Постанова

від 14.08.2017 по справі 921/359/17-г/6

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р. Справа № 921/359/17-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агріка смт. Залізці Тернопільської області б/н від 17.07.2017 р.

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.07.2017 р.

у справі № 921/359/17-г/6

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агріка смт. Залізці Тернопільської області

до відповідача: публічного акціонерного товариства Промислово-фінансовий банк м.Кременчук Полтавської області

за участю третіх осіб, які не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача: 1. ОСОБА_2 с. Ренів Тернопільської області

2. ОСОБА_3 м. Зборів Тернопільської області

3. приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Роженко Л.М.

4. комунального підприємства Зборівське районне бюро технічної інвентаризації м. Зборів Тернопільської області

5. товариства з обмеженою відповідальністю Залозецький завод продтоварів смт. Залізці Тернопільської області

про переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третіх осіб: 1. ОСОБА_5 - згідно договору про надання правової допомоги №022-

ун/2017 від 12.07.2017 р.;

2, 3, 4, 5 - не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.07.2017 р. (суддя І.П. Шумський) у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агріка про застосування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником не подано жодного доказу існування обставин, за наявності яких суд вживає заходів до забезпечення позову, а саме: доказів про намір ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відчужувати належні їм приміщення.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про задоволення клопотання позивача та вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження в будь-який спосіб будівлі консервного цеху, зазначеної в плані під літерою А, загальною площею 866,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та будівлі цехів меду, гірчиці та хрону, літ. А, поз. 49, 50, 53-57; 78-81; 97-99; 99-1, 101 загальною площею 657,7 кв.м. та 43,7 кв.м. приміщення спільного користування літ. А поз. 34, 48, 100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що предметом даного позову є вимога про переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договорами купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки, на думку позивача, під час їх укладення було порушено переважне право позивача купівлі частки у праві спільної часткової власності, а також визнання права власності на це ж майно. Позивач своє клопотання про забезпечення позову мотивує тим, що станом на сьогодні спірне нерухоме майно належить на праві спільної часткової власності третім особам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які можуть розпоряджатися вказаним майном, зокрема, відчужити на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Представник третьої особи-1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем не подано жодних доказів, які б свідчили про наміри третіх осіб 1 та 2 відчужувати спірне майно. При цьому, представник третьої особи-1 зазначає, що позивач, всупереч ч.4 ст.362 Цивільного кодексу України, не вніс на депозитний рахунок суду грошову суму, яку повинен сплатити покупець за договором, у зв'язку з поданням позову до суду про переведення прав покупця.

У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заява позивача про відкладення розгляду справи та розгляд справи за участі позивача надійшла в адресу суду 16.08.2017 р. (вх.№ЛАГС 0104/5631/17 від 16.08.2017 р.)

В судове засідання представники відповідача та третіх осіб 2, 4, 5 не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Третя особа-3 в судове засідання не з'явилася, однак надіслала клопотання про розгляд справи без її участі.

Представником третьої особи-1 в судовому засіданні викладено заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ Агрофірма Агріка звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача ПАТ Промислово-фінансовий банк про переведення на ТОВ Агрофірма Агріка прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу в частині купівлі 1/2 частки будівлі консервного цеху, зазначеної в плані під літерою А, загальною площею 866,9 кв. м. та купівлі 1/2 частки будівлі цехів меду, гірчиці та хрону, літ. А, поз. 49, 50, 53-57; 78-81; 97-99; 99-1, 101 загальною площею 657,7 кв.м. та 43,7 кв.м. приміщення спільного користування літ. А поз. 34, 48, 100; переведення на ТОВ Агрофірма Агріка прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу №962 від 03.08.2016, укладеного між ПАТ Промислово-фінансовий банк і ОСОБА_3 в частині купівлі 1/2 частки будівлі консервного цеху, зазначеної в плані під літерою А, загальною площею 866,9 кв. м. та купівлі 1/2 частки будівлі цехів меду, гірчиці та хрону, літ. А, поз. 49, 50, 53-57; 78-81; 97-99; 99-1, 101 загальною площею 657,7 кв.м. та 43,7 кв.м. приміщення спільного користування літ. А поз. 34, 48, 100; визнання права власності на 86/100 частки будівлі консервного цеху зазначеної в плані під літерою А загальною площею 866,9 кв.м.; визнання права власності на 67/100 частки будівлі цехів меду, гірчиці та хрону, літ. А поз. 49,50,53-57; 78-81; 97-99; 99-1, 101 загальною площею 657,7 кв.м. та 43,7 кв.м. приміщення спільного користування літ. А поз. 34,48,100.

При цьому наявними матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ Залозецький завод продтоварів (продавцем) та ТОВ Агрофірма Агріка (покупцем - позивачем у справі) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2003 р., згідно п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю:- підвальне приміщення будівлі консервного цеху, яка належить продавцю на праві колективної власності на підставі рішення виконавчого комітету Залозецької селищної ради №105 від 17.09.2003, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 135,6 кв.м. (в інвентарній справі позначено №№17-20, а зокрема: №17 - площею 16,6 кв.м., №18 - 63,9 кв.м., №19 - 26,8 кв.м., №20 - 28,3 кв.м.), що становить 14/100 будівлі консервного цеху; - підвальне приміщення будівлі цехів меду, гірчиці і хрону, яка належить продавцю на праві колективної власності на підставі рішення виконавчого комітету Залозецької селищної ради №105 від 17.09.2003, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 343,4 кв.м. (в інвентарній справі позначено №16), що становить 33/100 будівлі цехів меду, гірчиці і хрону.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 вказаного договору, право власності на підвальні приміщення, визначені п.1.1 цього договору, переходять до покупця з дня передачі йому цих підвальних приміщень, що оформляється актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Загальна вартість підвальних приміщень становить 40715 грн., з них: підвальне приміщення будівлі консервного цеху - 11526 грн.; підвальне приміщення будівлі цехів меду, гірчиці і хрону - 29189 грн.

На підставі вищевказаного договору від 29.12.2003 р. купівлі-продажу нерухомого майна, по акту приймання-передачі від 29.12.2003 р. продавцем -ТОВ Залозецький завод продтоварів передано покупцю -ТОВ Агрофірма Агріка майно, визначене пунктом 1.1 даного договору.

За твердженням позивача, він набув право власності на нерухоме майно, визначене договором купівлі-продажу від 29.12.2003 р. в момент передачі йому нерухомого майна за актом приймання - передачі 29.12.2003 р.

Необхідно зазначити, що згідно зі свідоцтвом від 15.03.2011 р. державного нотаріуса Зборівської державної нотаріальної контори за ПАТ Промислово-фінансовий банк посвідчено право власності на І і ІІ поверх будівлі консервного цеху, позначені літерою А , загальною площею 866,90 кв.м. (у т.ч. приміщення поз. №№ 59-71, 82-96).

Крім цього, відповідно до свідоцтва від 15.03.2011 р. державного нотаріуса Зборівської державної нотаріальної контори та рішення господарського суду Тернопільської області від 22.11.2012 р. у справі №6/66/5022-811/2012, за цим же банком визнано право власності на будівлю (приміщення) цехів меду, гірчиці та хрону літ. А поз. 49,50;53-57;78-81;97-99;99-1,101, загальною площею 657,7 м2 та на приміщення спільного користування будівлі цехів меду, гірчиці і хрону, літ. А поз. 34,48,100 площею 43,7 кв.м.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 02.08.2016 р. між ПАТ Промислово-фінансовий банк (продавець) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, згідно п.п. 1.1.1 та п.п.1.1.2 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність та зобов'язався оплатити: 1/2 частки будівлі консервного цеху, зазначеної в плані під літерою А, загальною площею 866,9 кв.м., яка належала продавцю на підставі свідоцтва (бланк, серії НОМЕР_1), виданого 15.03.2011 Зборівською державною нотаріальною конторою за реєстровим №177, зареєстрованого 26.06.2012 р.в Зборівському районному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під №17 та 1/2 частки будівлі цехів меду, гірчиці та хрону, літ. А поз. 49,50; 53-57; 78-81; 97-99; 99-1,101 загальною площею 657,7 кв.м. та 43,7 кв.м. приміщення спільного користування літ. А поз. 34,48,100, яка належала продавцю на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 22.11.2012 р. №6/66/5022-811/2012, зареєстрованого 12.12.2012 р. в Зборівському районному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під №23.

Договір купівлі-продажу від 02.08.2016 р. посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Роженко Л.М. та зареєстровані в реєстрі за № 961.

Окрім цього, 03.08.2016 р. між ПАТ Промислово-фінансовий банк (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно п.п.1.1.1 та п.п.1.1.2 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність та зобов'язався оплатити: 1/2 частки будівлі консервного цеху, зазначеної в плані під літерою А, загальною площею 866,9 кв.м., яка належала продавцю на підставі свідоцтва (бланк, серії НОМЕР_1), виданого 15.03.2011 Зборівською державною нотаріальною конторою за реєстровим №177, зареєстрованого 26.06.2012 р. в Зборівському районному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під №17 та 1/2 частки будівлі цехів меду, гірчиці та хрону, літ. А поз. 49,50; 53-57; 78-81; 97-99; 99-1,101 загальною площею 657,7 кв.м. та 43,7 кв.м. приміщення спільного користування літ. А поз. 34,48,100, яка належала продавцю на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 22.11.2012 р. №6/66/5022-811/2012, зареєстрованого 12.12.2012 р. в Зборівському районному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі №1 під №23.

Договір купівлі-продажу від 03.08.2016 р. посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Роженко Л.М. та зареєстровані в реєстрі за № 962.

За твердженням ТОВ Агрофірма Агріка про продаж банком згаданих приміщень консервного та цеху по виготовленню меду, гірчиці та хрону йому стало відомо лише з листа ТОВ Залозецький завод продтоварів від 18.05.2017 р.

Вищевикладені обставини, за доводами заявника, стали підставою для звернення до суду з позовом до ПАТ Промислово-фінансовий банк про переведення прав та обов'язків покупця та визнання права власності, до якого і було додано клопотання про забезпечення позову від 12.06.2017 р.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Необхідно зазначити, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у п.п. 2, 3 постанови Пленуму № 16 від 26.12.2011 р. Про деякі питання застосування заходів до забезпечення позову ).

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що самі лише твердження заявника про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову щодо третіх осіб 1 та 2 з метою недопущення відчуження ними спірного майна на користь третіх осіб, є лише припущеннями, не підтверджені жодними доказами та не можуть бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст. 66, 67 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції звертає також увагу на те, що виходячи з норми ст. 67 ГПК України та роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у вищезгаданій постанові Пленуму, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише щодо відповідача у справі, а не третіх осіб.

Необхідно також зазначити, що відповідно до ч.4 ст.362 Цивільного кодексу України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку повинен сплатити покупець за договором, у зв'язку з поданням позову до суду про переведення прав покупця.

Однак, доказів внесення вищезазначеної суми на виконання вимог ст. 362 ЦК України, в матеріалах справи немає.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 13.07.2017 р. у справі

№ 921/359/17-г/6 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.