Постанова

від 17.08.2017 по справі 813/2210/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2017 року № 813/2210/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Магиревич Ю.Д.,

представника позивача Бойко Н.І.,

представника відповідача Стець Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю Танк Транс Україна за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна служба України з безпеки на транспорті про стягнення сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Першого заступника керівника Луцької місцевої прокуратури (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Танк Транс Україна (надалі - ТзОВ Танк Транс Україна , відповідач), в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Танк Транс Україна на користь Державного бюджету України (отримувач р/р 31313309700208 в ГУ ДКСУ у Волинській області / 22160100, код ЄДРПОУ 38009654, МФО 803014) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні у сумі 41 781 (сорок одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 15 коп.

Ухвалами суду від 21.06.2017 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

01.08.2017 року протокольною ухвалою суду до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну службу України з безпеки на транспорті.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач зазначає, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 22.02.2017 року здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки MAN TGX 1818.400, реєстраційний номер ВС9650СМ та причіп марки BODEX, реєстраційний номер RZ3680OP , який належить ТзОВ Танк Транс Україна . За результатами вказаного контролю 22.02.2017 року складено акт №0006495 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: надання послуг із перевезення вантажу (маршрут: смт. Клевань (Рівненська обл..) - м. Городок Львівська обл.) із перевищенням осьових навантажень (строєну - нормативно допустима маса однієї строєної осі - 22 т, фактично - 25,5 т), (одиничну - нормативно допустима маса однієї одиничної осі - 11 т, фактично - 12,2 т) без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. Водій з актом ознайомлений під підпис. До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1 від 22.02.2017 року, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 1466,52 євро. Пунктом 27 Порядку Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджений постановою КМУ від 27.06.2007 року (надалі - Порядок №879) передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Таким чином, сума 1466,52 євро станом на 22.02.2017 за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, складає 41781,15 грн. Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету. У свою чергу, відповідно до п.31-1 Порядку №879, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції, за даними Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на даний час ТзОВ Танк Транс Україна зазначену суму добровільно не сплатив.

Окрім цього, позивач зазначає, що підставою для пред'явлення позов в інтересах держави стало те, що чинним законодавством України не передбачений механізм примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103). Несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, та є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

У зв'язку із відсутністю органу, уповноваженого, відповідно до вимог чинного законодавства, звертатися до суду з позовом про примусове стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, дана позовна заява подана прокурором (першим заступником керівника прокуратури), який виступає як позивач. А відтак, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечила з мотивів, наведених в письмовому запереченні на позовну заяву. Заперечення мотивоване тим, що твердження прокурора про відсутність механізму примусового стягнення та відсутність органу, уповноваженого звертатися до суду з позовом про примусове стягнення плати за проїзд автомобільним дорогами є хибними. У свою чергу, таке твердження не може бути підставою для звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави. Так, статус позивача прокурор у даній справі набув безпідставно, повноваження на ведення даної справі у нього відсутні, а отже його вимоги, на переконання відповідача, задоволені судом бути не можуть. Окрім цього, зазначає, що прокурор у позовній заяві жодним чином не обгрунтував заявлений до стягнення розмір плати за проїзд великовагового транспорту у розмірі 41 781,15 грн. Так, на думку відповідача, таке нарахування органами Укртрансбезпеки проведено невірно. Як вбачається з розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритих транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту від 22.02.2017 року №0006495 (надалі-Розрахунок), даний Розрахунок проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (надалі - Постанова №879). Згідно п.30 даної Постанови, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В. де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до п.31 Постанови, при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази. У нашому випадку згідно даних зважування навантаження на строєну вісь є перевищеним, отже плата по даному показнику буде збільшуватися вдвічі (п.2.3.1. Розрахунку). Пунктом.31.1. даної постанови передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. У даному випадку найбільше перевищення (15,9%) є знову ж таки на строєну вісь, отже, до отриманої згідно формули суми буде застосовувати потрійний розмір. Також, зі ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Постановою №879, вбачається, що:ставки плати за кожен кілометр відстані великовагових транспортних засобів (загальною мас< від 44 до 52 т включно) становить 0,2 Євро; ставки плати за кожен кілометр відстані великовагових транспортних засобів з перевищення допустимих осьових навантажень (від 10 до 20 відсотків включно) становить 0,27 Євро.

Отже, якщо ввести усі вище вказані дані у формулу: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, матимемо: Р = (0,2 Євро + (0,27 Євро+0,27 Євро х 2)х 242 км = 244, 42 Євро. 244, 42 Євро х 3 = 733,26 Євро. 733, 26 Євро х 28,49 гри. = 20 890,57 грн. Таким чином, заявлена прокурором до стягнення сума оплати за проїзд в розмірі 41 71 15 грн. є помилковою та нічим не підтвердженою.

Представник відповідача у судовому у засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання. Водночас, подала до суду пояснення по суті позовних вимог, відповідно до якого зазначає, що 22.02.2017 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на підставі наказу Укртрансбезпеки №147 від 17.02.2017 року, яким затверджено щотижневі графіки перевірок з 20.02.2017 року по 26.02.2017 року та, відповідно до направлення на перевірку №024239 від 20.02.2017 року на 126 км 11-17 Львів - Радехів - Луцьк проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перові вінків, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів. Відповідно до п.3. 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженою постановою КМУ №422 від 20.05.2013 року (надалі - Порядок №422), був зупинений транспортний засіб марки MAN TGX 18.400. номерний знак ВС9б50СМ. що належить та використовується ТзОВ Танк Транс Україна . Відповідно до п.З Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року у №30, транспортний засіб вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних у разі, коли хоч один з їх габариті перевищує за шириною 2.6 м. за висотою віл поверхні дороги - 4 м за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу напад 40 г і для контейнеровозів - понад 44 на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 і (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т. строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 г, здвоєні осі - 18 т. строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарити транспортного засобу більш як на 2 м. За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засоби марки МАК ТGХ 18.400, номерний знак ВС9650СМ та причепу марки Воdех. номерний знак К73680Р, було встановлено, що повна маса транспортного засобу становила 45,5 г при максимально дозволеній для такого типу транспортного засобу 40 г. навантаження на одиночну вісь становила 12,2 т при нормативно допустимій 11 т. навантаження на строєну вісь становила - 25,5 т при нормативно допустимій 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить чек про зважування №05517 від 22.02.2017 року. На підставі чеку про зважування №05517 від 22.02.2017 року, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було складено довідку про результати здійснення, габаритно-вагового контролю віл 22.02.2017 року. Відповідно до п. 6 Порядку №422 у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки Волинської області, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0006495 від 22.02.2017 року До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1 від 22.02.2017 року, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 1466,52 євро. У свою чергу, за даними Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на даний час ТзОВ Танк Транс Україна зазначену суму добровільно не сплатив.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, із наступних підстав.

Судом встановлено, що у посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області 22.02.2017 здійснено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки MAN TGX 1818.400, реєстраційний номер ВС9650СМ та причіп марки BODEX, реєстраційний номер RZ3680OP, який належить ТзОВ Танк Транс Україна .

За результатами вказаного контролю 22.02.2017 складено акт №0006495 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: надання послуг із перевезення вантажу (маршрут: смт. Клевань (Рівненська обл.) - м. Городок Львівська обл.) із перевищенням осьових навантажень (строєну - нормативно допустима маса однієї строєної осі - 22 т, фактично - 25,5 т), (одиничну - нормативно допустима маса однієї одиничної осі - 11 т, фактично - 12,2 т) без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України. Водій з актом ознайомлений під підпис.

До вказаного акту проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №1 від 22.02.2017, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 1466,52 євро.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Таким чином, сума 1466,52 євро станом на 22.02.2017 за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, складає 41781,15 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (надалі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки па транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на надземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп.15, 27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

У відповідності до абзацу першого н. 8 Положення. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку, територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки Волинській області.

Частиною 7 статті 5 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , абз.2 п.12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ №1074 від 20.10.2011року, визначено, що орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує виконувати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації Державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 року Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами спального користування та мас право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт влади ті х повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (надалі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно п.3 Порядку №1567 здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 року №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (надалі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п.п.4 п.2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль -це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі, коли навантаження на одиночну вісь перевищує 11 т, на здвоєні осі - 16 т, на строєні осі - 22 т, а фактична маса - понад 40 т.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт , у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Як вбачається із матеріалів справи, Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області відповідачу (ТзОВ Танк Транс Україна ) нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, і за перевищення нормативних параметрів сплаті підлягає 1466,52 євро.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Таким чином, сума 1466,52 євро станом на 22.02.2017 року за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, складає 41781,15 грн.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Незважаючи на те, що відповідно до п.31-1 Порядку №879, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції, за даними Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на даний час ТзОВ Танк Транс Україна зазначену суму добровільно не сплатив.

Підставою для пред'явлення позов в інтересах держави стало те, що чинним законодавством України не передбачений механізм примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103).

Несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, та є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

У зв'язку із відсутністю органу, уповноваженого, відповідно до вимог чинного законодавства, звертатися до суду з позовом про примусове стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, дана позовна заява подана прокурором (першим заступником керівника прокуратури), який виступає як позивач.

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.2 ст.60 КАС України, прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Враховуючи викладене, прокурор в даному випадку подано позовну заяву в інтересах держави та при розгляді справи виступає як самостійним позивач.

До аналогічного висновку дійшли суди апеляційної та касаційної інстанції.

Зокрема, при розгляді справи №810/970/16 Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.09.2016, якою скасовано постанову суду першої інстанції про задоволення позову Державної служби України з безпеки на транспорті, зазначено, що а ні Конституцією України а ні законами України позивача не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортним засобом з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Аналогічна судова практика міститься також у постановах судів апеляційної інстанції, якими задоволено позовні заяви прокурорів, а саме №№ 825/275/15, 826/5992/16, 823/5255/15 та ін.

Частиною 3 статті 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати з відповідачів не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Танк Транс Україна (вул.В.Івасюка, 2, корпус Г, м.Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500, код ЄДРПОУ 39916737) на користь Державного бюджету України (отримувач р/р 31313309700208 в ГУ ДКСУ у Волинській області / 22160100, код ЄДРПОУ 38009654, МФО 803014) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні у сумі 41 781 (сорок одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 15 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 серпня 2017 року.