Ухвала

від 23.04.2018 по справі 904/4623/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/4623/17

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульський Г.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпровської міської ради

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2017

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №3" Дніпропетровської міської ради

2. Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №6" Дніпропетровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дніпровська міська рада

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвало Верховного Суду від 02.02.2018 касаційну скаргу Дніпровської міської ради повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній до 15.12.2017, яка діяла на момент звернення із касаційною скаргою).

23.03.2018 Дніпровська міська рада повторно звернулась із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 через Дніпропетровський апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У тексті касаційної скарги заявник просить про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що скаржник врахував недоліки попередньої касаційної скарги та звернувся повторно у межах двадцятиденного строку від дати надходження 13.02.2018 ухвали Верховного Суду і вважає таку обставину достатньою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалу Верховного Суду від 02.02.2018 про повернення касаційної скарги без розгляду направлено сторонам у справі 06.02.2018, а повторно подана касаційна скарга Дніпровської міської ради 23.03.2018, тобто після спливу майже півтора місяця з дати прийняття ухвали Верховного Суду.

При цьому, заявник у тексті касаційної скарги посилається на те, що отримав ухвалу Верховного Суду 13.02.2018, однак, як вже зазначалось, касаційна скарга до Касаційного господарського суду була подана скаржником 23.03.2018, за вказаних обставин наведені у клопотанні підстави для поновлення строку визнаються неповажними.

Отже, незважаючи на встановлений законом двадцятиденний строк на оскарження судового рішення недоліки вперше поданої касаційної скарги усувалися у строк, що перевищує строк касаційного оскарження, незважаючи на те що усунення таких недоліків потребує менше часу ніж на підготовку подачі касаційної скарги.

При цьому у тексті касаційної скарги не зазначено, із-за яких саме причин заявник звернувся із касаційною скаргою 23.03.2018 враховуючи, що ухвалу Верховного Суду від 02.02.2018 надіслано сторонам у справі 06.02.2018.

Крім того, до касаційної скарги не додано доказів дати отримання ухвали Верховного Суду від 02.02.2018.

Таким чином, доводи, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовуються у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Згідно частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху у випадку, зокрема, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, підстави для відновлення строку на касаційне оскарження суд визнає неповажними, а касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Для усунення недоліків касаційної скарги заявник може навести суду касаційної інстанції інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення заявником недоліків касаційної скарги.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без руху до 16.05.2018.

2. Встановити Дніпровській міській раді строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Дніпровській міській раді надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Мачульський