Постанова

від 08.08.2006 по справі 6/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "08" серпня 2006 р. Справа №  6/187

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Баранця О.М.розглянув матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе",

м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія Кіровоградської області

про скасування акта

За участю представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Сагайдачна В.В., довіреність № 9127 від 28.07.2006 року;

Час прийняття постанови: 14 : 28

Товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" подано позов про скасування податкового повідомлення - рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.05.2006 року № 0000082300/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158826,00 грн., з яких основний платіж складає 105884,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 52942,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідно до змісту     п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в нього виникло право на податковий кредит в момент отримання податкових накладних, які відповідають встановленим вимогам п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165.

Відповідач у письмових запереченнях проти позову просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У позивача не було підстав віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по податкових накладних з реквізитами приватного підприємства «Оксамит – 2003» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вірмакс». Відсутня сплата податку на додану вартість вказаними підприємствами до Державного бюджету України за липень – серпень 2003 року.

Телеграмою від 07.08.2006 року позивач просить перенести розгляд справи в зв'язку з неможливістю явки представника. Господарський суд відхиляє клопотання позивача з наступних підстав. Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості перенесення розгляду справи. Повідомлення про вручення поштового відправлення № 524910 свідчить, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Позивач не надав доказів неможливості явки представника в судове засідання. Надання повноважень на представлення інтересів сторони в процесі не обмежено будь -  яким певним колом осіб. Господарський суд врахував, що позивач клопотанням (а.с. 106) повністю підтримав свої позовні вимоги.

08.08.2006 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, яка виготовлена в повному обсязі  09.08.2006 року.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника  відповідача, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

                                          ВСТАНОВИВ:

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією  проведено позапланову виїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість  товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" за період з 01.07.2003 року по 01.09.2003 року.  

За результатами перевірки Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт № 23/23-00-23680902 від 25.01.2006 року.

При проведенні перевірки встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «СоЛе» складено ряд договорів про здійснення господарських операцій з поставки товарів товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» на користь товариства з обмеженою відповідальністю  «Вірмакс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СоЛе». А саме: № 27 юр/с від 08.07.2003 року, № 40 юр/с від 30.07.2003 року, № 30/07-03 від 30.07.2003 року.

На протязі липня  - серпня 2003 року на виконання умов зазначених вище договорів між товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» були проведені господарські операції по придбанню та продажу товару, які відображено товариством в бухгалтерському та податковому обліку.

Придбання товару товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» від товариства з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками» згідно записів картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Вірмакс», проведених на підставі наступних податкових накладних № 10-4/7 від 10.07.2003 року на загальну суму 38679,40 грн., № 14-3/7 від 14.07.2003 року на загальну суму 38679,40 грн., № 17-2/7 від 17.07.2003 року на загальну суму 38679,40 грн., № 22-3/7 від 22.07.2003 року на загальну суму 38679,40 грн., № 24-1/7 від 24.07.2003 року на загальну суму 38679,40 грн., № 29-2/7 від 29.07.2003 року на загальну суму 37784,00 грн., № 07-1/8 від 07.08.2003 року на загальну суму 44454,84 грн., № 07-4/8 від 07.08.2003 року на загальну суму 7350,00 грн., № 14-2/8 від 14.08.2003 року на загальну суму 44432,17 грн., № 21-3/8 від 21.08.2003 року на загальну суму 39072,00 грн., № 27-4/8 від 27.08.2003 року на загальну суму 42075,00 грн., № 27-5/8 від 27.08.2003 року на загальну суму 29745,00 грн., № 29-1/8 від 29.08.2003 року на загальну суму 29745,00 грн., № 30-2/8 від 30.08.2003 року на загальну суму 29745,00 грн.,

Придбання товару в бухгалтерському обліку відображено по Дт рахунку 281 «Товари на складі» і 6442 «Податковий кредит» та по кредиту рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками».

В податковому обліку зазначені господарські операції по придбанню товарів від товариства з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), що  зареєстрована в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції за № 915 від 21.01.2005 року.

Суми податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» включені до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість відповідно за липень та серпень 2003 року.

При проведенні перевірки встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «СоЛе» складено договір про здійснення господарських операцій з поставки товарів товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» на користь ПП «Оксамит - 2003» та ПП «Оксамит - 2003»  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СоЛе». А саме договір купівлі – продажу № 02-07/03 юр від 02.07.2003 року.

На протязі липня  2003 року на виконання умов вказаного договору між товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» та товариством з обмеженою відповідальністю «Оксамит - 2003» були проведені господарські операції по придбанню та продажу товару, які відображено товариством в бухгалтерському та податковому обліку.

Придбання товару товариством з обмеженою відповідальністю «СоЛе» від ПП «Оксамит – 2003» відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками» згідно записів картки особового рахунку ПП «Оксамит – 2003», проведених на підставі наступних податкових накладних: № 5-703 від 03.07.2003 року на загальну суму 4950,00 грн., № 5-709 від 09.07.2003 року на загальну суму 32716,50 грн., № 3-711 від 11.07.2003 року на загальну суму 11734,92 грн., № 2-715 від 15.07.2003 року на загальну суму 27694,81 грн., № 4-723 від 23.07.2003 року на загальну суму 27693,74 грн., № 4-729 від 29.07.2003 року на загальну суму 32716,50 грн.,

Придбання товару в бухгалтерському обліку відображено по Дт рахунку 281 «Товари на складі» і 6442 «Податковий кредит» та по кредиту рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками».

В податковому обліку зазначені господарські операції по придбанню товарів від ПП «Оксамит – 2003» відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), що  зареєстрована в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції за № 915 від 21.01.2005 року.

Суми податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних ПП «Оксамит – 2003» включені до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість відповідно за липень 2003 року.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.5,       п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 10.1 Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року за № 165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 року за № 233/2037, п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Держаної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997 року за № 250/2054, позивачем завищено податковий кредит за липень 2003 року у розмірі 61448,00 грн., за серпень 2003 року у розмірі 44436,00 грн., внаслідок включення до податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних, що виписані не платником податку на додану вартість,  підприємством по якому згідно рішення суду статут визнано недійсним з моменту його складання, свідоцтво платника податку на додану вартість визнано недійсним від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, а також підприємством, яке не проводило нарахування податкового зобов'язання та не проводило сплату податку на додану вартість до бюджету в зв'язку з не проведенням фінансово - господарської діяльності.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 000082300/0 від 30.01.2006 року визначено товариству з обмеженою відповідальністю «СоЛе» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 105884,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 52942,00 грн., а всього 158826,00 грн.

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція рішенням про результати розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «СоЛе»         № 20/74/25-00 від 23.02.2005 року залишила без змін податкове повідомлення – рішення № 000082300/0 від 30.01.2006 року про сплату донарахованого перевіркою податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 158826,00 грн. в тому числі штрафної (фінансової) санкції.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 000082300/1 від 27.02.2006 року визначено товариству з обмеженою відповідальністю «СоЛе» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 105884,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 52942,00 грн., а всього 158826,00 грн.

Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області рішенням № 2641/10/25-037 від 04.05.2006 року за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «СоЛе» залишено без змін рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 30.01.2006 року № 0000082300/0 (від 27.02.2006 року № 0000082300/1) про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105884,00 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 52942,00 грн., всього 158826,00 грн., з урахуванням рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.02.200 року № 2074/25-00, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 000082300/2 від 22.05.2006 року визначено товариству з обмеженою відповідальністю «СоЛе» суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 105884,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 52942,00 грн., а всього 158826,00 грн.

Державною податковою адміністрацією України скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СоЛе» залишено без розгляду.

Господарський суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

При проведенні планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003 року по 01.09.2003 року встановлено здійснення господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» та з ПП "Оксамит-2003".

Від Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на надані відповідачем запити отримано відповідь за № 26819/7/10-010 від 23.08.2005 року в якому було повідомлене, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» (код 32304635) зареєстровано як платник податку на додану вартість, останній звіт підприємством було надано за липень 2003 року без ознак діяльності. Згідно акту обстеження № 271 від 08.10.2003 року підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2005 року по справі            № 15/118 припинено юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Вірмакс" та скасовано її державну реєстрацію.

Від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на наданий запит отримано відповідь в якому повідомлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва установчі документи ПП "Оксамит-2003" (код 32374880) визнано недійсними. Останню податкову звітність подано 10.07.2003 року за 2-й квартал 2003 року.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» та ПП «Оксамит - 2003» було укладено ряд договорів на здійснення господарських операцій з поставки та продажу товару. На виконання умов зазначених договорів товариством з обмеженою відповідальністю "Вірмакс" та ПП "Оксамит - 2003" на протязі липня - серпня 2003 року були проведені господарські операції по придбанню та продажу товару, які позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліку. Документів про здійснення перевезення товару від постачальника до покупця і навпаки, для перевірки нe надано.

П.п 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього закону. Згідно п.п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації № 165 від 30.05.1997 року), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку

ПП "Оксамит - 2003" не мало права на виписування та надання податкових накладних, оскільки воно у період складання та надання податкових накладних не являлося платником податку на додану вартість.

Крім цього, відповідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виконання податкових зобов'язань у продавця, а у ПП «Оксамит - 2003» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» податкового зобов'язання не виникало, оскільки ними звіти до податкового органу не надавались та не декларувалось податкове зобов'язання з податку на додану вартість та відповідно не сплачувався податок на додану вартість до бюджету.

Відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Оскільки ПП «Оксамит - 2003» та товариство з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» не проводилося нарахування податкового зобов'язання та не проводилася сплата податку на додану вартість до бюджету, так як ними податкова звітність до податкового органу не надавалася, у позивача не було підстав віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по податкових накладних, з реквізитами ПП «Оксамит - 2003» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вірмакс» .

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне   відшкодування   -   це   сума,   що   підлягає   поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Позивач на підставі норм п.п. 7.2.1, п.7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5, п 7.4,          п.п. 7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважає, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як: здійснення   операції   з   придбання   товарів;   наявність   належним   чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість;

В той же час, наведена вище норма п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до п.п. 7.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

До вказаного висновку прийшов Верховний Суд України у постановах від 19.04.2005 року та від 05.07.2005 року.

У відповідності з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок не додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. П. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  від  23.06.1997 pоку № 233/2037, встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Позивач отримав від ПП «Оксамит-2003» товарно матеріальні цінності на загальну суму 137506,47 грн., У тому числі 22917,74 грн. податку на додану вартість. На цю суму виписані продавцем податкові накладні № 5-703, 5-709, 3-711, 2-715, 4-723, 4-729.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.08.2004 року по справі № 2-4139/5/2004 року, яке вступило в законну силу, визнано  недійсними установчі документи ПП "Оксамит-2003" з моменту реєстрації та свідоцтво про рееєстрацію платника податку на додану вартість з дня видачі. Також встановлено непричетність зaсновника ПП "Оксамит-2003" Марчука-Гордієнко О.І. до діяльності цього підприємства, тобто податкові накладні підписані невідомими особами.

Господарський суд погоджується, що податкові накладні, видані ПП "Оксамит-2003" , підписані особою, яка не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

Таким чином, не можна вважати податкові накладні №№ 5-703, 5-709, 3-711, 2-715, 4-723, 4-729, як такі, що відповідають вимогам ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу  адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Враховуючи розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян  розмір судового збору який повинен бути сплачений позивачем при поданні адміністративного позову про  скасування спірного акту Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції повинен складати (17,00 грн. * 0,2 = 3,40 грн.) 3,40 грн.

Позивач  сплатив в доход Державного бюджету платіжним дорученням № 400 від 21.06.2006 року судовий збор в сумі 85,00 грн. та платіжним дорученням № 399 від 21.06.2006 року в сумі 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. покладаються на позивача.

Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає необхідності сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.   

Керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                                ПОСТАНОВИВ:      

1.   У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.  Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя   О.М.Баранець