Рішення

від 15.08.2017 по справі 920/565/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.2017 Справа № 920/565/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро,

до відповідачів: 1.Зарічного відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, м. Суми,

2. Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах, м. Суми,

про стягнення 414 162 грн. 84 коп.

Суддя Резніченко О.Ю.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від 1-го відповідача - не з'явився;

Від 2-го відповідача - не з'явився;

За участю секретаря судового засідання - Мудрицька С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з першого відповідача 414 162 грн. 84 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у зв'язку з існуванням та наявністю факту невиконаного рішення господарського суду Сумської області по справі № 5021/125/12 від 05.04.2012.

Позивач подав клопотання (вх. № 7057 від 15.08.2017), в якому просить суд розглянути справу без його участі, підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

03.07.2017 другий відповідач подав заперечення на позовну заяву № 09-26/1558 від 03.07.2017, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що законодавством не визначено та не покладено на органи казначейства функціональних обов'язків щодо накладення арешту на майно боржника.

10.07.2017 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 6113 від 10.07.2017), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю, вказуючи на те, що позивачем не доведено неправомірності дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби в установленому порядку.

28.07.2017 другий відповідач подав пояснення (вх. № 6628 від 28.07.2017), в якому вказує на те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах своїми діями не завдали жодної шкоди позивачу.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.04.2012 у справі № 5021/125/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання", м. Суми, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - автопідприємства ПП ТК "Восточний експрес", м. Дніпродзержинськ, про стягнення 522945 грн. 81 коп., позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" 374279 грн. 29 коп. залишку суми попередньої оплати, 4154 грн. 24 коп. пені, 7568 грн. 67 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено; Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" повернуто з державного бюджету у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог 10744 грн. 62 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 2509 від 19.01.2012р., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

20.04.2012 на примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 у справі № 5021/125/12 рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 року у справі № 5021/125/12 скасовано частково: в частині відмови у стягненні пені за прострочення поставки у розмірі 4901,92 грн., в частині відмови у стягненні відсотків за безпідставне користування грошовими коштами у розмірі 9717,24 грн., в частині відмови у стягненні неустойки за прострочення поставки у розмірі 12989,312 грн. та прийнято нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задоволено; в іншій частині рішення залишено без змін; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" 8120,84 грн. судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" 4060,42 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

31.07.2012 та 11.09.2012 на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 по справі № 5021/125/12 видано відповідні накази.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 25.09.2012 відкрито виконавче провадження № 34539829 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області, виданого 31.07.2012 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 по справі № 5021/125/12 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" 8120,84 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 25.09.2012 відкрито виконавче провадження № 34539581 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області, виданого 11.09.2012 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 по справі № 5021/125/12 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" пені за прострочення поставки у розмірі 4901,92 грн., відсотків за безпідставне користування грошовими коштами у розмірі 9717,24 грн., неустойки за прострочення поставки у розмірі 12989,31 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 06.11.2012 об'єднано виконавчі провадження № 34539829 та № 34539581 щодо одного боржника в зведене виконавче провадження № 38538521.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 27.12.2012 відкрито виконавче провадження № 35831594 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області, виданого 20.04.2012 на виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 у справі № 5021/125/12 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" 374279 грн. 29 коп. залишку суми попередньої оплати, 4154 грн. 24 коп. пені.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 28.12.2012 ВП № 35831594 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника - ТОВ Східно-будівельне об'єднання у межах суми 505 444 грн. 41 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.01.2013 у справі № 5021/125/12 задоволено заяву б/н від 26.12.2012 (вх. № 17229 від 27.12.2012) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" про заміну сторони правонаступником у справі № 5021/125/12 та замінено сторону у виконавчому провадженні ВП № 34539829 - стягувача (кредитора) за наказом № 5021/125/12 від 31.07.2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110, код ЄДРПОУ 37211671) його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_5 у АКБ "Новий", код банку 305062).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.01.2013 у справі № 5021/125/12 задоволено заяву б/н від 26.12.2012 (вх. № 17227 від 27.12.2012) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" про заміну сторони правонаступником у справі № 5021/125/12 та замінено сторону у виконавчому провадженні ВП № 34539581 - стягувача (кредитора) за наказом № 5021/125/12 від 11.09.2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110, код ЄДРПОУ 37211671) його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_5 у АКБ "Новий", код банку 305062).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.01.2013 у справі № 5021/125/12 задоволено заяву б/н від 26.12.2012 (вх. № 17228 від 27.12.2012) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" про заміну сторони правонаступником у справі № 5021/125/12 та замінено сторону у виконавчому провадженні ВП № 35831594 - стягувача (кредитора) за наказом № 5021/125/12 від 20.04.2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110, код ЄДРПОУ 37211671) його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_5 у АКБ "Новий", код банку 305062).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 14.01.2013 замінено сторону у виконавчому провадження № 34539829 стягувача ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 13.01.2013 замінено сторону у виконавчому провадження № 34539581 стягувача ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 14.01.2013 замінено сторону у виконавчому провадження № 35831594 стягувача ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" його правонаступником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 22.01.2013 приєднано виконавче провадження № 35831594 з примусового виконання наказу, виданого 20.04.2012 на примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 до зведеного виконавчого провадження № 38538521.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 27.06.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 35831594 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

24.02.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 35831594 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення 518 217 грн. 72 коп. у зв'язку з тим, що боржником у добровільний термін заборгованість не сплачена.

28.07.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанови ВП № 34539829, ВП № 34539581, ВП №35831594 про зупинення виконавчих проваджень, у зв'язку з порушенням ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.07.2014 справи № 920/1175/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання".

Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ВП № 34539829, ВП № 34539581, ВП №35831594 від 11.08.2014, у зв'язку з визнанням боржника банкрутом, поновлено відповідні виконавчі провадження.

Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ВП № 34539829, ВП № 34539581, ВП №35831594 від 13.08.2014, відповідні виконавчі провадження закінчені на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з визнанням постановою Господарського суду Сумської області від 04.08.2014 у справі № 920/1175/14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання " банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.12.2014 у справі № 920/1175/14 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" у наступному складі: кредиторські вимоги ДПІ у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області: 1204111,95 грн. основного боргу з включення до третьої черги реєстру вимог кредиторів, 92640,35 грн. - штрафних санкцій (6 черга); кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_1 396177,79 грн. основного боргу включено до 4 черги реєстру вимог кредиторів; 22045,47 грн. штрафних санкцій (6 черга), 1218,00 грн. - судових витрат (1 черга); кредиторські вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 90217,54 грн. (4 черга), 13230,00 грн. штрафних санкцій (6 черга) 1094,00 грн. судових витрат (1 черга).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державною виконавчою службою не було вжито необхідних виконавчих дій для забезпечення реального виконання судового рішення, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була винесена тільки 24.02.2014 в порушення вимог ст. 33, 57 Закону України Про виконавче провадження . Разом з цим, згідно з довідкою Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 15.08.2016, станом на 29.12.2012 за боржником, ТОВ "Східно-будівельне об'єднання ", було зареєстроване нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення загальною площею 5323,1 кв.м., за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 122, яке згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка від 16.09.2016) станом на 18.07.2013 за договором купівлі-продажу було відчужене боржником на користь ТОВ Стріла . Таким чином, на час відкриття виконавчих проваджень у боржника було наявне нерухоме майно, звернення стягнення на яке було б достатнім для погашення заборгованості перед позивачем, однак внаслідок бездіяльності державної виконавчої служби не було здійснено арешту та опису наявного майна, внаслідок чого виконати судове рішення у справі № 5021/125/12 стало неможливим.

Статтями 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Частиною 2 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Стаття 1173, а також стаття 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Таким чином, предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій органу державної влади (бездіяльності), виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач набув статусу стягувача у виконавчих провадженнях № 34539829, № 34539581, № 35831594 у січні 2013 року.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 (у редакції на час відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування (відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків).

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень господарських судів визначено ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем у встановленому чинним законодавством порядку дій (бездіяльності) органу державної виконавчої служби, в тому числі в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 27 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на час відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на час відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Суд зауважує, що вказаною нормою не передбачено строку накладення арешту на майно боржника у зведеному виконавчому провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 28.12.2012 ВП № 35831594 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника - ТОВ Східно-будівельне об'єднання у межах суми 505 444 грн. 41 коп..

Зі змісту постанови державного виконавця ВП № 35831594 про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 27.06.2013 вбачається, що державним виконавцем описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику та підлягає продажу в рахунок відшкодування боргу, призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності та доручено останньому надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань ринкової вартості майна, а саме автомобіля НОМЕР_2, автомобіля ИЖ 2715, д/н НОМЕР_6, автокрану 10-20т-С, д/н НОМЕР_7, сідлового тягача-Е, д/н НОМЕР_3, автомобіля НОМЕР_4.

24.02.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 35831594 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення 518 217 грн. 72 коп. у зв'язку з тим, що боржником у добровільний термін заборгованість не сплачена.

Статтею 52 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на час відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій), визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті , інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ст. 57 Закону України Про виконавче провадження (у редакції на час відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього державний виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

При цьому вказаною нормою у редакції до 14.05.2015 не було передбачено строку винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи викладене, на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів судом встановлено, що позивачем не подано доказів неправомірності дій державного виконавця, доказів того, що судове рішення могло бути фактично виконаним в момент пред'явлення його до виконання, не доведено безпосереднього причинного зв'язку між заявленою ним до стягнення сумою шкоди і діями органу державної виконавчої служби.

Оскільки позивачем не подано доказів оскарження у встановленому чинним законодавством порядку дій (бездіяльності) органу державної виконавчої служби, в тому числі в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", наявні у матеріалах справи докази не підтверджують сукупність необхідних складових для застосування цивільної відповідальності, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.08.2017

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО