Постанова

від 18.08.2017 по справі 924/95/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року Справа № 924/95/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1В, посвідчення № 026596, від 30.05.2014р;

відповідача ОСОБА_2, довіреність №47/08-14-1486/2017 від 17.05.2017р;

відповідача 2: ОСОБА_3, довіреність № 12/02/Д від 12.02.2017р.

третьої особи: ОСОБА_4, довіреність від 27.07.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ФГ "Тракт" на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.17р. у справі № 924/95/17 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури

до відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ФГ Тракт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району Хмельницької області, с.Михайлівці Красилівського району Хмельницької області

про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 03.07.2007р.

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури (надалі - позивач) звернувся в господарський суд Хмельницької області в інтересах держави з позовною заявою (т.1, а.с.2-6) до ОСОБА_6 районної державної адміністрації (відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ Тракт " (надалі -відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району Хмельницької області (надалі - третя особа), в якій просить визнати недійсним договір оренди земельних ділянок від 03.07.2007р., укладений між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та "ФГ Тракт", правонаступником якого є ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ФГ Тракт".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року (т.1, а.с.154-162) позов задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що спірний договір оренди суперечить приписам ст. 123 ЗК України, ст. 50 Закону України "Про землеустрій", Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, так як спірна земельна ділянка була передана відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 без встановлення її меж та без розроблення проекту відведення, а також не здійснювалась його державна експертиза.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що укладення договору оренди від 03.07.2007р. із визначенням орендної плати без проведеної у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки, суперечить приписам ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", ст. 15 Закону України "Про оренду землі". При цьому судом взято до уваги те, що зазначена у додатковій угоді від 05.08.2010р. до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р., нормативна грошова оцінка не була затверджена у передбаченому законом порядку, як того вимагає ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", тому до уваги братися не може.

Окрім вищезазначеного, судом першої інстанції відмовлено відповідачу 2 у задоволенні заяви про пропущення строків позовної давності, з огляду на те, що про вказані порушення прокурору стало відомо лише після отримання заяви від 04.11.2016р. про необхідність проведення перевірки законності договору оренди від 03.07.2007р. та наступного витребування інформації з відповідних органів у 2016 році.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою (т.1,а.с.172-175) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач 2 обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його прийнятті суд не в повному обсязі з ясував усі обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що у свою чергу стало причиною порушення норм матеріального та процесуального права та призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт вказує, що суд першої інстанції не аргументував у своєму рішенні, яким чином були порушені права, свободи чи інтереси держави.

Крім того, скаржник, посилаючись на п.2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , зазначає, що без скасування рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, на виконання яких укладаються договори оренди, відсутні підстави для визнання відповідних договорів недійсними.

Не погоджується відповідач 2 із висновком суду першої інстанції про те, що при укладенні спірного договору оренди були відсутні межі земельної ділянки, та нормативна грошова оцінка земельної ділянки, при цьому як на підтвердження заперечень посилається на матеріали справи. Вказує, що орендна плата сплачувалась в розмірі 3% від розробленої нормативної грошової оцінки у відповідності до норм Податкового кодексу України, що стверджується податковими деклараціями.

Крім того, скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності та посилається на практику Верховного Суду України, відповідно до якої перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган, а не прокурор.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14 червня 2017 року на 10 годину 30 хв. (т.1, а.с.171).

Заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури у відзиві заперечив вимоги апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції у дані й справі - без змін.

При цьому прокурор вказує, що судовому рішенні достатньо аргументовано порушення інтересів держави та надано оцінку доводам відповідача 2 щодо оскарження розпоряджень органу виконавчої влади про надання земельних ділянок в оренду.

Крім того, прокурор у відзиві вважає, що припущення апелянта про перебування земельних ділянок в оренді СВК ім.Ватутітна не доводить факт сформованості земельної ділянки в натурі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 сільська рада у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання, яке відбулось 14 червня 2017 року, з"явились представник від органу прокуратури (позивач) та представник відповідача - ОСОБА_6 районної державної адміністрації.

Представник апелянта та третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення поштових відправлень.

Разом з тим, до початку судового засідання представник апелянта у телефонному режимі повідомив суд про те, що не має можливості прибути у судове засідання у зв"язку з тим, що потрапив у дорожньо-транспорту пригоду.

Прокурор у справі ОСОБА_8 заперечила проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Зазначила, що під час укладення спірного договору оренди нормативна грошова оцінка виготовлялась самим орендарем, проте ні районною державною адміністрацією, ні районною радою не затверджувалась, орендарем самовільно встановлено розмір орендної плати. Крім того, встановлено, що підписи посадових осіб Управління Держкомзему у ОСОБА_6 районі у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку є підробленими, у зв"язку з чим 01.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою депутата ОСОБА_6 районної ради ОСОБА_4 внесено відомості за №12017240170000306 за ч.1 ст.258 КК України.

Прокурор також вказав, що в порушення вимог ст.50 Закону України "Про землеустрій" при наданні земельної ділянки в оренду за спірним договором не складено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, незважаючи на те, що земельна ділянка не була сформована, її межі в натурі не виділені.

Представник відповідача 1 ОСОБА_9 підтримала вимоги апеляційної скарги та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції. Зазначила, що нормативна грошова оцінка по спірному договору оренди землі не проводилась. Орендовані земельні ділянки не являються єдиним масивом, їх вартісні та якісні ознаки є різними, тому отожнювати середню вартість земельної ділянки із нормативно-грошовою оцінкою, як це зробив у розрахунках відповідач 2, неможливо. На даний час земельна ділянка використовується відповідачем 2 - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Тракт", який є правонаступником орендаря по спірному договору оренди Фермерського господарства "Тракт".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу на 09 серпня 2017 року на 11.00 годину.

Відповідачем 2 на адресу суд направлено додаткові пояснення, у яких останній зазначає, що ним до пред"явлення позову прокурором замовлено розроблення нової технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок.

У судовому засіданні 9 серпня 2017 року представник відповідача 2 (апелянт) ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, вважає ухвалене рішення необгрунтованим, незаконним, прийняте при не повному з'ясуванні усіх обставин справи, що стало причиною порушення норм матеріального та процесуального права. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.2017 р. скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Прокурор у справі ОСОБА_1В заперечила проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник відповідача 1 ОСОБА_9 заперечила проти доводів відповідача 2 та апеляційної скарги та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник третьої, який не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_10 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.

Представник позивача відповідача 2 (апелянт) ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 задоволено клопотання відповідача 2 про продовження строку розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів та з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та відкладено розгляд апеляційної скарги на 18 серпня 2017 р. на 11:00 год.

У судовому засіданні 18.08.2017 представник відповідача 2 (апелянт) ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Прокурор у справі ОСОБА_1В, представник відповідача 1 ОСОБА_9 та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_7 сільської ради ОСОБА_4 заперечили проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві та надали пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, прокурора, відповідача 1, відповідача 2, третьої особи, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з ЄДРПОУ №1002232004 від 23.02.2017р. ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ФГ Тракт" (код 33526873, с.Михайлівці, Красилівський р-н, Хмельницька обл., вул. Першого травня, 2) є правонаступником Фермерського господарства "Тракт" (код 33526873, с.Михайлівці, Красилівський р-н, Хмельницька обл., вул. Першого травня, 2).

20.12.2006р. заступником голови ОСОБА_6 райдержадміністрації видано розпорядження №576/2006-р "Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою", згідно з п. 3 якого фермерському господарству "Тракт" с. Яворівці Красилівського району, надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, яка посвідчує право оренди земельної ділянки, площею 281,67 га, для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району, за рахунок земель державної власності.

15.05.2007р. проведено обстеження земельних ділянок ФГ "Тракт" для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту с.Михайлівці ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району, за результатами якого було складено акт встановлення та погодження меж земельних ділянок ФГ "Тракт" для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту с.Михайлівці Красилівського району Хмельницької області. У акті зазначено, що земельні ділянки відводяться за рахунок земель державної власності; відведення земельних ділянок суттєво не впливає на використання суміжних земельних ділянок; земельні ділянки відводяться ФГ "Тракт" для ведення фермерського господарства розпорядженням ОСОБА_6 районної державної адміністрації №576/2006-р. від 20.12.2006р. У висновку акта зазначено, що розглянувши заяву ФГ "Тракт" для ведення фермерського господарства та керуючись положеннями чинних нормативних документів та законодавчих актів вважаємо, що обстежені земельні ділянки придатні для ведення фермерського господарства загальною площею 308,8094 га, які розташовані за межами населеного пункту с.Михайлівці Красилівського району Хмельницької області.

03.07.2007р. в.о. голови ОСОБА_6 райдержадміністрації видано розпорядження №376/2007-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на оренду земельних ділянок та передачу даних ділянок в оренду", згідно якого вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на оренду земельних ділянок фермерському господарству "Тракт", для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 308,8094 га, що розташовані за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району та перебувають в державній власності; вирішено передати фермерському господарству "Тракт", в оренду строком на 49 років земельні ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 308,8094 га, що розташовані за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району та перебувають в державній власності.

03.07.2007р. між ОСОБА_6 райдержадміністрацією (далі - Орендодавець) та ФГ "Тракт" (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець, на підставі розпорядження голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 03.07.2007р. №376/2007-р надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарського, які знаходяться за межами населеного пункту с. Михайлівні Красилівського району Хмельницької області.

Згідно з п. 2 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 308,8094 га, в тому числі рілля - 308,8094 га.

У відповідності до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6851,986 грн. / га.

Договір укладено строком на 49 років з правом Перегляду розміру орендної плати та площі земельних ділянок. Після закінчення строку договору має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: за перший рік орендна плата встановлюється у розмірі 0,1% від грошової оцінки землі в сумі 2115,96 грн.; наступні роки розмір орендної плати встановлюється виходячи із результатів фінансово-господарської діяльності орендаря в межах прийнятих відсоткових ставок згідно рішення відповідної комісії.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки - щомісячно. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. п. 10, 11, 13 договору).

Згідно з п. п. 15, 16 договору земельні ділянки передаються в оренду для виробництва сільськогосподарської продукції; цільове призначення земельних ділянок - ведення фермерського господарства.

Відповідно до п. 18 договору передача земельних ділянок в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Підставою розроблення технічної документації із землеустрою є розпорядження ОСОБА_6 райдержадміністрації від 20.12.2006р. №576/2006р. Організація розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки і витрати, пов'язані з цим покладаються на орендаря.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їх печаток, погоджений головним спеціалістом міжрайонного відділу погоджувальної діяльності державного, управлінця охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та начальником ОСОБА_6 районного відділу земельних ресурсів, зареєстрований у ОСОБА_6 районному відділі Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040775600003 від 31.07.2007р.

Відповідно до додатку №1 до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р. (розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена 01.01.2007р. ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району, Хмельницької області) земля державної власності площею 308,8094 га, за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки на 01.01.2007р. складає 6851,986 грн. за 1 га; ставка земельного податку встановлена в розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір земельного податку - 2115,96 грн.; прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати - 2115,96 грн.

Згідно додатку №2 до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р. (акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої у користування на умовах оренди від 01.08.2007р.) орендодавець, в особі в. о. голови райдержадміністрації передав, згідно договору оренди та плану (схеми) земельних ділянок, які знаходяться за межами с. Михайлівці Красилівського району Хмельницької області, загальною площею 308,8094 га земель державної власності землі запасу та резервного фонду, а орендар ФГ "Тракт" с. Михайлівці Красилівського району Хмельницької області прийняв в користування на умовах оренди вищезгадану земельну ділянку.

Додатки до договору підписані представниками сторін, скріплені відтисками їх печаток.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 15.07.2010р. №495, затвердженого начальником Головного управління Держкомзему у Хмельницькій області, погоджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у якій визначена нормативна грошова оцінка земельних ділянок, загальною площею - 308,8094 га в розмірі 3496217,11 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2601 від 30.07.2010р., земельна ділянка, що розташована на території ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району Хмельницької області (с. Яворівці Красилівського району) площею 308,8094 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3496217,11 грн.

05.08.2010р. між ОСОБА_6 райдержадміністрацією (далі - Орендодавець) та ФГ "Тракт" (далі - Орендар) укладено додаткову угоду про зміну договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р., відповідно до п. 1 якого орендодавець та орендар на підставі розпоряджень голови райдержадміністрації від 13.05.2008р. №243/2008-р погодились змінити і доповнити договір оренди земельної ділянки (землі резерву та запасу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради, Красилівського району, Хмельницької області від 29.05.2009р.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди вирішено змінити умови договору, виклавши їх у іншій редакції. Пункт 2 договору: в оренду передається земельні ділянки загальною площею 308,8094 га, у тому числі рілля: 129,9515 га, 51,1624 га, 11,8767 га, 8,9734 га, 3,5759 га, - 23,7266 га, 1,5534 га, 25,2129 га, 7,6924 га, 7,2395 га, 18,0264 га, 19,8183 га.

За додатковою угодою п. 5 договору викладено у наступній редакції: нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить 3496217,11 грн.; а п. 8 договору у наступній редакції: договір укладено на 49 років (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, але на загальний термін не більше 49 років. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення стоку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п. 9 договору нової редакції орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3,0 % від грошової оцінки землі в сумі 104886,51 грн. в рік.

Відповідно до додаткової угоди п. 10 договору викладено у такій редакції: обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Ця угода набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації (п. 6 додаткової угоди).

Додаткова угода підписана представниками сторін, скріплена відтисками їх печаток, зареєстрована у ОСОБА_6 районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041075600001 від 06.09.2010р.

Згідно додатку до додаткової угоди від 05.08.2010р. до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р. (розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена 01.01.2010р. - ОСОБА_7 сільська рада Красилівського району, Хмельницької області) земля державної власності (резервний фонд) за межами с.Михалівці (рілля) площею 308,8094 га, за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки на 01.01.2010р. складає 3496217,11 грн.; ставка земельного податку встановлена в розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір земельного податку та розмір орендної плати - 3496,22 грн.; прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, 3,0 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати - 104886,51 грн.

Додаток до додаткової угоди підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їх печаток.

Згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) на 2014 рік земельна ділянка площею 308,8094 з нормативно-грошовою оцінкою 339648,05 грн. мала ставку податку 0,10 % від нормативно-грошової оцінки, річна сума орендної плати, яка підлягала сплаті за даними платника, складала 184180,71 грн.; земельна ділянка площею 236,7600 з нормативно-грошовою оцінкою 255621,73 грн. мала ставку податку 0,10 % від нормативно-грошової оцінки, річна сума орендної плати, яка підлягала сплаті за даними платника, складала 106274,87 грн.; загалом нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік 290455,58 грн.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) на 2015 рік земельна ділянка площею 308,8094 з нормативно-грошовою оцінкою 424220,41 грн. мала ставку податку 0,10 % від нормативно-грошової оцінки, річна сума орендної плати, яка підлягала сплаті за даними платника, складала 230041,71 грн.; земельна ділянка площею 162,3282 з нормативно-грошовою оцінкою 319271,54 грн. мала ставку податку 0,10 % від нормативно-грошової оцінки, річна сума орендної плати, яка підлягала сплаті за даними платника, складала 91007,81 грн.; загалом нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік 321049,52 грн.

За податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) на 2016 рік земельна ділянка площею 308,8094 з нормативно-грошовою оцінкою 29797,29 грн. мала розмір орендної плати 3,00 %, річна сума орендної плати складала 276050,50 грн.; земельна ділянка площею 114,9800 з нормативно-грошовою оцінкою 22621,64 грн. мала розмір орендної плати 3,00 %, річна сума орендної плати складала 130051,81 грн.; загалом нараховано на 2016 рік 406102,31 грн.

04.11.2016р. Старокостянтинівською місцевою прокуратурою прийнято заяву депутата ОСОБА_6 районної ради про необхідність проведення перевірки законності договору оренди від 03.07.2007р., укладеного між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ФГ Тракт".

У листі №400/01-16 від 21.11.2016р. "Про надання інформації щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки" ОСОБА_6 районна рада повідомила заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури про те, що на сесіях ОСОБА_6 районної ради технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 308,8094 га, яка розташована за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради та надавалась в оренду для ФГ "Тракт" не затверджувалась.

ОСОБА_6 об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Хмельницькій області листом №3344/9/22-10-12-03 від 23.11.2016р. повідомила заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури про те, що ФГ "Тракт" 22.02.2016р. подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) на 2016 рік, із кадастровим номером ОСОБА_7 сільської ради, відповідно до якої розмір орендної плати складає 3 та 5 відсотків по вказаних земельних ділянках. У листі зазначається, що інформацією про те чи наявна у ФГ "Тракт" технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 308,8094 га, яка розташована за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району, а саме договір оренди між РДА та ФГ "Тракт" податкова інспекція не володіє.

Листом №10-2213-99.1-4165/0/15-16 від 23.11.2016р. Відділ Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Хмельницької області повідомив заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури про те, що відповідно даних у місцевому фонді документації землеустрою Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі, інформація щодо наявності технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 308,8094 га, яку орендує ФГ " Тракт" відсутня.

У листі №287/02-19 від 19.12.2016р. виконавчий комітет ОСОБА_7 сільської ради повідомив прокуратуру Красилівського району про те, що середня орендна плата за використання земель резерву і запасу (308,8084 га) у 2016 році становила: за рік 1315,06 грн., за місяць 109,59 грн. за 1 (один) га орендованих земель.

Листом №45/08-14-815/2017 від 16.03.2017р. ОСОБА_6 райдержадміністрація повідомила заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури про те, що в прокуратуру Красилівського району не надавались копії розпоряджень голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 20.12.2006 №576/2006-р "Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою", від 03.03.2007 №376/2007-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на оренду земельних ділянок та передачу даних ділянок в оренду", договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р., укладеного між ОСОБА_6 РДА та ФГ "Тракт", з відповідними додатками, додаткової угоди до договору від 05.08.2010р. Копії вищезазначених документів та матеріалів були надані райдержадміністрацією на запит Старокостянтинівської місцевої прокуратури від 09.11.2016р. №75-8555 разом із супровідним листом від 14.11.2016р. №46/04-43-3061/2016.

Також у матеріалах справи наявні розпорядження ОСОБА_6 районної державної адміністрації "Про передачу земельних ділянок в оренду сільськогосподарським підприємствам" №346/2002-р від 23.12.2002р. та №140/2004-р від 09.04.2004р., висновки ОСОБА_6 районного відділу Хмельницького обласного управління земельних ресурсів №323 від 12.02.2007р. та Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОСОБА_6 районної державної адміністрації №592 від 16.05.2007р., у яких зазначено, що останні погоджують ФГ "Тракт" технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки ФГ "Тракт" для ведення фермерського господарства.

Колегія суддів, розглядаючи позовні вимоги прокурора, вважає за необхідне врахувати наступні положення законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Позовною вимогою прокурора є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.08.2007р., укладеного між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та ФГ "Тракт", правонаступником якого є відповідач у справі (згідно витягу Єдиного державного реєстру т. 1 а.с. 48).

Колегією суддів враховується, що згідно ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується, тому обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі".

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема статей 228,229,230,232,234,265 Цк України.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Зокрема однією з підстав визнання договору оренди недійсним прокурор визначає те, що у спірному договорі орендну плату було визначено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передавалася в оренду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Згідно ст. 15 даного Закону орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 ст. 13 цього Закону визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 вказаного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону (ст. 21 Закону України "Про оцінку земель").

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст. 23 Закону України "Про оцінку земель").

Приписами ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що обов'язковій державній експертизі підлягає, зокрема, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі» підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним є саме відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов.

Згідно п.5 спірного договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена і становить 6851,986 грн/га. Водночас матеріали справи не містять доказів того, що станом на час укладення договору оренди 03.08.2007р. сторонами була розроблена нормативна грошова оцінка земельної ділянки та відповідно пройшла процедура її затвердження, а тому висновок суду щодо недотримання вимог Закону України "Про оренду землі" в частині визначення орендної плати станом на 03.08.2007р. підтверджується матеріалами та обставинами справи.

Разом з тим, оцінюючи докази у справі, колегія суддів звертає увагу на той факт, що відповідачем 2 у 2010 році виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, у зв"язку з чим укладено додаткову угоду від 05.08.2010р. до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2007р., у п. 5 якого міститься вказівка на нормативну грошову оцінку, із врахуванням якої змінено розмір орендної плати.

Вищевказана технічна документація пройшла державну експертизу у Головному управлінні Держкомзему у Хмельницькій області, про що складено відповідний позитивний висновок від 15.07.2010 року.

Колегією суддів встановлено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки не була затверджена у передбаченому законом порядку, згідно ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", також матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до районної ради з заявою про затвердження нормативної грошової оцінки.

Разом з тим в матеріалах справ міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, при цьому доводи позивача про підробку підписів посадових осіб Управління Держкомзему у ОСОБА_6 районі у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки колегією суддів не беруться до уваги, так як позивачем не надано доказів встановлення даного факту у кримінальному провадженні №12017240170000306, що підверджено судовим рішенням.

Колегією суддів також береться до уваги та обставина, що відповідач 2 на виконання вимог ч.2 ст.18 Закону України Про оцінку земель , у зв язку із спливом строку попередньої нормативної грошової оцінки, 27.12.2016 замовив у земельно-аграрному центрі Карат виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, про що повідомив Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (т.1, а.с. 62-65).

У зв"язку з чим суд робить висновок, що після укладення правочину з порушенням відповідачем вчинялися дії щодо приведення умов останнього у відповідність з вимогами законодавства.

Також позивачем не доведено, що користування відповідачем 2 спірною земельною ділянкою призвело до спричинення фінансових збитків інтересам держави чи орендодавцю. Зокрема, податковими деклараціями за 2016 рік, наявними у матеріалах справи, підтверджується сплата орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, з урахуванням індексації.

Розглядаючи доводи позивача щодо відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 308,8094 га., та висновку державної експертизи землевпорядної документації, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції 2007 року), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідач 2 не змінював цільове призначення земельної ділянки та не проводив її забудову.

Відповідно до п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості) надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що необхідність виготовлення проекту відведення у даному випадку не передбачена чинним на час укладення договору оренди законодавством.

При цьому матеріалами справи встановлено, що актом від 15.05.2007 року встановлення та погодження меж земельних ділянок ФН Тракт , який є складовою технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, (т.1, ас.116, т. 2) передбачено, що межі земельних ділянок визначено на місцевості та зафіксовано усіх суміжних землекористувачів. Даний акт підписаний та завірений печатками оргнів місцевого самоврядування, виконавчої влади та контролюючих органів у сфері землекористування. Крім того, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельні ділянки ФГ Тракт , отримала позитивні висновки ОСОБА_6 районного відділу Хмельницького обласного управління земельних ресурсів та відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ОСОБА_6 районної державної адміністрації (т.1, а.с119-120).

Також колегією суддів встановлено, спірні земельні ділянки перебували у користуванні на праві оренди у СВК ім..Ватутіна.

Зокрема, розпорядженням ОСОБА_6 РДА №346/2002-р від 23.12.2002 Про передачу земельних ділянок в оренду сільськогосподарським підприємствам та №140/2004-р від 09.04.2004 СВК ім..Ватутіна с.Михайлівці передано в оренду земельні ділянки за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради.

В подальшому ОСОБА_6 райдержадміністрацією видано розпорядження №576/2006-р "Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою", згідно з п. 2 якого припинено дію договору оренди із СВК ім..Ватутіна, а п.3 фермерському господарству "Тракт", надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, яка посвідчує право оренди земельної ділянки, площею 281,67 га, для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів ОСОБА_7 сільської ради Красилівського району, за рахунок земель державної власності.

Крім того, у матеріалах справи наявний лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, з якого вбачається, що земельним ділянкам, наданим ФГ Тракт у користування ОСОБА_6 райдержадміністрацією, присвоєно кадастрові номери 6822787200:05:012:0013 та 6822787200:05:012:0014 (т.1, а.с. 97).

Відповідно до ст.1 Закону України Про державний земельний кадастр , кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної

реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до п.2 розділу VII Перехідних та прикінцевих положень Закону Про державний земельний кадастр , земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Проаназізувавши вищевказані матеріали справи та норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що на час укладення договору оренди від 03.07.2007 року спірна земельна ділянка була сформованою, тобто остання не є новою земельною ділянкою, при формуванні якої необхідно складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в натурі. При цьому суд зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ФГ "Тракт" для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту с. Михайлівці, на виконання вимог розпорядження від 20.12.2006р. № 576/2006-р Красиліської районної державної адміністрації розроблено ФГ та затверджено начальником ОСОБА_6 районного відділу земельних ресурсів, дана документація включає акт встановлення та погодження меж земельних ділянок (т. 2 справи).

Колегія суддів не погоджується із доводами відповідача 2, викладеними в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для визнання відповідних договорів недійсними без скасування рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, на виконання яких укладаються договори оренди.

Зокрема, абзацом 4 пункту 2.26 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні зясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

За правовою позицією, що викладена в постанові Верховного суду України від 11.11.2014р. у справі №21-405а14, у разі прийняття компетентним органом (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення вказаного органу, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Так, розпорядження №376/2007-р від 03.07.2007р. вичерпало свою дію фактом його виконання - укладенням договору оренди від 03.07.2007р., а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обраного прокурором способу захисту порушеного права.

Розглядаючи доводи апелянта щодо відсутності повноважень органу прокуратури на звернення до суду із даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

За статтею 131-1 Конституції України функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, покладається на систему органів прокуратури.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та частини першої статті 188 Земельного Кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015р., є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні підрозділи.

Нормативними приписами підпункту 254 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, встановлено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування у тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

За змістом частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналогічні положення передбачено і пунктом 51 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015р.

З вищевказаних положень вбачається, що Держгеокадастр не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, оскільки у вищенаведеному Положенні встановлено вичерпний перелік повноважень служби і повноваження щодо звернення до суду з таким позовом, як визнання недійсним договору - не міститься.

Відтак, розглянувши матеріали справи та вимоги апеляційної скарги, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом, порушення вимог Закону України "Про оренду землі" договором від 03.08.2007р. в частині відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки на час укладення правочину.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування строків позовної давності у даному спорі, у зв язку з наступним.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У ЦК України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведеного у статті 261 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Частинами 1, 2, 4 статті 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Колегією суддів встановлено, що спірний договір укладено 03.07.2007, в той час як з позовною заявою прокурор в інтересах держави звернувся до Господарського суду Хмельницької області лише у 2017 році.

При цьому прокурор зазначав, що про вказані порушення прокуратурі області стало відомо лише 21.11.2016 з інформації депутата ОСОБА_6 районної ради від 21.11.2016 №400/01-16.

Проте, при дослідженні матеріалів справи, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про дотримання строків звернення до суду.

Так, наказом від 19.09.2005 №3гн Генеральний прокурор України визначив основним завданням наглядової діяльності прокуратури захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та публічних інтересів, у зв"язку з чим наказав забезпечити нагляд за додержанням законів, передусім у діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих та правоохоронних органів.

Аналогічні вимоги до підпорядкованих прокурорів містять також і накази Генерального прокурора, зокрема, від 18.10.2010 №3гн, від 12.04.2011 №3гн, від 07.11.2012 №3гн.

Також вказані накази, крім іншого, містять конкретні вказівки до прокурорів, а саме: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.

У наказі від 07.11.2012 №3гн міститься вказівка прокурорам, викладена в такій формі: не рідше одного разу на місяць відповідним прокурорам вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Таким чином, нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими місцевими державними адміністраціями рішеннями, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може свідчити про те, що прокурор не міг бути обізнаний з існуванням спірного договору та його умовами до спливу строку позовної давності та підтверджувати доводи останнього про початок перебігу цього строку лише в 2016 році.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про пропуск позивачем позовної давності, оскільки органи прокуратури повинні були та мали змогу своєчасно дізнатися про розпорядження голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 03.07.2007 №376/2007-р щодо передачі відповідачу-2 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 308,8094 га, а також про наявність спірної угоди, за умовами якої на час її укладення не було визначено нормативної грошової оцінки, укладеної на підставі даного розпорядження.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуальног кодексу України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляд у заяв про перегляд судовог рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цьог кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне при вирішенні даного спору врахувати наступне.

Зокрема, Верховний Суд України на засіданнях Судової палати у цивільних справах за № 6-267цс16 від 10.06.2016, № 6-178цс 15 від 01.07.15, № 6-2469цс16 від 16.11.2016 вказав, що суд повинен враховувати, що вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо розпорядження спірними майном, тому перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався відповідний орган державної влади, а не прокурор.

Для правильного застосування частини першої статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини такого порушення.

Крім того, у постановах Верховного Суду України та правій позиції, які висловлені у справах № 6-267цс16 від 10.06.2016, № 6-178цс 15 від 01.07.2015, № 6-2469цс16 від 16.11.2016 зазначається, що у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі № 6-68цс15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах зазначив, що оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, № 22330/05, від 05.02.2009).

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.

З урахуванням викладеного вище, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими і такими, які є підставою скасування оскарженого рішення, як такого, що не відповідає в повній мірі вимогами законності та обґрунтованості з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимоги слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "ФГ "Тракт" від 17.05.17р. задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року у справі №924/95/17 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/95/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.