Рішення

від 07.05.2007 по справі 5/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.07                                                                                 Справа № 5/147

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:

від позивача –Грекова Г.В. (довіреність № 1-3/3д-110 від 29.12.06.) та Кузнєцова Г.П. (довіреність № 1-3/3д-109 від 29.12.06.);

від відповідача – не прибув;

розглянувши матеріали справи за позовом:

державного підприємства «Ровенькиантрацит» (м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6, 32320704);

до приватного підприємства «Схід-Сервіс» (м. Луганськ, вул. Московська, 1/389, код 30995496);

про стягнення 25816 грн. 60 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за витрати по сплаті залізничного тарифу в сумі 25816,60 грн.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не прибув, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими з наступних підстав.

25 лютого 2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8/92у на поставку вугільної продукції.  

Свої зобов'язання за договором, позивач виконав повністю, що підтверджується залізничними накладними про відправлення вугільної продукції та рішенням господарського суду Луганської області № 3/478 від 30.11.06. Однак, відповідач за отриманий товар розрахувався частково і несплачена частина заборгованості, відповідно до вказаного рішення суду,  на теперішній час складає 2163,95 грн.

Згідно п. 3.3. вищевказаного договору, відповідач повинен був сплатити на умовах попередньої оплати витрати, пов'язані з доставкою вугільної продукції, які склали 25816,60 грн.

11.10.06. позивачем за № 654-юр було направлено листа до відповідача з вимогою оплатити  витрати по сплаті залізничного тарифу в сумі 25816,60 грн. Однак, відвідач зазначену вимогу залишив без розгляду. На час слухання справи вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Викладені обставини свідчать про те, що спірні правовідносини між сторонами виникли в 2002 році та продовжують існувати до теперішнього часу.

З 1 січня 2004 року втратив чинність ЦК УРСР, який регулював господарські та цивільні відносини до 01.01.04. і, відповідно, почали діяти ГК та ЦК України, які регулюють їх в теперішній час.

В пункті 4 р. 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України зазначається, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Статтею 5 ЦК України, встановлена дія актів цивільного законодавства у часі, а саме, в ч. 3 цієї статті зазначається, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.   

Таким чином, до даних спірних правовідносин слід застосовувати положення нині діючих ГК та ЦК України.

Згідно п. 3.3. договору № 8/92у від 25.02.002. оплата з отриману продукцію повинна здійснюватись відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у формі 100% оплати. При цьому строки оплати договором не встановлені.

В п. 2 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив наявну в нього заборгованість перед позивач в семиденний строк після пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, за умовами договору та вимогами Господарського і Цивільного кодексів України у встановлений строк, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, з урахування викладеного, позовні вимоги слід визнати такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються господарські витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 258,16 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Схід-Сервіс» (м. Луганськ, вул. Московська, 1/389, код 30995496) на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит» (м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, 6, 32320704) заборгованість в сумі 25816,60 грн., витрати по сплаті держмита в сумі  258,16 грн. і 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –11.05.07.

Суддя                                                                                        О.В. Закропивний