Рішення

від 17.08.2017 по справі 904/4623/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2017 Справа № 904/4623/17 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

до відповідач-1: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпровська міська рада, м. Дніпро

про зобов'язання включити вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

Головуючий колегії, суддя: Євстигнеєва Н.М.

Суддя: Петрова В.І.

Суддя: Рудь І.А.

Представники:

Від позивача: Ярохович Т.А., довіреність №5221-К-О від 10 березня 2017 року, юрисконсульт департаменту претензійно-позовної роботи

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Дорошенко Г.В., довіреність від 01 серпня 2017 року, представник

Від третьої особи: Коробов І.О., довіреність №7/10-2556 від 28 грудня 2016 року, головний спеціаліст відділу захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить:

- зобов'язати Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради в особі голови ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у загальному розмірі 76 914,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 лютого 2013 року Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР була підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, а також заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно якої КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщенні в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі заяви про відкриття поточного рахунку КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт.

Взяті на себе зобов'язання КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР не виконало, у зв'язку з чим станом на 06.02.2017 у нього за договором (послугою "Кредитний ліміт") нараховується заборгованість в сумі 76 914,78 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 17 855,16 грн.; заборгованість по відсоткам за кредитом у розмірі 23 802,91 грн.; комісія у розмірі 5 010,50 грн.; штрафні санкції (пеня) у розмірі 30 246,21грн.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2017 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено Дніпровську міську раду.

04 травня 2017 року третя особа подала до господарського суду клопотання про незастосування процедури банкрутства та припинення провадження по справі мотивоване тим, що рішенням ДМР від 29.02.2012 № 47/21 "Про затвердження Переліку підприємств комунальної власності територіальної громади міста, до яких не застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вирішено не застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які наводяться у додатку цього рішення, серед яких є - КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР. Таким чином, до КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР не може бути застосовано процедуру банкрутства за наявності вказаного рішення міської ради, і провадження по справі підлягає припиненню.

15 травня 2017 року до господарського суду надійшов відзив Дніпровської міської ради мотивований тим, що рішенням ДМР від 25.12.2013 №27/45 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств" припинено діяльність перелічених комунальних підприємств, зокрема, КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" ДМР, шляхом приєднання до КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №9" ДМР. Пунктом 1.1. рішення ДМР від 29.01.2014 №11/47 "Про внесення змін до рішення міської ради 25.12.2013 №27/45 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств" вирішено змінити підприємство до якого приєднати відповідача до КП "Житлово-експлуатаційне підприємство №9" ДМР. Пунктом 1.6. цього ж рішення визначено, що вимоги кредиторів перелічених підприємств, зокрема, відповідача, приймаються протягом двох місяців з дня опублікування в друкованих засобах масової інформації відомостей про припинення діяльності підприємства.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Таким чином, заявлення грошових вимог після спливу відповідного строку з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи є незаконними.

У судовому засіданні 07.06.2017 представником позивача надані пояснення мотивовані тим, що основним документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передавальний акт або розподільний баланс (передавальний акт складається у разі злиття чи приєднання підприємств, розподільний - при поділі чи виділені).

Після об'єднання підприємств складається фінансова звітність кожним підприємством (індивідуальна) та материнським - за групу підприємств (консолідована), відповідно до "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 року №163.

Тобто, права та обов'язки реорганізованого підприємства в обов'язковому порядку повинні були вноситися до передавального балансу, що відповідає чинному законодавству.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року призначено розгляд справи № 904/4623/17 колегією у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 07 червня 2017 року визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Євстигнеєва Н. М., судді - Рудовська І.А., Рудь І.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року прийнято справу №904/4623/17 до провадження в колегіальному складі, справу призначено до розгляду в засіданні на 13.07.2017.

У судовому засіданні 13 липня 2017 року представником Дніпровської міської надано додаткові усні пояснення. Так, 29 січня 2014 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №11/47 про внесення змін до рішення міської ради від 25.12.2013 №27/45 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств", вирішено припинити діяльність Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради шляхом приєднання до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради (а.с. 70 том 1).

13 липня 2017 року залучено до участі у справі відповідача-2, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року №599 у зв'язку із перебуванням члена колегії - судді Рудовської І.А. у відпустці, відповідно до пункту п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх. № 4-4639/17 справи 904/4623/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01 серпня 2017 року визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Євстигнеєва Н. М., судді - Петрова В.І., Рудь І.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року прийнято справу №904/4623/17 до провадження в колегіальному складі, справу призначено до розгляду в засіданні на 01.08.2017.

У судовому засіданні 01 серпня 2017 року представником позивача надано клопотання, яким просить:

- зобов'язати Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради в особі голови ліквідаційної комісії, спільно з Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради, скласти передавальний акт, в який включити грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" у загальному розмірі 76 914, 78 грн.

Клопотання мотивоване тим, що 29 січня 2014 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №11/47 про внесення змін до рішення міської ради від 25.12.2013 №27/45 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств", вирішено припинити діяльність Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради шляхом приєднання до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради .

Ключовим документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передавальний акт або розподільний баланс (передавальний акт складається у разі злиття чи приєднання підприємств, розподільний - при поділі чи виділені).

Тобто, права та обов'язки реорганізованого підприємства в обов'язковому порядку повинні були вноситися до передавального акту, що відповідає чинному законодавству.

Згідно з п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Оскільки до клопотання про зміну предмету позову не додано доказів його направлення на адреси відповідачів та третьої особи, а також з урахуванням того, що позивачем у судовому засіданні повідомлено про те, що ним не підтримується подане клопотання про зміну предмету позову, суд доходить висновку про розгляд позовних вимог у первісній редакції.

Відповідач-2 позов не визнає і вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки КП "ЖЕП №6" ДМР не може бути відповідачем за даним позовом, так як до моменту внесення запису про припинення юридичної особи не відбувається правонаступництво і зобов'язаною особою перед кредиторами є особа, що припиняється.

Таким чином, з огляду на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення юридичної особи КП "ЖЕП №3" ДМР, тому і не має підстав для звернення із вимогами до іншої юридичної особи.

При цьому, відповідач-2 зауважує, що правові позиції, що містяться у наданих позивачем до матеріалів справи постановах Вищого господарського суду України у справах № 904/10526/15 та №904/2930/16 стосуються інших випадків, а саме повної ліквідації підприємств. Натомість дана справа стосується випадків заявлення вимог під час реорганізації підприємств, що врегульована іншими нормами.

Також відповідч-2 зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості та підтвердження її розмірів, строків та підстав виникнення, а також не обґрунтовано заявлення вимог (про стягнення неустойки) поза строком позовної давності.

Позивачем 15.08.2017 подані письмові пояснення, згідно яких зазначає, що доказів включення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу відповідачем - не надано. Несвоєчасне звернення ПАТ КБ "ПриватБанк" з грошовими вимогами у процедурі добровільної ліквідації Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційного підприємства №3" Дніпропетровської міської ради не є наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог. Крім того, такі вимоги є зобов'язанням ліквідаційної маси та можуть бути заявлені до відповідача протягом усієї ліквідаційної процедури (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.08.12 у справі №38/343пн, додається).

З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає свої вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У судове засідання 17.08.2017 представник відповідача-1 не з'явився, про день. час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поштове відправлення направлене на адресу відповідача-1 (ухвала суду від 01.08.2017) повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи був відкладений з 01.08.2017 на 17.08.2017.

У судовому засіданні 17.08.2017 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-2 та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2013 року Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради звернулося до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" із заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заявою про відкриття рахунку (а.с.12, 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, згідно викладеного, та зважаючи на здійснене волевиявлення сторін, які на власний розсуд обрали форму та спосіб укладання договору, між позивачем та відповідачем-1 шляхом приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, на підставі наведених заяв, був укладений Договір банківського обслуговування.

Підписавши вказану заяву, відповідач-1 виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті www.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок.

Таким чином, між позивачем та відповідачем-1 у справі укладено договір банківського обслуговування б/н від 28.02.2013, а згідно із заявою відповідач-1 взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до пункту 3.18.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг, які застосовуються до виниклих правовідносин кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, у межах кредитного ліміту (надалі - ліміт). Техніко-економічного обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлення засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишку засобів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається у обмін на зобов'язання клієнта щодо поверненню кредиту, сплати процентів та винагороди (пункт 3.18.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг).

Позивач зазначає, що дізнався про внесення до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про перебування КП "ЖЕП №3"ДМР в стані припинення з 06.03.2014. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 16.06.2014.

Маючи підтверджені вимоги до відповідача-1, 20.02.2017 Банк направив на адресу відповідача-1 (голові комісії з припинення (ліквідатору) Селіну Д.А.) заяву (претензію) з кредиторськими вимогами на суму 76 914,78 грн.

23.03.2017 на адресу позивача повернувся поштовий конверт з направленою вимогою із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с.28), а отже, вимога залишена без виконання.

Як зазначає позивач, вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання заборгованості перед позивачем за спірним кредитним договором та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу, що і стало причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню до відповідача-1 з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умовами договору, Умовами та Правилами надання банківських послуг та відповідними положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 3.18.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформації, або в будь-які іншій формі - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг", банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Термін також може бути змінений банком згідно п. 3.18.2.3.4 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг". Згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення клієнтом якого-небудь із зобов'язань по кредиту, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення якого-небудь з зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати строку повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших). При непогашення заборгованості у строк, вказаний в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.18.1.11 Умов та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданого Банком розрахунку, у зв'язку з неповерненням кредитних коштів, за відповідачем утворилася заборгованість, яка станом на 06.02.2017 складає 17 855,16 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пунктах 3.18.4.1, 3.18.4.1.1, 3.18.1.4.1.2 та 3.18.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційна процентна ставка). Порядок розрахунку процентів: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати анулювання дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.3 Умов та Правил надання банківських послуг , які застосовуються до спірних правовідносин, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількістю днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.18.4.9 Умов та Правил надання банківських послуг).

За наведеного вбачається, що відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку та банківської виписки станом на 06.02.2017 становлять 23 802,91 грн.

Згідно пункту 3.18.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з пунктами 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Оплата винагороди здійснюється в гривні. У разі якщо видається в іноземній валюті, винагорода сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

За викладеного вбачається, що відповідач за користування кредитними коштами повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку та банківської виписки станом на 06.02.2017 складає 5 010,50 грн.

Відповідно до пункту 3.18.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом в банк заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) чи/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту вказаних у них сум, і діє у об'ємі перерахованих коштів до повного погашення зобов'язань сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісійної винагороди вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами та по комісійній винагороді перед позивачем відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.18.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань із сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 строків повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в пункті 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого пунктами 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.18.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Позивач надав до суду розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за спірним договором банківського обслуговування, відповідно до якого розмір пені становить 30 246,21 грн.

Таким чином, непогашеними зобов'язаннями відповідача перед позивачем складають 76 914,78 грн. (17 855,16 грн. - заборгованість за кредитом + 23 802,91 грн. - відсотки + 5 010,50 грн. - комісія + 30 246,21 грн. - пеня).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач-1 - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради (ідентифікаційний код 32616300) перебуває в стані припинення.

Так, 25.12.2013 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №27/45 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств". Відповідно до вказаного рішення, з урахуванням внесених до нього змін рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014 №11/47, проведено реорганізацію комунальних підприємств, зокрема Комунального підприємства "Жилого-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради шляхом приєднання до Комунального підприємства "Жилого-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради. У результаті приєднання передати усі майнові права та обов'язки КП "ЖЕП №3" до КП "ЖЕП №6" (п.1.2 рішення).

Як встановлено судом 20.02.2017 публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" направило голові з припинення (ліквідації) КП "ЖЕП №3" заяву (претензію) з кредиторськими вимогами №20170203РВ0000000640 від 17.02.2017 (а.с.24-26, том1).

Заяву з кредиторськими вимогами було повернуто поштою на адресу позивача 22.03.2017.

Позивач просить зобов'язати відповідача-1 включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 76914,78 грн.

Згідно зі статтею 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з частиною восьмою статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як встановлено судом, Дніпропетровською міською радою прийнято рішення про реорганізацію відповідача-1 шляхом приєднання до відповідача-2.

Згідно зі ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Статтею 107 Цивільного кодексу України передбачено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення

Так, кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" своєчасно звернулося із кредиторськими вимогами у сумі 76 914,78 грн. до відповідача-1.

Матеріалами справи підтверджується, що направлена позивачем вимога на адресу відповідача-1, не отримана останнім та повернута поштою на адресу позивача 22.03.2017.

Між тим, у визначений частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України строк відповідач - 1 заяву з кредиторськими вимогами позивача не розглянув.

За частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (ч.4 статті 112 ЦК України).

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч.5 ст. 112 ЦК України).

18.04.2017 позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу грошових вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" за договором № б/н від 28.02.2013, яка утворилася станом на 06.02.2017, у розмірі 76 914,78 грн.

Таким чином, місячний строк, встановлений ч.5 ст. 112 ЦК України для звернення заявника з позовом до суду після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог позивачем не пропущено.

Доказів сплати відповідачем-1 на користь позивача спірної заборгованості не надано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача-1 перед позивачем, позовні вимоги позивача до відповідача-1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач просить зобов'язати включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, у той час, як з урахуванням ст. 107 ЦК України у разі реорганізацію юридичної особи шляхом приєднання має складатися передавальний акт. Відтак, кредиторські вимоги позивача до відповідача-1 мають включатися до передавального акту.

Оскільки, відповідач-1 реорганізується шляхом приєднання, і, як наслідок, має складатися передавальний акт, а не проміжний ліквідаційний баланс, розуміється, що кредиторські вимоги позивач просить включити до передавального акту, хоча і у прохальній частині позову зазначає про проміжний ліквідаційний баланс.

За змістом частини другої статті 84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення щодо зобов'язання виконати відповідні дії має бути зазначений строк виконання цих дій.

Приймаючи до уваги характер порушення з боку відповідача-1, достатнім для відповідача-1 строком включення до проміжного ліквідаційного балансу вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" суд вважає десять календарних днів з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Зважаючи на характер позовних вимог в задоволенні позову до відповідача-2 слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 у сумі 1600,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову до відповідача-2, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради, - відмовити в повному обсязі.

Позов до відповідача -1, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 9, ідентифікаційний код 32616300) включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) у сумі 76 914,78 грн. протягом десяти календарних днів з наступного дня після набрання рішенням законної сили, про що видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради (49044, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 9 ідентифікаційний код 32616300) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 1 600,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.08.2017

Головуючий колегії, суддя Н.М. Євстигнеєва

Суддя В.І. Петрова

Суддя І.А. Рудь