ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНС ЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ , 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.09 Сп рава № 8/206пд.
За позовом Фізичної осо би- підприємця ОСОБА_1, м. Перевальськ Луганської обла сті,
до Товариства з обмежен ою відповідальністю «Донбас промпоставка», м. Луганськ, -
про визнання недійсним договору;
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю «Донбаспромпо ставка», м. Луганськ,
до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1, місто Перев альськ Луганської області, -
про стягнення 22680 грн. 00 коп .
Суддя господарського суду Луганської області Серед а А.П.,
при секретарі судового зас ідання Провоторовій О.В.,
в присутності представник ів сторін:
від позивача - ОСОБА _2 - представник, - довіреніс ть №1302 від 21.08.09 року ;
від відповідача - ОС ОБА_3 - представник , - до віреність №15 від 27.07.09 року; ОСО БА_4 - представник, - довірен ість №б/н від 19.10.09 року, -
розглянувши матеріали спр ави, -
в с т а н о в и в :
суть спору: позивачем з аявлено вимогу про визнання недійсним договору лізингу ( оренди) №б/н, укладеного між ст оронами 01.08.08 року.
На підставі розпорядження голови господарського суду Луганської області Зубово ї Л.В. від 12.10.09 року розгляд спр ави доручено судді Середі А.П .
Відповідно до ст. 77 ГПК Украї ни розгляд справи було відкл адено з 13 жовтня до 30 жовтня 2009 р оку - у зв' язку з неявкою пр едставника позивача та з мет ою надання сторонам можливос ті подати до суду додаткові д окази.
30.10.09 троку Товариство з обме женою відповідальністю «Дон баспромпоставка»(далі - ТОВ «Донбаспромпоставка») подал о до суду зустрічний позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) - про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у су мі 22680,00 грн.
Ухвалою суду від 30.10.09 року цю позовну заяву на підставі п.10 ч.1 ст. 63 ГПК України повернуто б ез розгляду ТОВ «Донбаспромп оставка»- у зв' язку з неспла тою витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу.
Відповідно до ст. 77 ГПК Украї ни розгляд справи було відкл адено з 30 жовтня до 17 листопада 2009 року - у зв' язку з неявкою представника позивача та з м етою надання сторонам можлив ості подати до суду додатков і докази.
За клопотанням представн ика ФОП ОСОБА_1, починаючи з 17.11.09 року судовий процес фікс ується технічними засобами.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.11.09 року, оголошено перерву до 23 листопада 2009 року - з метою надання сторонам м ожливості подати до суду дод аткові докази.
19.11.09 року, через канцелярію су ду, від ТОВ «Донбаспромпоста вка»надійшла зустрічна позо вна заява (вих. №б/н від 19.11.09 року ), згідно якій товариство прос ить стягнути з ФОП ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної (п равильно згідно ст. 225 Господа рського кодексу України слід називати - втраченої ) ви годи у сумі 22680,00 грн., спричинені тим, що ФОП ОСОБА_1 не викон ує рішення господарського су ду Луганської області від 25.05.09 року по справі №18/75пд, яким на в ідповідача, крім стягнення б оргу у сумі 31243,62 грн., який виник у зв'язку з неналежним викона нням умов договору лізингу (о ренди) №б/н, укладеного між сто ронами 01.08.08 року, - покладено так ож обов' язок привести тран спортні засоби: вантажний (сі дловий тягач) автомобіль мар ки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1, та напівпричіп (бо ртовий тентований) марки KRONE, де ржавний номерний знак НОМЕ Р_2, - у стан, придатний для ек сплуатації.
В якості доказу того, що оби два вищезгаданих транспортн их засоби не приведені ФОП ОСОБА_1 у придатний для експ луатації стан, ТОВ «Донбаспр омпоставка»надало листа Лен інського відділу державної виконавчої служби Лугансько го міського управління юстиц ії (далі - ВДВС) від 14.10.09 року за ви х. №19-723.
У судовому засіданні, яке ві дбулося 23.11.09 року, представн ик первісного позивача:
1) первісний позов підтри мав у повному обсязі, мотивую чи його тим, що:
лізингодавець не надав спр ияння лізингоотримувачу у от риманні тимчасових реєстрац ійних талонів на предмет оре нди - транспортний засіб вант ажний (сідловий тягач) автомо біль марки DAF, державний номер ний знак НОМЕР_1, та напівп ричіп (бортовий тентований) м арки KRONE, державний номерний зн ак НОМЕР_2, - що для лізингоо держувача унеможливлює кори стування ними за прямим приз наченням;
договір укладено у простій письмовій формі, в той час, як згідно з чинним законодавст вом України (ст.799 Цивільного к одексу України) він підлягає обов' язковому нотаріально му посвідченню, від чого ухил яється лізингодавець;
лізингодавець вимагав спл ати лізингових платежів у до ларах США, що суперечить чинн ому законодавству України;
2)зустрічний позов не ви знав та просив відмовити у йо го прийнятті (клопотання від 23.11.09 року за вих. №23/11), посилаючис ь на те, що він є нормативно т а документально не обґрунтов аним; крім того, ФОП ОСОБА_1 не отримав копію зустрічної позовної заяви.
Представники первісного відповідача (зустрічн ого позивача):
1)первісний позов не визнал и (відзив на позову заяву в ід 23.10.09 року за вих. №б/н; до суду п одано 29.10.09 року), посилаючись н а те, що:
ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Донбасп ромпоставка»на підставі спі рного договору були передані усі документи, необхідні для експлуатації обох транспорт них засобів;
йому не зрозумілі правові т а фактичні підстави, з яких пе рвісний позивач просить визн ати недійсним спірний догові р, оскільки він (ФОП ОСОБА_1 ) не надав до справи доказів з вернення до будь-яких устано в (у т.ч. ДАІ) з приводу неможлив ості експлуатувати транспор тні засоби, передані йому на п ідставі договору;
на їх думку, чинне законодав ство не вимагає нотаріальног о посвідчення спірного догов ору лізингу транспортного за собу;
2) підтримали зустрічний позов про стягнення з ФОП ОСОБА_1 збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 22680,00 грн ., уточнивши безпосередньо у с удовому засіданні, що сума, як у вони просять стягнути, скла дає не 22680,00 грн., як про те сказан о у резолютивній частині зус трічного позову, а 22666,66 грн., - зг ідно розрахунку суми позову (Додаток №1 до зустрічної позо вної заяви).
Заперечуючи проти доводів представника первісного по зивача щодо неотримання ФОП ОСОБА_1 копії позовної за яви, вони послалися на те, що н ими надано до справи докумен тальні докази, а саме: поштову квитанцію №6021 від 09.11.09 року - пр о спрямування на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованого ли ста, у який було вкладено зуст річну позовну заяву від 23.10.09 ро ку, разом з її документальним обґрунтуванням; поштову кви танцію №2621 від 20.11.09 року - про спр ямування на ту ж адресу реком ендованого листа, у який було вкладено Додаток №1 до зустрі чної позовної заяви від 23.10.09 ро ку - розрахунок упущеної виг оди за період з 12.03.09 року по 12.05.09 р оку на суму 22666,66 грн.
Оцінюючи доводи представ ника первісного позивача в ч астині неотримання ним копії зустрічної позовної заяви т а заперечення на них предста вників зустрічного позивача , суд виходить з наступного.
Зустрічним позивачем нада но до справи документальні д окази завчасного - 09.11.09 року - спрямування на адресу первіс ного позивача копії зустрічн ої позовної заяви.
Як сказано у Інформаційном у листі Вищого господарськог о суду України від 13.04.08 року №01-08/ 208 «Про постанову Кабінету Мі ністрів України від 05.03.2009 №270 «Пр о затвердження Правил наданн я послуг поштового зв'язку»» , розрахунковий документ в становленої форми, що підтве рджує надання послуг поштово го зв'язку (касовий чек, поштов а квитанція тощо), може вважат ися належним доказом надсила ння іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви , апеляційної або касаційної скарги та інш. (п.2.1), а пунктом 2.2 цього листа передбачено, що в ідсутність опису вкладення до листа не тягне за собою нас лідків у вигляді повернення позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги, оскіл ьки названими Правилами не п ередбачено обов'язкового офо рмлення відправником такого опису (за винятком випадків , зазначених у пункті 60 ць ого нормативно-правового акт а).
За таких обставин суд вваж ає, що зустрічний позивач над ав належні докази спрямуванн я на адресу первісного позив ача копії зустрічної позовно ї заяви.
Розглянувши зустрічну поз овну заяву та додані до неї до кументальні докази, врахову ючи обставини первісного поз ову, заявленого по цій справі , суд вважає, що первісний та з устрічний позови є взаємопов ' язаними, оскільки стосуют ься виконання зобов' язань з а одним і тим же договором (так , зустрічний позов базується на домовленості, закріплені й у п. 3.5 договору лізингу (оренд и) №б/н, укладеним між сторонам и 01.08.08 року).
За таких обставин, керуючи сь ст. 60 ГПК України, суд прийма є зустрічний позов для спіль ного розгляду з первісним по зовом.
Дії ТОВ «Донбаспромпостав ка»щодо уточнення суми зустр ічного позову узгоджуються з нормою, викладеною у ч.4 ст. 22 ГП К України, а тому судом прийня то до уваги вищезгадане уточ нення щодо суми зустрічного позову та враховано його при прийнятті по справі кінцево го рішення.
І.Заслухавши представник ів сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступ ні фактичні обставини справи .
1. 01.08.08 року між Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Донбаспромпоставка»(ліз ингодавець) та Приватним під приємцем ОСОБА_1 (лізинго одержувач) укладено договір лізингу (оренди), відповідно д о якого в порядку та на умова х, визначених цим договором, л ізингодавець передає належн е йому на праві власності май но, а саме: вантажний (сідловий тягач) автомобіль марки DAF, мод ель FT 95.360, 1991 року випуску, держав ний номерний знак НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_5, т а напівпричіп (бортовий тент ований) марки KRONE, модель SDP24, дер жавний номерний знак НОМЕР _2, шасі (кузов, рама) НОМЕР _6, - у виключне строкове і пла тне, строком з 01.08.08 року до 01.04.10 ро ку, користування лізингоодер жувачу, а останній приймає йо го з метою використання для е ксплуатації (п.1.1).
Передавання майна лізинго одержувачу здійснюється на п ідставі акту приймання-перед авання об' єкту лізингу. Підписом акту лізингоодержу вач підтверджує відсутніст ь претензій по технічному ст ану майна, що йому передаєтьс я.
Разом з підписанням акту п ередавання-приймання лізи нгодавець передає лізингоот римувачу реєстраційний доку менти:
свідоцтво про реєстрацію т ранспортного засобу (техпасп орт) серії НОМЕР_7 на ванта жний (сідловий тягач) автомоб іль НОМЕР_3 (п.2.1);
свідоцтво про реєстрацію т ранспортного засобу (техпасп орт) серії НОМЕР_8 на напів причіп (бортовий тентований) марки KRONE, державний номер НО МЕР_2;
оригінал ліцензійної карт ки серія НОМЕР_9 до ліценз ії до 17.12.2012 року;
ксерокопію ліцензії, завір ені мокрою печаткою (п.2.1).
Повернення лізингоодержув ачем майна лізингодавцю пров одиться у порядку, передбаче ному діючим законодавством ( п.2.2).
Після закінчення строку ць ого договору та виплати усіх лізингових платежів майно п ереходить у власність лізинг оодержувача або викуповуєть ся ним за залишковою вартіст ю раніше закінчення строку д ії цього договору (п.3.1).
Майно протягом усього стро ку цього договору є власніст ю лізингодавця (п.3.2).
Право користування майном належить лізингодавцю тільк и на умовах, зазначених у цьо му договорі (п.3.3).
Всі витрати на утримання ма йна, пов' язані з його страху ванням, сплатою податків, екс плуатацією, технічним обслуг овуванням та ремонтом, техні чним оглядом у ДАІ та інше нес е лізингоодержувач (п.3.5).
Лізингоодержувач за корис тування майном протягом всьо го строку дії цього договору кожний місяць вносить лізин годавцю платежі у гривнях у р озмірі, еквівалентному 1190 дол арів США, плюс 150 грн. на загальн у суму еквівалентну 23800,00 долар ів США.
У випадку дострокового роз ірвання договору або припине ння його дії за будь-яких обст авин лізингові платежі лізин годавцю не повертаються (п.4.1).
Лізингодавець має право:
б)вимагати повернення пере даного майна, якщо лізингоод ержувач не сплатив лізингові платежі протягом двох черго вих строків або дія договору припинена будь-яким шляхом;
в)вимагати від лізингоотри мувача відшкодування збиткі в, завданих внаслідок його ді й або бездіяльності відповід но до умов цього договору (п.5.1).
Лізингоодержувач має прав о:
а)експлуатувати майно згід но з його призначенням та нор мами законодавства щодо доро жнього руху.
Лізингоодержувач зобов' я заний:
д)у разі припинення дії дого вору або його розірвання пов ернути майно у стані, необхід ному для повномірної експлуа тації згідно з призначенням та нормами законодавства що до дорожнього руху (п.6.2).
Цей договір вважається укл аденим та набирає чинності з моменту його підписання сто ронами (п.8.1).
Якщо інше прямо не передбач ено цим договором або чинним в Україні законодавством, це й договір може бути розірван ий тільки за домовленістю ст орін, яка оформлюється додат ковою угодою до цього догово ру (п.8.6).
Цей договір вважається роз ірваним з моменту належного оформлення сторонами відпов ідної додаткової угоди до ць ого договору, якщо інше не вст ановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чи нному в Україні законодавств і (п.8.7).
Цей договір складений у по вному розумінні сторонами йо го умов та термінології укра їнською мовою у двох автенти чних примірниках, які мають о днакову юридичну силу (п.9.8 ).
1.1. Сторони не надали до цієї справи акт приймання-пе редачі предмету лізингу (оре нди), однак стан виконання ви щезгаданого договору був пре дметом спору по справі госпо дарського суду Луганської об ласті за №18/75пд за позовом ТОВ « Донбаспромпоставка»до Прив атного підприємця ОСОБА_1 - про стягнення 31243,62 грн. та сп онукання приведення автомоб іля та напівпричепу у придат ний до експлуатації стан.
Рішенням господарського с уду від 25.05.09 року (а.с.45-46), залишени м без змін постановою Луганс ького апеляційного господар ського суду від 07.09.09 року, встан овлено, що сторони за договор ом 01.08.08 року склали акт прийман ня-передачі предмету оренди, при цьому не мали одна до одні єї жодних претензій. Під час р озгляду даного спору (№8/206пд) пе рвісний позивач не спростува в цей факт.
Дослідження вищеназваного судового рішення показало, щ о одним з основних доводів ФО П ОСОБА_1 проти позову по с праві №18/75пд (як і по справі №8/206п д) було посилання на те, що дог овір лізингу (оренди) укладен о у простій письмовій формі, в той час, як згідно частині 2 с т. 799 Цивільного кодексу Украї ни договір найму автотранспо ртного засобу за участю фізи чної особи підлягає нотаріал ьному посвідченню, - з огляду н а що, на думку ФОП ОСОБА_1, ц ей договір є нікчемним.
Суд, розглядаючи спір №18/75пд, дійшов висновку про те, що згі дно з положенням ч.1 ст. 806 ЦКУ до договору лізингу застосову ються загальні положення про найом (оренду), з урахуванням особливостей, встановлених ц им параграфом (тобто парагра фом 6 глави 58 ЦКУ) та законом.
Далі рішенням встановлено , що загальними положеннями п ро найом (оренду) не встановле но необхідності нотаріально го посвідчення таких догово рів, з огляду на що суд дійшов висновку, що згідно діючому з аконодавству договір лізинг у не потребує нотаріального посвідчення.
Крім того, цим же рішенням в становлено, що сторони, за вза ємною згодою, 12.03.09 року дострок ово розірвали спірний догов ір; обидва предмети лізингу б ули повернуті лізингоотриму вачем - лізингодавцю, про що того ж дня ними було складено акт приймання-передачі, згі дно якому зафіксовано, що авт омобіль та напівпричеп, які п овертаються лізингоотримув ачем - лізингодавцю, мають: з нос шин нижче норм, встановле них законодавством про дорож ній рух та експлуатацію тран спортних засобів; накол лобо вого скла та пошкодження пра вої частини переднього бампе ру автомобіля; не працює функ ція «рівень полу»автомобіл я; не нагнітається повітря у п одушки та повітряну систему напівпричепу, що виключає мо жливість його завантаження, - з огляду на що рішенням суду по справі №18/75пд ФОП ОСОБА_1 зобов' язано привести обид ва транспортні засоби у стан , придатний для їх подальшої е ксплуатації.
Керуючись частиною 2 ст. 35 Г ПК України, у якій сказано, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господа рські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони, - суд вважає встан овленим також при вирішенні спору по даній справі (8/206пд), що :
спірний договір не потребу є нотаріального посвідчення ;
12.03.09 року сторони за взаємною згодою достроково розірвали його;
обидва предмети лізингу лі зингоотримувач 12.03.09 року повер нув лізингодавцю.
1.2. Первісний позивач на обґрунтування своїх позовни х вимог подав до суду докази, я кі, на його думку:
1)спростовують висновки гос подарського суду по справі № 18/75пд - про повернення лізинг оотримувачем предмету лізин гу лізингодавцю у неналежном у технічному стані;
2)підтверджують, що лізингоо тримувач не мав можливості к ористуватися предметом лізи нгу за його прямим призначен ням.
На підтвердження першо го доводу первісний позив ач подав до справи два варі анти акту огляду (їх зміст , крім дати складення, є іденти чним) обох вищезгаданих тран спортних засобів, датовані: п ерший - 12.03.2008 року , друг ий - 12.03.2009 року , які склад ені комісією у складі 6 осіб (п риватний підприємець ОСОБ А_6; найманий працівник ОС ОБА_7; голова Луганського об ласного відділення професій ної спілки таксистів України , директор компанії «Астра» Девіцький М.І.; голова профс пілки «Наше право»Лугансько ї області Мірошниченко Г.В .; голова Луганського регіо нального відділення спілки п ідприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України ОСОБА_2 (представ ник ФОП ОСОБА_1 по цій спра ві); приватний підприємець ОСОБА_10), - згідно яким комісі я, оглянувши обидва транспор тні засоби, своїми підписами підтвердила, що вони були пов ернуті лізингоотримувачем - лізингодавцю «не пошкоджені , скло та бампери цілі, вм' яти ни відсутні, пробої на колеса х відсутні, диски на колесах н е пошкоджені, шини не пошкодж ені. Вузли та агрегати в робоч ому стані, автомобіль заводи ться, тормозна система працю є».
Незважаючи на вимогу суду п ервісним позивачем до справи не надано доказів щодо:
1)узгодження складу комісії між лізингодавцем та лізинг оотримувачем та визначення ї ї повноважень;
2)нормативного акту, на підс таві якого створена та діяла ця комісія;
3)правові підстави її втруча ння у вирішення господарсько го спору, який виник між двома самостійними суб' єктами пі дприємницької діяльності, як ими є сторони по даній справі .
Дослідження судом змісту та форми обох варіантів вище згаданих актів показало, що:
перший акт (від 12.03.08 року) у своєму подальшому викладі м ає посилання на те, що огляд тр анспортних засобів мав місце 12.03.2009 року; його текст скріплен ий підписами 6-ти учасникі в комісії та 5-ма печатками ;
другий акт (від 12.03.09 року) є цілком аналогічним за зміст ом з актом від 12.03.08 року, але скр іплений підписами 5-ти учас ників комісії та 4-ма печаткам и.
Представник ТОВ «Донбасп ромпоставка»у роботі комісі ї участі не брав, перший та дру гий варіанти акту не підпису вав (ФОП ОСОБА_1 підписав о бидва).
Представники первісного в ідповідача (зустрічного пози вача) повідомили суду про те, щ о про існування обох актів ді зналися у судовому засіданн і, яке відбулося 23.11.09 року.
Судом звернуто увагу на те, що жоден з цих актів не подава вся до суду у якості доказу пі д час розгляду спору №18/75пд, хоч а на час винесення рішення по ньому вони, наче б то, існувал и.
З урахуванням вищевикладе ного, керуючись ст. 34 ГПК Украї ни, суд критично оцінює вищез гадані акти та не вважає їх на лежними та допустимими доказ ами.
Дослідивши другу групу доказів , які, на думку перв існого позивача, підтверджую ть, що він не мав можливості ко ристуватися предметом лізин гу, оскільки лізингодавець, згідно тверджень первісного позивача, уклав договір лізи нгу (оренди) у простій письмов ій формі, що унеможливило вид ачу лізингоотримувачу місце вими органами Державної авт омобільної інспекції Мініст ерства внутрішніх справ Укра їни тимчасового реєстраці йного талону , що, у свою чер гу, призвело до неможливості використання обох транспорт них засобів за призначенням, - оскільки така вимога встано влена пунктом 15 Правил держа вної реєстрації та обліку ав томобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструй ованих на шасі автомобілів, м отоциклів усіх типів, марок т а моделей, причепів, напівпри чепів та мотоколясок, затвер джених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 рок у за №1388 (далі - Правила №1388), - су д встановив, що відповідно до абз. 3 п.15 названих Правил встан овлено, що якщо власник тран спортного засобу передав в установленому порядку прав о користування і (або) розпо рядження ним іншій фізичні й або юридичній особі, їм в идається підрозділами ДАІ т имчасовий реєстраційний та лон на період дії документ а, який підтверджує право кор истування і (або) розпоряджен ня. При цьому у графі «особли ві відмітки» тимчасового р еєстраційного талона робит ься запис «Дійсний до
Отже, даний пункт Правил не містить того обмеження щодо видачі тимчасового реєстрац ійного талону, на існування я кого посилається первісний п озивач.
Як стверджує первісний по зивач, порядок отримання тим часового реєстраційного тал ону регламентовано підпунк том 6.3 п.6 Інструкції про прове дення державної реєстрації, перереєстрації та обліку тра нспортних засобів, оформленн я і видачі реєстраційних док ументів, номерних знаків на н их та здійснення перевірок р еєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспек ції МВС України, затверджено ї наказом МВС України від 10.04.02 р оку №355 (фактично - №335) (далі - Ін струкція №335), - при цьому «тимч асовий реєстраційний талон м оже видаватися за умови, що в ласник транспортного засобу передав право користування та (або) розпорядження в устан овленому порядку, на підстав і нотаріально посвідченого д оручення, договору оренди чи лізингу».
Дослідження судом змісту підпунктів 6.2 та 6.3 п.6 названої І нструкції показало, що ці тве рдження не відповідають дійс ному змісту цього нормативно го акту.
Так, згідно підпункту 6.2 п.6 Ін струкції, якщо власник ТЗ пер едав у встановленому порядк у право користування і (або) р озпорядження вказаним ТЗ інш ій фізичній або юридичній ос обі (особам), то їм за письмово ю заявою, поданою ними особис то або уповноваженим предс тавником (за винятком випадк ів, коли в РЕП ДАІ наявна і нформація про анулювання таких повноважень), працівн иками РЕП ДАІ оформляється і видається тимчасовий реє страційний талон на період дії документа, який підтвер джує право користування і (аб о) розпорядження ТЗ. При цьому у графі «особливі відмітки » тимчасового реєстраційно го талона робиться запис «Д ійсний до
Тобто, підпункт 6.2 п.6 Інстру кції фактично повторює зміст абз.3 п.15 вищецитованих Правил №1388.
У підпункті 6.3 п.6 даної Інст рукції сказано про те, що ю ридичній особі тимчасо вий реєстраційний талон мо же видаватися за умови, що вла сник ТЗ передав їй право кори стування і (або) розпоряджен ня в установленому порядк у, на підставі нотаріально п освідченого доручення, догов ору оренди чи лізингу.
Якщо юридична особа, неза лежно від форми власності, або фізична особа - приватн ий підприємець експлуатує ТЗ з використанням дорожн ього листа, тимчасовий реєс траційний талон може не вида ватися.
Аналізуючи зміст абзацу 1 пі дпункту 6.3 п.6, суд вважає, що:
ФОП ОСОБА_1 не є юридично ю особою;
вимога про нотаріальне пос відчення договору оренди чи лізингу у цьому пункті відсу тня, оскільки з тексту видно, вимога про нотаріальне посв ідчення стосується лише дові реності, а не і двох видів назв аних далі у ньому договорів, п ро що, між іншим, свідчить і те , що законодавцем при викладе нні цієї норми застосовано с лова «нотаріально посвідч еного» доручення, а не « нотаріально посвідчених» доручення, договору оренди чи лізингу.
Такий висновок суду (про від сутність потреби у нотаріаль ному посвідченні договору лі зингу, крім вищевикладеного, підтверджується вищезгадан гим судовим рішенням (справа №18/75пд) та чинним законодавств ом України, про що буде сказан о нижче у цьому рішенні.
Таким чином, твердження пе рвісного позивача про умови видачі тимчасового реєстрац ійного талону на два транспо ртні засоби, що були предмето м договору лізингу фізичній особі-підприємцю, не відпові дають дійсним обставинам спр ави та чинному законодавству України.
Первісний позивач не на дав до справи належних до кументальних доказів, згідно яким ним як лізингоотримува чем було вжито заходів до отр имання вищезгаданих тимчасо вих талонів, однак, йому компе тентними державними органам и (ДАІ МВС України) було відмов лено у тому.
Його посилання на Припис №03 6903 Територіального управлінн я Головавтотрансінспекції у Луганській області від 15.01.09 ро ку як на підтвердження факту ухилення ТОВ «Донбаспромпос тавка»від сприяння ФОП ОСО БА_1 у видачі тимчасових реє страційних талонів на спірн і транспортні засоби, - на думк у суду, не є таким доказом, оск ільки його (припис) складено у зв' язку з проведенням 1 9.11.08 року перевірки, в ході я кої було виявлено факт ненад ання «документів для підтвер дження, що перевезення ванта жу для власних потреб. НОМЕ Р_4».
При цьому з обставин справ и вбачається, що у цей час (тоб то, станом на 19.11.08 року) транспор тний засіб, що має державний н омерний знак НОМЕР_4, пере бував у користуванні первісн ого позивача - ФОП ОСОБА_1 , що, у свою чергу, підтверджує факт використання ним предм ету спірного договору лізинг у за призначенням.
Будь-яких інших доказів зве рнення ФОП ОСОБА_1 до орга нів ДАІ МВС України з приводу отримання згадуваних тут та лонів ним до справи не надано .
З урахуванням вищевиклад еного, керуючись ст.35 ГПК Укра їни, суд вважає, що наявними у справі №8/206пд та вищезгаданим рішенням господарського суд у Луганської області від 25.05.09 р оку по справі №18/75пд у порядку т а у спосіб, визначені чинним з аконодавством України, встан овлено факт користування за призначенням ФОП ОСОБА_1 о бома транспортними засобами , отриманими ним на підставі д оговору лізингу (оренди) від 01 .08.08 року.
2. Як сказано вище у цьом у рішенні, ТОВ «Донбаспромпо ставка» на підтвердження сво го зустрічного позову надал а:
1)розрахунок суми збитків (в траченої вигоди) за період з 12 .03.09 року по 12.04.09 року та з 12.04.09 року п о 12.05.09 року у сумі 11333,33 грн. за коже н місяць, - а всього 22666,66 грн., спри чинених йому внаслідок неви конання ФОП ОСОБА_1 рішен ня господарського суду Луган ської області від 25.05.09 року по с праві №18/75пд;
2)лист Ленінського ВДВС Луга нського МУЮ від 14.10.09 року за ви х. №19-723, у якому йдеться про те, щ о ФОП ОСОБА_1 ухиляється в ід виконання рішення суду (ви конавче провадження №19-723), у зв ' язку з чим ВДВС «порушив кл опотання перед судом 18.09.09 року про кримінальну відповідаль ність боржника відповідно до закону».
Судом звернуто увагу на те, що звернення ВДВС з приводу п ритягнення ФОП ОСОБА_1 до кримінальної відповідально сті (згідно листу) мало місце 1 8.09.09 року; вищезгаданий лист ВД ВС складено 14.10.09 року, а до госпо дарського суду його подано 19.1 1.09 року.
Як вбачається з наданих ТОВ «Донбаспромпоставка»доказ ів, через 2 місяці після звернення ВДВС до суду з прив оду притягнення боржника до кримінальної відповідально сті за ухилення від виконанн я судового рішення питанн я притягнення не вирішено по суті, у той час, як чинне кр имінально-процесуальне зако нодавство України вимагає в ирішити його впродовж не біл ьше 10 діб (ст.97 Кримінально-проц есуального кодексу України);
3)лист від 30.04.09 року за вих. №3-28 Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «МЕТАЛОРАН», іден тифікаційний код 32926885, місцезн аходження: м. Донецьк, вул. Кір ова, 90), у якому назване товарис тво просить повідомити його про можливість укладення дог овору оренди вищезгаданих ав томобіля та напівпричепа, та твердить про готовність до проведення переговорів про технічні та організаційні мо менти майбутнього співробіт ництва;
4)лист від 07.04.09 року за вих. №5/14 Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Укр-Енерго Мене джмент», ідентифікаційний ко д 35629857, місцезнаходження: місто Луганськ, вул. Совєтська, 40, - у я кому йдеться про готовність співробітничати з питання о ренди вищезгаданих автомоб іля ДАФ і напівпричепа після здійснення їх ремонту, та вис ловлюється сподівання на вз аємовигідне співробітництв о.
Однак, зустрічним позивач ем не надано жодного доказу щ одо того, що:
1)обидві вищезгадані юридич ні особи відмовилися від укл адення з ТОВ «Донбаспромпост авка» договірних правовідно син саме з приводу двох транс портних засобів, які є предме том спірного договору за ціє ю справою, та саме з підстав їх технічного стану;
2)станом на період з 12.03.09 року п о 12.05.09 року ці два транспортні з асоби дійсно були непридатні для використання їх за прями м призначенням;
3)з іншими (крім двох вищеназ ваних) суб' єктами підприємн ицтва у той же період не були у кладені договори на їх викор истання за призначенням;
4)що ТОВ «Донбаспромпоставк а»у вищезазначений пер іод не використовувало ці тр анспортні засоби для власних потреб.
Крім того, зустрічний позив ач, будучи достеменно обізна ним з приводу того, що спірний договір достроково розірва но 12.03.09 року за взаємною згодою сторін, суму збитків (упущен ої вигоди) вирахував на підст аві чинного договору лізингу , укладеного між ним та ОСОБ А_11 17.11.08 року, а не керуючись до говором, про який йдеться у ць ому рішенні.
За таких обставин у суду в ідсутні правові та фактичні підстави дійти висновку про спричинення ТОВ «Донбаспром поставка» збитків у вигляді упущеної вигоди.
ІІ.Заслухавши представник ів сторін, оцінивши наявні у с праві докази, суд вважає, що як первісний, так і зустрічний п озови не підлягають задоволе нню з наступних підстав.
1. Як вбачається з обстав ин справи та наявних у ній док азів:
жодна із сторін за спірним договором до винесення госп одарським судом Луганської о бласті рішення від 25.05.09 року по справі №18/75пд не ставила питан ня про визнання недійсним до говору лізингу (оренди) №б/н ві д 01.08.08 року.
сторони, уклавши договір, по вністю виконали його умови, я кі свідчать про сам факт його існування між ними (здійснил и приймання-передачу предмет у лізингу (оренди); документів , передбачених договором; ліз ингоотримувач почав сплачув ати лізингові платежі; та т.і.) ;
судовим рішенням (справа №18 /75пд) встановлено факт достро кового розірвання 12.03.09 року сп ірного договору.
1.1. Згідно частинам 1-2 ста тті 11 Цивільного кодексу Укра їни (далі - ЦКУ) цивільні прав а та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але за аналогією породжують ци вільні права та обов'язки. Під ставами виникнення цивіль них прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.
Під особами у Цивільному ко дексі України маються на ува зі юридичні та фізичні особи (ст.80).
Правочином є дія особи, спр ямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав т а обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
Статтею 203 Цивільного кодек су (частини 1-5) визначено насту пні вимоги до правочину як бе зумовної вимоги щодо його за конності та чинності, а саме: з міст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавс тва, а також моральним зас адам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мат и необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бу ти вільним і відповідати йог о внутрішній волі. Правочин м ає вчинятися у формі, встанов леній законом. Правочин має б ути спрямований на реальне н астання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено статтею 204 ЦК У, правочин є правомірним, як що його недійсність прямо н е встановлена законом або як що він не визнаний судом неді йсним.
Відповідно до частини 1 ст. 205 названого Кодексу, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони ма ють право обирати форму пр авочину, якщо інше не встан овлено законом.
Як сказано у ч. 1 ст.207 Кодексу, правочин вважається таким, щ о вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксован ий в одному або кількох докум ентах, у
листах, телеграма х, якими обмінялися сторони.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 208 ЦКУ у письмовій формі належить вч иняти правочини між фізичною та юридичною особами.
Згідно приписам частин 1 та 4 статті 209 Цивільного кодексу правочин, який вчинений у п исьмовій формі, підлягає но таріальному посвідченню ли ше у випадках, встановлених з аконом або домовленістю сто рін. На вимогу фізичної або юр идичної особи будь-який прав очин з її участю може бути нот аріально посвідчений.
З обставин справи відомо, що жодна зі сторін спірного д оговору не наполягала на йог о нотаріальному посвідченн і.
До різновидів правочину на лежить договір.
Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків ( частина 1 ст. 62 6 ЦКУ).
Відповідно до статті 6 цьог о Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні у мов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодав ства, звичаїв ділового обор оту, вимог розумності та
справедливості (ст. 627 ЦКУ).
Частиною 1 ст. 628 ЦКУ (ст. 179 Госпо дарського кодексу України (д алі - ГКУ)) передбачено, що зм іст договору становлять ум ови (пункти), визначені на роз суд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства.
А стаття 629 Цивільного кодек су містить імперативну норму : договір є обов'язковим для ви конання сторонами.
Договором може бути встано влено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певн ого виду, оприлюднених у вста новленому порядку (ч. 1 ст. 630 ЦКУ ).
Як сказано у ч. 1 ст. 638 Цивільно го кодексу (ст. 180 ГКУ), договір є укладеним, якщо сторони в нал ежній формі досягли згоди з у сіх істотних умов договору. І стотними умовами договору є умови про предмет договор у, умови, що визначені законо м як істотні або є необхідн ими для договорів даного вид у, а також усі ті умови, щод о яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допуска ється лише за згодою
стор ін, якщо інше не встановлено д оговором або законом.
З наявних у справі доказів в бачається, що сторони скорис талися таким своїм правом.
Дослідження судом змісту с пірного договору вказує на т е, що він належить до договор ів лізингу.
Статтею 806 ЦКУ встановлено, щ о за договором лізингу одна с торона (лізингодавець) перед ає або зобов'язується переда ти другій стороні (лізингоод ержувачеві) у користування м айно, що належить лізингодав цю на праві власності і було н абуте ним без попередньої до мовленості із лізингоодержу вачем (прямий лізинг), або май но, спеціально придбане лізи нгодавцем у продавця (постач альника) відповідно до вст ановлених лізингоодержувач ем специфікацій та умов (не прямий лізинг), на певний стр ок і за встановлену плату (ліз ингові платежі).
До договору лізингу застос овуються загальні положення про найм (оренду) з урахува нням особливостей, встановл ених цим параграфом та закон ом. До відносин, пов'язаних з л ізингом, застосовуються заг альні положення про купівлю -продаж та положення про дого вір поставки, якщо інше не вст ановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюют ься законом.
Параграф 6 глави 58 ЦКУ, до як ого входить вищецитована ста ття, не містить вимог про нота ріальне посвідчення договор у лізингу.
З огляду на викладене суд не погоджується з тим, що первіс ний позивач вважає, що спірни й договір належить до догово рів оренди (а не лізингу) транс портних засобів, який, у разі, якщо його стороною є фізична особа, підлягає нотаріально му посвідченню (ч.2 ст. 799 ЦКУ).
Не містять такої вимоги так ож Господарський кодекс Укра їни (ст.292) та спеціальний Закон України від 16.12.97 року №723/97-ВР «Пр о фінансовий лізинг».
Статтею 6 цього Закону встан овлено, що договір лізингу ма є бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами дог овору лізингу є: предмет лізи нгу; строк, на який лізингооде ржувачу надається право кори стування предметом лізингу ( строк лізингу);розмір лізинг ових платежів; інші умови, що до яких за заявою хоча б одні єї із сторін має бути досягну то згоди. Строк лізингу визн ачається сторонами договор у лізингу відповідно до вимо г цього Закону.
Суд вважає, що спірний до говір повністю відповідає ви щенаведеним вимогам.
З урахуванням викладено го суд при вирішенні спору в ч астині визнання договору нед ійсним керується наступним.
Як сказано у ст. 215 ЦКУ, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вч инення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою стат ті 203 цього Кодексу. Недійсни м є правочин, якщо його недій сність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьо му разі визнання такого пра вочину недійсним судом не ви магається. У випадках, встано влених цим Кодексом, нікчем ний правочин може бути визна ний судом дійсним. Якщо недій сність правочину прямо не вс тановлена законом, але одна і з сторін або інша заінтересо вана особа заперечує його д ійсність на підставах, встан овлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний прав очин).
Отже, законодавець наголош ує: недійсність правочину тя гне за собою факт недодержан ня стороною (сторонами) вимог ст. 203 ЦКУ не будь-коли, а саме в м омент його вчинення.
На думку суду, обставини, як і б могли бути підставами для визнання згадуваного у цьом у рішенні правочину недійсн им, по справі не доведені.
Судом також взято до уваги те, що спірний договір достро ково розірвано 12.03.09 року за вза ємною згодою сторін.
За таких обставин первіс ний позов задоволенню не під лягає.
2.При вирішенні зустрічно го позову суд виходить з наст упного.
Зустрічний позов вмо тивовано тим, що:
ФОП ОСОБА_1 не виконує св ого обов' язку, передбаченог о п.3.5 спірного договору, до вик онання якого його спонукав г осподарський суд Луганської області шляхом винесення рі шення від 25.05.09 року по справі №18 /75пд;
у такий спосіб, на думку зус трічного позивача, ФОП ОСО БА_1 порушив вимоги ст.ст.193 т а 225 ГКУ та ст.ст.610 та 611 ЦКУ.
Як сказано у ст. 610 ЦКУ, поруше нням зобов'язання є його неви конання або виконання з пору шенням умов, визначених змі стом зобов'язання (неналежн е виконання).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодек су у разі порушення зобов'яза ння настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема, сплата неу стойки та відшкодування збит ків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ в изначено, що боржник вважаєт ься таким, що прострочив, як що він не приступив до викона ння зобов'язання або не викон ав його у строк, встановлени й договором або законом. Борж ник, який прострочив викона ння зобов'язання, відповіда є перед кредитором за завдан і простроченням збитки і за неможливість виконання, що в ипадково настала після прост рочення.
Особа, яка порушила зобов'яз ання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу ч и необережності), якщо інше не встановлено законом або дог овором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Суд вважає, що зустрічний по зивач наданими до справи док азами не довів наявність вин и ФОП ОСОБА_1 у спричинені йому збитків у вигляді втрач еної вигоди.
Відповідно до частин 1 та 2 с т. 623 ЦКУ (ч.1 ст. 224 ГКУ) боржник, яки й порушив зобов'язання, повин ен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір зб итків, спричинених порушення м зобов'язання, доказується к редитором.
У частині 2 ст. 224 ГКУ надано по няття збитків, а саме: під ост анніми розуміються витрати , зроблені управненою сторо ною, втрата або пошкодження ї ї майна, а також не одержані не ю доходи, які управнена сто рона одержала б у разі нале жного виконання зобов'язанн я або додержання правил здійснення господарської д іяльності другою стороною.
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 225 ц ього Кодексу до складу збитк ів, що підлягають відшкодува нню особою, яка допустила гос подарське правопорушення, вк лючається також і неодержа ний прибуток (втрачена вигод а), на який сторона, яка зазнал а збитків, мала право розра ховувати у разі належного в иконання зобов'язання другою стороною.
З огляду на вищевикладен е, а також з урахуванням того, що зустрічний позивач у поря дку та у спосіб, визначені чин ним законодавством, не надав належних доказів як вини ФОП ОСОБА_1 у спричинені збит ків у вигляді втраченої виго ди, так і їх розміру, - зу стрічний позов задоволенню н е підлягає.
Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати з а первісним позовом поклада ються на первісного позивача , а за зустрічним позовом - н а зустрічного позивача.
На підставі викладеного, с т.ст.11,16,202,203,215,610-614,806 Цивільного коде ксу України, ст.ст.224,225,292 Господа рського кодексу України; ст.1,6 Закону України від 16.12.97 року №723/97-ВР «Про фінансовий лізинг », керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49, 75 та 82-85 Господарського процесу ального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.У задоволенні первісно го позову відмовити.
2.Судові витрат покласти на первісного позивача - Фізич ну особу-підприємця ОСОБА_1 .
3.У задоволенні зустрічног о позову відмовити.
4.Судові витрати покласти н а зустрічного позивача - Тов ариство з обмеженою відповід альністю «Донбаспромпостав ка».
Відповідно до ст. 85 ГПК Укра їни у судовому засіданні 23.11.09 р оку за згодою представників сторін оголошено лише вступн у та резолютивну частини ріш ення.
Рішення набуває законної с или після закінчення 10-денног о строку з дня його підписанн я, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржен е до апеляційного господарсь кого суду Луганської області у 10-денний термін з дня його пі дписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 27 лист опада 2009 року.
Суддя А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2009 |
Оприлюднено | 25.01.2011 |
Номер документу | 6840718 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Середа А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні