Постанова

від 15.08.2017 по справі 820/5327/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2017 р. № 820/5327/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001351402 від 26.08.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38830789 грн. (в т.ч. основний платіж - 25887193 грн., штрафні санкції - 12943596,50 грн.);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0002021402 від 03.11.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 9175714 грн. (в т.ч. основний платіж - 9175714 грн., штрафні санкції - 0 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 21.06.2016 р. по 20.07.2016 р. фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" (податковий номер 36623607) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2014р. по 31.12.2015р. За результатами перевірки складено акт від 10.08.2016р. №444/20-40-14-02-07/36623607, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0001351402 від 28.08.2016 року та №0002021402 від 03.11.2016 року. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ "Ваго-Рев" виконані всі необхідні вимоги для включення до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.5 а.с.88-95) відповідач вказав, що викладені в акті №444/20-40-14-02-07/36623607 від 10.08.2016 р. судження про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентами позивача - ТОВ "Міськбуд-Комплект", ТОВ "Торговий будинок "Донон", ТОВ "Бонасент-Агро", ТОВ "УВТ-Експрес", ТОВ "Спек-Трейд", ТОВ "Форвард-Імпекс", ТОВ "Інносентія", ТОВ "Кріс-Трейд", ТОВ "Моноліт-Констракшн", ТОВ "Калина Маркет", ТОВ "Укрбуд Компані", ТОВ "Бенітекс ЛТД", ТОВ "Гарант-Інжиніринг", ТОВ "Оптграндторг". На думку відповідача, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав відповідач стверджує, що податкові повідомлення-рішення від 26.08.2016р. №0001351402 та від 03.11.2016р. №0002021402 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.08.2009 року за №14801020000044816, код - 36623607. (т.1 а.с.9-10).

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, як платник податків на додану вартість зареєстрований з 20.10.2009 року.

Судом встановлено, що на підставі наказів від 16.03.2016 р. №611 "Про проведення перевірки ТОВ "Ваго-Рев", від 29.03.2016р. №750 "Про перенесення термінів проведення перевірки ТОВ "Ваго-Рев" та від 13.07.2016р. №1834 "Про продовження строків проведення перевірки ТОВ "Ваго-Рев", виданих ГУ ДФС у Харківській області, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев", код ЄДРПОУ - 36623607, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.

Результати перевірки оформлені актом від 10.08.2016 року №444/20-40-14-02-07/36623607 (т.1 а.с.24-148).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Ваго-Рев", порушено, зокрема:

1) п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), п. 5, п. 8 П(С)БО 15 "Доходи", п. 9 П(С)БО 9 "Запаси", п. 10, п. 11 П(С)БО 16 "Витрати" внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 23527560 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 23527560;

2) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 25887193 грн., в тому числі за жовтень 2014 на суму 811701 грн., за листопад 2014 на суму 1813104 грн., за лютий 2015 на суму 1647732 грн., за березень 2015 на суму 1437200 грн., за квітень 2015 на суму 1104065 грн., за травень 2015 на суму 2067779 грн., за липень 2015 на суму 3021456 грн., за серпень 2015 на суму 3354250 грн., за вересень 2015 на суму 3074332 грн., за жовтень 2015 на суму 2684488 грн., за листопад 2015 на суму 2501392 грн., за грудень 2015 на суму 2369694 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.05.2016 року:

- №0001341402, яким ТОВ "Ваго-Рев" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 23527560 грн. (в т.ч. основний платіж - 23527560 грн., штрафні санкції - 0 грн.) (т.1 а.с.11);

- №0001351402, яким ТОВ "Ваго-Рев" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38830789 грн. (в т.ч. основний платіж - 25887193 грн., штрафні санкції - 12943596,5 грн.) (т.1 а.с.12).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленням - рішеннями, ТОВ "Ваго-Рев" звернулось до Державної Фіскальної служби України області зі скаргою про скасування вищезазначених податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Державної Фіскальної служби України від 28.10.2016 р. №23336/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 26.08.2016 р. № НОМЕР_1 скасовано в частині визначення грошового зобов'язання по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати грошовими коштами на користь контрагентів, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення рішення та податкове повідомлення-рішення від 26.08.2016 р. № НОМЕР_2 залишено без змін. (т.1 а.с.191-156).

На підставі акту перевірки від 10.08.2016р. №444/20-40-14-02-07/36623607 та рішення Державної Фіскальної служби України від 28.10.2016 р. №23336/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги, ГУ ДФС у Харківській області сформовано та направлено до ТОВ "Ваго-Рев" нове податкове повідомлення-рішення від 03.11.2016 року №0002021402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 9175714 грн. (в т.ч. основний платіж - 9175714 грн., штрафні санкції - 0 грн.) (т.1 а.с.157).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 10.08.2016 року №444/20-40-14-02-07/36623607 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Міськбуд-Комплект" (код ЄДРПОУ 31939034).

Так, між ТОВ "Ваго-Рев" (покупець) та ТОВ "Міськбуд-Комплект" (постачальник) укладено ряд договорів поставки, зокрема: № 30/03 від 30.03.2015р. (т.1 а.с.189-191), №28/04 від 28.04.2015р. (т.1 а.с.192-194) та № 28/05 від 28.05.2015р. (т.1 а.с.195-197).

За умовами вищевказаних договорів постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означені договори закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Факт отримання зазначених товарів підтверджується: видатковими накладними від 31.03.2015р. №14 на суму 4445457 грн.; від 31.03.2015р. №15 на суму 3687840 грн.; від 31.03.2015р. №16 на суму 3816660 грн.; від 29.04.2015р. №29046 на суму 2056920 грн.; від 29.04.2015р. №29047 на суму 1524600 грн.; від 30.04.2015р. №30048 на суму 824400 грн.; від 30.04.2015р. №30049 на суму 1252800 грн.; від 30.04.2015р. №300410 на суму 1668960 грн.; від 30.04.2015р. №300411 на суму 1320000 грн.; від 30.04.2015р. №300412 на суму 1323072 грн.; від 30.04.2015р. №300413 на суму 1095000 грн.; від 30.04.2015р. №300414 на суму 1462722 грн.; від 30.04.2015р. №300415 на суму 1323900 грн.; від 29.05.2015р. №29058 на суму 1671192 грн.; від 29.05.2015р. №29059 на суму 1688376 грн.; від 29.05.2015р. №290510 на суму 1571946 грн.; від 29.05.2015р. №290511 на суму 1536720 грн.; від 29.05.2015р. №290512 на суму 1473936 грн.; від 29.05.2015р. №290513 на суму 1472184 грн.; від 29.05.2015р. №290514 на суму 1498440 грн.; від 29.05.2015р. № 290515 на суму 1493880 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 31.03.2015р. №14 на суму 4445457 грн., в т.ч. ПДВ 740909,5 грн.; від 31.03.2015р. №15 на суму 3687840 грн., в т.ч. ПДВ 614640 грн.; від 31.03.2015р. №16 на суму 3816660 грн., в т.ч. ПДВ 636110 грн.; від 29.04.2015р. №48 на суму 2056920 грн., в т.ч. ПДВ 342820 грн.; від 29.04.2015р. №49 на суму 1524600 грн., в т.ч. ПДВ 254100 грн.; від 30.04.2015р. №75 на суму 824400 грн., в т.ч. ПДВ 137400 грн.; від 30.04.2015р. №76 на суму 1252800 грн., в т.ч. ПДВ 208800 грн.; від 30.04.2015р. №77 на суму 1668960 грн., в т.ч. ПДВ 278160 грн.; від 30.04.2015р. №78 на суму 1320000 грн., в т.ч. ПДВ 220000 грн.; від 30.04.2015р. №79 на суму 1323072 грн., в т.ч. ПДВ 220512 грн.; від 30.04.2015р. №80 на суму 1095000 грн., в т.ч. ПДВ 182500 грн.; від 30.04.2015р. №81 на суму 1462722 грн., в т.ч. ПДВ 243787 грн.; від 30.04.2015р. №82 на суму 1323900 грн., в т.ч. ПДВ 220650 грн.; від 29.05.2015р. №72 на суму 1671192 грн., в т.ч. ПДВ 278532 грн.; від 29.05.2015р. №73 на суму 1688376 грн., в т.ч. ПДВ 281396 грн.; від 29.05.2015р. №74 на суму 1571946 грн., в т.ч. ПДВ 261991 грн.; від 29.05.2015р. №75 на суму 1536720 грн., в т.ч. ПДВ 256120 грн.; від 29.05.2015р. №76 на суму 1473936 грн., в т.ч. ПДВ 245656 грн.; від 29.05.2015р. №77 на суму 1472184 грн., в т.ч. ПДВ 245364 грн.; від 29.05.2015р. №78 на суму 1498440 грн., в т.ч. ПДВ 249740 грн.; від 29.05.2015р. №79 на суму 1493880 грн., в т.ч. ПДВ 248980 грн.; товарно-транспортними накладними від 31.03.2015р. №12; від 31.03.2015р. №10; від 29.04.2015р. №24; від 29.04.2015р. №25; від 30.04.2015р. №26; від 29.05.2015р. №34; від 29.05.2015р. №35. (т.1 ас.198-249, т.2 а.с. 1-22).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товаро-матеріальні цінності проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №6197 від 16.04.2015р. на суму 300000 грн.; №6209 від 16.04.2015р. на суму 300000 грн.; №6210 від 16.04.2015р. на суму 1000000 грн.; №6198 від 16.04.2015р. на суму 2000000 грн.; №6217 від 17.04.2015р. на суму 1500000 грн.; №6258 від 23.04.2015р. на суму 300000 грн.; №6249 від 23.04.2015р. на суму 300000 грн.; №6265 від 24.04.2015р. на суму 300000 грн.; №6275 від 27.04.2015р. на суму 150000 грн.; №6279 від 28.04.2015р. на суму 300000 грн.; №6307 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6306 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6305 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6303 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6296 від 28.04.2015р. на суму 1500000 грн.; №6308 від 29.04.2015р. на суму 499957 грн.; №6302 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6300 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6299 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6312 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6311 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6310 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6309 від 29.04.2015р. на суму 500000 грн.; №6323 від 05.05.2015р. на суму 500000 грн.; №6370 від 13.05.2015р. на суму 600000 грн.; №6369 від 13.05.2015р. на суму 2500000 грн.; №6375 від 13.05.2015р. на суму 500000 грн.; №6395 від 18.05.2015р. на суму 1500000 грн.; №6410 від 19.05.2015р. на суму 1500000 грн.; №6426 від 19.05.2015р. на суму 1500000 грн.; №6429 від 20.05.2015р. на суму 1000000 грн.; №6426 від 19.05.2015р. на суму 1500000 грн.; №6463 від 25.05.2015р. на суму 1000000 грн.; №6494 від 28.05.2015р. на суму 1252374 грн.; №6501 від 29.05.2015р. на суму 300000 грн.; №6522 від 02.06.2015р. на суму 300000 грн.; №6558 від 10.06.2015р. на суму 3000000 грн.; №6570 від 12.06.2015р. на суму 2000000 грн.; №6589 від 15.06.2015р. на суму 2500000 грн.; №6617 від 17.06.2015р. на суму 750000 грн.; №6646 від 23.06.2015р. на суму 400000 грн.; №6689 від 30.06.2015р. на суму 3156674 грн. (т.2 а.с.23-64).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договорів ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Міськбуд-Комплект" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарських операцій з ТОВ "Міськбуд-Комплект", як таких що фактично не відбулись стала наявність податкової інформації викладеної в листі Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 03.06.2015р. № 83/22-00/31939034. З цього суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Судовим розглядом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок " Донон" (код ЄДРПОУ 399678818).

Так, між ТОВ "Ваго-Рев" (покупець) та ТОВ "Торговий будинок "Донон" (постачальник) укладено ряд договорів поставки, зокрема: № 20/10 від 20.10.2015р. (т.2 а.с.65-67) та № 29/12 від 29.12.2015р. (т.2 а.с.68-70).

За умовами вищевказаних договорів постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означені договори закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними 09.11.2015р. №31 на суму 1806072 грн.; від 09.11.2015р. №32 на суму 1793124 грн.; від 10.11.2015р. №136 на суму 673800 грн.; від 10.11.2015р. №33 на суму 1783200 грн.; від 12.11.2015р. №137 на суму 1020504 грн.; від 07.12.2015р. №163 на суму 2061000 грн.; від 07.12.2015р. №164 на суму 1571040 грн.; від 08.12.2015р. №165 на суму 1963200 грн.; від 08.12.2015р. №167 на суму 1799076 грн.; від 08.12.2015р. №168 на суму 2251944 грн.; від 14.12.2015р. №216 на суму 1808112 грн.; від 14.12.2015р. №217 на суму 1388232 грн.; від 14.12.2015р. №218 на суму 1375560 грн.; від 30.12.2015р. №273 на суму 1527240 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 09.11.2015р. №31 на суму 1806072 грн., в т.ч. ПДВ 301012 грн.; від 09.11.2015р. №32 на суму 1793124 грн. в т.ч. ПДВ 298854 грн.; від 10.11.2015р. №16 на суму 673800 грн. в т.ч. ПДВ 112300 грн.; від 10.11.2015р. №33 на суму 1783200 грн. в т.ч. ПДВ 297200 грн.; від 12.11.2015р. №34 на суму 1020504 грн. в т.ч. ПДВ 170084 грн.; від 07.12.2015р. №163 на суму 2061000 грн. в т.ч. ПДВ 343500 грн.; від 07.12.2015р. №164 на суму 1571040 грн. в т.ч. ПДВ 261840 грн.; від 08.12.2015р. №166 на суму 1963200 грн., в т.ч. ПДВ 327200 грн.; від 08.12.2015р. №167 на суму 1799076 грн., в т.ч. ПДВ 299846 грн.; від 08.12.2015р. №168 на суму 2251944 грн., в т.ч. ПДВ 375324 грн.; від 14.12.2015р. №216 на суму 1808112 грн., в т.ч. ПДВ 301352 грн.; від 14.12.2015р. №217 на суму 1388232 грн., в т.ч. ПДВ 231372 грн.; від 14.12.2015р. №218 на суму 1375560 грн., в т.ч. ПДВ 229260 грн.; від 30.12.2015р. №273 на суму 1527240 грн, в т.ч. ПДВ 254540 грн.; товарно-транспортними накладними від 09.11.2015р. №124; від 10.11.2015р. №132; від 12.11.2015р. №138; від 07.12.2015р. №143; від 08.12.2015р. №146; від 14.12.2015р. №158; від 30.12.2015р. №201. (т.2 а.с.71-144).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №8054 від 10.02.2016р. на суму 500000 грн.; №8082 від 15.02.2016р. на суму 1500000 грн.; №8105 від 16.02.2016р. на суму 700000 грн.; №8158 від 23.02.2016р. на суму 800000 грн.; №8173 від 24.02.2016р. на суму 500000 грн. (т.2 а.с.145-149). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 31865264 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 31.08.2016р. (т.2 а.с.150, 151).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договорів ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "ТБ "Донон" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТБ "Донон" є дані податкової інформації доведеної листами від 20.01.2016р. № 253/7/20-33-22-02-04 (т.5 а.с.109-110) та від 12.02.2016р. №38/20-40-22-09-12 про те, що місцезнаходження підприємства не встановлено, а номенклатура придбаних товарів не відповідає номенклатурі поставлених Однак, жодних доказів вказаного відповідачем суду не подано. Факту порушення кримінальної справи за даним фактом, судом не встановлено.

Окрім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев ", в жовтні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Бонасент-Агро", що підтверджується договором поставки № 20/10 від 20.10.2015р. (т.2 а.с.152-154).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 21.10.2015р. №90 на суму 2682792 грн.; від 21.10.2015р. №91 на суму 2473920 грн.; від 21.10.2015р. №92 на суму 2887344 грн.; від 03.11.2015р. №96 на суму 1969920 грн.; від 03.11.2015р. №97 на суму 2014512 грн.; від 03.11.2015р. №98 на суму 1973232 грн.; від 03.11.2015р. №99 на суму 1973988 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 21.10.2015р. № 44 на суму 2682792 грн., в т.ч. ПДВ 447132 грн.; від 21.10.2015р. №45 на суму 2473920 грн., в т.ч. ПДВ 412320 грн.; від 21.10.2015р. №46 на суму 2887344 грн., в т.ч. ПДВ 481224 грн.; від 03.11.2015р. №3 на суму 1969920 грн., в т.ч. ПДВ 328320 грн.; від 03.11.2015р. №5 на суму 2014512 грн., в т.ч. ПДВ 335752 грн.; від 03.11.2015р. №5 на суму 1973232 грн., в т.ч. ПДВ 328872 грн.; від 03.11.2015р. №99 на суму 1973988 грн., в т.ч. ПДВ 328998 грн.; товарно-транспортними накладними від 21.10.2015р. №82; від 03.11.2015р. №86; від 03.11.2015р. № 87; від 03.11.2015р. №88; від 08.12.2015р. №146; від 14.12.2015р. №158; від 30.12.2015р. № 201. (т.2 а.с.156-196).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №7591 від 30.11.2015р. на суму 1000000 грн.; №7613 від 02.12.2015р. на суму 800000 грн.; №7624 від 04.12.2015р. на суму 500000 грн.; №7684 від 07.12.2015р. на суму 1000000 грн.; №7668 від 09.12.2015р. на суму 1200000 грн.; №7680 від 10.12.2015р. на суму 1157550 грн.; №7751 від 22.12.2015р. на суму 548630 грн.; №7773 від 25.12.2015р. на суму 112320 грн.; №7817 від 05.01.2016р. на суму 183270 грн.; №7830 від 12.01.2016р. на суму 1565180 грн.; №7842 від 13.01.2016р. на суму 2000000 грн.; №7878 від 19.01.2016р. на суму 2000000 грн.; №7927 від 25.01.2016р. на суму 1200000 грн.; №7940 від 26.01.2016р. на суму 400000 грн.; №7948 від 27.01.2016р. на суму 400000 грн.; №7949 від 27.01.2016р. на суму 100000 грн.; №7961 від 29.01.2016р. на суму 500000 грн.; №7999 від 02.02.2016р. на суму 500000 грн.; №8000 від 03.02.2016р. на суму 308758 грн. (т.2 а.с.197-216).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Бонасент-Агро" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Бонасент-Агро" є дані системи "Податковий блок" підсистеми "Аналітична система", які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев ", в вересні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "УВТ-Експрес" (код ЄДРПОУ 39006392), що підтверджується договором поставки № 28/09 від 28.09.2015р. (т.2 а.с.217-219).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 29.09.2015р. № 2900 на суму 508080 грн.; від 29.09.2015р. №2901 на суму 432120 грн.; від 29.09.2015р. №2902 на суму 408864 грн.; від 29.09.2015р. №2903 на суму 408864 грн.; від 29.09.2015р. №2904 на суму 320736 грн.; від 29.09.2015р. №2905 на суму 320736 грн.; від 29.09.2015р. №2906 на суму 423720 грн.; від 29.09.2015р. №2907 на суму 410688 грн.; від 29.09.2015р. №2908 на суму 400896 грн.; від 29.09.2015р. №2909 на суму 405000 грн.; від 29.09.2015р. №2910 на суму 356832 грн.; від 29.09.2015р. №2911 на суму 304704 грн.; від 29.09.2015р. №2912 на суму 220008 грн.; від 30.09.2015р. №3028 на суму 316680 грн.; від 30.09.2015р. №3029 на суму 407160 грн.; від 30.09.2015р. №3030 на суму 452400 грн.; від 30.09.2015р. №3031 на суму 452400 грн.; від 30.09.2015р. №3032 на суму 413580 грн.; від 30.09.2015р. №3033 на суму 475776 грн.; від 30.09.2015р. №3034 на суму 446016 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 29.09.2015р. №2900 на суму 508080 грн., в т.ч. ПДВ 84680 грн.; від 29.09.2015р. №2901 на суму 432120 грн., в т.ч. ПДВ 72020 грн.; від 29.09.2015р. №2902 на суму 408864 грн., в т.ч. ПДВ 68144 грн.; від 29.09.2015р. №2903 на суму 408864 грн., в т.ч. ПДВ 68144 грн.; від 29.09.2015р. №2904 на суму 320736 грн., в т.ч. ПДВ 53456 грн.; від 29.09.2015р. №2905 на суму 320736 грн., в т.ч. ПДВ 53456 грн.; від 29.09.2015р. №2906 на суму 423720 грн., в т.ч. ПДВ 70620 грн.; від 29.09.2015р. №2907 на суму 410688 грн., в т.ч. ПДВ 68488 грн.; від 29.09.2015р. №2908 на суму 400896 грн. , в т.ч. ПДВ 66816 грн.; від 29.09.2015р. №2909 на суму 405000 грн. , в т.ч. ПДВ 67500 грн.; від 29.09.2015р. №2910 на суму 356832 грн. , в т.ч. ПДВ 59472 грн.; від 29.09.2015р. №2911 на суму 304704 грн., в т.ч. ПДВ 50784 грн.; від 29.09.2015р. №2912 на суму 220008 грн. , в т.ч. ПДВ 36668 грн.; від 30.09.2015р. №3028 на суму 316680 грн., в т.ч. ПДВ 52780 грн.; від 30.09.2015р. №3029 на суму 407160 грн. , в т.ч. ПДВ 67680 грн.; від 30.09.2015р. №3030 на суму 452400 грн., в т.ч. ПДВ 75400 грн.; від 30.09.2015р. №3031 на суму 452400 грн. , в т.ч. ПДВ 75400 грн.; від 30.09.2015р. №3032 на суму 413580 грн. , в т.ч. ПДВ 68930 грн.; від 30.09.2015р. №3033 на суму 475776 грн., в т.ч. ПДВ 79926 грн.; від 30.09.2015р. №3034 на суму 446016 грн., в т.ч. ПДВ 74336 грн.; товарно-транспортними накладними від 29.09.2015р. №652; від 30.09.2015р. №653. (т.2 а.с.220-249, т.3 а.с.1-38).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №7244 від 06.10.2015р. на суму 664248 грн.; №7263 від 09.10.2015р. на суму 400000 грн.; №7291 від 13.10.2015р. на суму 949500 грн. (т.3 а.с.39-41). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 5871512 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 10.11.2015р. (т.3 а.с.42, 43).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "УВТ-Експрес" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "УВТ-Експрес" є дані інформаційних баз, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев ", в вересні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Спек-Трейд" (код ЄДРПОУ 39877232), що підтверджується договором поставки № 25/09 від 25.09.2015р. (т.3 а.с.44-46).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 28.09.2015р. №158 на суму 3527460 грн.; від 02.10.2015р. №176 на суму 3465672 грн.; від 02.10.2015р. №177 на суму 3567600 грн.; від 26.10.2015р. №304 на суму 1029600 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 28.09.2015р. №158 на суму 3527460 грн. , в т.ч. ПДВ 587910 грн.; від 02.10.2015р. №176 на суму 3465672 грн. , в т.ч. ПДВ 577612 грн.; від 02.10.2015р. №177 на суму 3567600 грн. , в т.ч. ПДВ 594600 грн.; від 26.10.2015р. №304 на суму 1029600 грн., в т.ч. ПДВ 171600 грн.; товарно-транспортними накладними від 28.09.2015р. №142; від 02.10.2015р. №162; від 02.10.2015р. №164; від 26.10.2015р. №185 (т.3 а.с.47-73).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №7200 від 30.09.2015р. на суму 423300 грн.; №7226 від 02.10.2015р. на суму 844000 грн.; №7346 від 21.10.2015р. на суму 500000 грн.; №7356 від 23.10.2015р. на суму 1000000 грн.; №7369 від 26.10.2015р. на суму 500000 грн.; №7384 від 27.10.2015р. на суму 700000 грн.; №7381 від 26.10.2015р. на суму 500000 грн.; №7386 від 27.10.2015р. на суму 500000 грн.; №7397 від 28.10.2015р. на суму 500000 грн.; №7406 від 29.10.2015р. на суму 400000 грн.; №7410 від 29.10.2015р. на суму 500000 грн.; №7419 від 02.11.2015р. на суму 500000 грн.; №7424 від 03.11.2015р. на суму 500000 грн.; №7452 від 10.11.2015р. на суму 951800 грн.; №7483 від 12.11.2015р. на суму 1000000 грн.; №7492 від 16.11.2015р. на суму 1100000 грн.; №7507 від 19.11.2015р. на суму 1171232 грн.; №7484 від 16.11.2015р. на суму 520000 грн. (т.3 а.с.74-91).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Спек-Трейд" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Відповідно податкової інформації Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №1780/7/20-33-22-04-07 від 18.11.2015р. та № 4/7/20-33-22-04-07 від 04.01.2016р. (т.5 а.с.100-101) по ТОВ "Спек-Трейд" встановлено, що за податковою адресою підприємство не знаходиться, дані податкових накладних виданих та отриманих в вересня, жовтні 2015р. вказують на невідповідність номенклатури придбаних та поставлених у вказаний період товарів.

Оскільки, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в вересні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Форвард-Імпекс", що підтверджується договором поставки № 28/09-1 від 28.09.2015р. (т.3 а.с.92-94).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 29.09.2015р. №2901 на суму 684000 грн.; від 29.09.2015р. №2908 на суму 460800 грн.; від 29.09.2015р. №2909 на суму 460800 грн.; від 29.09.2015р. №2903 на суму 460800 грн.; від 29.09.2015р. №2905 на суму 557700 грн.; від 29.09.2015р. №2906 на суму 557700 грн.; від 29.09.2015р. №2907 на суму 283872 грн.; від 29.09.2015р. №2902 на суму 460800 грн.; від 29.09.2015р. №2904 на суму 460800 грн.; від 29.09.2015р. №2911 на суму 858000 грн.; від 29.09.2015р. №2910 на суму 858000 грн.; від 29.09.2015р. №2912 на суму 432000 грн.; від 29.09.2015р. №2913 на суму 498000 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 29.09.2015р. №2901 на суму 684000 грн., в т.ч. ПДВ 114000 грн.; від 29.09.2015р. №2908 на суму 460800 грн., в т.ч. ПДВ 76800 грн.; від 29.09.2015р. №2909 на суму 460800 грн., в т.ч. ПДВ 76800 грн.; від 29.09.2015р. №2903 на суму 460800 грн., в т.ч. ПДВ 76800 грн.; від 29.09.2015р. №2905 на суму 557700 грн., в т.ч. ПДВ 92950 грн.; від 29.09.2015р. №2906 на суму 557700 грн. , в т.ч. ПДВ 92950 грн.; від 29.09.2015р. №2907 на суму 283872 грн. , в т.ч. ПДВ 47312 грн.; від 29.09.2015р. №2902 на суму 460800 грн., в т.ч. ПДВ 76800 грн.; від 29.09.2015р. №2904 на суму 460800 грн., в т.ч. ПДВ 76800 грн.; від 29.09.2015р. №2911 на суму 858000 грн. , в т.ч. ПДВ 143000 грн.; від 29.09.2015р. №2910 на суму 858000 грн., в т.ч. ПДВ 143000 грн.; від 29.09.2015р. №2912 на суму 432000 грн., в т.ч. ПДВ 72000 грн.; від 29.09.2015р. №2913 на суму 498000 грн. , в т.ч. ПДВ 83000 грн.; товарно-транспортними накладними від 29.09.2015р. №834; від 29.09.2015р. №835. (т.3 а.с.95-140).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних товарів по вищевказаному договору виконані позивачем шляхом передачі простого векселя на суму 7033272 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 10.11.2015р. (т.3 а.с.141, 142).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Форвард-Імпекс" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Форвард-Імпекс" є дані інформаційних баз, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Оскільки висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нереальність вчинення господарських операцій, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в лютому 2015 року мав господарські взаємовідносини з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інносентія" (код ЄДРПОУ - 39262073), що підтверджується договором поставки № 25/02 від 25.02.2015р. (т.3 а.с.143-145).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 27.02.2015р. №115 на суму 3192624 грн.; від 27.02.2015р. №116 на суму 3671208 грн.; від 27.02.2015р. №117 на суму 3870504 грн.; від 27.02.2015р. №118 на суму 3609360 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 27.02.2015р. №1309 на суму 3192624 грн. , в т.ч. ПДВ 532104 грн.; від 27.02.2015р. №1308 на суму 3671208 грн., в т.ч. ПДВ 611868 грн.; від 27.02.2015р. №1307 на суму 3870504 грн., в т.ч. ПДВ 645084 грн.; від 27.02.2015р. №1306 на суму 3609360 грн., в т.ч. ПДВ 601560 грн.; товарно-транспортними накладними від 27.02.2015р. №52/ттн; від 27.02.2015р. №53/ттн; від 27.02.2015р. №54/ттн. (т.3 а.с.146-172).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №5974 від 15.03.2015р. на суму 500000 грн.; №5976 від 16.03.2015р. на суму 300000 грн.; №5981 від 16.03.2015р. на суму 300000 грн.; №6008 від 18.03.2015р. на суму 500000 грн.; №6000 від 18.03.2015р. на суму 200000 грн.; №6011 від 19.03.2015р. на суму 3000000 грн.; №6024 від 20.03.2015р. на суму 2000000 грн.; №6053 від 23.03.2015р. на суму 1500000 грн.; №6098 від 27.03.2015р. на суму 350000 грн.; №6101 від 30.03.2015р. на суму 400000 грн. (т.3 а.с.173-182).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Інносентія" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою для висновків перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Інносентія" є дані податкової інформації доведеної листами ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.05.2015р. № 43/26552208 про те, номенклатура придбаних товарів не відповідає номенклатурі поставлених в період лютий 2015 року. Однак, жодних доказів вказаного відповідачем суду не подано. Факту порушення кримінальної справи за даним фактом, судом не встановлено.

Окрім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в липні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Кріс-Трейд", що підтверджується договором поставки № 29/07 від 29.07.2015р.

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 30.07.2015р. №7107 на суму 594000 грн.; від 30.07.2015р. №7108 на суму 793200 грн.; від 25.08.2015р. №8135 на суму 1826172 грн.; від 25.08.2015р. №8134 на суму 1814724 грн.; від 25.08.2015р. №8133 на суму 1815642 грн.; від 25.08.2015р. №8147 на суму 620592 грн.; від 25.08.2015р. №8138 на суму 444336 грн.; від 25.08.2015р. №8136 на суму 2196540 грн.; від 25.08.2015р. №8156 на суму 316800 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 30.07.2015р. №107 на суму 594000 грн., в т.ч. ПДВ 99000 грн.; від 30.07.2015р. №108 на суму 793200 грн., в т.ч. ПДВ 132200 грн.; від 25.08.2015р. №138 на суму 444336 грн., в т.ч. ПДВ 74056 грн.; від 25.08.2015р. №147 на суму 620592 грн., в т.ч. ПДВ 103432 грн.; від 25.08.2015р. №135 на суму 1826172 грн., в т.ч. ПДВ 304362 грн.; від 25.08.2015р. №134 на суму 1814724 грн., в т.ч. ПДВ 302454 грн.; від 25.08.2015р. №133 на суму 1815642 грн., в т.ч. ПДВ 302607 грн.; від 25.08.2015р. №136 на суму 2196540 грн., в т.ч. ПДВ 366090 грн.; від 25.08.2015р. №156 на суму 316800 грн., в т.ч. ПДВ 52800 грн.; товарно-транспортними накладними від 30.07.2015р. №ТТН-152; від 25.08.2015р. №ТТН-192. (т.3 а.с.186-210).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №6990 від 27.08.2015р. на суму 1000000 грн.; №6995 від 27.08.2015р. на суму 387200 грн.; №7010 від 31.08.2015р. на суму 900000 грн. (т.3 а.с.211-213). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 8134806 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 01.09.2015р. (т.3 а.с.214-215).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Кріс-Трейд" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Відповідно податкової інформації ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області №715/7/16-01-22-01-22 від 09.12.2015р. по ТОВ "Кріс-Трейд" (т.5 а.с.122-123) встановлено, що дані податкових накладних виданих та отриманих в липні, серпні 2015р. вказують на невідповідність номенклатури придбаних та поставлених у вказаний період товарів.

Оскільки, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в серпні 2015 року мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою. відповідальністю "Моноліт-Констракшн" (код ЄДРПОУ 392053335), що підтверджується договором поставки №25/08 від 25.08.2015р. (т.3 а.с.216-218).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 26.08.2015р. №26089 на суму 644220 грн.; від 26.08.2015р. №260810 на суму 603360 грн.; від 26.08.2015р. №260811 на суму 616320 грн.; від 26.08.2015р. №26081 на суму 605640 грн.; від 26.08.2015р. №26082 на суму 613224 грн.; від 26.08.2015р. №26083 на суму 613824 грн.; від 26.08.2015р. №26084 на суму 663024 грн.; від 26.08.2015р. №26085 на суму 609984 грн.; від 26.08.2015р. №26086 на суму 609312 грн.; від 26.08.2015р. №26087 на суму 646920 грн.; від 26.08.2015р. №26088 на суму 636660 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 26.08.2015р. №10 на суму 644220 грн., в т.ч. ПДВ 107370 грн.; від 26.08.2015р. №11 на суму 603360 грн., в т.ч. ПДВ 100560 грн.; від 26.08.2015р. №12 на суму 616320 грн., в т.ч. ПДВ 102720 грн.; від 26.08.2015р. №2 на суму 605640 грн., в т.ч. ПДВ 100940 грн.; від 26.08.2015р. №3 на суму 613224 грн., в т.ч. ПДВ 102204 грн.; від 26.08.2015р. №4 на суму 613824 грн., в т.ч. ПДВ 102304 грн.; від 26.08.2015р. №5 на суму 663024 грн., в т.ч. ПДВ 110504 грн.; від 26.08.2015р. №6 на суму 609984 грн., в т.ч. ПДВ 101664 грн.; від 26.08.2015р. №7 на суму 609312 грн., в т.ч. ПДВ 101552 грн.; від 26.08.2015р. №8 на суму 646920 грн., в т.ч. ПДВ 107820 грн.; від 26.08.2015р. №9 на суму 636660 грн., в т.ч. ПДВ 106110 грн.; товарно-транспортною накладною від 26.08.2015р. №132. (т.3 а.с.219-239).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №6979 від 26.08.2015р. на суму 700000 грн.; №7004 від 28.08.2015р. на суму 500000 грн. (т.3 а.с.240-244). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 5662488 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 01.09.2015р. (т.3 а.с.242-243).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Моноліт-Констракшн" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Моноліт-Констракшн" є дані інформаційних баз, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Оскільки висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нереальність вчинення господарських операцій, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в жовтні 2014 року мав господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Калина Маркет", що підтверджується договором поставки № 01/10 від 01.04.2014р. (т.3 а.с.244-246).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 02.10.2014р. №52 на суму 58808,44 грн.; від 31.10.2014р. №1563 на суму 4218756 грн.; від 31.10.2014р. №1564 на суму 592642 грн.; від 31.10.2014р. №1565 на суму 5365944 грн.; від 31.10.2014р. №1566 на суму 5512680 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 02.10.2014р. №52 на суму 58808,44 грн., в т.ч. ПДВ 9801,41 грн.; від 31.10.2014р. №1563 на суму 4218756 грн., в т.ч. ПДВ 703126 грн.; від 31.10.2014р. №1564 на суму 592642,2 грн., в т.ч. ПДВ 98773,7 грн.; від 31.10.2014р. №1565 на суму 5365944 грн., в т.ч. ПДВ 894324 грн.; від 31.10.2014р. №1566 на суму 5512680 грн., в т.ч. ПДВ 918780 грн.; товарно-транспортними накладними від 02.10.2014р. №01502; від 31.10.2014р. №01562 (т.3 а.с.247-250, т.4 а.с.1-12).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №5163 від 06.11.2014р. на суму 400000 грн.; №5172 від 07.11.2014р. на суму 1000000 грн.; №5179 від 07.11.2014р. на суму 500000 грн.; №5180 від 07.11.2014р. на суму 100000 грн.; №5187 від 10.11.2014р. на суму 500000 грн.; №5203 від 11.11.2014р. на суму 1400000 грн.; №5215 від 11.11.2014р. на суму 1000000 грн.; №5311 від 30.11.2014р. на суму 500000 грн.; №5334 від 04.12.2014р. на суму 3000000 грн.; №5395 від 16.12.2014р. на суму 2000000 грн.; №5412 від 19.12.2014р. на суму 1000000 грн.; №5421 від 22.12.2014р. на суму 500000 грн.; №5445 від 22.12.2014р. на суму 500000 грн.; №5466 від 26.12.2014р. на суму 400000 грн.; №5465 від 25.12.2014р. на суму 250000 грн.; №5516 від 08.01.2015р. на суму 500000 грн.; №5527 від 12.01.2015р. на суму 1500000 грн. (т.4 а.с.13-29).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Калина Маркет" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Калина Маркет" є дані системи "Податковий блок" підсистеми "Аналітична система", які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в липні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Укрбуд Компані", що підтверджується договором поставки № 15/07 від 15.07.2015р. (т.4 а.с.30-32).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковою накладною від 17.07.2015р. №42 на суму 2935272 грн.; належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною від 15.07.2015р. №42 на суму 2935272 грн., в т.ч. ПДВ 489212 грн.; товарно-транспортною накладною від 17.07.2015р. №18. (т.4 а.с.33-40).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №6811 від 24.07.2015р. на суму 557200 грн. (т.4 а.с.41). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 2378072 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 31.08.2015р.(.4 а.с.42, 43).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Укрбуд Компані" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Укрбуд Компані" є дані інформаційних баз, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Оскільки висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нереальність вчинення господарських операцій, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в липні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Бенітекс ЛТД", що підтверджується договором поставки №21/07 від 21.07.2015р. (т.4 а.с.44-46).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковою накладною від 28.07.2015р. №96 на суму 3582720 грн.; належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних податковою накладною від 28.07.2015р. №96 на суму 3582720 грн., в т.ч. ПДВ 597120 грн.; товарно-транспортною накладною від 28.07.2015р. № ТТН-36. (т.4 а.с.47-52).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних товарів по вищевказаному договору виконані позивачем шляхом передачі простого векселя на суму 3582720 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 31.08.2015р. (т.4 а.с.53, 54).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Бенітекс ЛТД" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Бенітекс ЛТД" є дані інформаційних баз, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Оскільки висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нереальність вчинення господарських операцій, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в липні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Гарант-Інжиніринг", що підтверджується договором поставки № 15/07 від 15.07.2015р. (т.4 а.с.55-57).

За умовами вищевказаного договору постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямований.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 22.07.2015р. №32 на суму 3093648 грн.; від 22.07.2015р. №37 на суму 2187180 грн.; від 17.07.2015р. №26 на суму 2929920 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 22.07.2015р. №32 на суму 3093648 грн., в т.ч. ПДВ 515068 грн.; від 22.07.2015р. №37 на суму 2187180 грн. в т.ч. ПДВ 364530 грн.; від 17.07.2015р. №26 на суму 2929920 грн., в т.ч. ПДВ 488320 грн.; товарно-транспортними накладними від 22.07.2015р. №Т-16; від 17.07.2015р. № Т-12. (т.4 а.с.58-68).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №6861 від 03.08.2015р. на суму 800000 грн.; №6894 від 07.08.2015р. на суму 403000 грн.; №6908 від 10.08.2015р. на суму 1000000 грн.; №6927 від 13.08.2015р. на суму 900000 грн.; №6932 від 13.08.2015р. на суму 600000 грн.; №6945 від 17.08.2015р. на суму 500000 грн. (т.4 а.с.69-74). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 4007748 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 31.08.2015р. (т.4 а.с.75, 76).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договору ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Гарант-Інжиніринг" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Відповідно податкової інформації Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №3128/10-06-22-02/39024652 по ТОВ "Гарант-Інжиніринг" (т.5 а.с.120-121) встановлено, що дані податкових накладних виданих та отриманих в травень-липень 2016р. вказують на невідповідність номенклатури придбаних та поставлених у вказаний період товарів.

Оскільки, це єдина підстава, котра вплинула на висновки відповідача про відображення позивачем у звітності показників господарської операції, яка фактично не відбулася, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Крім того, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, позивач - ТОВ "Ваго-Рев", в серпні 2015 року мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Оптграндторг" (код ЄДРПОУ 39701795), що підтверджується договорами поставки № 29/06 від 29.06.2015р. (т.4 а.с.77-79) та № 27/08 від 27.08.2015р. (т.4 а.с.80-82).

За умовами вищевказаних договорів постачальник зобов'язувався поставити покупцю запасні частин та матеріалів. Конкретний перелік та безпосередня вартість кожної партії товару узгоджувалась шляхом складання видаткових накладних.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означені договори закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

Факт реальності виконання договорів підтверджується наданими представником позивача: видатковими накладними від 30.07.2015р. №07097 на суму 528400 грн.; від 30.07.2015р. №07098 на суму 594000 грн.; від 30.07.2015р. №071100 на суму 890400 грн.; від 14.08.2015р. №8023 на суму 1387200 грн.; від 27.08.2015р. №8103 на суму 679584 грн.; від 27.08.2015р. №8102 на суму 695664 грн.; від 27.08.2015р. №8101 на суму 739644 грн.; від 27.08.2015р. №8100 на суму 726114 грн.; належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними від 30.07.2015р. №97 на суму 528400 грн., в т.ч. ПДВ 88066,67 грн.; від 30.07.2015р. №98 на суму 594000 грн., в т.ч. ПДВ 99000 грн.; від 30.07.2015р. №100 на суму 890400 грн., в т.ч. ПДВ 148400 грн.; від 14.08.2015р. №23 на суму 1387200 грн., в т.ч. ПДВ 231000 грн.; від 27.08.2015р. №103 на суму 679584 грн., в т.ч. ПДВ 113264 грн.; від 27.08.2015р. №102 на суму 695664 грн., в т.ч. ПДВ 115944 грн.; від 27.08.2015р. №101 на суму 739644 грн., в т.ч. ПДВ 123274 грн.; від 27.08.2015р. №100 на суму 726114 грн., в т.ч. ПДВ 121019 грн.; товарно-транспортними накладними від 30.07.2015р. №426; від 14.08.2015р. №432; від 27.08.2015р. №436. (т.4 а.с.83-110).

Розрахунок між суб'єктами господарювання за товарно-матеріальні цінності частково проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №7029 від 03.09.2015р. на суму 1400000 грн.; №7049 від 04.09.2015р. на суму 400000 грн.; №6706 від 03.07.2015р. на суму 2500000 грн.; №6760 від 13.07.2015р. на суму 500000 грн.; №6767 від 14.07.2015р. на суму 400000 грн. (т.4 а.с.111-115). Остаточна сплата за поставлений товар відбулась шляхом передачі простого векселя на суму 1041006 грн. згідно акту прийму передачі векселя від 07.09.2016р. (т.4 а.с.116, 117).

В ході судового розгляду, з пояснень представника позивача, встановлено, що необхідність укладення договорів ТОВ "Ваго-Рев" та ТОВ "Оптграндторг" зумовлена укладенням позивачем ряду договорів з приводу ремонту рухомого складу КП "Харківський метрополітен".

Єдиною підставою тверджень податкового органу про неправомірність формування ТОВ "Ваго-Рев" податкового кредиту за наслідками господарських операцій з його контрагентом ТОВ "Оптграндторг" є дані інформаційних баз, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Доводи податкового органу про укладення договору для отримання контрагентами податкової вигоди об'єктивно не підтвердженні, та спростовуються наданими позивачем доказами.

Оскільки висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нереальність вчинення господарських операцій, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, суд не приймає їх згідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Перевірені відповідачем під час документальної планової виїзної перевірки первинні документи, що підтверджують взаємовідносини між позивачем та контрагентами оформлені у строгій відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Закону України "Про електронний цифровий підпис", Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Правилами (Стандартами) бухгалтерського обліку.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Крім того, суд зазначає, що висновком судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл. проф. ОСОБА_3 №4522 від 26.07.2017 року не знайшов підтвердження факт, встановлений висновками акту перевірки від 10.08.2016 року №444/20-40-14-02-07/36623607 щодо заниження ТОВ "Ваго-Рев"податку на прибуток на загальну суму 235277560,00 грн. за 2015 рік та щодо заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 25887193,00 грн. за період жовтень-листопад 2014 р., лютий, травень, липень-серпень, листопад-грудень 2015 р. (т.9 а.с.60-88).

Щодо посилання податкового органу на неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні або на їх відсутність на момент проведення перевірки, суд зазначає, що товаро-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є ТОВ "Ваго-Рев". Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товаро-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товаро-матеріальних цінностей.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані та належним чином зареєстровані в ЄРПН на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування витрат та податкового кредиту внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. Суд зазначає, що об'єктивних доказів на підтвердження даних порушень відповідачем за обов'язком, встановленим ст. 72 КАС України, не надано, а судом на виконання приписів ст. 11 КАС України не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев".

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.08.2016 року №0001351402 та №0002021402 від 03.11.2016 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 21 серпня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.