платі, зобов'язання перед Бюджетом і Пенсійним фондом; іншу заборгованість - протягом шести місяців з дня підписання договору.

РВ ФДМ України по Івано-Франківській області звертаючись з позовом до суду просив зобов'язати ТОВ "Про -Біз" виконати умови пункту 5.7 договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р. щодо погашення заборгованості підприємства.

Судами під час розгляду справи встановлено, що після порушення провадження у справі ТОВ "Про-Біз" оплачено кредиторську заборгованість в сумі 33 278,46 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами та квитанцією, у зв'язку з чим на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю предмету спору провадження у справі припинено.

Сторонами судові рішення в цій частині не оскаржуються.

Крім того, предметом спору у даній справі є вимога РВ ФДМ України по Івано-Франківській області про зобов'язання ТОВ "Про -Біз" виконати умови пункту 5.7 договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р.

Умовами пункту 5.9 договору сторони визначили, що у встановленому чинним законодавством порядку покупець зобов'язаний здійснити необхідні заходи щодо вилучення об'єкта приватизації з Державного реєстру, у тому числі анулювання печаток і штампів протягом шести місяців від переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації.

Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) встановлений правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу, за приписами статті 22 якого право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. У разі якщо об'єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта.

Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу № 634 від 10.04.2015 р. передбачено, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. Державна реєстрація права власності за покупцем за домовленістю між сторонами проводиться в установленому законом порядку після повного розрахунку покупця за придбаний об'єкт приватизації.

За приписами статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу від 10.04.2015 р.) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (частина 1 статті 16 вказаного Закону).

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу від 10.04.2015 р.) відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи, або її відокремленого підрозділу, фізичної особи - підприємця під час провадження ними господарської діяльності, а також для відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Статтею 33 вказаного Закону встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

За приписами частин 1, 2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу від 10.04.2015 р.) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи заявник повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. У випадках, встановлених законом, крім документів, що передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, який підтверджує одержання згоди відповідних державних органів на припинення юридичної особи.

Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення не пізніше наступного робочого дня з дати отримання (надходження) зазначених відомостей (абзац 3 частини 6 вказаної норми).

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу від 10.04.2015 р.) передбачено, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, без розгляду повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на день подання позову - 03.10.2016 р. у розділі "Актуальна інформація про право власності" зазначено, що 21.04.2015 р. приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу здійснено державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Про - Біз" цілісного майнового комплексу ПДП "Спецгеологорозвідка" (а.с. 12-14).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 25.10.2016 р. засновником ПДП "Спецгеологорозвідка" є ТОВ "Про-Біз", у розділі щодо обрання (призначення) особи, яка обирається (призначається) до органу управління юридичної особи визначена з 22.12.2015 р. Басюк І.О. - керівник, голова комісії з припинення або ліквідатора, а в розділі стосовно даних про реєстраційні дії відносно юридичної особи зазначено про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації 22.12.2015 р. (а.с. 105-108).

Крім того, статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі - продажу від 10.04.2015 р.) встановлений порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення та, зокрема передбачено, що для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинна подати державному реєстраторові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

При цьому, виходячи зі змісту вказаної норми, як зазначено судом апеляційної інстанції, наявність усього пакету документів, які ліквідатор повинен подати реєстратору для вчинення реєстраційної дії щодо реєстрації припинення приватизованого підприємства залежить у тому числі і від сприяння органу приватизації покупцю в отриманні від Міністерства економічного розвитку України, наділеного правом оперативного управління приватизованим державним підприємством державою Україна в особі Кабінету Міністрів України, необхідного рішення.

Судами встановлено, що за підписом голови комісії з припинення ПДП "Спецгеологорозвідка" Басюк І.О., яка також є керівником ТОВ "Про-Біз", до Міністерства економічного розвитку України надсилались листи про прийняття рішення про припинення юридичної особи - ПДП "Спецгеологорозвідка" у зв'язку із приватизацією цілісного майнового комплексу підприємства на підставі договору купівлі - продажу від 10.04.2015 р., які Міністерством залишені без відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія, виходячи з приписів чинного законодавства, вважає обґрунтованими висновки судів стосовно недоведеності позовних вимог позивача в частині наявності правових підстав та механізмів виконання рішення про зобов'язання відповідача вилучити об'єкт приватизації з Державного реєстру, у тому числі анулювання печаток і штампів, а відтак вважає рішення та постанову у даній справі такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими, такими, що спростовуються встановленими судами обставинами, а також такими, що зводяться до непогодження із судовими рішеннями.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 р. у справі № 909/855/16 та рішення господарського суду Івано - Франківської області від 24.11.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Г. Коробенко